глобальні трансформації масової комунікації кінця 20

У системі масової комунікації виробники інформаційної продукції виконують, по суті, єдину роль комуніканта. Перерозподіл цих ролей веде до трансформації систем масової комунікації, а трансформація масовокомунікаційної системи веде до виникнення нових засобів масової комунікації. Але найбільш визначальним процесом для системи масової комунікації є процес її глобалізації. Трансформація й глобалізація системи мас-медіа породжує зміну, в свою чергу, суспільно-політичної й економічної систем, які теж трансформуються.Глобалізація системи масової комунікації — то є поняття, яке активно використовується з кінця ХХ стПитанню глобального розвитку систем масової комунікації присвятила свою книгу О.В.Зернецька “Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини”.Глобалізація системи масової комунікації пов’язана безперечно з технічною революцією, але ця революція не є єдиним чинником утворення глобальних масовокомунікаційних систем. Прикладом може бути Україна, яка відстає від Заходу в утворенні глобально трансформованих систем комунікації. Причиною цьому є як економічне відставання, так і соціально-психологічна неготовність комунікаторів до утворення глобальної системи комунікації й активного входження в світові інформаційні системи.. Глобальний інформаційний світ (глобальна культура, світова культура) тримається на розвиткові багатонаціональних ринків, корпорацій, надскладних систем комунікацій, сучасних медіа-технологій. Ця організаційно-технологічна основа глобального світу, з одного боку, сприяє єднанню людей, народів, з другого боку, нівелює їхні етнічні, політичні, культурні особливості.Але цей процес глобалізації є незворотним. Країна, яка спеціально буде стримувати себе у входженні у цей глобальний світ, сама ж себе і загубить у ньому, оскільки примусово буде поглинута глобальною інформаційною системою. Вихід один: якомога швидше сягати високого рівня розвитку інформаційних технологій і комунікаційних систем, щоб на рівних увійти у глобальний світ. З використанням новітніх інформаційних технологій у кінці ХХ століття виникли глобальні системи масової комунікації, або глобальні ЗМК. Цьому сприяла диджитальна революція в інформаційних технологіях. Диджиталізація інформації — це запис, обробка та передача інформації за допомогою бінарнокодованих знаків, що використовуються у комп’ютерній техніці. Диджитальна техніка сприяла виникненню транснаціональних медіа-корпорацій, або мультимедіа-імперій: Time Warner, Sony, Matsushita, Microsoft, Walt Disney та ін. За цими медіа-конгломератами стоять імена: Руперт Мердок, Сільвіо Берлусконі, Біл Гейтс, Тед Тернер та ін.Мультимедійними корпораціями глобальні системи масової комунікації називаються через те, що вони “конгломерують міжнародні, міжміські та локальні телефонні компанії, кабельні та телерадіомовні системи й комп’ютерні фірми”.Створення потужних комунікаційних медіа-систем, або глобальних систем масової комунікації, відбувається завдяки концентрації й конгломерації систем масової комунікації.Під концентрацією систем масової комунікації в інформаційній індустрії слід розуміти тенденцію, пов’язану з посиленням присутності однієї або кількох компаній на кожному з ринків унаслідок її/їх злиття (інтеграції) з іншими компаніями цієї ж сфери індустрії при збереженні провідної ролі однієї з компаній, що часом призводить і до зникнення конкурентів взагалі. Виділяють дві форми концентрації систем масової комунікації — вертикальну й горизонтальну. “Вертикальна — це така концентрація, внаслідок якої одна фірма поглинає інші, які стоять, так би мовити, в одному ланцюгу виробничого процесу певного медіуму”.Конгломерація — це процес, внаслідок якого компанії комунікаційного сектору утворюють єдину компанію-конгломерат і стають її частинами, зберігаючи при цьому свої риси й властивості. Медіа-конгломерати виникають в результаті інтеграції й концентрації фірм, компаній. Конгломерати зменшують фінансові ризики й отримують великі прибутки та мають успіх шляхом диверсифікації — форми такої концентрації капіталу в умовах науково-технічної революції, коли компанія проникає у нові для себе сфери й галузі, розширює асортимент товарів і поступово перетворюється на багатогалузеві комплекси.Якщо процес конгломерації перетинає кордони країни, то виникають транснаціональні мультимедіа-конгломератів.

