Механизмы образования ковалентной связи

17 грудня 2010

¹ У Словнику бракує таких імен, як Іван і Михайло Андрусяки, Олена Апанович, Роман Бабовал, Володимир Базилевський, Віктор Баранов, Сергій Білокінь, Катерина Білокур, Василь Бобинський, Богдан Бойчук, Михайло Бойчук, Михайло Брайчевський, В’ячеслав-Брюховецький, Іван Вишенський, Лесь Герасимчук, Любов Голота, Леонід Горлач, Святослав Гординський, Сергій Грабовський, Леонід Гребінка, Василь Гренджа-Донський, Юрій Дараган, Ярослав Дашкевич, Володимир Денисенко, Володимир Державин, Ярослав Дзира, Дмитро Донцов, Віталій Дончик, Євген Дудар, Сергій Єфремов, Олесь Жолдак, Світлана Жолоб, Аркадій Жуковський, Микола Жулинський, Петро Засенко, Володимир Затуливітер, Василь Захарченко, Юрій Івакін, Дмитро Іванов, Юрій Іздрик, Юрій Іллєнко, Валерій Ілля, Олександр Ірванець, Світлана Йовенко, Аркадій Казка, Петро Карманський, Абрам-Кацнельсон, Ігор Качуровський, Євген Кирилюк, Леонід Кисельов, Юрій Клен, Іван Климишин, Юрій Ковалів, Степан Колесник, Тамара Коломієць, Петро Кононенко, Віктор Кордун, Григорій і Платон Костюки, Михайлина Коцюбинська, Богдан Кравців, Дмитро Кремінь, Лесь Курбас, Остап Лапський, Орест Левицький, Юрій Липа, В’ячеслав Липинський, Наталя Лівицька-Холодна, Левко Лук’яненко, Іван Лучук, Іван Мазепа, Іван Малкович, Валерій Марченко, Юрій Меженко, Володимир Мельниченко, Тарас Мельничук, Іван Миколайчук, Микола Міхновський, Ладя Могилянська, Володимир Моренець, Анатолій Мороз, Михайло Москаленко, Михайло Наєнко, Дмитро Наливайко, Віктор Недоступ, Леонід Новиченко, Михайло Орест, Марко Павлишин, Ігор Павлюк, Галина Пагутяк, Володимир Панченко, Оксана Пахльовська, Петро Перебийніс, Симон Петлюра, Володимир Підпалий, Сергій Плачинда, Федір Погребенник, Анатолій Погрібний, Юрко Позаяк, Юрко Покальчук, Леонід Полтава, Олександр Пономарів, Мирослав Попович, Омелян Пріцак, Роман Рахманний, Феодосій Роговий, Богдан Рубчак, Василь Рябий, Микола Рябчук, Євген Сверстюк, Іван Світличний, Тамара Севернюк, Вадим Скуратівський, Василь Скуратівський, Василь Слапчук, Иосиф Сліпий, Микола Сом, Богдан Стельмах, Олекса Стефанович, Надія Суровцова, Остап і Юрій Тарнавські, Олекса Тихий, Костянтин Тищенко, Олесь Ульяненко, Назар Федорак, Тарас Федюк, Павло Филипович, Філарет; Мойсей Фішбейн, Петро Франко, Микола Холодний, Володимир Цибулько, Леонід Череватенко, Дмитро Чередниченко, Євген Чикаленко, В’ячеслав Чорновіл, Андрей Шептицький, Юрій Шерех (Шевельов), Микола Шудря, Володимир Шухевич, Василь Яременко, Михайло Яцків, Ярослав Яцків, та інші.

² З відсутніх у СУМі перекладачів досить назвати таких, як Петро Карманський, Леонід Гребінка, Леонід Первомайський, Дмитро Білоус, Ірина Стешенко, Євген Попович, Дмитро Паламарчук, Дмитро Павличко, Іван Драч, Віктор Коптілов, Анатоль Перепадя, Михайло Москаленко, Андрій Содомора, Йосип Кобів, Ростислав Доценко, Олекса Синиченко, Ольга Сенюк, Леонід Череватенко, Євген Дроб’язко, Леонід Махновець, Юрій Лісняк, Грицько Халимоненко, Михайло Литвинець, Олександр Мокровольський, Дмитро Чередниченко, Лесь Герасимчук, Олександр Гриценко, Микола Мірошниченко, Максим Стріха, та інші.

 

КРУГЛИЙ СТІЛ «МОВА І КУЛЬТУРА» З НАГОДИ МІЖНАРОДНОГО ДНЯ РІДНОЇ МОВИ

Організатор: Національна академія наук України. Час і місце проведення: 21 лютого 2011 року о 16 годині у приміщенні Великого конференц-залу НАН України (вул. Володимирська, 55, 2-й поверх, малий зал).
За пропозицією держав-членів ЮНЕСКО Генеральна конференція організації у листопаді 1999 року проголосила Міжнародний день рідної мови. Уперше він святкувався 21 лютого 2000 року у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі.

Заснування Дня рідної мови має велике значення, адже за оцінками фахівців, із понад 6000 мов, які нині існують у світі, значна частина перебуває під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Залучення уваги міжнародної спільноти до цієї теми є важливим кроком до визнання необхідності захисту різноманіття культур.

В Україні цей день відзначається з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню російської, інших мов національних меншин України Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.

