Студопедия — XVII. ВІДРОДЖЕНИЙ НАГОЛОС. СЛОВНИЧОК
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

XVII. ВІДРОДЖЕНИЙ НАГОЛОС. СЛОВНИЧОК






 

ан е м і я див. Розділ IX
бат е р і я див. Розділ IX
б а тьківщина в усіх значеннях
безк о рисно згідно з моделем: хор о ший, але х о роше; див. Розділ XIII
божеств е нний за Гр.
б о ки множина від бік: р у ки в б о ки
буржу а зія див. Розділ IX
вид а нн я згідно з масовою вимовою /Розділ X/
вид и мий але в и димо
визн а нн я згідно з масовою вимовою /Розділ X/
в и родж е нець слово штучне; може повторювати наголос слова в и роджений
в и сел е нець може повторювати наголос слова в и селений
вислідн и й у значенні що є наслідком дії кількох сил; див. відчутн и й
відд а нн я згідно з масовою вимовою /Розділ X/
відчутн и й у дієприкметників з наростком -н- наголос падає на склад -ний
втішн е нький наголос здрібнілих прикметників падає на склад -еньк
вч е нн я згідно з масовою вимовою /Розділ X/
гаразд и множина від гаразд; за Гр.
г и кати в усіх значеннях
гіст е р і я див. Розділ IX
ґал е р і я див. Розділ IX
ді я л о г два наголоси; за Гол.
д о бір див. Розділ VII
д о бірка див. Розділ VII
дост у пн и й два наголоси; за Гр. і за Жел.
дон е змогу за Гол.
душн и й за Гр.
жалібн и й за Гр.
жалюгідн е нький див. пояснення до слова втішн е нький
жертв е нний урочистий вжиток; за Жел.
завд а нн я згідно з масовою вимовою /Розділ X/
з а від за Гр. та за Жел.
з а головок в усіх значеннях; див. Розділ VII
заготівн и й див. пояснення до слова відчутн и й
заготівн и к за моделем: степов и й — степов и к, керівн и й — керівн и к
з а грава за Гр.
з а їзд див. Розділ VII
зап и т а ння див. Розділ IX
засл а нн я згідно з масовою вимовою /Розділ X/
з а ставка в усіх значеннях
з а тримка див. Розділ VII
зізн а нн я згідно з масовою вимовою /Розділ X/
зл о стити/ся/ згідно з живою вимовою
зн е стяму за Гол.
інт е рес у значенні користь
калам у тн и й наголос на -ний у Шевченка
кат а лог за Гол.
квол е нький див. пояснення до слова втішн е нький
кл а д о в и ще див. Розділ XVIII
кол ю чий у значенні який коле вживаємо кольк и й
к о р и сний с о вість — с о вісний, отже к о ристь — к о рисний
кр а деться у РУС у гнізді ВОРОВАТЬ дано крад е ться
лад е н за Гр.
лет а рг і я див. Розділ IX
літ о п и сний див. Розділ XVIII
літ у рг і я див. Розділ IX
лук а /оболонь/ за Гр.; у СУМ — л у ка (академічне неуцтво)
люб' я зн и й наголос на И у Гр.
л ю тити за Гр.
мал я р і я див. Розділ IX
меншин а див. пояснення до слова рівнина
мутн и й за Гр.
навч а нн я згідно з масовою вимовою /Розділ X/
над а нн я згідно з масовою вимовою /Розділ X/
надб а нн я згідно з масовою вимовою /Розділ X/
н а дмір в обох значеннях; див. Розділ VII
назв а ний /син/ у РУС у гнізді ПРИЁМНЬІЙ — н а званий (неуцтво)
насл а нн я згідно з масовою вимовою /Розділ X/
наст а нн я згідно з масовою вимовою /Розділ X/
н а шивка див. Розділ VII
нен а жера і ненаж е ря за Гр.
н е ст и наголос на Е поширено і на Сході і на Заході
ност а лг і я див. Розділ IX
о бшивка в усіх значеннях; див. Розділ VII
огрядн и й за Гр.
оп о в і стка див. Розділ VII
о сідок див. Розділ VII
палюг а за Гр.
п а м'ятн и й за Гр.
п а м'ятн и к див. пояснення до слова заготівн и к
пан і множина; в однині — п а ні
пас о висько (земля) наголос на О (див. Розділ XVIII)
пасов и сько (сезон) наголос на И (див. Розділ XVIII)
перв о цвіт за Гр.
пер е біг див. Розділ VII; у СУМ — пер е б і г
пер е б і рка див. Розділ VII
пер е блиск див. Розділ VII
пер е вірка див. Розділ VII
пер е в'язь див. Розділ VII
пер е в'язка див. Розділ VII
пер е дишка див. Розділ VII
пер е діл див. Розділ VII
пер е ділка див. Розділ VII
пер е крій див. Розділ VII
пер е любки див. Розділ VII
перек о нання див. Розділ XXIV
пер е любний див. Розділ VII
пер е любник див. Розділ VII
пер е любниця див. Розділ VII
пер е любство див. Розділ VII
пер е різ див. Розділ VII
