Утвердження антропоцентризму в комедіях Арістофана

«Хмари», «Жаби» ……………………………………………………………………23

Семінар № 7

Лірика Давнього Риму ……………………………………………………………..25

Семінар № 8

Римський епос. Поема Вергілія «Енеїда» ……………………………………….29

Тести для самоперевірки…………………………………………………………….30

Тематика самостійної роботи і методичні рекомендації до її виконання………..38

Питання для модульного контролю………………………………………………...40

Варіанти індивідуальних науково-дослідних завдань …………………………….41

Перелік питань до екзамену……………………………............................................45

 

ВСТУП

Курс «Історії зарубіжної літератури (антична)» має на меті розпочати формування у студентів-першокурсників навичків аналітичного підходу до художнього тексту, сприяти розвитку естетичного смаку та загальної філологічної ерудиції. У межах цього курсу студенти, що навчаються на факультеті іноземної філології, мають можливість ознайомитися з найвищими досягненнями літератури античної доби, що, безумовно, сприятиме розвитку професійної майстерності майбутніх філологів та матиме позитивний вплив на їх подальшу професійну діяльність. Практичні заняття з даного курсу – важливий етап у засвоєнні особливостей розвитку світового літературного процесу в його історико-теоретичному висвітленні. Практична частина курсу покликана стимулювати творчу активність студентів, надати їм можливість, користуючись теоретичним матеріалом, навчитися аналізувати художні твори самостійно, встановлювати своєрідність їх естетичної природи. Кожне заняття присвячене розгляду одного естетичного феномену і має на меті осягнення його художньої специфіки. Передбачається, що семінарські заняття сприятимуть конкретизації уявлень студентів про особливості літературного процесу античності. Пропонується звернення до жанрів, які репрезентують палітру естетичних феноменів античності в цілому – епічних, ліричних та драматичних.

Мета курсу – сформувати у студентів чітке уявлення про основні соціокультурні та естетичні особливості історико-літературного процесу Давньої Греції та Риму.

Завдання курсу:

– забезпечити засвоєння студентами естетичних особливостей літератури античної доби у процесі аналітичної роботи над текстами художніх творів;

– розвивати вміння студентів аналізувати не лише художній текст, але й наукові концепції;

– забезпечити володіння методичними прийомами аналізу твору, а також методологічними моделями філологічного дослідження;

У результаті вивчення курсу студент повинен знати:

– новітні тенденції у дослідженні літератури зазначеного періоду;

– соціокультурні фактори, які впливали на формування літератури;

– основні етапи життя та творчості найвидатніших представників давнього письменства;

– художні особливості творів, що вивчаються, їх місце та значення у світовому літературному процесі.

Вміти:

– орієнтуватися в історико-літературних та теоретичних проблемах курсу;

– аналізувати літературні феномени у їх співвіднесенні з культурно-історичними подіями доби та естетичними настановами авторів;

– визначати типологічні зв`язки та національну специфіку літератури у конкретний історичний період.

Перехід від навчального до наукового підходу на практичних заняттях потребує: чіткої постановки мети та завдань здійснюваної студентами роботи; знайомства з науковими дослідженнями (статтями, монографіями, дисертаціями та їх авторефератами), вміння аналізувати наукові розробки; більш глибокого та послідовного оволодіння літературознавчими категоріями; розширення кругозору та вміння зіставляти різні тексти (володіння основами порівняльно-історичного, а також типологічного методів літературознавства); здатності розглядати конкретний літературний твір у контексті культури окремої доби; вміння робити самостійні наукові висновки і здатності захистити свою позицію під час професійної дискусії.

Передбачається, що засвоєння запропонованих тем дозволить сформувати у студентів здатність на достатньо високому рівні аналізувати художні твори, встановлювати необхідні взаємозв`язки, проводити типологічні зіставлення (у тому числі й поза межами даного літературного періоду), а також в межах власної художньої картини світу конкретизувати образ світового літературного процесу.