Билет 13

1.Характеристика вегетативноі нервовоі системи.Ф-ціі симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативноі нервовоі діяльності

2.Основні відмінності умовних рефлексів від безумовних

3.Гормони статевих залоз самки

1. Симпати́чна нерво́ва систе́ма разом з парасимпатичною і ентеральною нервовою системою є частиною автономної нервової системи. Перші дві нервові системи можуть тонко регулювати роботу більшості внутрішніх органів і обмін речовин в залежності від дії зовнішніх факторів. Активізація симпатичної нервової системи передбачає активні дії з витрачанням енергії — ерготропна дія.Центри симпатичної нервової системи знаходяться в бокових рогах грудного і поперекового відділів спинного мозку. Вони підпорядковуються вище стоячим центрам симпатичної нервової системи — гіпоталамусу, стовбуру головного мозку і ретикулярній формації. Симпатичні ганглії (вузли) посилають свої волокна до розміщених по обидва боки хребта скупчень нервових клітин — паравертебральних гангліїїв. Ці паравертебральні гангліїї зв'язуючись між собою міжвузловими гілками (rr. ineterganglionares) утворюють симпатичний стовбур (truncus sympathicus). Правий і лівий симпатичні стовбури простягаються від основи черепа до верхівки копчика.У паравертебральних гангліях більшість волокон симпатичної нервової системи переключаються на другий нейрон. Нейромедіатором в синапсах виступає тут (як і в парасимпатичній нервовій системі) ацетилхолін. Другий постгангліонарний нейрон переносить свої імпульси на цільовий орган за допомогою норадреналіну. Виняток становить перенесення імпульсів на потові залози, де також використовується ацетилхолін.Окремі аксони залишають симпатичний стовбур без переривання і направляються до непарних превертебральних гангліїв (ганглії, що знаходяться попереду хребта) або гангліїв, що знаходяться в стінках органів (інтрамуральні ганглії).

2. Безумовні рефлекси — це природжені рефлекси, що передаються спадково, сформовані до моменту народження. Вони є видовими, відносно постійні, здійснюються за участю спинного мозку, стовбура і підкіркових ядер головного мозку. Ці рефлекси знаходяться під контролем кори головного мозку. Біологічна роль природжених рефлексів полягає в тому, що вони забезпечують існування в перші моменти після народження, а в подальшому житті є основою для вироблення умовних рефлексів. Сукупність складних послідовних, спадково обумовлених актів поведінки, характерних для осіб даного виду за певних умов, називається інстинктом (від лат. instinctus — спонукання). Наприклад, побудова стільників бджолами. Проте безумовні рефлекси не можуть забезпечити пристосування організму до зміни умов зовнішнього середовища. Такі пристосування здійснюються завдяки умовним рефлексам. Умовні рефлекси — це рефлекси, що набуваються протягом життя на базі безумовних рефлексів під впливом певних чинників зовнішнього середовища. Умовні рефлекси є індивідуальними: той або інший рефлекс може бути присутній у одних особин виду і відсутній у інших. При зміні умов зовнішнього середовища одні умовні рефлекси можуть зникати, а інші — виникати. Для вироблення умовних рефлексів не потрібен специфічний подразник. Вони виникають на будь-які умовні подразники. Для їх утворення повинні виконуватися три умови: 1) дія умовного подразника повинна обов'язково співпадати в часі з безумовним (у собаки ви­гляд і запах м'яса викликає слиновиділення, якщо показ його кілька разів поєднувався з їжею); 2) початок дії умовного подразника повинен дещо передувати дії безумовного (для утворення у собаки умовного слиновидільного рефлексу на дзвінок потрібно, щоб він починав дзвонити за 5—30 с до подачі корму та якийсь час супроводжував їжу); 3) умовний подразник повинен неодноразово підкріплюватися дією безумовного подразника.