пер е с і чний,алепер е січно див. пояснення до слова безк о рисно
пер е спів див. Розділ VII; у СУМ — пер е сп і в
пер е стрілка за Анд.
п і дмостка див. Розділ VII
п і дмурок див. Розділ VII
п і дсадка див. Розділ VII
підст у пн и й за Гр.
п і дтримка див. Розділ VII
п і дшивка див. Розділ VII
пізн а нн я згідно з масовою вимовою /Розділ X/
пл е ск а ти див. Розділ X
пл е ст и див. пояснення до слова н е ст и
пов а ж а ння за Гол.; (дія): поваж а ння; (стан): пов а жання
п о вістка в усіх значеннях
повст а нн я згідно з масовою вимовою /Розділ X/
п о воріт і п о ворот за Гр.
п о воротний за Гр.
п о душка за Гр.
пож и вн и й наголос на -ний у цьому слові поширений
п о йнятий За Гр.: я пойм у, ти п о ймеш, отже п о йнятий. див Розділ VI
пок а зн и к бо показн и й; див. пояснення до слова заготівн и к
п о милка див. Розділ VII
п о правка див. Розділ VII
пор і вн я ння див. Розділ XXIV
посвятн и й у значенні той, що посвячує себе; див. слово відчутн и й
посильн и й в усіх значеннях; значення по силі /кому/ — неукраїнське
п о слушник за Гр.
п о спішн и й за Гр.
пост а нн я див. пояснення до слова визнанн я
пост а ріти за Гр.
потішн е нький див. пояснення до слова втішн е нький
прав о п и сний див. Розділ XVIII
пр е дм е т за Гол.
пр и мовка див. Розділ VII
пр и нос за Гр.
пр и повідка див. Розділ VII
присво ї ти за Гр.
прист у пн и й за Гр.
пр и хисток див. Розділ VII
пр и щіпка див. Розділ VII
пр о машка див. Розділ VII
пр о міжок див. Розділ VII
пр о стий за Гр.
пр о сторо див. пояснення до слова безк о рисно
прост о т а за Гр.
пр о т и за Гр.
пр о чистка див. Розділ VII
рівнин а модель: довгий — довжин а; кривий — кривин а
р і чн и й за Гр.
р о звилка за Гр.
р о зв'язка див. Розділ VII
роз і ллятий див. Розділ VI
роз і м'ятий див Розділ VI
роз і п'ятий див. Розділ VI
розпр о стати за Гр.
рук о п и сний див. Розділ XVIII
с и тн и й за Гр.
скал и зуб за Гр.
сміховин а за Гр.
с о лодко див. пояснення до слова безк о рисно
с о п у х за Гр. та за Жел.
соромн и й у значенні який соромиться; див. слово відчутн и й
спішн и й за Гр.
сп о вага у СУМ спов а га (суржик)
спол о х за Гр.
сріблян и й за Гр.
тв е рдити = ств е рджувати;
тверд и ти = робити твердим; інші значення — суржик
тр і пати в усіх значеннях; наголос на А — асиміляторський
тріск о тнява у СУМ — тріскотн я ва (академічне неуцтво)
у бр а нн я згідно з масовою вимовою /Розділ X/
у збіч за Гр.; у СУМ — узб і ч (неуцтво)
ур о ч и стий за Гр. та Б. Н.
ха о с за Гол.
х и ріти за Гр.
хоробр е нький див. пояснення до слова втішн е нький
храмов и й за Гр.
ц е м е нт за Гол.
ц и б а ти за Гр.
цифр о в и й за Гол.
ч а в и ти за Гр.
ч и сл и ти за Гр.
чуйн и й за Гр.
чутн и й за Гр.

 







Дата добавления: 2015-08-27; просмотров: 1302. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Различие эмпиризма и рационализма Родоначальником эмпиризма стал английский философ Ф. Бэкон. Основной тезис эмпиризма гласит: в разуме нет ничего такого...

Индекс гингивита (PMA) (Schour, Massler, 1948) Для оценки тяжести гингивита (а в последующем и ре­гистрации динамики процесса) используют папиллярно-маргинально-альвеолярный индекс (РМА)...

Методика исследования периферических лимфатических узлов. Исследование периферических лимфатических узлов производится с помощью осмотра и пальпации...

Особенности массовой коммуникации Развитие средств связи и информации привело к возникновению явления массовой коммуникации...

Тема: Изучение приспособленности организмов к среде обитания Цель:выяснить механизм образования приспособлений к среде обитания и их относительный характер, сделать вывод о том, что приспособленность – результат действия естественного отбора...

Тема: Изучение фенотипов местных сортов растений Цель: расширить знания о задачах современной селекции. Оборудование:пакетики семян различных сортов томатов...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия