РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

124–151 балів,

152– 176 балів,

177–200 балів.

200 - 177 балів виставляється абітурієнтам, які в повному обсязі виконали тестові завдання, продемонстрували обізнаність з усіма поняттями, фактами, термінами; адекватно оперують ними при розв'язанні завдань; виявили творчу самостійність, здатність аналізувати факти, які стосуються філологічних проблем.

176 - 152 бал виставляється за умови достатньо повного виконання тестових завдань. Розв'язання завдання має бути правильним, логічно обґрунтованим, демонструвати знання теоретичного матеріалу, творчо-пізнавальні уміння. Разом з тим у роботі може бути допущено декілька несуттєвих помилок.

151 - 124 балів виставляється за знання, які продемонстровані в неповному обсязі. Вони, як правило, носять фрагментарний характер. Теоретичні і фактичні знання відтворюються репродуктивно, без глибокого осмислення, аналізу, порівняння, узагальнення. Відчувається, що абітурієнт недостатньо обізнаний з літературними джерелами з навчальної дисципліни і не може критично оцінити філологічні факти, явища, ідеї.

123 - 100 балів виставляється за неправильну або неповну відповідь, яка свідчить про неусвідомленість і нерозуміння поставленого завдання. Літературу з навчальної дисципліни та її понятійно-категоріального апарату абітурієнт зовсім не знає. Відповідь вказує, що програмовим матеріалом абітурієнт не володіє.

Література

1. Бернадська Н.І., Задорожна С.В. Українська література. – К.: Феміна, 1995. – 152 с.

2. Головащук С.І. Словник-довідник з правопису та слововживання / За ред. В.М.Русанівського.

3. Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. – К.: Рад. школа, 1986. – 222 с.

4. Ґроно нездоланих співців: Літ. портрети укр. письменників ХХ ст., твори яких увійшли до оновлених шкіл. програм: Навч. посібник для вчителів та учнів ст. кл. серед. шк. / Упоряд. В.І.Кузьменко. – К.: Укр. письменник, 1997. – 285 с.

5. Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. – К.: Кобза, 1995. – 472 с.

6. Караман С.О. та ін. Українська мова. Усний і письмовий (диктант) екзамени. Поглиблений етап вивчення: Навч. посібник у двох книгах. – К.: Магістр-S, 1998.

7. Клочек Г. Історичний роман Ліни Костенко “Маруся Чурай”. – Кіровоград: Степова Еллада, 1998. – 52 с.

8. Клочек Г.Д. Поезія Тараса Шевченка: сучасна інтерпретація. Навч.-метод. посібник. – К.: Освіта, 1998. – 237 с.

9. Клочек Г. Романи Івана Багряного ”Тигролови” і ”Сад Гетсиманський”. – Кіровоград: Степова Еллада, 1998. – 80 с.

10. Козачук Г. Українська мова – для абітурієнтів. – К.: Вища школа, 1993. – 223 с.

11. Козлов А.В., Козлов Р.А. Азбука літературознавства: Навч.-метод. посібник. – Тернопіль, 1997. – 122 с.

12. Кононенко П.П., Кадомцева Л.О., Мацько Л.І. Українська мова. Посібник для вступників до вузів. – К.: Либідь, 1990. – 224 с.

13. Культура української мови: Довідник / За ред. В.М.Русанівського. – К.: Либідь, 1990. – 304 с.

14. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т.Гром`як, Ю.І.Ковалів та ін. – К.: ВЦ “Академія”, 1997. – 752 с.

15. Мацько Л.І., Сидоренко О.М. Українська мова. Усний та письмовий екзамени: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1992. – 208 с.

16. Новий тлумачний словник української мови: У 4-х т. / Укл.: Яременко В., Сліпушко О. – К.: Аконіт, 1999.

17. Олійник О.Б. Знаки-чаклуни: Навч. посібник для учнів ст. кл., слухачів підгот. відділ. та вступників до вузів. – К.: Хрещатик, 1994. – 88 с.

