Студопедия — При проходженні струму в ланцюзі, що складається із двох різних провідників, один із спаїв нагрівається, другий – охолоджується. Як називається даний процес?
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

При проходженні струму в ланцюзі, що складається із двох різних провідників, один із спаїв нагрівається, другий – охолоджується. Як називається даний процес?






 

1. Буянов О.Н., Воробьева Н.Н. Холодильное технологическое оборудование. – Кемерово, 2004.

2. Голянд М.М., Малеваный Б.М Холодильное технологическое оборудование. – М.: Пищевая промьшленность, 1977.

3. Улейский Н.Т., Улейская Р.Й. Холодильное оборудование. – Ростов-на-Дону.: Феникс, 2000.

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА “НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

ВИЩИХ АГРАРНИХ ЗАКЛАДІВ “АГРООСВІТА”

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

З ДИСЦИПЛІНИ “ ХОЛОДИЛЬНО-КОМПРЕСОРНІ МАШИНИ

ТА УСТАНОВКИ”

Київ

Аграрна освіта


Укладачі: Грохольський М.О., викладач Новоушицького технікуму Подільського ДАТУ; Гуртовенко Ю.О., викладач Технолого-економічного коледжу Білоцерківського НАУ
   
Рецензенти: Грохольський М.О., викладач Новоушицького технікуму Подільського ДАТУ; Бадін О.М., викладач Технолого-економічного коледжу Білоцерківського НАУ; Зенкін В.В., викладач Коледжу переробної і харчової промисловості Харківського НТУСГ ім. П.Василенка
   
Редактор Салмай Н.М.
   
Відповідальна за випуск   Ісаєнко Л.С.

1. Перехід однорідного тіла із одного агрегатного стану в інший називається:

питомий об’єм

питома теплоємність

фазове перетворення+

ентальпія

(Л-1, с.7-11), (Л-2, с.6-10), (Л-7, с.8-9)

 

2. Стан, в якому речовина знаходиться в трьох фазах: твердій, рідкій і газоподібній, називається:

1. електричним

2. евтектичним+

3. хімічним

4. тепловим

(Л-1, с.7-11), (Л-2, с.6-10), (Л-7, с.8-9)

 

3. Кількість теплоти, необхідна для плавлення 1 кг льоду або суміші, називається:

1. питомий об’єм

2. питома теплоємність

3. теплопровідність

4. теплота плавлення+

 

(Л-1, с.7-11), (Л-2, с.6-10), (Л-7, с.8-9)

 

4. Процес переходу робочого тіла із твердого агрегатного стану в пароподібний, минаючи рідку фазу:

1. сублімація+

2. конденсація

3. кипіння

4. десублімація

(Л-1, с.7-11), (Л-2, с.6-10), (Л-7, с.8-9)

 

5. Процес переходу робочого тіла із твердого агрегатного стану в рідкий:

1. сублімація

2. конденсація

3. кипіння

4. плавлення+

(Л-1, с.7-11), (Л-2, с.6-10), (Л-7, с.8-9)

 

6. Процес переходу робочого тіла із рідкого агрегатного стану в пароподібний:

1. сублімація

2. конденсація

3. кипіння+

4. плавлення

(Л-1, с.7-11), (Л-2, с.6-10), (Л-7, с.8-9)

 

7. Пониження тиску рідини або газу при проходженні їх через звужений отвір (вентиль, кран):

1. сублімація

2. кипіння

3. вихровий ефект

4. дроселювання+

 

(Л-1, с.7-11), (Л-2, с.6-10), (Л-7, с.8-9)

 

8. Зміна температури реального газу при дроселюванні, називається:

1. вихровим ефектом

2. термоелектричним ефектом

3. кипінням

4. ефектом Джоуля-Томсона+

 

(Л-1, с.7-11), (Л-2, с.6-10), (Л-7, с.8-9)

 

При проходженні струму в ланцюзі, що складається із двох різних провідників, один із спаїв нагрівається, другий – охолоджується. Як називається даний процес?

