Студопедия — Модульний контроль. 3.2.1. В умовах кредитно-трансферної системи організації навчального процесу зміст навчальних дисциплін залежно від їх обсягу розподіляється в робочій
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Модульний контроль. 3.2.1. В умовах кредитно-трансферної системи організації навчального процесу зміст навчальних дисциплін залежно від їх обсягу розподіляється в робочій






3.2.1. В умовах кредитно-трансферної системи організації навчального процесу зміст навчальних дисциплін залежно від їх обсягу розподіляється в робочій програмі на змістові модулі.

3.2.2. Кожний змістовий модуль оцінюється у балах за шкалою ЄКТС. Ціна модуля залежить від обсягу навчального матеріалу і визначається у робочій програмі. Максимально за усі модульні контролі протягом семестру студент може отримати 20 балів.

3.2.3. Модульний контроль здійснюється після проведення усіх форм організації навчального процесу, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни, з урахуванням часу, необхідного для перездач, незалежно від того, чи читалися з них лекції і проводилися семінарські (практичні) заняття.

3.2.4. Модульний контроль проводиться з використанням комп‘ютерної техніки, в письмовій формі або, як виняток, у письмово-усній формі.

Письмова чи комп’ютерна компонента модульного контролю обов’язкова та проводиться у формі виконання контрольних завдань (тестів, практичних розрахункових та ситуаційних задач, нетестових питань) для перевірки знання фактичного матеріалу відповідних модулів. Письмово-усна форма контролю застосовується на підставі рішення декана факультету за поданням кафедри.

3.2.5. Завдання для проведення модульного контролю можуть бути диференційованими за складністю, кількістю правильних відповідей та відповідною системою їх оцінювання.

3.2.6. Для проведення модульного контролю формуються варіанти контрольних завдань, які повинні бути рівнозначними за складністю. Структура завдань, система та критерії оцінювання результатів їх виконання визначаються робочою програмою навчальної дисципліни та доводяться до відома студентів на початку семестру.

3.2.7. До складання модулів допускаються студенти, які не мають незадовільних оцінок чи невідпрацьованих пропущених семінарських (практичних) занять. Якщо модуль був прийнятий без фактичного відпрацювання незадовільних оцінок чи пропущених семінарських (практичних) занять або необґрунтовано був визнаний викладачем складеним, результати його складання анулюються деканом факультету.

3.2.8. Модульний контроль проводиться у визначених розкладом час і місці. Тривалість модульного контролю не повинна перевищувати дві академічні години. На один день для студентів академічної групи встановлюється модульний контроль лише з однієї навчальної дисципліни. Якщо запланована письмово-усна форма проведення модульного контролю, то усна компонента проводиться після перевірки письмових завдань.

Перевірка письмової компоненти здійснюється протягом 3-х робочих днів із внесенням результатів у документи обліку успішності студентів.

3.2.9. Контрольне завдання виконується кожним студентом індивідуально. Самостійність виконання студентом свого завдання та дотримання встановленого порядку проведення контрольного заходу контролюється викладачем. При виконанні контрольного завдання студент може користуватися лише дозволеними допоміжними матеріалами або засобами. Під час контрольного заходу студенту забороняється в будь-якій формі обмінюватися інформацією з іншими студентами, а також використовувати, розповсюджувати, збирати варіанти контрольних завдань. У разі порушення зазначеного порядку робота студента припиняється і йому виставляється 0 балів, незалежно від обсягу виконаного контрольного завдання.

3.2.10. Студенти, які з поважних причин не були допущені або не з‘явилися на складання модульного контролю, допускаються до складання модульного контролю в установленому порядку.

Студенти, які без поважних причин не були допущені або не з‘явилися на складання модульного контролю, за модульний контроль отримують 0 балів.

Кількість набраних за модульний контроль балів заноситься викладачем у документи обліку успішності студентів.

3.2.11. Перескладання модулів не допускається.

3.2.12. Студент має право ознайомитися з власними результатами модульного контролю після завершення його проведення на курсі.

3.3. Підсумковий семестровий контроль

3.3.1. Підсумковий семестровий контроль з навчальної дисципліни проводиться у формі семестрового екзамену за обсягом навчального матеріалу, визначеним робочою програмою, і в терміни, встановлені розкладом.

3.3.2. Студент вважається допущеним до семестрового екзамену з навчальної дисципліни, якщо він виконав усі види робіт, передбачені робочою програмою цієї навчальної дисципліни.

3.3.3. Семестрова оцінка з навчальної дисципліни, підсумковий семестровий контроль з якої проводиться у формі екзамену, обчислюється шляхом додавання набраних студентом балів з поточного, модульного та підсумкового семестрового контролю (табл.3.1) за шкалою ЄКТС (табл.3.2).

 

Таблиця 3.1

Порядок обчислення балів, набраних студентом з поточного, модульного та підсумкового семестрового контролю з навчальної дисципліни, підсумковий контроль з якої передбачений у формі екзамену

 

Поточний контроль МК-1 МК-2 Підсумковий семестровий контроль
   
Максимум 40 балів за шкалою ЄКТС. Одиниця оцінки за національною шкалою дорівнює 8, (40:5=8) Максимум 40 балів за шкалою ЄКТС Максимум 40 балів за шкалою ЄКТС  

 

Таблиця 3.2

Співвідношення оцінок за національною шкалою та шкалою ЄКТС

Семестрова оцінка
За національною Кількість набраних балів За шкалою ЄКТС
5-бальною шкалою розширеною шкалою
  відмінно 90 і вище А
4,5 дуже добре 80–89 В
  добре 65–79 С
3,5 задовільно 55–64 D
  достатньо 50–54 Е
  незадовільно   35–49 FX (з можливістю повторного складання)
  неприйнятно 1–34 F (з обов’язковим повторним курсом)

 

3.3.4. Студент може отримати без складання семестрового екзамену оцінку “відмінно” за національною шкалою та відповідну оцінку у 100 балів за шкалою ЄКТС, якщо він за поточну успішність і модульні контролі за шкалою ЄКТС набрав 60 балів, за національною шкалою мав лише відмінні оцінки, проявляв активність на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях і виконував самостійну роботу та індивідуальні завдання.

3.3.5. Студент вважається таким, що склав екзамен, якщо він набрав 50 балів за шкалою ЄКТС (оцінку „достатньо” за розширеною шкалою).

У разі отримання оцінки „незадовільно” за розширеною шкалою (35-49 балів за шкалою ЄКТС) студент має право на два перескладання: викладачу та комісії. Замість перескладання комісії студент може вибрати повторне вивчення дисципліни в наступному навчальному періоді.

У разі отримання оцінки „неприйнятно” за розширеною шкалою (1-34 бали за шкалою ЄКТС) студент зобов‘язаний повторно вивчити дисципліну в наступному навчальному періоді.

При перескладанні екзамену додатково використовується оцінка „достатньо*” (50 балів за шкалою ECTS), яка засвідчує виконання студентом мінімальних вимог без урахування накопичення балів.

Повторний підсумковий семестровий контроль у формі екзамену проводиться в письмовій або письмово-усній формі. Письмова компонента повторного екзамену обов’язкова та проводиться у формі виконання комплексного екзаменаційного завдання (тестів, практичних розрахункових та ситуаційних задач, нетестових питань), яке дає можливість виявити у студентів мінімальний рівень знань з навчальної дисципліни.

Перевірка письмової компоненти повторного екзамену здійснюється протягом одного робочого дня із внесенням результатів у документи обліку успішності студентів.







Дата добавления: 2015-08-27; просмотров: 405. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Решение Постоянные издержки (FC) не зависят от изменения объёма производства, существуют постоянно...

ТРАНСПОРТНАЯ ИММОБИЛИЗАЦИЯ   Под транспортной иммобилизацией понимают мероприятия, направленные на обеспечение покоя в поврежденном участке тела и близлежащих к нему суставах на период перевозки пострадавшего в лечебное учреждение...

Кишечный шов (Ламбера, Альберта, Шмидена, Матешука) Кишечный шов– это способ соединения кишечной стенки. В основе кишечного шва лежит принцип футлярного строения кишечной стенки...

Уравнение волны. Уравнение плоской гармонической волны. Волновое уравнение. Уравнение сферической волны Уравнением упругой волны называют функцию , которая определяет смещение любой частицы среды с координатами относительно своего положения равновесия в произвольный момент времени t...

Медицинская документация родильного дома Учетные формы родильного дома № 111/у Индивидуальная карта беременной и родильницы № 113/у Обменная карта родильного дома...

Основные разделы работы участкового врача-педиатра Ведущей фигурой в организации внебольничной помощи детям является участковый врач-педиатр детской городской поликлиники...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.043 сек.) русская версия | украинская версия