18. Олійник О., Кульчицька І. Цариця-орфографія: Навч. посібник для вступників до вузів. – К.: Хрещатик, 1994. – 104 с.

19. Полюга Л.М. Словник антонімів. – К.: Рад. школа, 1987. – 173 с.

20. Словник іншомовних слів / За ред. О.С.Мельничука. – К.: Гол. ред. УРЕ, 1977. – 776 с.

21. Словник труднощів української мови / За ред. С.Я.Єрмоленко. – К.: Рад. школа, 1989. – 336 с.

22. Словник української мови: В 11-ти т. – К.: Наук. думка, 1970 – 1980.

23. Солод Ю.Українська література – ХХ (погляд у кінці тисячоліття). Навч. посібник за програмою 11 класу. – К.: Нора-прінт, 1997. – 384 с.

24. Солод Ю. Українська література: конспект. – К.: Козаки, 1996. – 384 с.

25. Степанишин Б. Давня українська література в школі. – К.: Либідь, 2000. – 504с.

26. Українська література ХХ сторіччя: Навч. посібник для вчителів та учнів 10 – 11 класів серед. шкіл / Ред.-упоряд.: В.П.Моренець, Ю.Г.Фалько. – К.: Укр. письменник, 1993. – 224 с.

27. Українська література: Посібник для старшокласників і абітурієнтів / За ред. М.К.Наєнка. – К.: Либідь, 1995. – 368 с.

28. Українська література у портретах і довідниках: Давня література – література ХІХ ст.: Довідник / Редкол. С.П.Денисюк, В.Г.Дончик, П.П.Кононенко та ін. – К.: Либідь, 2000. – 360 с.

29. Українська літературна вимова і наголос: Словник-довідник. – К.: Наук. думка, 1973. – 724 с.

30. Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. / Упоряд.: В.Яременко, Є.Федоренко та ін.: У 4 кн. – К.: Рось, 1993 – 1996.

31. Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні; Інститут української мови. – К.: Наук. думка, 1996. – 240 с.

32. Ужченко В.Д. Вивчення фразеології в середній школі. – К.: Рад. школа, 1990. – 175 с.

33. Чукіна В.Ф. Граматика української мови в таблицях і схемах. - К.: Логос, 1998. – 140 с.

34. Чукіна В.Ф., Почтаренко О.М., Почтаренко Г.С. Український правопис у таблицях, схемах, коментарях: Довідкове видання. – К.: Логос, 1998. – 176 с.

35. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 1997. – 254 с.

36. Яценко Т.І. Морфемний аналіз. Словник-довідник: У двох томах / За ред. Н.Ф.Клименко. – К.: Вища школа, 1981.

Голова предметної комісії В. А. Соколова

Відповідальний секретар

приймальної комісії С. А. Федосов

І.

1. Літературна мова та народна (діалектна) мова як різновиди загальнонаціональної української мови. Українська мова серед інших слов`янських мов.

2. Звуки мови.

3. Уподібнення приголосних.

4. Написання слів іншомовного походження.

5. Написання складних слів.

6. Правопис прізвищ і географічних назв.

7. Лексикологія. Фразеологія.

8. Будова слова і словотвір.

9. Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

10. Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

11. Правопис суфіксів прикметників.

12. Числівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

13. Займенник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

14. Дієслово як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

15. Дієприкметник як відмінювана дієслівна форма: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

16. Дієприслівник як незмінна дієслівна форма: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

17. Прислівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

18. Прийменник як службова частина мови. Написання прийменників.

19. Сполучник як службова частина мови.

20. Частка як службова частина мови. Написання часток.

21. Словосполучення.

22. Головні члени речення.

23. Другорядні члени речення.

24. Двоскладне та односкладне речення.

25. Складне речення.

26. Складнопідрядні речення з кількома підрядними.