1. дроселювання

2. термоелектричний ефект+

3. вихровий ефект

4. ефект Джоуля-Томпсона

 

(Л-1, с.7-11), (Л-2, с.6-10), (Л-7, с.8-9)

 

10. Цикл, в якому тепло від охолоджуваного середовища передається оточуючому середовищу (воді або повітрю), називається:

1. холодильним циклом+

2. циклом Дизеля

3. циклом теплового насоса

4. тепловим циклом

 

(Л-1, с.13-16), (Л-2, с.3-17), (Л-7, с.11-12)

11. Лінії постійних тисків (р=const) в теплових діаграмах (S – T та і – lgP) називаються:

1. ізохори

2. ізоентальпії

3. ізотерми

4. ізобари+

(Л-1, с.11-13), (Л-2, с.17-22), (Л-7, с.10-11)

12. Лінії постійних питомих об’ємів (V=const) в теплових діаграмах (S – T та і – lgP) називаються:

1. ізохори+

2. ізоентальпії

3. адіабати

4. ізобари

(Л-1, с.11-13), (Л-2, с.17-22), (Л-7, с.10-11)

13. Лінії постійних ентальпій (і=const) в теплових діаграмах (S – T та і – lgP) називаються:

1. ізохори

2. ізоентальпії+

3. ізотерми

4. ізобари

 

(Л-1, с.11-13), (Л-2, с.17-22), (Л-7, с.10-11)

14. Лінії постійних температур (t=const) в теплових діаграмах (S – T та і – lgP) називаються:

1. ізохори

2. ізотерми+

3. адіабати

4. ізобари

(Л-1, с.11-13), (Л-2, с.17-22), (Л-7, с.10-11)

15. Лінії постійних ентропій (s=const) в теплових діаграмах (S – T та і – lgP) називаються:

1. ізоентропи+

2. ізохори

3. ізотерми

4. ізобари

(Л-1, с.11-13), (Л-2, с.17-22), (Л-7, с.10-11)

16. Ефективність холодильного циклу оцінює:

1. коефіцієнт теплопередачі

2. холодильний коефіцієнт+

3. коефіцієнт подачі

4. коефіцієнт теплопровідності

 

(Л-1, с.28-30), (Л-2, с.33-39), (Л-7, с,16-17)

17. Кількість теплоти, що відводиться за одиницю часу штучним охолодженням:

1. коефіцієнт теплопередачі

2. холодильний коефіцієнт

3. коефіцієнт подачі

4. холодопродуктивність холодильної машини+

 

(Л-1, с.89-91), (Л-2, с.56-57), (Л-7, с.48-49)

 

18. Холодопродуктивність, віднесена до одиниці маси холодильного агенту:

1. питома масова холодопродуктивність+

2. питома об’ємна холодопродуктивність

3. холодопродуктивність холодильної машини

4. холодильний коефіцієнт

 

(Л-1, с.28-30), (Л-2, с.33-39), (Л-7, с.16-17)

19. Питома масова холодопродуктивність, віднесена до одиниці об’єму холодоагенту:

1. питома масова холодопродуктивність

2. адіабатне розширення

3. об’ємна холодопродуктивність+

4. холодильний коефіцієнт

 

(Л-1, с.28-30), (Л-2, с.33-39), (Л-7, с.16-17)

20. Робоча речовина холодильного циклу називається:

1. холодоносієм

2. холодильним агентом+

3. водою

4. мастилом

 

(Л-1, с.17-18), (Л-2, с.39-41), (Л-7, с.12-15)

 

21. Вимоги до холодильних агентів:

1. тільки термодинамічні

2. тільки фізико-хімічні

3. тільки фізіологічні і економічні

4. термодинамічні, фізико-хімічні, фізіологічні і економічні+

 

