Б) засолені

5.Болотні солончакуваті ґрунти

6.Торфувато-болотні солончакуваті ґрунти

7.Торфово-болотні солончакуваті ґрунти

8.Торфовища солончакуваті

 

32.Дернові слаборозвинені піщані ґрунти на давньоалювіальних відкладах:

1.Дернові слаборозвинені ґрунти

2.Дернові слаборозвинені слабоопідзолені ґрунти

3.Піски розвіювані і слабо закріплені слабогумусовані, негумусовані

 

33.Дернові розвинені і дернові розвинені слабоопідзолені піщані:

1.Глинисто-піщані ґрунти

2.Дернові розвинені ґрунти

3.Дернові глеюваті ґрунти

4.Дернові розвинені слабоопідзолені ґрунти

 

34.Дернові і дернові глейові солончакові піщані ґрунти на пісках:

1.Дернові глейові ґрунти

2.Дернові глейові солончакові ґрунти

 

Картограма еродованих земель і рекомендацій по захисту ґрунтів від ерозії і дефляції

Картограма складається в тому разі, коли при ґрунтовому обстеженні визначені не тільки слабозмиті ґрунти, але і великі площі середньо - і сильнозмитих ґрунтів. Головні положення групування еродованих ґрунтів повинні враховувати їх виробниче значення, використання з одночасним підвищенням урожайності вирощуваних на них сільськогосподарських культур. Рекомендації по захисту ґрунтів від ерозії і дефляції (агротехнічні, лісомеліоративні, гідротехнічні) розробляються з урахуванням поділу земель на категорії, які відображають вид використання площ.

А) Землі, що інтенсивно використовуються в землеробстві і знаходяться в польових сівозмінах на розораних масивах.

1. Ґрунти, які не піддаються водній і вітровій ерозії. Це ґрунти, які розповсюджені на заплавах річок і днищ балок. Не потребують застосування заходів боротьби з ерозією.

2. Ґрунти, які не підпадають під вплив ерозії і розміщені на вододілах і слабо похилих схилах до 1º. В таких умовах рельєфу поверхневий стік не руйнує ґрунтовий покрив, однак можливий розвиток дефляцій. Ґрунти не потребують заходів у боротьбі з ерозією. Потрібні заходи по зниженню можливої дефляції.

3. Слабозмиті ґрунти, які залягають на похилих прибалочних схилах різноглибин 1-3º і 3-6º. Ґрунти потребують застосування простих агротехнічних протиерозійних заходів і різноглибинного обробітку, обвалування зябу і його лункування, обробітку і посіву сільськогосподарських культур по горизонталях.

4. Середньозмиті ґрунти на схилах стрімкістю 6-9º характеризуються значним зниженням родючості внаслідок зменшення глибини орного шару і профілю, вмісту гумусу в ґрунті, погіршення структури, водно-повітряного режиму. Ґрунти потребують застосування широкої системи агротехнічних засобів, що забезпечують їх збереження і поліпшення родючості. Основою для розробки і впровадження ґрунтозахисних засобів є раціональна організація земельної території, застосування контурного і плоскорізного обробітку ґрунту, створення на ріллі штучного мікрорельєфу у вигляді борозд, мікроямок, валків, проведення щілювання ґрунту.

5. Сильнозмиті ґрунти, які залягають на схилах 9-12º і більше, використовуються у ґрунтозахисних сівозмінах. Ґрунти потребують протиерозійної організації території, яка передбачає смугове розміщення культур, застосування смугового залуження, створення терас для посадки плодово-ягідних культур. Для відновлення агрономічно цінної структури необхідно вносити достатню кількість добрив та сіяти багаторічні трави.

Б) Землі, обмежено придатні для обробітку.

6.Сильнозмиті ґрунти, які залягають на схилах стрімкістю 9-12º з великою кількістю промоїн і виходами порід, що не дозволяє вирощувати сільськогосподарські культури. Рекомендують ґрунтозахисні сівозміни, залуження та інші заходи, які рекомендовані для 5 групи.

В) Землі, непридатні для обробітку.

7.Сильнозмиті ґрунти, які розміщені на схилах 12º. Ці землі залягають в межах яружно-балкової системи з великою кількістю промоїн. Ці ґрунти доцільно використовувати під пасовища з природним залуженням і підсівом трав та використовувати їх як сіножаті або пасовища, застосовуючи нормований випас худоби.

8.Сильнозмиті ґрунти, а також короткопрофільні дернові еродовані ґрунти схилів і ґрунти, які підлягають дефляції. Рекомендації по використанню ґрунтів аналогічні як і для 7 групи.

9.Сильнозмиті ґрунти і короткопрофільні дернові слаборозвинені еродовані ґрунти схилів усіх експозицій 15-18º. Інтенсивний змив і розмив призводить до утворення глибоких промоїн, виходу давніх пісків, які піддаться дефляції. Ці землі не придатні під пасовища і сіножаті. Щоб ґрунти не руйнувалися ерозією, необхідно проводити обвалування ярів та закріплення їх вершин, суцільне залуження і залісення, а також будівництво гідротехнічних споруд.

10. “Бросові землі” – урвища, спадисті схили, схили ярів, кам’янисті обвали та інші ділянки з нарушеним або ліквідованим ґрунтовим покривом. Щоб ґрунти не руйнувалися, необхідно здійснювати закріплення вершин ярів, будівництво водоскидів та перепадів, гідротехнічних споруд, залісення ярів, терасування крутих схилів під сади і виноградники.

При складанні картограми еродованих земель використовують копію ґрунтового плану, а якому виділяють масиви ґрунтів з різним ступенем еродованості. Контури ґрунтів, які відносяться до однієї групи, розкрашують одним кольором і позначають шифром. Крім шифрів груп необхідно вказати шифр категорії земель. Легенда картограми включає не тільки пояснення розкрасти, а також рекомендації по протиерозійному захисту ґрунтів кожної групи.