27. Складне речення з різними видами зв’язку.

28. Розділові знаки у простому ускладненому реченні.

29. Розділові знаки у складному реченні.

30. Стилі сучасної української літературної мови.

 

ІІ.

1. Ідейно-художнє та жанрове багатство українського фольклору.

2. Література Київської Русі.

3. Життєвий і творчий шлях І.Вишенського.

4. Козацькі літописи.

5. Життєвий і творчий шлях Г.Сковороди.

6. Життєвий і творчий шлях І.Котляревського.

7. Життєвий і творчий шлях Т.Шевченка.

8. Життєвий і творчий шлях Марка Вовчка.

9. Життєвий і творчий шлях П.Куліша.

10. Життєвий і творчий шлях І.Нечуя-Левицького.

11. Життєвий і творчий шлях Панаса Мирного.

12. Життєвий і творчий шлях І.Франка.

13. Життєвий і творчий шлях П.Грабовського.

14. Життєвий і творчий шлях М.Коцюбинського.

15. Життєвий і творчий шлях Лесі Українки.

16. Життєвий і творчий шлях В.Стефаника.

17. Життєвий і творчий шлях А.Тесленка.

18. Життєвий і творчий шлях О.Кобилянської.

19. Життєвий і творчий шлях П.Тичини.

20. Життєвий і творчий шлях М.Рильського.

21. Життєвий і творчий шлях Миколи Хвильового.

22. Життєвий і творчий шлях Ю.Яновського.

23. Життєвий і творчий шлях Остапа Вишні.

24. Життєвий і творчий шлях О.Довженка.

25. Життєвий і творчий шлях В.Симоненка.

26. Життєвий і творчий шлях О.Гончара.

27. Життєвий і творчий шлях Д.Павличка.

28. Життєвий і творчий шлях Л.Костенко.

29. Новаторство поезії І.Драча. Багатогранність творчості письменника.

30. Життєвий і творчий шлях В.Стуса.

 

Практичні завдання з української мови

 

1. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли є час, коли немає часу і коли навіть ні про що писати.

 

2. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Коли настане ніч, замре з утоми місто і місяць з вишини на землю срібно гляне, я йду, вслухаючись, як в тишині міській, об тротуар б’ючись, підскакують каштани.

 

3. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

То небезпечно – генія цькувати: він у безсмерті страшно вам воздасть.

 

4. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Коли ти вийшов за поріг між люди з батьківської хати, не обминай крутих доріг: життя не любить хитрувати.

 

5. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Як байдужий старий літописець, сам холодний, безсилий давно, людські сни переписує місяць на широких небес полотно.

 

 

6. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Всесвіт – не поле, і люд – не глядач, і час – не ворота футбольних моментів, і куля Земна – не футбольний м’яч в ногах генералів і президентів.

 

 

7. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи важкий мій хрест.

 

8. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Стояла в травах ніч, і трави пахли літом, за кленами сіріло джерело, і небо йшло задумливо над світом, втираючи хмариною чоло.

 

9. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Колись я об межу життя спіткнусь і страшно буде в холод трав упасти, а все-таки я цього не боюсь, бо найстрашніше – безвісти пропасти.

 

10. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Знають діти, що живе десь казка, та не знають, де вона живе.

 

11. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Тут червоніли хрещики дикої гвоздики, і хвалилася білими квітами ромашка, і все з кимось переморгувалися барвисті айстри, тендітні й ніжні.

 

12. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Сумління людське, виявляється, схоже на вулик: його теж можна розтривожити.

 

13. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Неначе за вічну провину судилось людині оце: побачити щастя у спину, а горе своє – у лице.

 

14. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Здавна маю правило: ніколи не шкодувати за тим, що вже пройшло і чого вже не можна повернути.

 

15. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Недаремно говорять: поділена радість – подвійна радість, поділене горе – вже тільки півгоря.