(Л-1, с.17-18), (Л-2, с.39-41), (Л-7, с.12-15)

 

22. Температура кипіння аміаку (R-717) за атмосферного тиску становить:

1. -100 ºС

2. +100 ºС

3. -33,3 ºС+

4. -40,8 ºС

(Л-1, с.17-18), (Л-2, с.39-41), (Л-7, с.12-15)

 

23. Аміак (R-717) вибухонебезпечний при концентрації:

1. 90–100 %

2. 15–28 %+

3. 5–10 %

4. 50–60 %

(Л-1, с.17-18), (Л-2, с.39-41), (Л-7, с.12-15)

 

24. Температура кипіння фреону (R-22) за атмосферного тиску становить:

1. -100 0С

2. -40,8 0С+

3. -33,3 0С

4. +100 0С

(Л-1, с.17-18), (Л-2, с.39-41), (Л-7, с.12-15)

 

25. Температура кипіння фреону (R-134а) за атмосферного тиску становить:

1. -26,1 0С+

2. -40,8 0С

3. -33,3 0С

4. - 100 0С

(Л-1, с.17-18), (Л-2, с.39-41), (Л-7, с.12-15)

 

26. Речовина, за допомогою якої теплота відводиться від охолоджуваного об’єкта і передається холодильному агенту, називається:

1. холодагент

2. мастило

3. холодоносій+

4. адсорбент

(Л-1, с.21-22), (Л-2, с.201-204), (Л-7, с.15-16)

 

27. Найнижча температура замерзання водного розчину хлористого натрію(NaCl):

1. 0 °С

2. -21,2°С+

3. -31,1°С

4. -55°С

(Л-1 с.21-22), (Л-2 с.201-204), (Л-7 с.15-16)

28. Найнижча температура замерзання водного розчину хлористого кальцію (CaCl2):

1. 0 °С

2. -21,2°С

3. -31,1°С

4. -55°С+

(Л-1, с.21-22), (Л-2, с.201-204), (Л-7, с.15-16)

 

29. До складу основного обладнання парокомпресійної холодильної машини входять:

1. прилади охолодження, компресор, маслозбірник, електродвигун

2. компресор, конденсатор, випарник, регулювальний вентиль+

3. регулювальний вентиль, шестерінчастий насос, конденсатор

4. випарник, лінійний ресивер, проміжна посудина, прилади охолодження

 

(Л-1, с.28-30), (Л-2, с.33-39), (Л-7, с.16-17)

30. У компресорі холодильний агент:

1. конденсується

2. дроселюється

3. стискається+

4. переохолоджується

 

(Л-1, с.28-30), (Л-2, с.33-39), (Л-7, с.16-17)

31. У конденсаторі холодильний агент:

1. переохолоджується

2. дроселюється

3. стискається

4. конденсується+

 

(Л-1, с.28-30), (Л-2, с.33-39), (Л-7, с.16-17)

32. У випарнику холодильний агент:

1. переохолоджується

2. дроселюється

3. кипить+

4. конденсується

 

(Л-1, с.28-30), (Л-2, с.33-39), (Л-7, с.16-17)

33. У регулювальному вентилі холодильний агент:

1. переохолоджується

2. дроселюється+

3. кипить

4. конденсується

 

(Л-1, с.28-30), (Л-2, с.33-39), (Л-7, с.16-17)

34. У регенеративному теплообміннику (РТО) пари холодильного агенту:

1. переохолоджуються

2. дроселюються

3. перегріваються+

4. конденсуються

(Л-1, с.28-31), (Л-7, с.18-19)

35. У регенеративному теплообміннику (РТО) рідкий холодильний агент:

1. переохолоджується+

2. дроселюється

3. перегрівається

4. конденсується

(Л-1, с.28-31), (Л-7, с.18-19)

36. Кількість водяної пари в 1м3 вологого повітря, називається:

1. вологовмістом вологого повітря

2. об’ємною вологістю повітря+

3. відносною вологістю повітря

4. ентальпією вологого повітря

 

(Л-1, с.7-11), (Л-2, с.6-10), (Л-7, с.8-9)

 

37. У компресорі здійснюється термодинамічний процес:

1. ізоентальпійний

2. адіабатний+

3. ізохорний

4. ізотермічний

 

(Л-1, с.28-30), (Л-2, с.33-39), (Л-7, с.16-17)

38. У регулювальному вентилі здійснюється термодинамічний процес:

1. адіабатний

2. ізохорний

3. ізоентальпійний +

4. ізобарний

 

(Л-1, с.28-30), (Л-2, с.33-39), (Л-7, с.16-17)

39. У конденсаторі здійснюється термодинамічний процес:

1. адіабатний

2. ізохорний

 

3. ізоентальпійний

4. ізобарний+

(Л-1, с.28-30), (Л-2, с.33-39), (Л-7, с.16-17)

40. У випарнику здійснюється термодинамічний процес:

1. адіабатний

2. ізохорний

3. ізоентальпійний

4. ізобарний+

 

(Л-1, с.28-30), (Л-2, с.33-39), (Л-7, с.16-17)

41. Перегрів парів холодильного агенту відбувається:

1. перед регулювальним вентилем

2. перед випарником

3. після конденсатора

4. перед компресором +

 

(Л-1, с.28-30), (Л-2, с.33-39), (Л-7, с.16-17)

42. Переохолодження рідкого холодильного агенту відбувається:

1. після регулювального вентиля

2. перед випарником

3. після конденсатора+

4. після компресора

 

43. Конденсація парів холодильного агенту відбувається:

1. у регулювальному вентилі

2. у випарнику

3. у конденсаторі+

4. у компресорі

 

(Л-1, с.28-30), (Л-2, с.33-39), (Л-7, с.16-17)

 

44. Охолодження парів холодильного агенту відбувається:

1. у конденсаторі+

2. у регулювальному вентилі

3. у випарнику

4. у компресорі

 

(Л-1, с.28-30), (Л-2, с.33-39), (Л-7, с.16-17)

45. Кипіння рідкого холодильного агенту відбувається:

1. у конденсаторі

2. у регулювальному вентилі


 

3. у випарнику+

4. у компресорі

 

(Л-1, с.28-30), (Л-2, с.33-39), (Л-7, с.16-17)

46. Дроселювання рідкого холодильного агенту відбувається:

1. у конденсаторі

2. у регулювальному вентилі+

3. у випарнику

4. у компресорі

 

(Л-1, с.28-30), (Л-2, с.33-39), (Л-7, с.16-17)

47. Стискання парів холодильного агенту відбувається:

1. у конденсаторі

2. у регулювальному вентилі

3. у випарнику

4. у компресорі+

 

(Л-1, с.28-30), (Л-2, с.33-39), (Л-7, с.16-17)

48. Теоретична (адіабатна) робота стискання в компресорі на і – lgP діаграмі визначається:

1. площею

2. периметром

3. дугою

4. відрізком+

 

(Л-1, с.28-30), (Л-2, с.33-39), (Л-7, с.16-17)

49. Питома масова холодопродуктивність на і – lgP діаграмі визначається:

1. площею

2. відрізком+

3. дугою

4. периметром

 

(Л-1, с.28-30), (Л-2, с.33-39), (Л-7, с.16-17)

50. Формула q0 = i1’ - i4 для розрахунку:

1. питомої об’ємної холодопродуктивності

2. холодопродуктивності компресора

3. питомої масової холодопродуктивності +

4. теплоти, відведеної в конденсаторі

 

(Л-1, с.28-30), (Л-2, с.33-39), (Л-7, с.16-17)

51. Формула qv = q0/v1 для розрахунку:

1. питомої об’ємної холодопродуктивності+

2. холодопродуктивності компресора

3. питомої масової холодопродуктивності

4. теплоти, відведеної в конденсаторі

 

(Л-1, с.28-30), (Л-2, с.33-39), (Л-7, с.16-17)

52. Формула La = i2 – i1 для розрахунку:

1. питомої об’ємної холодопродуктивності

2. холодопродуктивності компресора

3. питомої масової холодопродуктивності

4. теоретичної (адіабатної) роботи стискання+

 

(Л-1, с.28-30), (Л-2, с.33-39), (Л-7, с.16-17)

53. Формула qк = i2 – i3 для розрахунку:

1. питомої об’ємної холодопродуктивності

2. холодопродуктивності компресора

3. питомої масової холодопродуктивності

4. теплоти, відведеної в конденсаторі+

 

(Л-1, с.28-30), (Л-2, с.33-39), (Л-7, с.16-17)

54. Двоступеневе стиснення застосовують при:

1. Рк / Ро ≥ 8+

2. Рк / Ро ≥ 2

3. Рк / Ро ≥ 4

4. Рк / Ро ≤ 1

 

(Л-1, с.31-32), (Л-2, с.70-71), (Л-3, с.67-68), (Л-7, с.19)

55. Формула для розрахунку:

1. проміжної температури двоступеневої холодильної машини

2. проміжного тиску конденсації двоступеневої холодильної машини

3. проміжного тиску кипіння двоступеневої холодильної машини

4. проміжного тиску двоступеневої холодильної машини+

 

(Л-1, с.31-32), (Л-2, с.70-71), (Л-3, с.67-68), (Л-7, с.19)

56. У двоступеневій холодильній машині пари холодильного агенту компресором низького ступеню нагнітаються:

1. у конденсатор

2. у захисний ресивер

3. у випарник

4. у проміжну посудину+

 

(Л-1, с.32-35), (Л-2, с.71-78), (Л-7, с.19-23)

 

57. В двоступеневій холодильній машині пари холодильного агенту компресором високого ступеня нагнітаються:

1. в конденсатор+

2. в лінійний ресивер

3. у випарник

4. в проміжну посудину

 

(Л-1, с.32-35), (Л-2, с.71-78), (Л-7, с.19-23)

 

58. В двоступеневій холодильній машині пари холодильного агенту компресором високого ступеня всмоктуються:

1. з конденсатора

2. з відокремлювача рідини

3. з випарника

4. з проміжної посудини+

 

(Л-1, с.32-35), (Л-2, с.71-78), (Л-7, с.19-23)

 

59. У двоступеневій холодильній машині пари холодильного агенту компресором низького ступеня всмоктуються:

1. з конденсатора

2. з регулюючого вентиля

3. з випарника+

4. з проміжної посудини

 

(Л-1, с.32-35), (Л-2, с.71-78), (Л-7, с.19-23)

 

60. У каскадній холодильній машині для обох каскадів спільним апаратом є:

1. конденсатор

2. випарник

3. конденсатор-випарник+

4. компресор

 

(Л-1, с.37-39), (Л-2, с.84-85), (Л-7, с.14-25)

 

61. У каскадній холодильній машині обидва каскади працюють на:

1. одному холодильному агенті

2. нижній каскад – на холодильному агенті, а верхній – на етиленгліколі

3. на різних холодильних агентах+

4. нижній каскад – на етиленгліколі, а верхній – на холодильному агенті

 

(Л-1, с.37-39), (Л-2, с.84-85), (Л-7, с.24-25)


62. Водоаміачна абсорбційна холодильна машина складається з:

1. випарника, конденсатора, абсорбера, генератора, водоаміачного насоса, регулювальних вентилів на лініях аміаку і водоаміачного розчину+

2. випарника, конденсатора, абсорбера, генератора, компресора регулювальних вентилів на лініях аміаку і водоаміачного розчину