3. Гормони – складні органічні речовини різної хімічної природи: білки, видозмінені амінокислоти, стероїди. Це біологічно активні речовини, які в незначних кількостях здатні здійснювати значний вплив на організм. Статеві залози (жіночі - яєчники) – залози змішаної секреції. · зовнішньосекреторна функція – продукують статеві клітини · внутрішньосекреторна функція – виділяють у кров статеві гормони Жіночі гормони – естрогени, найактивніший – прогестерон, естредіол. Статеві гормони забезпечують розвиток вторинних статевих ознак: · відкладання жиру у певних частинах тіла · розвиток молочних залоз · високий голос · можливий статевий акт · запліднення · розвиток зародка · нормальне протікання вагітності · підтримують менструальний цикл (періодичне дозрівання яйцеклітини, виведення її з жіночого організму). · впливають на роботу нервової клітини і психіку.

Прогестерон.Прогестерон вважається чоловічим гормоном, оскільки домінує він у чоловіків (нагадаємо, що у будь-якої людини міститься певна кількість і тих, і інших гормонів). На відміну від естрогену він виробляється виключно після того, як яйцеклітина покинула свій фолікул і утворилося жовте тіло. В тому випадку, якщо це не відбулося, прогестерон не виробляється. За словами гінекологів і ендокринологів, ситуації відсутності прогестерону в організмі жінки можуть вважатися нормальними в перші два роки після початку менструації і в період, передуючий клімаксу. Проте в інші моменти недолік прогестерон є достатньо серйозним порушенням, оскільки може привести до неможливості завагітніти. У організмі жінки прогестерон діє тільки разом з естрогеном і як би на противагу їм, згідно діалектичному закону філософії про боротьбу і єдність протилежностей. Так, прогестерон зменшує набухання тканин молочних залоз і матки, сприяє загусанню рідини, яку виділяє шийка матки, і утворенню так званої слизистої пробки, що закриває канал шийки матки. В цілому ж, прогестерон, готуючи матку до вагітності, діє таким чином, що вона постійно знаходиться в стані спокою, зменшує число скорочень. Крім цього, гормон прогестерон надає специфічна дія і на інші системи організму. Зокрема, він здатний зменшувати відчуття голоду і спраги, впливає на емоційний стан. Естрогени.Естрогени (грец. oistros шалене бажання, жага + gennao утворювати) - група жіночих статевих гормонів. До природних естрогенів відносять естрон, естрадіол і естріол, а також еквіленін (його біологічна активність складає 1/25 біологічної активності естрону) та еквілін (1/20 біологічної активності естрону). За хімічною будовою природні естрогени є похідними естрану, С18-стероїдами з ароматичним кільцем А, фенольною гідроксильною групою біля 3-го вуглецевого атома (С3) і кетогрупою чи гідроксильною групою біля 17-го вуглецевого атома.Естроген часто згадують в множині, тому що існує декілька їх видів. Вони постійно виробляються яєчниками з моменту початку статевого дозрівання і до клімактеричного періоду, проте їх кількість залежить від того, в якій фазі менструального циклу знаходиться жінка. Однією з ознак того, що в організмі дівчинки вже почали вироблятися ці гормони, є збільшення молочних залоз і набухання сосків. Крім того, дівчинка, як правило, раптово починає швидко рости, а потім зростання припиняється, на що теж впливає естроген. У організмі дорослої жінки естроген виконує ряд найважливіших функцій.По-перше, саме вони відповідають за протікання менструального циклу, оскільки їх рівень в крові регулює діяльність гіпоталамуса і, отже, всі інші процеси. Але, окрім цього, естроген впливає і на функціонування інших частин організму. Зокрема, вони захищають судини від скупчення на їх стінках бляшок холестеринів, що викликають таке захворювання, як атеросклероз; регулюють водний-сольовий обмін, збільшують щільність шкіри і сприяють її зволоженню, регулюють діяльність сальних залоз.