Який клінічний синдром переважає в перші години захворювання на грип?Гіпертермічний, потім – інтоксикаційний.

347. Перелічіть не менше 4-х збудників, які спричинюють менінгоенцефаліт при ВІЛ-інфекції. cytomegalovirus(herpes 5 тип),m.tuberculosis,Cryptococcus neoformans,toxoplasma gondii

348. Охарактеризувати клінічну стадію І ВІЛ-інфекції, відповідно до класифікації ВООЗ, і її головні клініко-лабораторні критерії. безсимптомний перебіг,генералізована лімфаденопатія,cd4+>500 кл-мкл

349. Які головні клінічні симптоми гострого ретровірусного синдрому. тривалий субфібрилітет,збільшення лімфовузлів,ряний висипна обличчі тулубі,минучий кандидоз СО

350. ВІЛ-асоційовані протозойні інвазії (не менше 2-х ).toxoplasma gondii,Cryptosporidium

351. Перелічіть не менше 2-х ВІЛ-індикаторних бактеріальних інфекцій. m.tuberculisis,campylobacter

352. Перелічіть не менше 2-х ВІЛ-індикаторних грибкових інфекцій. Candids,Cryptoccocus Aspergillus

353. Перелічіть не менше 2-х збудників, що найчастіше спричинюють ураження легень у хворих на ВІЛ-інфекцію. pneumocystis carinii,CMV

354. Які пухлини (не менше 2-х) є ВІЛ-індикаторними? саркома Капоші,Лімфома беркіта,хв.-ба Ходжкіна

355. Перелічіть клінічні прояви токсоплазмозу у імунокомпетентних дорослих. загальноінтоксикаційний с-м,зб.лімф.вузлів,папульозний висип

356. Головні клінічні симптоми цитомегаловірусної інфекції у імунокомпетентних, не інфікованих ВІЛ дорослих. безсимптомний перебіг,або ЦМВ-мононуклеоз

357. Особливості перебігу туберкульозу у ВІЛ-інфікованих. швидка поза легенева дисемінація з ураженням мозкових оболонок

358. Зміни в загальному аналізі крові на пізніх стадіях ВІЛ-інфекції. лейкопенія,тромбоцитопенія,зб.ШОЕ,нормохромна анемія

359. Специфічна діагностика ВІЛ-інфекції: етапи, методи на кожному етапі. на первинному етапі хвороби- присутня сероконверсія,ІФА на антитіла,імуноблотинг,експрес-тести,з 2клінічної стадіїї+ клін.прояви

360. Кількість яких клітин крові необхідно визначати для контролю за ефективністю лікування ВІЛ-інфекції? CD4-лімфоцити,CD8 лімфоцити,їх співвідношення

361. Які основні дослідження слід провести хворому, у якого вперше підтвердили наявність ВІЛ-інфекції? к-ть CD4,

362. Постконтактна профілактика ВІЛ-інфекції у медичних працівників.- при уколі- промити протчною водою,ати крові витекти;при протр.в очі –р-н перманганату калію(1:10000);в рот – виплюнути і прополоскати рот,ще раз виплюнути;проведення не пізніще 72 год АРТ на міс. 3 пре-ми

363. Перелічіть основні групи антиретровірусних препаратів (не менше 4-х). інгібітори протеази,інгібітори інтегрази,інгібітори фузії,інгібітори зворотної транскриптази

364. Перелічіть показання до призначення антиретровірусної терапії (не менше 4-х). СD4<350,віл-індикаторне захв.,віл-асоц.нефропатія,вагітність,конфекція ВГВ(за наяв.показань)

365. Як довго потрібно проводити антиретровірусну терапію у хворих на ВІЛ-інфекцію? пожиттєво

366. Перелічіть головні етіотропні препарати для лікування токсоплазмозу у дорослих при ВІЛ-інфекції. доксициклін,хлорохін,

367. Лікування пневмоцистної пневмонії у ВІЛ-інфікованих. сульфаметаксазол+триметоприм

368. Етіотропне лікування оперізувального герпесу при ВІЛ-інфекції. ацикловір вв 0,03 г-кг-день

369. Назвати джерело інфекції при малярії. людина,

370. Назвати контингенти хворих, у яких малярія перебігає найбільш небезпечно. вагітні,діти,дефіцитом маси тіла,іншими інфекціями(ВГ,черев.тиф),зневоднення,перегрівання

371. Стадії типового малярійного пароксизму .озноб(вихід плазмодії з еритроциті) –гарячка – профузне потовиділення

372. Назвати ускладнення чотириденної малярії. автоімунний гломерулонефрит,хронічний перебіг,шизонтна малярія при переливанні крові

373. При яких видах людської малярії є пізні рецидиви? вівакс,овале

374. Які види малярії мають ранні та пізні рецидиви? всі

375. Які етіотропні препарати використовують для лікування малярійної коми? хінін(0,01 г-кг 3 р.д.)+доксициклін(0,005 г-кг 1 р.д.) вв

376. Загальний аналіз крові в розпал малярії. анемія,тромбоцитопенія,лейкопенія,з.ШОЕ

377. Який вид малярії найчастіше передається під час переливання крові? P.malariae

378. Назвати причини смерті при тропічній малярії. ГСН,ГНН

379. Назвати методи специфічної діагностики малярії. паразитоскопыя(товста крапля,тонкий мазок крові забарвл.по Граму)

380. Що є характерним для чотириденної малярії в клінічному перебігу .без клінічно вираженої анемії,еритр.шизогонія 72 год

381. Перелічіть групи протималярійних препаратів. гематошизотропні,гістошизотропні,гамонтотропні

382. Назвати ускладнення тропічної малярії (не менше 4-х). малярійний алгід,гемоглобіну рійна гарячка,ГНН,ГСН,розрив селезінки

383. Етіотропне лікування типової вівакс-малярії. хлорохіні 0,025 г-кг-д 3 дні,примахін 0,00025 г-кг 1 р.д. – 14-21 день

384. Який збудник і чому спричинює найтяжчий перебіг малярії? P.Falciparum (еритроцитарна шизогонія проходить більшість у капілярах внутрішніх органів,утв.еритроцитарних сладжів – порушення кровотоку,висока паразитемія,велика кількість токсинів))

385. Назвати шляхи передачі збудника при малярії. трансмісивний

386. Описати особливості гарячки при тропічній малярії .(немає чітких кривих на температурному листі-чітких проміжків апірексії)

387. Яка тривалість еритроуитарної шизогонії при різних видах малярії ?(p.falciparum – 6,p.vivax – 8,p.ovale – 9,p.malariae – 15 діб)

388. Перелічіть протозойні трансмісивні інфекції (не менше 2-х ).(малярія,лейшманіоз)

389. Які вірусні інфекції (не менше 4-х) є трансмісивними ?(кліщовий енцефаліт,геморагічні гарячки Ебола,Марбург,системна гарячка папатачі)

390. Головні клінічні ознаки гострого сепсису .(гіперпірексіябільше 38,менше 36,тахікардія,тахпное,лейкоцитоз біл.12,менше 4)

391. На які групи поділяються трансмісивні інфекці ї?(арбовірусні хв.-би,рикетсіози(висипний тиф),спірохетози(хв.-ба Лайма),спричинені найпростішими,спричинені гельмінтами(філяріоз)

392. На яких ознаках ґрунтується діагноз сепсису ?(наяв.в крові цирк.збудників + клін.картина(390 вопрос)

393. Клінічні форми сепсису (сепсис,тяжкий сепсис,септичний шок,септико-рефрактерний шок))

394. Серозний менінгіт може бути при таких вірусних інфекціях (не менше 4-х):(герпетичний,цитомегаловырусний,аденовырусний,арбовірусний)

395. Клінічні прояви гострого варіанту перебігу бруцельозу .(38,5-39,5 °,біль у суглобах,гепатоспленомегалія,лімфаденопатія,загальна інтокскація)

396. Специфічна діагностика бруцельозу.(Антитіла до бруцел, аглютинації Райта, реакції непрямої гемаглютинації, РЗК)

397. Етіотропне лікування бруцельозу.(доксициклін 0,1г+рифампіцин 0,6-0,9 г-д 6 тижнів)

398. Типові клінічні синдроми підгострого варіанту перебігу бруцельозу(боку опорно-рухового апарату, нарастають патологічні симптоми з боку нервової системи; хворі стають роздратованими, капризними, можливі ураження геніталій,у вагітних — самовільні аборти,артрити плексити,ур-ня крижовоклубового зьєднання)

399. Найчастіші джерела інфекції при бруцельозі.(ВРГ,кози,вівці)

400. Гарячка при бруцельозі має наступні особливості(хвилеподібна («ундулююча»), властива головним чином бруцельозу овечо-козиного типу;)

401. Якими шляхами відбувається потрапляння збудника бруцельозу в організм людини?(контактний,аліментарний)

402. Джерела інфекції при хворобі Лайма.(дрібні ссавці,ПТАХИ)

403. Які шляхи передачі збудника при хворобі Лайма. трансмісивний

404. Які місцеві зміни характерні для стадії локальної інфекції при хворобі Лайма?(мігрувальна кільцеподібна еритема, «бчаче око»,що поступово збільшується,може охоплювати всю кінцівку і переходити на тулуб,мін.симптоми інтоксикації)

405. Перелічіть не менше 4-х трансмісивних інфекцій не вірусної етіології.(рикетсіози(висипний тиф епідемічний),спірохетози(хв.-ба Лайма),гельмінти(філяріози),малярія