3. абсорбера, генератора, водоаміачного насоса, регулювальних вентилів на лініях аміаку і водоаміачного розчину

4. випарника, компресора, конденсатора, регулювального вентиля

 

(Л-1, с.168-170), (Л-2, с.335-336), (Л-7, с.25-26)

63. Апарат, призначений для стискання парів холодильного агенту до тиску конденсації і циркуляції його по системі:

1. конденсатор

2. насос

3. компресор+

4. детандер

(Л-1, с.39-40), (Л-2, с.86-87), (Л-7, с.27-28)

64. До основних типів компресорів відносяться:

1. тільки поршневі і гвинтові

2. тільки ротаційні і турбокомпресори

3. тільки спіральні

4. поршневі, гвинтові, ротаційні, турбокомпресори, спіральні +

 

(Л-1, с.39-40), (Л-2, с.86-87), (Л-7, с.27-28)

65. За рахунок чого проходить стискання холодильного агенту у поршневому компресорі:

1. відцентрової сили

2. використання сил інерції

3. зменшення об’єму +

4. стискання

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

66. Фази робочого циклу поршневого компресора:

1. всмоктування, розширення, нагнітання і стискання

2. розширення, всмоктування, нагнітання і стискання

3. розширення, всмоктування, стискання і нагнітання +

4. всмоктування, розширення, стискання і нагнітання

 

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

67. Безкрейцкопфні компресори бувають:

1. прямоточні і непрямоточні +

2. тільки прямоточні

3. тільки непрямоточні

4. тільки одноступеневі

 

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

68. У прямоточному поршневому компресорі клапани розташовані:

1. всмоктувальний і нагнітальний змонтовані у клапанній плиті

2. всмоктувальний і нагнітальний розташовані в поршні

3. всмоктувальний розташований у поршні, нагнітальний змонтований на клапанній плиті+

4. всмоктувальний клапан відсутній, нагнітальний змонтований на клапанній плиті

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

69. У безсальникових компресорах електродвигун:

1. не охолоджується

2. охолоджується парами холодильного агенту, що всмоктуються+

3. охолоджується водою

4. охолоджується етилегліколем

 

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

70. Кривошипно-шатунний механізм поршневого компресора призначений:

1. для з’єднання поршня з шатуном

2. для з’єднання шатуна з колінчастим валом

3. для перетворення обертального руху колінчастого вала в зворотно-поступальний рух поршня+

4. для перетворення поступального руху колінчастого вала в зворотний рух поршня

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

71. Нижня головка шатуна поршневого компресора:

1. тільки роз’ємна

2. тільки нероз’ємна

3. з прорізом

4. роз’ємна і нероз’ємна+

 

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

72. Сальник компресора призначений для:

1. ущільнення шатуна

2. з’єднання колінчатого вала з електродвигуном

3. з’єднання шатуна з колінчатим валом

4. ущільнення колінчатого вала в місці виходу його з картера+

 

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

73. Шатунні підшипники в компресорах П110, П165, П220 змащуються:

1. під тиском від сальника

2. розбризкуванням

3. під тиском від масляного насоса+

4. затопленням

 

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

74. У компресорі П220 осі циліндрів розміщено:

1. радіально+

2. вертикально

3. V-подібно

4. W-подібно

 

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

75. У компресорі П165 осі циліндрів розміщено:

1. радіально

2. вертикально

3. V-подібно

4. W-подібно+

 

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

76. У компресорі П110 осі циліндрів розміщено:

1. радіально

2. вертикально

3. V-подібно+

4. W-подібно

 

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

77. Корінні підшипники в компресорах П110, П165, П220 змащуються:

1. під тиском від сальника

2. розбризкуванням+

3. під тиском від масляного насоса

4. затопленням

 

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

78. Верхні головки шатунів у компресорах П110, П165, П220 змащуються:

1. під тиском від сальника

2. під тиском від масляного насоса

3. затопленням

4. розбризкуванням+

 