 

16. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Луки, гори, пишні сади, виструнчені у святковому вбранні, – все принишкло, знемагаючи від сонця.

 

17. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Душа – річ тонка: до неї ключів особливих треба.

 

18. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Осінній сад ще яблучка глядить, листочок-два гойдає на гілляках, і цілу ніч щось тихо шарудить, і чорні вікна стигнуть в переляках.

 

19. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.

 

20. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Народна пісня – це безмежне поле, засіяне зернами історії і підживлене людськими надіями.

 

21. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий, забудь про вежі чорної гордині.

 

22. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Ті, що народжуються раз на століття, умерти можуть кожен день.

 

23. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Стояла в травах ніч, і трави пахли літом, за кленами сіріло джерело, і небо йшло задумливо над світом, втираючи хмариною чоло.

 

24. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Єдиний, хто не втомлюється, – час.

 

25. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Вона й не знала, що думки болять, коли душа і серце безборонні.

 

26. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Це дуже тяжко – написати пісню, що, мов колиска, йде від роду в рід.

 

27. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Хвилею пшениця хлюпоче в борти, коли, прокладаючи путь, комбайни, мов судна важкі, до мети по морю достатку пливуть.

 

28. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Гребе душа супроти течії, скриплять епох колеса й коліщатка, вже навіть власні прізвища свої забудькуваті не збагнуть нащадки.

 

29. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Я входжу в ліс – трава встає навшпиньки, кошлатий морок лапу подає.

 

30. Зробити синтаксичний розбір поданого речення. Виконати фонетичний, словотвірний, морфологічний та морфемний розбори підкресленого слова.

Знаю: з попелу сходять квіти, вірю: з каменю б’є джерело.

 

 

Практичні завдання з української літератури

 

1. Виконайте ідейно-художній аналіз поезії Г.Сковороди “De libertate”.

2. Виконайте ідейно-художній аналіз твору Т.Шевченка “Сон” (“У всякого своя доля...”).

3. Виконайте ідейно-художній аналіз твору Т.Шевченка “І мертвим, і живим...”.

4. Виконайте ідейно-художній аналіз твору Т.Шевченка “Кавказ”.

5. Виконайте ідейно-художній аналіз поезії Т.Шевченка “Мені однаково, чи буду...”.

6. Виконайте ідейно-художній аналіз поезії Т.Шевченка “Садок вишневий коло хати”.

7. Виконайте ідейно-художній аналіз поезії Т.Шевченка “Ісаія. Глава 35”.

8. Виконайте ідейно-художній аналіз твору І.Франка “Гімн”.

9. Виконайте ідейно-художній аналіз твору І.Франка “Декадент”.

10. Виконайте ідейно-художній аналіз поезії П.Грабовського “До Русі-України”.

11. Виконайте ідейно-художній аналіз поезії П.Грабовського “До українців”.

12. Виконайте ідейно-художній аналіз поезії О.Олеся “Айстри”.

13. Виконайте ідейно-художній аналіз поезії О.Олеся “О слово рідне, орле скутий...”.

14. Виконайте ідейно-художній аналіз твору П.Тичини “Скорбна мати”.

15. Виконайте ідейно-художній аналіз твору П.Тичини “Похорон друга”.

16. Виконайте ідейно-художній аналіз поезії М.Рильського “Слово про рідну матір”.

17. Виконайте ідейно-художній аналіз поезії М.Рильського “Рідна мова”.

18. Виконайте ідейно-художній аналіз поезії В.Сосюри “Любіть Україну”.

19. Виконайте ідейно-художній аналіз поезії А.Малишка “Важкі вітри не випили роси...”.

20. Виконайте ідейно-художній аналіз поезії А.Малишка “Пісня про рушник”.

21. Виконайте ідейно-художній аналіз поезії В.Симоненка “Лебеді материнства”.

22. Виконайте ідейно-художній аналіз твору І.Драча “Балада про соняшник”.

23. Виконайте ідейно-художній аналіз поезії Д.Павличка “О рідне слово, хто без тебе я?”.

24. Виконайте ідейно-художній аналіз поезії Д.Павличка “Два кольори”.

25. Виконайте ідейно-художній аналіз поезії Д.Павличка “Я стужився, мила, за тобою...”.

26. Виконайте ідейно-художній аналіз поезії В.Стуса “Як добре те, що смерті не боюсь я...”.

27. Виконайте ідейно-художній аналіз поезії В.Стуса “На колимськім морозі калина...”.

28. Виконайте ідейно-художній аналіз поезії В.Стуса “У порожній кімнаті...”.

29. Виконайте ідейно-художній аналіз поезії Б.Олійника “Пісня про матір”.

30. Виконайте ідейно-художній аналіз поезії Б.Олійника “В оборону хліба”.

 

 

ВСТУП

Для нормального функціонування будь-якої структури в умовах ринкової економіки необхідно, щоб її учасники, приймаючи рішення, мали правдиву й об’єктивну інформацію про її майно, грошовий та фінансовий стан, результати роботи (прибуток, дохід або збитки), а також про систему їх формування як на своєму підприємстві, так і у партнерів, на підставі попередніх даних. Всю цю інформацію студенти аналізують на практиці, роблячи відповідні висновки про стан підприємства.

Базою проходження переддипломної виробничої практики є ТОВ «Курланд».

Відповідно до Статуту основними видами діяльності є: сільськогосподарське виробництво та реалізація зернових.

Метою проходження переддипломної виробничої практики є поглиблення і застосування на практиці знань, набутих в процесі навчання, а також набуття практичних навичок та збір даних для написання дипломної роботи.

Метою написання звіту з переддипломної виробничої практики є:

· ознайомлення з підприємством;

· розглянути організацію виробництва на підприємстві;

· проаналізувати виробничо-господарську діяльність підприємства;

· охарактеризувати теоретичні аспекти аналізу основних техніко – економічних показників діяльності підприємства.

В даному звіті використовувались такі форми бухгалтерської та статистичної звітності:

· форма 1 «Баланс»;

· форма 2 «Звіт про фінансові результати»;

· форма 3 «Звіт про рух грошових коштів»;

· форма «Примітки до річної фінансової звітності».

Також у даному звіті з переддипломної практики використано і внутрішні документи підприємства: статут, організаційна структура, положення про відділи, посадові обов’язки тощо.

Проходження практики здійснюється під керівництвом економіста.

 

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Характеристика господарської діяльності ТОВ “ Курланд ”

 

Об’єктом дослідження бакалаврської роботи є сільськогосподарське підприємство - ТОВ “ Курланд ”. Сільському господарству притаманна ціла низка особливостей, пов’язаних з характером його виробництва, докорінна відмінність сільського господарства від інших галузей виробництва в тому, що економічний процес відтворення завжди тісно переплітається із природним. До особливостей сільського господарства належить і надзвичайна роль землі як фактора виробництва, земля виступає як засіб виробництва та є засобом праці. На відміну від інших засобів виробництва земля не зношується і не замінюється, а за правильного використання її родючість суттєво підвищується.

Іншою особливістю сільського господарства є розбіжність робочого періоду з часом виробництва. Саме ця особливість зумовлює сезонність виробництва не лише в сільському господарстві, а й у суміжних з ним галузях, що спеціалізуються на переробці продукції. Сезонний характер виробництва у свою чергу зумовлює специфічну організацію праці в цій галузі (вищий рівень зайнятості працівників під час весняно-літніх польових робіт, ніж у зимовий період). З цим пов’язані також особливості реалізації продукції і надходження грошових коштів.

Сільськогосподарське виробництво просторово розосереджене, що спричинює великі обсяги внутрішньогосподарських перевезень вантажів (зерна, кормів, добрив, пального тощо), а також витрат ресурсів і засобів виробництва.

Природні умови є надзвичайно важливим чинником виробництва і великою мірою зумовлюють кінцеві результати та рівень його ефективності.

Продукція створюється в процесі виробництва в результаті природного функціонування живих організмів - рослин і тварин. Нестандартність предметів праці ускладнює процес виробництва і ставить особливі вимоги до формування системи машин.

Існують відмінності і у визначенні ресурсного потенціалу.

Важливою складовою ресурсного потенціалу сільського господарства є земельні ресурси, що представлені площею сільськогосподарських угідь, але ресурсний потенціал залежить не тільки від площі і структури сільськогосподарських угідь, а також від рівня їхньої економічної родючості. Якість земельних ресурсів зумовлює умови і рівень господарювання, а також ефективність використання матеріальних і трудових ресурсів. Тому сільськогосподарські угіддя включають в ресурсний потенціал сільського господарства з урахуванням показників їхньої якісної оцінки.

В процесі сільськогосподарського виробництва трудові ресурси поєднують матеріальні і земельні ресурси, а також забезпечують їх раціональне використання. Отже, ресурсний потенціал сільського господарства включає сільськогосподарські угіддя, матеріальні і трудові ресурси, сукупність яких є основою виробництва і визначає його ресурсний потенціал.

Ресурсний потенціал сільського господарства - це сукупність взаємопов'язаних ресурсів, які використовують в сільськогосподарському виробництві. Можливості окремих господарств у досягненні відповідних результатів значно відрізняються, що зумовлюється кількістю і якістю наявних виробничих ресурсів, або їх ресурсним потенціалом.

Окремі види виробничих ресурсів характеризуються відповідними і лише їм властивими функціями. Тому розвиток сільськогосподарського виробництва та підвищення його ефективності залежить від складу і раціонального співвідношення виробничих ресурсів.

Склад і структура ресурсного потенціалу, а також співвідношення окремих видів виробничих ресурсів залежить від характеру і особливостей відповідних галузей сільського господарства. Так, у рослинництві основними виробничими ресурсами є земля, машинно-тракторний парк, насіння, добрива, трудові ресурси та ін.

Ресурсний потенціал сільського господарства є матеріально-речовою основою виробничого потенціалу, що характеризує можливості підприємства виробляти певний обсяг сільськогосподарської продукції. Як економічна категорія виробничий потенціал відображає не фактично одержані результати виробництва сільськогосподарського підприємства, а його потенціальні можливості в досягненні цих результатів. Тому виробничий потенціал характеризується можливим рівнем виробництва сільськогосподарської продукції при раціональному використанні сукупних ресурсів.

Сільськогосподарське підприємство - ТОВ “ Курланд ” яке належить

до холдингу Біо-Агро, і є об’єктом дослідження, функціонує на ринку сільськогосподарської продукції з 2006 року як виробник зернових культур.

Основним напрямком діяльності «Біо Агро» є виробництво зернової та олійної сільськогосподарської продукції високої якості, впровадження сучасних технологій обробки землі, розвиток сільгосппідприємств. Крім того, холдинг має власні сховища, які роблять можливим тривале зберігання врожаю, а також надає можливість продавати його у найсприятливіший час.

Органiзацiйно - правова форма: товариство з обмеженою відповідальністю, материнська фірма – холдинг “БІО - АГРО“.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ Курланд ”створене у 2006 році. Юридична адреса: вул. Центральна, 3, с. Телеленці, Жмеринський р-н, Вінницька обл. 23152

Фактична адреса: вул.. Кірова, 169, м. Жмеринка, Вінницька обл. 23100р/р 2600515505 в ВОД Райффайзен Банк «Аваль» м. Вінниця, МФО 302247,код ЄДРПОУ 34657396, ІПН 346573902054, № свідоцтва ПДВ 100021462

E-mail: secretar@Kid, bioacjro.com.ua