406. Опишіть мігрувальну еритему при хворобі Лайма.(спочатку пляма яскраво-черв.кольору з ціанот.серединою,збільшення ЇЇ,утв.кільцеподібної еритеми,поступове її зб на 1-2 см в день,розповсюдження по всій кінцівці,р-ри 5-60 см)

407. Для підтвердження діагнозу хвороби Лайма використовують (сиров.крові ІФА на антибореліозні IgM,G)

408. Які ураження характерні для стадії дисемінації при хворобі Лайма ?(вогнища вторинної еритеми,ураження нерв.системи(нейробореліоз,с-м Баннварта лімфоцт.меннігіт,нейропатія лиц.нерва,спін.полінейрорадикулопатія),ур-ня міокарда)

409. Назвати препарати для етіотропного лікування хвороби Лайма.(доксициклін 0,1 г-2р.д.,амоксициклін 0.5 г 3р.д.)

410. Яка профілактика хвороби Лайма?(доксициклін одноразово,+ індивід.профілактика)

411. Назвати специфічні методи діагностики кліщового енцефаліту.(вірусологічне д-ння,РЗК,РПГА)

412. Етіотропна терапія кліщового енцефаліту включає:(імуноглоб.проти вірусу кліщ.енцефаліту 6 мл вм 3 р.д.,рибонуклеаза)

413. Охарактеризувати специфічну профілактику кліщового енцефаліту.(інактивована або жива атенуйована вакцина 1р на 3 роки)

414. Якими шляхами відбувається інфікування висипним епідемічним тифом?(трансмісивний)

415. Препаратами для етіотропного лікування висипного епідемічного тифу є: доксициклін 0,1 г 2 р.д. 1-3й день,птім 0,1 г 1 р.д.)

416. Що таке хвороба Брілла-Цінссера?пізній рецидив висипного тифу

417. Які інфекційні хвороби нині відносять до рикетсіозів (не менше 4-х)?епідемічний висипний тиф,хв.-ба Брілле-Цінссера,плямиста гарячка скелястих гір,марсельська гарячка,японська річкова гарячка)

418. Який характер гарячки при епідемічному висипному тифі? постійного харарктеру

419. Екзантема при епідемічному висипному тифі характеризується (локалізація, елементи висипу, терміни появи ).(4-6 день хвороби,споч. На шкірі бічних поверхонь тулуба,груди,спина,1й день мілкорозеольозний,через 1-2 дні вторинні петехії.Висип поліморфний,нагадує «зоряне небо»,розеоли зник безлідно на 8-9 день,петехії(ветение синяка),залиш.пігментацію

420. Хто є збудником хвороби Брілла-Цінссера? рикетсія Провасека

421. Препаратами для етіотропного лікування хвороби Брілла-Цінссера є: доксициклін

422. Яка різниця у поведінці хворих на черевний і висипний епідемічний тифи? загальмованість при черевному тифі,підв.збудливість,психози при висипному

423. Які особливості ураження нервової системи у хворих на епідемічний висипний тиф? ур-ня периф.відділів НС,плексити,меннгоецнефаліти,рди поведінки «тифозний статус»,делірій,маніакальні с-ми

424. Де в інкубаційному періоді первинно розмножується Рикетсія Провачека? кровоносні судини

425. До геморагічних гарячок можна віднести (не менше 4-х):(Ласса,Марбург,Ебола,жовта)

426. Який алгоритм обстеження хворих з гарячкою невідомого походження?(ха,рактер і тип гарячки(температурна крива),всі сим-ми що супроводжують,епід.анамнез,загально клінічне лаб.дослідження+бак.посів крові,виключити туберк.,снід,паразит.ф-ми,можливе вогнище інфекції)

427. Що таке синдром гарячки невідомого генезу? (температура більше 38,3 впродовж 3 тижнів(багаторазове підвищення,причина невідома)

428. Який механізм передачі при Крим-Конго геморагічній гарячці і який фактор передачі?(трансмісивний,через укуси кліщів і мокриць)

429. Джерела інфекції при геморагічній гарячці Крим-КонгоL дикі невеликі ссавці їжаки,миші)

430. При укусі кліщем людина може захворіти на такі інфекційні хвороби (не менше 2-х):(кри-конго геморагічна гарячка,кліщовий енцефаліт,хв.-ба лайма)

431. Перелічіть інфекційні хвороби, для яких типове безпосереднє ураження нирок (не менше 2-х ).(висипний епідемічний тиф,лептоспіроз)

432. Опишіть епідеміологічний ланцюг при геморагічній гарячці з нирковим синдромом .(мишоподібні гризуни – екскременти – пиловокраплинний шлях)

433. Характерними змінами в урограмі при геморагічній гарячці з нирковим синдромом єL висока концентрація білка,циліндри,довгі грубі циліндри Дунаєвського,клітини ниркового епітелію(Дунаєвського)

434. Характерні зміни в гемограмі у розпалі геморагічної гарячки з нирковим синдромом .(пом.лейкоцитоз,тромбоцитопенія,зб.плазматичних клітин,зб.ШОЕ)

