Вивчення особливостей креативної діяльності бізнесменів і найманих працівників.

 

В останні роки стало очевидним, що результати, одержані за допомогою тестів дивергентного мислення в дитячому та підлітковому віці, в кращому випадку лише помірно пов'язані з подальшими творчими досягненнями.

Отже, творчі досягнення залежать і від якихось інших факторів, а не тільки від дивергентного мислення. У зв'язку з цим стали говорити про креативний потенціал особистості, який залежить від особистісних властивостей і внутрішньої мотивації творця.

Ця ідея нова тільки на перший погляд, оскільки мова йде про креативності як відносно новому психологічному феномені.

Насправді ж мова про обдарованої особистості велася вже давно. Наприклад, на початку 20-х рр.. XX в. В. М. Екземплярський в роботі «Проблема обдарованості» писав: «Потрібно відзначити, що до теперішнього часу проблема загальної обдарованості зазвичай ставилася головним чином в сенсі визначення висоти розвитку лише інтелектуальних властивостей, оскільки взагалі можна відокремити цю сферу від двох інших сторін психічного життя - емоційної і вольової.

Вище ми приводили список відібраних нами методик для визначення рівня креатівнвності наших вибірок. Далі нам би хотілося розглянути отримані результати і проаналізувати їх (пункт 3.3).

Розглянемо результати, отримані за методикою «Опитувальник для визначення рівня креативності» (малюнок 1). За результатами діагностики обидві вибірки мають достатньо високий рівень креативності, але не набирають максимальний бал.

Ми припускаємо, що такі результати можуть бути викликані наступними чинниками: даний тест використовується для діагностики креативності загалом, він не спрямований на діагностику бізнес-креативності і при цьому тест передбачає самостійну (тобто не обов'язково об'єктивну) оцінку особистістю своїх здібностей. У даному випадку варто враховувати особливості самоставлення особистості та її рівень домагань. Так само однією з причин наявності високого рівня креативності в обох вибірках може бути наявність вищої (або незакінченої вищої освіти) практично у всіх випробовуваних і їх набір особистісних якостей.

Нам хотілося б відзначити, що у вибірці бізнесменів був виявлений високий рівень креативності, але дуже мало випробовуваних досягло максимального рівня креативності.

 

Рис. 1. Результати, отримані за методиками: «Опитувальник для визначення рівня креативності», «Експересс-метод Д.Джонсона».

 

Далі ми розглянемо результати, отримані за допомогою методики «Експрес-метод Д.Джонсон». ця методика досить схожа з попередньою, але вона дозволяє провести більш повний аналіз креативності.

Як можна помітити (малюнок 1) результати двох вибірок практично не відрізняються, відмінності склали менше 1 стена (менше 3%). Це говорить про те, що результати, отримані в різних вибірках приблизно однакові і можуть вважатися рівними. Слідуючи цьому висновку ми можемо визначити результати двох вибірок як однаково високі.

Ця методика дозволяє діагностувати актуальний рівень креативності тобто такий рівень креативності, який вже притаманний особистості на даний момент.

На наш погляд, варто відзначити, що такі результати можуть так само залежатиме від середовища особистості та її самоставлення і рівня домагань. Як і будь опитувальник самоставлення даний опитувальник використовується як допоміжний опитувальник для діагностики для досягнення більш об'єктивних результатів.

Так само нам хотілося б відзначити, що результати обох груп випробовуваних не досягли максимальної позначки, хоч і є досить високими.

Наступна методика, яка була використана нами для діагностики креативності «Визначення креативного потенціалу менеджерів». На даний момент, методика використовується більш широко. Вона визнана придатною не тільки для діагностики креативного потенціалу менеджерів, але і будь-яких випробовуваних мають трудову зайнятість.

Методика надає можливість діагностики піддослідних за 4 шкалами: «Моя особистість», «Мій підхід до вирішення проблем», «Робоче середовище», «Загальний креативний потенціал».

Методика дозволяє визначити як актуальний рівень креативності так і потенціал особистості. Завдяки цієї методики можна виявити що більше впливає на особистість і що дозволяє їй проявляти свою креативність або, навпаки, перешкоджає її прояву.

Звернемося до отриманих даних.

У нашій роботі ми використовували всі шкали цієї методики.

За шкалою «Моя особистість» обидві групи випробовуваних набрали достатньо високі бали що дозволяє діагностувати високий рівень креативності обох груп випробовуваних.

За 2 шкалою «Мій підхід до вирішення проблем» нам стали помітні відмінності. За результатами діагностики було визначено, що підхід до вирішення проблем серед вибірки бізнесменів виявився більш конструктивним і ефективним. Так само було виявлено досить цікава особливість: у вибірці бізнесменів всі випробувані отримали приблизно однакові результати, у вибірці ж найманих співробітників результати досить сильно коливалися (від середнього до високого рівнів). Дані, отримані в ході діагностики є середнім арифметичним, таким чином вони не відображені в нашій діаграмі, але на наш погляд, такі особливості можуть говорити про те, що у наших вибірок підхід до вирішення проблем істотно відрізняється. Групі бізнесменів притаманний більш грамотний підхід до вирішення проблем, у той час як у групі найманих співробітників конструктивний підхід до вирішення проблем притаманний тільки частини піддослідних. Докладні результати діагностики представлені у додатку 7 нашої роботи.

 

Рис.2. Результати діагностики, проведеної за допомогою методики «Визначення креативного потенціалу менеджерів».

 

За 3 шкалою - «Моя робоча середу» ми змогли діагностувати деякі відмінності: робоча середу бізнесменів виявилася більш привертають до творчості, ніж середу в якій працюють наймані співробітники. Як відомо середу має достатньо великий вплив на особистість і на її поведінку.

За нашими даними ми маємо більш високий рівень творчого потенціалу середовища бізнесменів, але в цілому, обидві вибірки показують високі результати креативності робочого середовища.

Остання шкала методики «Загальний креативний потенціал» є сумою 3х попередніх шкал. Шкала показує які чинники заважають, які сприяють прояву творчого потенціалу особистості. Як ми бачимо в діаграмі 2 результати діагностики бізнесменів і найманих співробітників мають однаково високий рівень креативного потенціалу, але результати вибірки бізнесменів трохи вище, ніж результати діагностики найманих співробітників.

Отримані дані можуть бути інтерпретовані таким чином: нами були діагностовані мінімальні відмінності серед творчого потенціалу особистості в обох вибірках, але відмінності були більш помітні в шкалах «мій підхід до вирішення проблем» і «моя робоча середовище». Саме ці відмінності і вплинули на визначення загального творчого потенціалу досліджуваних.

Підводячи підсумок ми можемо сказати, що на прояв креативності особистості впливає соціальна і робоча середу в якій перебуває індивід, ставлення до проблем, яке є наслідком особистісних особливостей людини (темперамент, характер, навички і пр.) і його взаємодію з середовищем.

Далі ми розглянемо результати, отримані за допомогою 4 методики, яку ми використовували для діагностики креативності: "Самооцінка творчих здібностей (Є. Тунік)".

Піддослідним було потрібно оцінити власні креативні здібності і після, ми проводили аналіз отриманих даних по 5 шкалами: «допитливість», «уява», «складність», «схильність до ризику», «загальний творчий потенціал».

За шкалою «допитливість» ми діагностували перші більш-менш серйозні відмінності двох груп випробовуваних: група найманих співробітників має середній рівень допитливості, а група бізнесменів - високий.

Виходячи з цих даних ми можемо припустити, що нові ідеї, розробки, тенденції, технології та ін викликають у бізнесменів більше зацікавленості, ніж у найманих співробітників і завдяки цьому вони більше дізнаються і як наслідок впроваджують нові знання в свою трудову діяльність.

За шкалою «уява» ми можемо спостерігати ту ж тенденцію: у групі бізнесменів рівень розвитку уяви діагностований як високий, а в групі найманих співробітників як середнім. Отримані дані можна інтерпретувати в такий спосіб: у групі бізнесменів випробовувані більше задіюють уяву у своїй трудовій діяльності і життя в цілому завдяки цьому воно продовжує розвиватися і дозволяє бізнесменам знаходити нові, не стандартні способи вирішення актуальних для них завдань.

За шкалою «складність» були отримані наступні результати: рівень складності у вибірці найманих співробітників діагностований як середній, серед бізнесменів як високий. Такі дані говорять нам про те, що бізнесмени не бояться більш складних завдань, а наймані співробітники у своїй діяльності намагаються їх уникнути.

За шкалою «схильність до ризику» нами були отримані наступні дані: серед підприємців ми визначили високу схильність до ризику, а серед найманих співробітників - середню. Виходячи їх отриманих даних ми можемо констатувати, що бізнесмени не бояться йти на ризик у відмінності від найманих співробітників. І більшою мірою готові йти на ризик при наявності необхідності.

Загальний творчий потенціал випробовуваних за допомогою проведеної нами методики можна діагностувати як високий (бізнесмени) і середній з тенденцією до високого (наймані співробітники). Як ми бачимо у обох груп випробовуваних спостерігається досить високий творчий потенціал, але так само є ряд відмінностей.

Рис.3. Результати діагностики креативності за допомогою методики "Самооцінка творчих здібностей (Є. Тунік)".

 

Бізнесмени більш схильні до складних завдань, вони більше готові йти на ризик, ніж наймані співробітники. Також нами були діагностовані невеликі відмінності в прояві допитливості та уяви і ми можемо зробити висновок, що бізнесмени більше працюють над своїм саморозвитком і прагнуть до пізнання і впровадженню нового у своє життя, але для більш докладних висновків потрібні додаткова діагностика.