РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЧНА ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗААдміністративний поділ майже ніколи не перебуває в гармонії з природними особливостями, географічними та етнокультурними факторами. Він, як правило, "є компромісом різних тенденцій, а саме колишніх адміністративних поділів, актуальних політичних та національних тенденцій, господарських змін і господарської еволюції, стану комунікацій,притягальної сили людських скупчень". З цих причин для окреслення територіальних рамокдосліджень науковці все частіше застосовують хорологічний (ареалогічний, просторовий) підхід, за яким територія розглядається як системоутворюючий чинник із сукупністю специфічних характеристик, притаманних саме цьому регіону. Історико-культурні студії особливостей регіону Степового Побужжя проводилися в основному в рамках дослідження Півдня України. Отже, аналіз досліджень Степового Побужжя дає можливість стверджувати, що сьогодні починається активне вивчення історичного розвитку Степового Побужжя. Водночас варто зауважити, що парадигма проблем, які потребують ґрунтовного висвітлення, є надзвичайно широкою. Останнім часом активізувалися дослідження, спрямовані на аналіз специфіки етнокультурного розвитку Степового Побужжя. В означеному контексті слід відзначити великий внесок у дослідження етносоціокультурних особливостей населення Степового Побужжя науковців Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Розроблена вченими університету програма для збору польового етнографічного матеріалу "Побут та культура населення Степової України" справила великий вплив на активізацію етнографічних досліджень регіону. Цілий спектр праць було присвячено окресленій проблематиці, зокрема, роботи В. Кушніра, Н. Петрової, Т. Агафонової, О. Пригаріна та ін. Специфіка житлових та господарських споруд, способи домобудівництва регіону, розвиток і типологія народного житла, а також спектр обрядодій, пов’язаних із будівництвом будинків, розповсюджені в Степовому Побужжі, привертали увагу В. Кушніра ("Особливості житлових та господарських споруд Побужжя"), О. Пригаріна ("Обряды по выбору места для строительства хаты у украинцев", "Развитие и типология народного жилища Степного Побужья ХУШ – первой половины ХХ ст.", О. Пригаріна, О. Марченко "Сільські поселення і житло Степового Побужжя"). Детальний аналіз етнокультурної специфіки населення регіону, а також суміжних територій подано в праці В. Кушніра "Народознавство Одещини: [Навч. посібник]". Регіональні особливості та варіативність весільної обрядовості населення Степового Побужжя, а також форми і способи її трансформації детально проаналізовані Н. Петровою ("Деякі передшлюбні дійства українського весілля Одещини (коровайні обряди, запросини, дівич-вечір)", "Дошлюбне спілкування: ігри та розваги українців та росіян Одещини"). Етнографічні дослідження Степового Побужжя розвиваються і миколаївськими дослідниками.Специфіка етнолінгвістичної взаємодії представлена в роботах Р. Іванського "Вербальний компонент традиційного українського обряду в говірках Інгуло – Бузького межиріччя (відлучити =залучити дитину)", "Запозичена лексика родильного обряду в степових говірках Бузько-Інгульського регіону". Останнє десятиліття вивчення етнокультурної специфіки регіону проводиться також у рамках етнографічних експедицій ПІ ОНУ імені І.І. Мечникова. Таким чином, спектр наукових праць, присвячених Степовому Побужжю (переважно в рамках досліджень більш широкого ареалу), є досить широким. Водночас слід зауважити, що етнокультурна специфіка досліджуваного регіону потребує окремого детального аналізу. Особливу увагу слід приділити чотирьом виданням книги «Між Кодимою та Бугом» яка містить дуже багато матеріалів описового та аналітичного характеру з даної проблеми. В дослідженні використовувалися матеріали опитувань мешканців смт. Кривого Озера, статі з районної газети «Кривоозерщина», Бугом».Велику допомогу в формуванні джерельної бази надала вчителі нашої школи разом із своїми учнями, особлива подяка їм за наданий матеріал, який стосується традицій і звичаїв нащадків переселенців із Західної України.
РОЗДІЛ 2. КАЛЕНДАРНІ СВЯТА І ОБРЯДИ
|