435. Специфічна діагностика лептоспірозу (серолог.метод РМАЛ із живими к-ми лепто спір,ІФА,ПЛР)

436. Найбільш тяжкі типові ускладнення лептоспірозу .(ГНН,ДВЗ-синдром,тяжкі кровотечі,міокардит)

437. Фактори патогенності лептоспір. гемолітичний АГ,типоспецифічний АГ)

438. Категорії ризику по зараженню лептоспірозом (не менше 4-х).((чоловіки мешканці села,ветеринари,ермери,мисливці,шахтарі)

439. Джерела інфекції при лептоспірозі.(дикі тварини,гризуни)

440. Епідеміологічний ланцюг при лептоспірозі.(диа тварина – аліменти,водний,рановий шлях)

441. Основні клінічні прояви лептоспірозу, спричиненого L.icterohaemorrhagiae.(коньюктивіт,герпетичні висипи на губах,міальгії,підв.температури,нефропатії)

442. Для етіотропної терапії лептоспірозу використовують:(бензилпеніцилін,цефалоспорини)

443. Причиною появи жовтяниці при лептоспірозі є:(дегенеративні зміни гепатоцитів,гемоліз,внутрішньо печінковий холестаз)

444. Для середньотяжкого перебігу лептоспірозу характерні такі симптоми у розпалі хвороби:(ремітивна гарячка,нефропатія,ур-ня печінки(жовтяниця),геморагічний с-м,ур-ня ССС(міокарду) і орг..дихання)

445. Характерними змінами у гемограмі при лептоспірозі є:(тромбоцитопенія,помірна анемія,гіперлейкоцитоз з нейтрофільозом,зб.ШОЕ)

446. Чому людина хвора на лептоспіроз не є значущим джерелом інфекції?(не є джерелом інфекції)

447. Характерними змінами в урограмі при лептоспірозі єL білок,непрямий білірубін,незначна лейкоцитурія,циліндрурія,невелика к-ть клітин епітелію)

448. Для типового лептоспірозу характерне зростання таких лабораторних показників(АлАт,АсАТ,ЛФ,сечовина креатинін,аг.білірубін+його фракції)

449. Наслідками лептоспірозу можуть бути(ГНН,)

450. 450. Наслідками лептоспірозу можуть бути:

451. 451. До якого класу мікроорганізмів належить збудник хвороби котячих подряпин? Бартонела - паличкоподібні грамнегат бактерії.

452. 452. Які головні прояви типової хвороби котячих подряпин? ураж шкіри та лімфаденопатія (однобічна). Прогресує повільно. Субфебрильна температура. Тривалість 6 міс.

453. 453. До інфекцій з контактним механізмом передачі належать (не менше 4-х): лептоспіроз, бешиха, хвороба котячих подряпин, сказ, правець

454. 454. Навести класифікацію бешихи за характером переважного місцевого ураження. Бешиха ніг, рук, обличчя, вкрай рідко – тулуба, статевих органів,

455. 455. Наслідки хронічної бешихи нижніх кінцівок. нерельєфна тьмяна еритема без набряку, слабо відмежованої від неуражених ділянок шкіри. Шкіра атрофується, стовщується, венозна недостатність, слоновість

456. 456. Фактори, що сприяють виникненню бешихи. сенсибілізація до б-гемолітичного стрептококу, схильність до бешихи має генетичний фактор. Інфекційно-алергічний та імунокомплексний фактор.

457. 457. Яка класифікація бешихи за кратністю уражень? Первинна, повторна, хронічна

458. 458. Як співвідноситься гарячка і поява місцевих змін при первинній бешисі. Гострий початок з підвищення температури, місцеві прояви через 6-24 год – нетривале стягування шкіри, розпирання, печія, біль – еритема.

459. 459. Етіотропна терапія при бешисі. антибактеріальна терапія (захищені пеніциліни)

460. 460. Особливості лікування бульозної бешихи. Антибакт+ місцеве лікування (пеніциліни+ розкривати неможна, накладати розчин натрію хлориду гіпертон, 0,02% фурациліну, хлорофіліпт. Змінювати 2 рази на день. Після підсихання змащувати хлорофіліптом)

461. 461. Профілактика часто рецидивуючої бешихи. Системне циклічне введення пеніциліні пролонгованої дії (бензатин бензилпеніціліну+ бензилпеніциліну новокаїнова сіль 1,5 млн од 1 раз на місяць впродовж 2-3 роки)

462. 462. Назвати механізм передачі сказу. механізм зараження – контактний, шлях передачі – рановий.

463. 463. Патогномонічні прояви сказу у людей.

464. 464. Профілактика сказу при укусі в обличчя. Вакцина+ антирабічний імуноглобулін 20 МО на 1кг маси тіла

465. 465. Джерела інфекції при сказі. Є дикі та свійські тварини, що належать до класу ссавців.вовки лиси, борсуки, миші, кажани, їжаки.