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

79. Нижні головки шатунів у компресорах П110, П165, П220 змащуються:

1. під тиском від сальника

2. під тиском від масляного насоса+

3. затопленням

4. розбризкуванням

 

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

80. Циліндри в компресорах П110, П165, П220 охолоджуються:

1. повітрям

2. парами холодильного агенту, що всмоктуються

3. розсолом

4. водою в охолоджувальній сорочці+

 

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

81. Компресор АВ100:

1. непрямоточний, вертикальний, 2-циліндровий

2. прямоточний, вертикальний, 2-циліндровий+

3. прямоточний, V-подібний, 4-циліндровий

4. непрямоточний, V-подібний, 4-циліндровий

 

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

82. Компресор АУ200:

1. непрямоточний, вертикальний, 2-циліндровий

2. прямоточний, вертикальний, 2-циліндровий

3. прямоточний, V-подібний, 4-циліндровий+

4. непрямоточний, V-подібний, 4-циліндровий

 

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

83. Компресор АУ45:

1. прямоточний, W-подібний, 4-циліндровий

2. прямоточний, V-подібний, 4-циліндровий

3. непрямоточний, W-подібний, 4-циліндровий

4. непрямоточний, V-подібний, 4-циліндровий+

 

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

84. Шатунні підшипники в компресорі АУ45 змащуються:

1. під тиском від масляного насоса+

2. під тиском від сальника

3. розбризкуванням

4. затопленням

 

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

85. Компресор ФВ20:

1. прямоточний, вертикальний, 2-циліндровий

2. прямоточний, V-подібний, 4-циліндровий

3. непрямоточний, вертикальний, 2-циліндровий+

4. непрямоточний, V-подібний, 4-циліндровий

 

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

86. Циліндри в компресорі ФВ20 охолоджуються:

1. повітрям

2. парами холодильного агенту, що всмоктуються+

3. розсолом

4. водою в охолоджувальній сорочці

 

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

87. Компресор ФВ6:

1. непрямоточний, вертикальний, 2-циліндровий+

2. прямоточний, вертикальний, 2-циліндровий

3. прямоточний, V-подібний, 6-циліндровий

4. непрямоточний, V-подібний, 6-циліндровий

 

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

88. Циліндри в компресорі ФВ6 охолоджуються:

1. повітрям+

2. парами холодильного агенту, що всмоктуються

3. розсолом

4. водою в охолоджувальній сорочці

 

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

89. Компресор 2ФВ4/4,5:

1. прямоточний, вертикальний, 2-циліндровий

2. прямоточний, V-подібний, 4-циліндровий

3. непрямоточний, V-подібний, 4-циліндровий

4. непрямоточний, вертикальний, 2-циліндровий+

 

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

90. Змащування у компресорі 2ФВ4/4,5:

1. під тиском від масляного насоса

2. під тиском від сальника

3. барботажне+

4. затопленням

 

(Л-1, с.39-79), (Л-2, с.131-171), (Л-7, с.27-42)

91. У двоступеневому поршневому компресорі АД-25:

1. три циліндри низького тиску, один – високого тиску+

2. три циліндри високого тиску, один – низького тиску

3. два циліндри низького тиску, два – високого тиску

4. чотири циліндри по черзі високого або низького тиску

 

(Л-2, с.158-160), (Л-3, с.150-153), (Л-7, с.39)

92. Фази робочого циклу ротаційного компресора:

1. розширення, стискання і виштовхування

2. всмоктування, стискання і виштовхування+

3. розширення, всмоктування і виштовхування

4. всмоктування, нагнітання і виштовхування

 

(Л-1, с.75-79), (Л-2, с.162-170), (Л-7, с.40-41)

93. У ротаційному компресорі з ротором, що котиться, в наявності:

1. тільки нагнітальний клапан+

2. нагнітальний і всмоктувальний клапани

3. тільки всмоктувальний клапан

4. нагнітальний і всмоктувальний клапан відсутні

 