Національна академія наук України відзначає цей день, починаючи з 2003 року, проведенням круглого столу «Мова і культура».
Цього року засідання круглого столу «Мова і культура» присвячене видатній події в українській науці, культурі та громадському житті – виходу в світ першого тому фундаментального академічного тлумачного «Словника української мови» у 20 томах.

Цей словник є найбільшим українським лексикографічним твором за всю історію країни і належить до числа найбільших лексиконів світу, а за своїм статусом він, безперечно, є національним надбанням України. Лексичний обсяг Словника сягатиме понад 200 тисяч одиниць, а з урахуванням словосполучень та географічних назв – близько 370 тисяч.
Словник укладено і видано в рамках робіт із розвитку Національної словникової бази України, яку відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2004 року № 73-р, підписаного В.Ф. Януковичем, занесено до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання України.

При укладанні основної частини «Словника української мови» в 20 томах застосовано такі лексикографічні принципи:
З метою створення Словника в Українському мовно-інформаційному фонді НАН України розроблено та впроваджено унікальну комп’ютерну технологію укладання тлумачних словників (“Віртуальна лексикографічна лабораторія «Словник української мови»”), завдяки якій можливе створення на базі електронної версії Словника ще цілої низки інтелектуальних мовно-інформаційних систем, що можуть бути застосовані для автоматичного опрацювання природної мови. Серед таких систем слід, насамперед, відзначити Державний тезаурус України, який необхідно розробити на основі семантичних структур та системотехнічних рішень Віртуальної лексикографічної лабораторії «Словник української мови» і впровадити в українську законо- та нормотворчу діяльність.

Перший том Словника охоплює слова на літери А і Б, що складає 11530 словникових статей. Прототипом Словника послугував Слов ни к ук раїн ської мо ви в 11 томах, виданий у 70–80 роки минулого століття. Проте на відміну від інших українських словникових робіт його настільки кардинально перероб-лено, що в цьому випадку слід говорити про цілком новий лексикографічний твір. Про це свідчать статистичні дані із порівняння параметрів 11- і 20-томни-ка, наведені у таблиці.

Назвапоказника	СУМ-11	СУМ-20	Збільшенняу СУМ-20-2 порівняно із СУМ-11, %
Словниковістатті			82,94
Знаки у словникових статтях			119,55
Тлумаченняреєстрових слів, у т. ч.:			49,8
– значень			53,96
– відтінків значень			17,1
Ілюстрації			127,56
Усталенісловосполучення, у т. ч.:			250,23
– стійкі словосполучення			18,91
– еквіваленти слів			-
– термінологічні словосполучення			839,22
– фразеологізми			713,77

 

З таблиці видно, що обсяг діапазону А – Б у «Словнику української мови» в 20 томах порівняно із 11-томним словником збільшився більш ніж удвічі. Обсяг реєстру майже подвоївся. На 127 % виросло число ілюстрацій, що є свідченням великої роботи з добору текстово-ілюстративного матеріалу, оскільки в 11-томнику значна кількість реєстрових слів та їх значень не проілюстрована. У новому ж Словнику такі випадки поодинокі й умотивовані: ілюстрації не подаються лише тоді, коли вони справді не потрібні. Особливо значне зростання спостерігається у системі словосполучень. По-перше, тут з’явився якісно новий елемент – еквіваленти слова, що є свідченням розвитку мовознавчої теорії за період, який минув від часу видання 11-томника. Велике – понад 700 % – зростання числа фразеологізмів пояснюється значною роботою, яку виконала українська лексикографія упродовж останніх 30 років. Зокрема, до нового тлумачного Словника практично повністю інтегровано матеріали фундаментальних словників: “Фразеологічного словника української мови” у двох томах, виданого у 1993 році, та “Словника фразеологізмів української мови”, що вийшов друком у серії “Словники України” у 2003 році. Особливо новий Словник поповнився термінологічними словосполученнями – їхня загальна кількість у першому томі виросла більше як у вісім разів, що є свідченням мовної динаміки, спричиненої науково-технічними революціями, які відбулися і відбуваються починаючи з кінця 70-х років минулого століття, а також змінами у суспільно-політичній системі.
Перший том Словника було видано за державним замовленням накладом всього одна тисяча примірників, що не відповідає ні статусу Словника, ні суспільним потребам. Адже такий Словник повинен бути принаймні в кожній українській школі та бібліотеці.
У 2009 році Кабінетом Міністрів України було схвалено Концепцію Державної програми розвитку Національної словникової бази України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.02.2009 р. № 140-р). Але у 2010 році через позицію Мінфіну та Мінекономіки затвердження цієї Програми було заблоковано.

 

Механизмы образования ковалентной связи

Cвязь между атомами возникает при перекрывании их атомных орбиталей с образованием молекулярных орбиталей (МО). Различают два механизма образования ковалентной связи.

· ОБМЕННЫЙ МЕХАНИЗМ - в образовании связи участвуют одноэлектронные атомные орбитали, т.е. каждый из атомов предоставляет в общее пользование по одному электрону:

· ДOНОРНО-АКЦЕПТОРНЫЙ МЕХАНИЗМ - образование связи происходит за счет пары электронов атома-донора и вакантной орбитали атома-акцептора:

Характеристики ковалентной связи не зависят от механизма ее образования!