466. 466. При укусі в кисті рук профілактика сказу проводиться: вакцина+ антирабічний імуноглобулін

467. 467. Ураження нервової системи при сказі пов’язане з: послідовність амінокислот глікопротеїну вірусу сказу аналогічна нейротоксину зміїної отрути, яка вибірково зв’язується з ацетилхоліновими рецепторами.

468. 468. Постконтактна профілактика сказу. Ретельне промивання водою (15 мин) з милом, мийними засобами, повідон-йодом, накладання стерильної повязки. Транспорт в травмпункт. Вирішення питання введення спец імуноглобуліну

469. 469. Розповсюдження вірусу сказу від рани до ЦНС йде через: із рани потрапляє в переневральну порожнину аферентних нейронів à по аксонах в в спинний ганглій à из ганглія доцентрово поширюється в ЦНС. Можливе також гематогенне та лімфо генне занесення в ЦНС.

470. 470. Назвіть типові ускладнення правця. Ранні(бронхіти, пневмонії, при судомах – розриви і надриви мязів та сухожилків, дихальна сапірація, асфіксія, ателектаз легень; при гінекологічному правці – сепсис,) та пізні (тахікардія, гіпотензія, контрактура мязів та суглобів, параліч черепних нервів, деформація хребта).

471. 471. Патогномонічна тріада ранніх симптомів генералізованого правця. Дисфагія, сардонічна посмішка, двобічний тризм (тонічне напруження жувальних мязів, що утруднює відкривання рота)

472. 472. Для етіотропної терапії правця використовують: проти судомна, хір обробка ани, нейтралізація циркулюючого в крові токсину (гетерогенна кінська ППС 100000-200000 МО в\м), антибактерійна терапія,

473. 473. Клінічна класифікація правця: генералізований, місцевий, головний, правець новонароджених

474. 474. Чи може бути людина джерелом інфекції при правцеві? ні

475. 475. Причиною появи судом при правці є: токсин блокує вставних нейронів рефлекторних дуг à активація мотонейронів à тонічне напруження мязів; токсин руйнує холін естеразу, підвищується вміст ацетилхоліну, що посилює проведення імпульсу; ураження ретикулярної формація розкоординовуе потік імпульсів;

476. 476. Характер судом при правцеві. генералізовані клоачні судоми у відповідь на будь-яке подразнення ЦНС

477. 477. Ураження нервової системи при правцеві обумовлене: тропності токсину

478. 478. Для середньотяжкого перебігу правця характерні такі прояви у розпалі хвороби: більш виражені тризм, сардонічна посмішка, лпістотонус помірний. Генералізовані судоми виникають кілька раз на добу, короткочасні. Т = 38-38,5.

479. 479. Чи притаманна втрата свідомості для правця? ні

480. 480. Чи притаманні правцю порушення шкірної чутливості? ні

481. 481. Первинне розповсюдження правцевого екзотоксину в організмі йде: гематогенно, лімфогенно, периневрально

482. 482. Невідкладна допомога при правцеві на догоспітальному етапі. протисудомні препарати, слідкувати за диханням

483. 483. Критерії тяжкості генералізованого правця. визначається не тільки тривалісю інкуб пер, а й швидкістю виникнення судом та їх частотою, висотою гарячки. Наявність ускладнень.

484. 484. Перелічіть не менше 4 інфекцій, що регулюються Міжнародними медико-санітарними правилами 2005 року. Чума, жовто гарячка, гарячка Марбурга, гаряка Ласса, гарячка Ебола, гарячка Західного Нілу

485. 485. Клінічні форми сибірки. Шкірна, форма антракту, легеневий антракт, гастроінтестинальний антракт, антракт-септицемія, інші форми антракту (включаючи менінгіти), не уточнений.

486. 486. Специфічна діагностика туляремії. Бактеріологічний, біологічний, серологічний, шкірно-алергійні проби з тулярином

487. 487. Відмінності чумного і туляремійного бубонів. Тулярим: не болючі, ступінь інтоксик менший, часті лімфангіти.

488. 488. Специфічна діагностика сибірки. бактеріологічний, патоморфологічне дослідження(наявність збудника в тканинах), біологічний, серологічний(РЗК, РНГА, ІФА), реакція Асколі

489. 489. Які геморагійні гарячки можуть викликати спалахи внутрішньогоспітальних інфекцій (не менше 2-х)?

490. 490. Перелічіть геморагійні гарячки (не менше 4-х), що регулюються Міжнародними медико-санітарними правилами 2005 року., жовто гарячка, гарячка Марбурга, гаряка Ласса, гарячка Ебола, гарячка Західного Нілу

491.

492. 491. Клінічні форми чуми згідно МКХ-10 (не менше 4-х). бубонна, целюлярно-шкірна, легенва, чумний менінгіт, первинно-септична, інші форми уми, нейточнена.

493. 492. Причини смерті при чумі.

494. 493. Ускладнення сибірки.при шкірній формі – гіповолемічний шок, при всіх формах – ІТШ, менінгіт, ГДН.

495. 494. Етіотропне лікування сибірки. Антибактеріальна терапія (пеніцилін 1-2 мон ОД кожні 4 год в\м 7-10 днів)

496. 495. Специфічна профілактика чуми. Ципрофлоксацин по 0,4 г 2 рази на добу або доксициклін по 0,1 г 2 рази на добу 6 днів

497. 496. Специфічна діагностика чуми.матеріал пунктат бубону, кров, сеча, мокротиння. Бактеріоскопія, бактеріологічний, серологічний(РПГА, РГПГА, ІФА)

498. 497. Зміни у загальному аналізі крові при чумі. Значний лейкоцитоз із зрушенням формули вліво, збільшення ШОЕ

499. 498. Специфічна діагностика жовтої гарячки. Вірусологічний, серологічний, гістологічний

500. 499. Етіотропне лікування туляремії. Стрептоміцин в\м по 0,5г 2 рази на добу 7-10 днів, при легеневій та генералізованій – 1 г 2 рази на добу

501. 500. Специфічна профілактика жовтої гарячки. атенуйована вакцина 17Д шляхом одноразового підшкірного введення по 0,5 мл у розведенні 1:10+ запис в Міжнародному сертифікаті щеплень

502. Опишіть еритему при бешисі нижніх кінцівок. спочатку червона пляма, яка швидко поширюється і перетворюється на велику еритему яскраво-червоного кольору знерівними і чіткими контурами(географічна мапа,язик полумя). На дотик підвищується над поверхнею незміненої шкіри.

503. Особливості лікування хронічної бешихи. агресивна терапія супутніх захворювань, що сприяють хронізації, або компенсації ЦД, санація хрон вогнищ стрептококової інф. Призначення резервних антибіотиків які не використовувалися при лікування попередніх рецидивів.

504. Які інфекційні хвороби (не менше 4-х) найчастіше ускладнюються інфекційно-токсичним шоком? Чума, черевний тиф, менінгококова інфекція, сальмонельоз….

505. Які клінічні форми чуми є найбільш епідеміологічно небезпечними? бубонна чума, легенева чума

506. Етапи розвитку карбункула при сибірці. пляма,папула, везикула, пустула, виразка=сибірковий карбункул

507. Клінічні особливості легеневої форми чуми. гастрий початок, різкий біль у грудях, кашель(сухий потім з мокротиннямі кривавим) задишка, об’єктивно в легенях ознаки пневмонії.

508. Етіотропне лікування чуми на сучасному етапі. стрептоміцин 1,0 г кожні 12 годин в/м, або в/в 7-14 днів, або до 5 дня норм температури(добова доза 2,0). Гентаміцин добова дза 0,002г/кг-на три рівні частини,вводять кожні 8 год в/в 10 днів. Доксициклін 0,1г на добу в/в або перос 10днів. Левоміцетину сукцинат 0,5-1,0 кожні 6 год

509. Найчастіші ускладнення при легеневій чумі. геморагічний набряк легень, ГДН, ІТШ

510. Основні клінічні симптоми періоду розпалу бубонної форми чуми. Гарячка, інтоксикація, серозно-геморагічне запалення лімфатичних вузлів з утворенням бубона.

511. Екстрена специфічна профілактика чуми. ципрофлоксацин0,4 г 2 рази, або доксациклін 0,1г 2 рази всередину 6 днів

512. Які інфекційні хвороби (не менше 2-х) можуть перебігати з бубонами? чума, туляремія, сибірка

513. При яких інфекційних хворобах (не менше 4-х), що регулюються Міжнародними медико-санітарними правилами 2005 року, можливий розвиток геморагічного синдрому? Жовта гарячка; гарячка Марбург; Гарячка Ебола; гарячка Ласса

514. Опишіть типовий бубон при чумі. Утворення бубону –різко болючий спаяний між собою і ПЖК(переважно один). локалізаці чумных -пахова, подмышечная, шийна об. Рання ознака: резка болючість,шкіра над бубоном червона гаряча.лімфангіту немає

515. Наведіть клініко-епідеміологічні критерії діагностики чуми (не менше 6). перебування хворого в природному осердку чуми, відвідування країн з несприятливою епідемічною ситуацією щодо чуми, побутові і професійні передумови можливого інфікування(контакт з хворою людиною чи твариною, споживання мяса верблюда, полювання на гризунів)

516. Опишіть типовий туляремійний бубон. Лимфатический узел мало болезнен, имеет четкие контуры, постепенно увеличивается. При нагноении вскрытие обычно происходит через 2—4 нед, при этом выделяется густой сливкообразный гной, рубцевание медленное. Исходами бубона, помимо его вскрытия, могут быть склерозирование и рассасывание.

517. Епідеміологічний ланцюг при чумі. Yersinia pestis-блоха-гризун-людина

518. Епідеміологічний ланцюг при туляремії. Francisella tularensis?джерело- гризуни і зайцеподібні, механізм-множинний, переносник-кровосиснікомахи

519. Епідеміологічний ланцюг при сибірці. Bacillus anthracis, джерело-травоїдні тварини, механізм-множинний (провідний контактний)

520. Особливості інтоксикації при чумі.

521. Перелічіть форми ешерихіозів згідно МКХ-10 (не менше 4-х). ентеропатогенна інфекція спричинена ешерихією. Ентеротоксигенна інфекція. Ентероінвазивна інфекція. Ентерогеморагічна інфекція.

522. Які кишкові палички виділяють згідно патогенних властивостей (не менше 4-х)? ентеропатогенні(ЕПКП), ентероінвазивні(ЕІКП), ентеротоксигенні(ЕТКП), ентерогеморагічні(ЕГКП), ентероагрегативні(ЕАКП)

523. Які механізми передавання виділяють при цитомегаловірусній інфекції (не менше 4-х)? повітряно-крапельний, гемо-контактний, статевий, вертикальний

524. Т-лімфоцити та В-лімфоцити – які вражає вірус Епштейна-Барр, які цитомегаловірус? В-лімфоцити, Т-хелпери

525. Які особливості має цитомегаловірусна інфекція у вагітних? Має різні клінічні форми. Скарги на головний біль, виділення зі статевих органів. Симптоми поєднуються з резистентністю до терапії,гіпертонус тіла матки, вагініт, кольпіт. При цьому спостерігається інтимне прикріплення хоріональної тканини, ПВНРП, післяпологовий ендометрит.

526. Назвіть, які препарати на сьогодні використовують для лікування цитомегаловірусної інфекції (не менше 2-х). ганцикловір0,005-0,01г/кг на добу в/в. валганциклові 0,9 на добу 21 день. Валацикловір 2-3г на добу

527. Перелічіть критерії тяжкості гепатонекрозу при вірусних гепатитах (не менше 6). загальна слабкість, запаморочення; відчуття провалу; страхітливі сновидіння, безсоння; анорексія, нудота; мяка консистенція печінки зменшення її розмірів; печінковий запах; геморагічний синдром; брадикардія на тахікардію, порушення злру, слуху

528. Опишіть зміни з боку печінки при розвитку фульмінантної форми ВГ. зменшення зони печінкової тупості; швидке зменшення розмірів печінки, не доступна для пальпації(симптом пустого підреберя)

529. Клінічні прояви І стадії гострої печінкової енцефалопатії. емоційна лабільність;інверсія сну;рухові розлади(рано змінюється почерк), зміни на ЕЕГ мінімальні

530. Клінічні прояви ІІ стадії гострої печінкової енцефалопатії. сплутана свідомість; періодична втрата свідомості, монотонний крик, провали в памяті, прості завдання виконують з зусиллям, поведінко не мотивована, тоніко-клонічні судоми. Під час нападів збудження- агресія, порушена координація рухів, тремор язика, знижені сухожильні очні рефлекси. метеоризм

531. Які існують 2 типи поверхневих антигенів та їх роль при грипі? гемаглютинін(Н)-здатний гемолізу вати еритроцит, і прикріплювати вірус до клітини; нейромінідаза(N)-визначає ферментативну активність вірусу, здатність вірусу проникати в клітину хазяїна і виходити після реплікації.

532. Що таке антигенний дрейф при грипі ?- утворення мутацій переважно в ділянках Н, неповна зміна антигенної властивості(на нього не діють АТ)

533. Що таке антигенний шифт при грипі? різка зміна Н і-або N здатність вірусу обмінюватися фрагментами РНК

534. Які клінічні прояви характерні для тяжкого перебігу грипу? гострий початок; висока і тривала гарячка з інтоксикацією; сильний головний біль, ломота в мязах; сонливість,безсоння, запаморочення; марення, галюцинації, втрата свідомості,судоми; нудота, повторне блювання; землистий відтінок шкіри, постійна задишка, менінгеальні симптоми; позитивний с-м щипка

535. Перелічіть клінічні форми (не менше 3-х) аденовірусної інфекції, які вирізняють за принципом виділення провідного клінічного синдрому. аденовірусна хвороба; фарингіт і фарингоконюктивальна гарячка; гострий конюктиавіт, епідемічний кератоконюктивіт; аденовірусна пневмонія; аденовірусний мезаденіт

536. Які клінічні прояви неускладненої риновірусної інфекції? Закладення носа, чхання, водянисті виділення з носа, дряпання в горлі, покашлювання, сльозотеча, температура нормальна, відсутня інтоксикація, на губах герпес.

537. Назвіть збудника тяжкого гострого респіраторного синдрому (ТОРС). коронавірус

538. Опишіть епідеміологічний ланцюг при тяжкому гострому респіраторному синдромі (ТОРС). Coronaviridae, джерело-хворий, механізм-повітряно-крапельний

539. Типові клінічні прояви при бактерійному фарингіті. гострий початок з болю в горлі, особливо при ковтані, його вираженість однакова протягом дня. Головний біль, нездужання, підвищення температури. Задня стінка горла червона, набрякла з гіперплазією лімфоїдних елементів. Піднебінні мигдалики збільшені червоні вкриті ексудатом. Збільшені реґіонарні лімф вузли.

540. Які ускладнення можливі при бактерійному фарингіті (не менше 4-х)? паратонзилярний абсцес, середній отит, епіглотит, гнійний шийний лімфаденіт.гострий міокардиг. Гломерулонефрит. Хронічний тонзиліт

541. Яка антибактерійна терапія при бактерійному фарингіті? пеніцилин 500тис -1 млн ОД 6 разів в/м. ампіцилін 0,5-1,0 г 4 р/д. амоксицилін по 1,0г 2 рази в/м 5 днів

542. Які 2 пухлини чітко пов’язані з ураженням вірусом Епштейна-Барр? Лімфома Беркітта, назофарингеальна карцинома

543. Які 4 механізми передачі цитомегаловірусної інфекції? повітряно-крапельний, гемо контактний, статнвий, вертикальний

544. Охарактеризуйте клінічну стадію 2 (згідно ВООЗ) ВІЛ-інфекції (не менше 4-х клінічних проявів ).немотивоване зменшення маси тіла(менше 10% від маси тіла до хвороби);інфекційні ураження дихальних шляхів які рецидивують; герпес зостер; ангулярний хейліт; виразковы ураження ротової порожнии які рецидив; папульозний сверблячий висип; себорейний дерматит; грибкові ураження пальців

545. Охарактеризуйте клінічну стадію 3 (згідно ВООЗ) ВІЛ-інфекції (не менше ніж 6 клінічних проявів та лабораторних показників). втрата маси тіла більше 10%; хронічна діарея(1 міс); постійна або ремітивна гарячка(1 міс); кандидоз ротової порожнини; волосяна лейкоплакія язика; легеневий туберкульоз(підтверджений в останні 2 роки); тяжкі бактерійні інфекції; гострий некротичний виразковий стоматит; неясна анемія(менш 800г/дл); нейтропенія(менш 500/мм); тромбоцитопенія(менш 50000/мм)-тривалістю 1 міс

546. Охарактеризуйте клінічну стадію 4 (згідно ВООЗ) ВІЛ-інфекції (не менше ніж 6 клінічних проявів та лабораторних показників). ВІЛ-кахексія; пневмоцистна пневмонія; поворотна тяжка бактерійна пневмонія; хрон. Герпес симплекс(1 міс); кандидоз стравоходу; поза легеневий ТБ; саркома Капоші; токсоплазмоз ЦНС; Т-супресорів(СД8)400-500 клітин/мкл; Т-хелперів(СД4)50 клітин/мкл; співвідношення СД4/СД8=0,5-0,3

547. Які сучасні загальні правила призначення схем ВААРТ при ВІЛ-інфекції? СД4 менше 350 клітин/мкл, незалежно від наявності симптомів; будь-яке ВІЛ індикаторне захворювання; вагітність, незалежно від імунологічних, вірусологічних чи клінічних показників; ВІЛ асоційована нефропатія; Ко-інфекція ВГВ/ВІЛ за наявності показників до лікування ВГВ

548. Перелічіть ураження ЦНС при ВІЛ-інфекції (не менше 4-х). токсоплазмоз ЦНС; ВІЛ-енцефалопатія; серозний менінгіт; синдром Гієна-Барре; периферична нейропатія Абсцеси мозку, лімфома мозку

549. Назвіть не менше 6 ВІЛ/СНІД-індикаторних хвороб. Кандидоз стравоходу, гортані, бронхів, легень; поза легеневий криптококоз; генералізована саркома Капоші; лімфома ГМ; цитомегаловірусне ураження різних органів окрім печінки, селезінки(вік старше 1 міс); пневмоцистна пневмонія; дисекмінований ТБ

550. Перелічіть етіотропні препарати для лікування грибкових уражень при ВІЛ-інфекції (не менше 2-х). кетоконазол; флюконазол, ітраконазол

551. Як відбувається зараження людей токсоплазмами? перорально, контактно, вертикально, ятрогенно.

552. Що таке «холемічна криза при ВГ»? фаза згасання жовтяниці- зникає жовте забарвлення шкіри, темніє кал, світлішають склери, відновлюється колір сечі

553. Які 2 варіанти реплікації вірусу гепатиту В в печінковій клітині розрізняють? репліка