VI СЕМЕСТР. 1. Суб’єкти правозастосовної діяльності.

 

Семінарське заняття №17.

1. Суб’єкти правозастосовної діяльності.

2. Роль та значення виділення сторін у кримінальному провадженні.

3. Суб’єкти кримінального провадження і суб’єкти судового провадження6 проблеми співвідношення.

Семінарське заняття №18.

1. Обставини, які виключають повторну участь судді у кримінальному провадженні.

2. Вимоги до присяжного відповідно до діючого законодавства України. Гарантії діяльності присяжного.

 

Семінарське заняття №19.

1. Сторона обвинувачення та її склад.

2. Обставини, які виключають участь прокурора у кримінальному провадженні.

 

Семінарське заняття №20.

1. Загальна компетенція органів досудового розслідування за законодавством України.

2. Обставини, які виключають участь слідчого у кримінальному провадженні.

3. Оперативні підрозділи як суб’єкти кримінального провадження.

 

Семінарське заняття №21.

1. Сторона захисту та її склад.

2. Характеристика правового статусу підозрюваного відповідно до діючого законодавства України. Трансформація статусу підозрюваного відповідно до різних історичних умов функціонування кримінально-процесуального законодавства.

 

Семінарське заняття №22.

1. Захисник як суб’єкт кримінального провадження в різні історичні епохи.

2. Особливості статусу захисника в інших європейських країнах.

 

Семінарське заняття №23.

1. Обставини, які виключають участь захисника у кримінальному провадженні.

2. Призначення захисника. Призначення захисника для проведення окремих слідчих дій.

3. Права та обов’язки захисника.

 

Семінарське заняття №24.

1. Трансформація статусу потерпілого у кримінально-процесуальному законодавстві України.

2. особливості представництва у кримінальному провадженні.

 

Семінарське заняття №25.

1. Цивільний позивач як суб’єкт цивільного провадження.

2. Цивільний відповідач у цивільному провадженні.

 

Семінарське заняття №26.

1. Суб’єкти, які не мають зацікавленості у результатах кримінального провадження в законодавстві зарубіжних країн.

2. Правові, організаційні та інші гарантії діяльності суб’єктів, які здійснюють допоміжну функцію у кримінальному провадженні.

Семінарське заняття №27.

1. Загальна характеристика свідка у кримінальному провадженні зарубіжних країн.

2. Особи, які вправі відмовитися від дачі показань в якості свідка за законодавством зарубіжних країн.

Семінарське заняття №28.

1. Істина та її ознаки.

2. Трансформація змісту предмета доказування у кримінально-процесуальному законодавстві України.

 

Семінарське заняття №29.

1. Доказування в праві.

2. Доказування як елемент застосування права.

Семінарське заняття №30.

1. Трансформація поняття «доказ» у кримінально-процесуальному законодавстві України.

2. Докази за законодавством зарубіжних країн.

 

Семінарське заняття №31.

1. Особисті докази у кримінальному провадженні.

2. Роль та значення прямих і перехресних допитів за законодавством зарубіжних країн.

 

Семінарське заняття №32.

1. Роль та значення спеціальних знань в процесі застосування права.

2. Зміст висновку експерта.

 

Семінарське заняття №33.

1. Трансформація поняття «речові докази» у кримінально-процесуальному законодавстві України.

2. Доля речових доказів та порядок її визначення.

ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

1. Поняття, сутність та задачі кримінального провадження. Співвідношення кримінального провадження з іншими галузями права та юридичними дисциплінами.

2. Кримінально-процесуальне законодавство.

3. Кримінально-процесуальні функції, гарантій, строки, повідомлення.

4. Кримінально-процесуальні форми фіксації кримінального провадження, процесуальні витрати.

5. Суд, слідчий суддя, присяжний як суб’єкти кримінального провадження.

6. Сторона обвинувачення у кримінальному провадженні.

7. Сторона захисту у кримінальному провадженні.

8. Захисник у кримінальному провадженні.

9. Процес доказування.

10. Показання як джерела доказів.

11. Висновок експерта, документи як джерела доказів.

12. Цивільний позов у кримінальному провадженні.

13. Загальна характеристика заходів забезпечення кримінального провадження. Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик, привід.

14. Запобіжні заходи не пов’язані з позбавленням волі.

15. Тримання під вартою як запобіжний захід.

16. Затримання у кримінальному провадженні та його види.

17. Загальні умови досудового розслідування.

18. Загальна характеристика та умови проведення слідчих (розшукових) дій.

19. Допити як види слідчих дій.

20. Залучення експерта і спеціаліст у кримінальне провадження.

21. Негласні слідчі (розшукові) дії пов’язані з втручанням у приватне спілкування.

22. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій.

23. Повідомлення про підозру.

24. Зупинення досудового розслідування.

25. Закриття кримінальної справи: підстави, суб’єкти, порядок.

26. Звернення в суд з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

27. Звільнення від кримінальної відповідальності: підстави, суб’єкти, порядок.

28. Заходи забезпечення безпеки учасників кримінального провадження.

29. Оскарження рішень, дій або бездіяльності під час досудового розслідування.

30. Загальні умови судового провадження. Порядок направлення кримінальної справи з одного суду в інший.

31. Етапи судового розгляду у суді першої інстанції.

32. Поняття, ознаки, зміст, структура та види вироку.

33. Особливі форми судового провадження: спрощене провадження та провадження в суді присяжних.

34. Апеляційне провадження.

35. Касаційне провадження.

36. Провадження у Верховному Суді України і за ново виявленими обставинами.

37. Виконання вироку.

38. Кримінальне провадження на підставі угод.

39. Особливості провадження відносно неповнолітніх та щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

40. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій та видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

БАЗОВА

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 року. // Відомості верховної Ради України. – 1996. – №30.

2. Кримінально-процесуальний кодекс України. Прийнятий 13.04.2012 року.

3. Кримінальний кодекс України, прийнятий 5.04.2001 року.

4. Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” від 23 грудня 1997 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №20.

5. Закон України “Про адвокатуру” від 19 грудня 1992 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №9.

6. Закон України “Про судоустрій та статус суддів” в редакції від 15 серпня 2012 року. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №27-28.

7. Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №53.

8. Закон України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві” від 23 грудня 1993 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №51.

9. Закон України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” від 23 грудня 1993 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №50.

10. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18 лютого 1992 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №22.

11. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 30 червня 1993 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №35.

12. Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг” від 22 травня 2003 року. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №36.

13. Закон України “Про попереднє ув’язнення” від 30 червня 1993 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №35.

14. Закон України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11 грудня 2003 року. // Урядовий кур’єр. – 2004. – №7.

15. Закон України “Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України” від 24 березня 1999 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №22-23.

16. Закон України “Про розвідувальні органи України” від 22 березня 2001 року. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №19.

17. Закон України “Про застосування амністії в Україні” від 1 жовтня 1996 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №48.

18. Закон України “Про судову експертизу” від 25 лютого 1994 року. // Голос України. – 1994. – 21 квітня.

19. Закон України “Про Військову службу правопорядку в Збройних Силах України” від 7 березня 2002 року. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №32.

20. Закон України “Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх” від 21 квітня 1995 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №6.

21. Закон України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду” від 1 грудня 1994 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №1.

22. Закон України “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні” від 17 квітня 1991 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №22.

23. Закон України “Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів” від 29 листопада 2001 року. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №10.

24. Закон України “Про міжнародні договори України” від 29 червня 2004 року. // Урядовий кур’єр.2004, №155

25. Європейська конвенція з відшкодування шкоди жертвам насильницьких злочинів від 24 листопада 1983 року.

26. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 року.

27. Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року.

8.2 ДОПОМІЖНА

1. Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання (арешту) осіб при вирішенні питань, пов’язаних з екстрадицією: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 16 від 08.10.2004р.

2. Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 28.03.2008р.

3. Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 від 24.10.2003р.

4. Про незалежність судової влади: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007р.

5. Про практику винесення судами окремих ухвал (постанов) у кримінальних справах: Постанова Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.03.2008р.

6. Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів: Постанова Пленуму Верховного Суду України №13 від 02.07.2004р.

7. Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003р. з доповненнями від 11.06.2004р. №10.

8. Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003р.

9. Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування: Постанова Пленуму Верховного Суду України №7 від 03.06.2005р.

10. Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 23.12.2005р.

11. Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 16.04.2004р.

12. Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування: Постанова Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005р.

13. Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 15.05.2006р.

14. Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру: Постанова Пленуму Верховного Суду України №2 від 15.05.2006р.

8.3 Навчально-методичні джерела

1. Алиев Т.Т., Громов Н.А., Зейналова Л.М., Лукичев Н.А. Состязательность и равноправие сторон в уголовном судопроизводстве. – М, 2003.

2. Белкин Р.С. Эксперимент в следственной, судебной и экспертной практике. – М., 1964.

3. Бурков И.В., Мурзиков А.В. Заключение эксперта как вид доказательств. – Владимир, 2001.

4. Горбачев А.В. Уголовный процесс Украины (Структурно-логические схемы). - Харьков, 2002.

5. Горский Г.Ф., Кокорев Л.Д., Элькинд П.С. Проблемы доказательств в советском уголовном процессе. – Воронеж, 1978.

6. Гриненко А.В., Кожевников Г.К., Шумилин С.Ф. Принцип презумпции невиновности и его реализация в досудебном уголовном процессе. – Харьков, 1997.

7. Гришина Е.П. Достоверность доказательств и способы обеспечения в уголовном процессе. – М., 1996.

8. Громов Н.А. Вновь открывшиеся обстоятельства в уголовном процессе. – М., 1999.

9. Гумін О.М., Сибірна Р.І., Сергієнко Л.О., Устюгова О.Є. Кримінальний процес України (у питаннях та відповідях). – Львів, 2002.

10. Зеленецкий В.С. Возбуждение государственного обвинения в советском уголовном процессе. – Харьков, 1979.

11. Зеленецкий В.С. Возбуждение уголовного дела. – Харьков, 1998.

12. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України. – Київ, 2003.

13. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України. – Київ, 2004.

14. Козаченко О.В. Основні процесуальні і організаційні документі досудового слідства та дізнання. – Миколаїв, 2002.

15. Козаченко А. В. Уголовный процесс Украины: Учебно-практическое пособие. – Николаев: Изд-во “Илион”, 2007. – 344 с.

16. Козачанко О.В. Кримінальний процес України: Навчально-практичний посібник. – Миколаїв: Вид-во «Іліон», 2008. – 289 с.

17. Кримінальний процес України: Підручник / за редакцією Ю.М. Грошевого, В.М. Хотенця. – Харків, 2000.

18. Кримінальний процес України: Підручник /за редакцією Ю.М. Грошевого, В.М. Хотенця. – Харків, 2000.

19. Кучинська О.П., Кучинська О.А. Кримінальний процес України. – Київ, 2005.

20. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право. Курс лекцій. – Київ, 2005.

21. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Навчальний посібник. 2-ге видання перероблене і доповнене. – К., 2008. – 488 с.

22. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: навчальний посібник до підготовки до державного іспиту. – Дніпропетровськ, 2004.

23. Лобойко Л.М. Стадії кримінального процесу. – Київ,2005.

24. Маляренко В.Т., Вернидубов І.В. Прокурор у кримінальному судочинстві. – Київ, 2001.

25. Маляренко В.Т., Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України. – Київ, 1999.

26. Мешков В.М., Попов В.Л. Оперативно-розыскная тактика и особенности легализации полученной информации в ходе предварительного расследования. – М., 1999.

27. Міхеєнко М.М. Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України. – Київ, 1999.

28. Муравин А.Б. Уголовный процесс: учебное пособие. – Харьков, 2000.

29. Нор В.Т., Павлишин А.А. Судові витрати у кримінальному процесі України. – Київ, 2003.

30. Образцов В.А., Богомолова С.Н. Допрос потерпевшего и свидетеля на уголовном процес се. – М., 2003.

31. Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи. – Київ, 2006.

32. Рыжаков А.П. Возбуждение и отказ в возбуждении уголовного дела. – М., 1997.

33. Рыжаков А.П. Обвиняемый. – М., 1999.

34. Рыжаков А.П. Следственные действия. – М., 2001.

35. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України. – Київ, 2003.

36. Тертышник В.М., Слинько С.В. Теория доказательств. – Харьков, 1998.

37. Трунов И.Л., Трунова Л.К. Меры пресечения в уголовном процессе. – Санки-Петербург, 2003.

38. Уголовный процесс / под общей редакцией П.А. Лупинской. – М., 1995.

39. Уголовный процесс /под редакцией профессора В.П. Божьева. – М., 1998.

40. Фаткуллин Ф.Н. Изменение обвинения. – М., 1971.

41. Химичева О.В. Концептуальные основы процессуального контроля и надзора на досудебных стадиях уголовного судопроизводства. – М., 2004.

42. Шимановский В.В. Привлечение в качестве обвиняемого. – Ленинград, 1983.

43. Эйсман А.А. Заключение эксперта. Структура и научное обоснование. – М., 1967.

44. Янович Ю.П. Уголовный процесс Украины. – Харьков, 1997.

 

.

 

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