60. Медіа-дипломатія та віртуальна дипломатія ери інформації

Медіа-дипломатія — нове явище в зовнішній політиці XX ст. Воно виникло в останні два-три десятиліття і стає все вагомішим фактором впливу на прийняття рішень у галузі міжнародних відносин. Уперше використали медіадипломатію у Великобританії через використання таких технологій, як офіційні повідомлення для ЗМІ, що містять офіційну позицію країни з тих чи інших міжнародних питань; роз’яснення інформації, яка містить спеціальні елементи впливу з метою переконання; інформації, що містить у собі довільні коментарі журналістів та надається ЗМІ для їх подальшої роботи. Відомий політолог Є.Коен так визначав завдання медіа-дипломатії, зокрема Великої Британії: «...створення британсь-кими медіа іміджу світових подій, вплив через них громадської думки на політику, налагодження зв’язків». Завдяки бурхливому розвитку кабельного і супутникового телебачення, медіа-дипломатія стала не тільки можливою, але й суттєвою складовою у міжнародних відносинах сьогодення. Щоб прийняти потрібні рішення у зовнішньополітичному векторі, варто проробити ряд заходів: перше — збирання інформації про міжнародні справи; другий — інтерпретація інформації про міжнародні справи в МЗС; третій — підготовка рішень начальниками відділів МЗС; четвертий — підготовка рішень молодшими міністрами МЗС; п’ятий — прийняття рішень міністром закордонних справ. Першими двома етапами, як раз, займається медіа-дипломатія. Тому, на цих етапах, роль мас-медіа у виробленні зовнішньополітичних рішень особливо вагома.. Тут роль мас-медіа, зокрема телебачення, чітко визначена: роз’яснення зовнішньої політики співвітчизникам, широкій громадськості та урядам за кордоном і т. ін. Мета — одержати громадську підтримку відповідних політичних акцій, сприяти майбутнім візитам, переговорам або позитивній оцінці дипломатичних зустрічей. Інформаційна робота, зокрема з мас-медіа, — невід’ємна частина діяльності МЗС. Існують три відділи, які відповідають за цю роботу: відділ інформації, відділ новин та відділ культурних відносин. Використати всі можливості телебачення для формування громадської думки про британську зовнішню політику за кордоном;*** одне з невід’ємних завдань інформаційного відділу МЗС. Завдання інформаційного відділу МЗС — підтримувати позитивний імідж уряду у громадської думки вдома та за кордоном. Найкраще досягти цього можна через медіа. Існує п’ять добре окреслених ролей медіа-інформації в цій сфері:

1. Добре знати місцевих редакторів газет і журналів та директорів радіо- і телевізійних станцій за кордоном для того, щоб стисло їх інформувати про британську політику.

2. Перекладати і розміщувати матеріал, що створює відповідне паблісіті британській політиці.На приколі Британії, цим займається центральний офіс інформації (ЦОІ) в Лондоні.

3. Розміщувати й продавати телевізійні та відеомате- ріали.

4. Роз’яснювати політику і надавати допомогу іноземним кореспондентам в Лондоні та прибулим журналістам.

5. В ести трансляції BBC World Service, WTN News.

Як збирають інформацію представники цього підрозділу? Британські програми новин та новини CNN записуються та зберігаються протягом тижня. Моніторинг телевізійних закордонних програм здійснюють інформаційні офіцери (службовці) в британських дипломатичних місіях. Інформаційний відділ МЗС підтримує зв’язок з кожною дипломатичною місією за допомогою телефону та факсу. Офіційні особи інформаційного відділу телефонують інформаційним офіцерам (службовцям) місій, щоб дізнатися про останні новини в зарубіжних мас-медіа (зокрема телевізійні) сто совно Великої Британії. Коли вважається, що десь пройшла інформація, що якимось чином зашкоджує іміджу Британії, британська сторона проводить відповідні контрзаходи. Реакція звичайно здійснюється з допомогою медіа. Тут можуть бути різні підходи: пресова конференція, сюжет у телевізійних новинах, документальні фільми і т. ін. Ці телевізійні новини мають назву «Британські супутникові новини» і виробляються в Камдені. Після того вони передаються через супутник, їх можуть прийняти в будь-якому куточку земної кулі зарубіжні телевізійні станції та використати в своїх телевізійних програмах новин безкоштовно.

Також у відділі проводиться велика робота, щоб постійно інформувати прем’єр-міністра Великої Британії про найновіші світові телевізійні новини під час його зарубіжних візитів.

Другий відділ МЗС Великої Британії, який займається формуванням громадської думки про британську зовнішню політику вдома та за кордоном - це відділ новин. Виокремився новий специфічний аспект у роботі його відомства, який потребує багато часу, уваги та підготовки: це спілкування із представниками ЗМК та впровадження своїх ідей засобами медіа-дип- ломатії. Він завдячує своїм походженням необхідності збирати і зосереджувати запити засобів масової комунікації про зовнішню політику в єдиному центрі та давати на них відповіді, що відображають несуперечливу, чітку позицію міністерства. Формат роботи – організація інтерв’ю, брифінгів, прес-конференцій.

Світовий авторитет британської дипломатії спирається на її багатовіковий історичний досвід і усталені традиції. Втім сьогодні вона розвиває нові аспекти дипломатичної практики, до яких належить медіа дипломатія.