V СЕМЕСТР1. Загальна характеристика обвинувального (змагального) типу кримінального провадження. Рабовласницький та ранішньофеодальний типи кримінального провадження. 2. Умови та виникнення та суттєві ознаки інквізиційного (слідчо-розшукового) кримінального провадження. 3. Умови формування континентального (змішаного) кримінального провадження. Сучасний стан та перспективи розвитку континентального провадження по факту вчинення кримінальних правопорушень. 4. Загальне визначення кримінального провадження як окремого виду діяльності. Ознаки кримінального провадження. 5. Задачі кримінального провадження в сучасних умовах розбудови соціальної держави. 6. Система галузевого регулювання в Україні та місце, яке займає в ній кримінально-процесуальне право. 7. Співвідношення між кримінальним провадженням та іншими спеціальними науками та юридичними дисциплінами – кримінологія, криміналістика, судова медицина, судова психіатрія, судова статистика та інші. 8. Моральні підвалини кримінального провадження. 9. Загальна характеристика поширених підходів до визначення джерел кримінального провадження. Види джерел кримінального провадження в контексті набрання чинності Кримінально-процесуальним кодексом України редакції 2012 року. 10. Особливі ознаки кримінально-процесуальної норми. Особливості викладання структурних елементів правової норми (гіпотези, диспозиції та санкції) у кримінально-процесуальному законодавстві. 11. Правила застосування кримінально-процесуального законодавства за аналогією. 12. Дія кримінально-процесуального закону у просторі: загальні правила та виключення. 13. Дія кримінально-процесуального закону у часі. 14. Дія кримінально-процесуального закону за колом осіб. Правові імунітети та особливості їх прояву у кримінальному провадженні. 15. Суд та кримінальне провадження Стародавньої Русі. 16. Особливості кримінального провадження польсько-литовського періоду існування української державності. 17. Кримінальне провадження імперського періоду розвитку української державності. Радянський період у кримінальному провадженні. 18. Загальна характеристика кримінально-процесуальних правовідносин. 19. Загальна характеристика та ознаки стадій кримінального провадження. Відмінність стадій від етапів кримінального провадження. 20. Особливі види кримінальних проваджень (провадження на підставі угод, у формі приватного обвинувачення, щодо неповнолітніх, по застосуванню примусових заходів медичного характеру та інші). 21. Загальна характеристика підходів до визначення кримінально-процесуальних функцій та їх визначення. 22. Кримінально-процесуальні гарантії та їх значення в процесі притягнення особи до кримінальної відповідальності. 23. Строки у кримінальному провадженні: види, порядок обчислення, підстави та умови для відновлення. 24. Повідомлення у кримінальному провадженні та порядок їх здійснення. 25. Кримінально-процесуальна форма та її прояви. Етикет і ритуал у кримінальному провадженні. 26. Форми фіксації кримінального провадження. 27. Процесуальні витрати: поняття, види. 28. Принцип верховенства права як визначальне положення розбудови кримінально-процесуального законодавства та здійснення кримінального провадження. Законність та особливості її прояву як у кримінальному провадженні в цілому так і на окремих стадіях такого провадження. 29. Публічність у кримінальному провадженні. Застереження, які виникають у зв’язку з поширенням у кримінальному провадженні принципу змагальності 30. Принцип незалежності суддів і здійснення правосуддя виключно судом. Принцип забезпечення вільного доступу до правосуддя та обов’язковість судових рішень. Принцип безпосередності дослідження показань, речей і документів. 31. Принцип поваги до людської гідності і невтручання у приватне життя. 32. Забезпечення права на свободу і особисту недоторканість у кримінальному провадженні. Принцип забезпечення недоторканості житла. Принцип забезпечення недоторканості права власності. 33. Порядок забезпечення таємниці листування в процесі здійснення провадження відносно кримінальних правопорушень. Принцип забезпечення використання рідної мови. 34. Принцип презумпції невинуватості та правила його реалізації. Принцип свободи від самовикриття і права не свідчити проти близьких родичів і членів сім’ї. 35. Принцип заборони двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і теж правопорушення. Принцип забезпечення підозрюваному (обвинуваченому) права на захист. Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій або бездіяльності. 36. Принцип всесторонності, повноти і об’єктивності дослідження обставин кримінального правопорушення. Принцип оцінки доказів за внутрішнім переконанням. Принцип змагальності сторін, свободи надання доказів і доведення перед судоми їх переконливості. 37. Принцип диспозитивності. Принцип гласності та виключення з нього. 38. Принцип застосування розумних строків у кримінальному провадженні.
|