(Л-1, с.75-79), (Л-2, с.162-170), (Л-7, с.40-41)

94. У ротаційному компресорі з ротором, що обертається, в наявності:

1. тільки нагнітальний клапан

2. нагнітальний і всмоктувальний клапани

3. тільки всмоктувальний клапан

4. нагнітальний і всмоктувальний клапани відсутні+

 

(Л-1, с.75-79), (Л-2, с.162-170), (Л-7, с.40-41)

95. Матеріал пластин ротаційного компресора:

1. тільки чорний метал

2. тільки кольоровий метал

3. неметалеві+

4. чорний або кольоровий метал

 

(Л-1, с.75-79), (Л-2, с.162-170), (Л-7, с.40-41)

96. За рахунок чого проходить стискання холодильного агенту у ротаційному компресорі:

1. відцентрової сили

2. зменшення об’єму+

3. використання сил інерції

4. стискання

 

(Л-1, с.75-79), (Л-2, с.162-170), (Л-7, с.40-41)

97. Вікно нагнітання у гвинтових компресорах розміщене:

1. у верхній частині компресора

2. у верхній зоні нагнітання

3. у нижній частині компресора+

4. біля всмоктувального вікна

 

(Л-3, с.159-162), (Л-2, с.170-171), (Л-7, с.41-42)

98. У гвинтовому компресорі:

1. нагнітальний і всмоктувальний клапани відсутні+

2. є тільки нагнітальний клапан

3. є нагнітальний і всмоктувальний клапани

4. є тільки всмоктувальний клапан

 

(Л-3, с.159-162), (Л-2, с.170-171), (Л-7, с.41-42)

99. У компресорі ВХ350 ведучий ротор має:

1. 3 випуклих зуби

2. 4 випуклих зуби+

3. 5 випуклих зубів

4. 6 випуклих зубів

 

(Л-3, с.159-162), (Л-2, с.170-171), (Л-7, с.41-42)

100. У компресорі ВХ350 ведений ротор має:

1. 3 западини

2. 4 западини

3. 5 западин

4. 6 западин+

 

(Л-3, с.159-162), (Л-2, с.170-171), (Л-7, с.41-42)

101. За рахунок чого проходить стискання холодильного агенту у гвинтовому компресорі:

1. відцентрової сили

2. зменшення об’єму+

3. використання сил інерції

4. стискання

 

(Л-3, с.159-162), (Л-2, с.170-171), (Л-7, с.41-42)

102. Холодопродуктивність гвинтового компресора регулюється зміною:

1. частоти обертання веденого вала

2. кількості зубів ведучого вала

3. робочої довжини валів+

4. кількості пари, що всмоктується компресором

 

(Л-3, с.159-162), (Л-2, с.170-171), (Л-7, с.41-42)







Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 1185. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

Ваготомия. Дренирующие операции Ваготомия – денервация зон желудка, секретирующих соляную кислоту, путем пересечения блуждающих нервов или их ветвей...

Билиодигестивные анастомозы Показания для наложения билиодигестивных анастомозов: 1. нарушения проходимости терминального отдела холедоха при доброкачественной патологии (стенозы и стриктуры холедоха) 2. опухоли большого дуоденального сосочка...

Сосудистый шов (ручной Карреля, механический шов). Операции при ранениях крупных сосудов 1912 г., Каррель – впервые предложил методику сосудистого шва. Сосудистый шов применяется для восстановления магистрального кровотока при лечении...

Характерные черты немецкой классической философии 1. Особое понимание роли философии в истории человечества, в развитии мировой культуры. Классические немецкие философы полагали, что философия призвана быть критической совестью культуры, «душой» культуры. 2. Исследовались не только человеческая...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит...

Кран машиниста усл. № 394 – назначение и устройство Кран машиниста условный номер 394 предназначен для управления тормозами поезда...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия