IV. узагальнення й осмислення знань
Улітку заєць був сірий, гладенький. Гарно йому було в цій шубці. Настала осінь. Він почав линяти. Замість літньої шерстки виросла біла, пухнаста. Причаїться заєць узимку під кущем — і не скоро його помітять. — Про кого йдеться в тексті? — Поділіть слово заєць на склади. — Підкресліть слова, якими автор замінив слово заєць.
— А тепер спробуйте самостійно описати зайчика. який він? Запитання — Хто такий зайчик? — Що у нього на маківці? — які зубки має гризунчик? — яка у нього шубка? — як дивляться великі очі? — які лапки має вухань? — який у зайця хвостик? — який звірок зайчик? словник:дика тваринка; два довгих вушка; гострі та міцні; пухнасту, шовкову; насторожено; передні короткі, а задні — довгі; куций, не заважає бігати; миролюбний.
— Прочитайте складений текст. — яку назву ви до нього дібрали? — За допомогою яких слів ви пов’язали в тексті перше і друге речення? (Зайчик — у нього) — Третє і четверте речення? (Гризунчик — він) — як інакше ви називали зайчика, щоб уникнути повторів в тексті? (Зайчик, дика тваринка, гризунчик, вухань, звірок) Висновок. Щоб наше мовлення було правильним, слід уникати повторів. Щоб пов’язати речення між собою, не слід повторювати одне й те саме слово багато разів. Його можна замінити іншим.
Зразок. Діти — вони. Кричати — галасувати. Мама — …, батько — …, бігають — …, іти — …, ворона — …, комбайн — … V. підсумок уроку. рефлексія — чого навчилися на уроці? — якого висновку дійшли?
|
1 Списування з друкованого тексту
2 Фізкультхвилинка
3 Творча робота. Складання опису зайчика за питаннями та поданими словами
