РОДИНА PSEUDOMONADACEAE 1СИНЬОГН1ЙНА ПАЛИЧКА

РОДИНА PSEUDOMONADACEAE 1СИНЬОГН1ЙНА ПАЛИЧКА

Синьогш'йна паличка — Pseudomonas aeruginosa — виявлена А. Люкке п 1862 р. В1днесена до родини Pseudomonadaceae, роду Pseudomonas.

Морфолопя. Синьогшйна паличка — псшморфна грамнегативна рухлива бактер!я, монотрих; шод! трапляються кл!тини з двома i большою к!льк!стю полярних джгутик!в. Довжина синьогншноТ палички 1,5—3 мкм, ширина 0,5—0,8 мкм. У мазках розташовуються поодинокими особинами або короткими ланцюжками.

Культчвування. Синьогшйна паличка — обл!гатний аероб. Опти­мальна температура росту 37 °С, але може розвиватись i при 4—41 °С. На МПА утворюе кругл! плоек! слизнет! колонн, в МПБ — каламуть з наступним випаданням осаду. Б!льш!сть штам!в синьопп'йноУ палич­ки продукуе гп'гмепт пюшанш, який мае син!й кол!р у нейтральному або лужному середовищ! i червоний кол!р — у кислому середовшш. 6 штами, як! утворюють п!гмент темно-червоного кольору..

Резистентн!сть. При температур! 60 °С синьогншна паличка гине протягом 1 год, чутлива до д!Т дезинфжуючих засоб1'в, пол1м!ксину, неом1'цину.

Патогенез захворювання в людини. В природних умовах синьо­гншна паличка живе в грунт!, вод!, рослинах (салата, банани, тютюн, цибуля, цукрова тростина), нер!дко i"f виявляють при оп!ках, у вид!-леннях {з ран i сечовипускного каналу. Бона е збудником внутр'ш-ньол!карня!юТ синьогн!й1Ю1!нфекц!Т. У людини спричиняе м!сцев! i загалын гн!йн! процеси: отит, п!ел!т, цистит, кератит, мек!нгоенце-фал!т, септицем!ю, перитошт,!нф!куе поверхн! ран i ошк!в. Особливо чутлив! до синьогн!йно! шфекцп Д1ти дошк!льного в!ку и ослаблен! особи. У хворих з ураженням синьогн!йною паличкою гн!й i марлев! пов'язки забарвлюються в синьо-зелений кол!р.

Лабораторна Д1'агностика полягае у вид!ленш чистоТ культури та и {дентифжацп. Ознакою, що найлегше пом^чаеться, е виявлеимя шошаншу (лужну культуру обробляють хлороформом; коли е синьо- // гншна паличка, середовище забарвлюеться в синш кол!р). *

Збудник, видшяючись is гноем i випорожненнями в!д хворих, може шфжувати харчов! продукти, воду, грунт, pism предмети, як!, в свою черту, е факторами передач! його людиш.

Л(кування хворих проводять антиб!отиками (карбен1цил!ном, пол!-м1ксинами, гентамщином).

Проф!лактика забезпечуегься яеухильним додержанням лшарня-ного режиму i виконанням саштарно-ппешчних правил. У США хво­рих з великими ошками л!кують вакциною, виготовленою з!нактиво-ваних синьогншних бактер!й.

14.КАМПІЛОБАКТЕР

До патогенних камшлоба^терш, що входить до родини Spirillaceae, роду Саiffp^Iobacter, в!днесен! C^fejuni, С. coli, С. fetus та imiii види i шдвиди, як! nap^sejiryjp'rbBory^rrmMi тварин i лгодипи.

Морфолопя.'Т^ампiлобактерIT — тонк!, грамнегативн!, рухлив!, не утво-рюють спор, сгпралыю з!гпут! паличкм, що мають по одному джгутнку на од­ному або на обох кшцях. Донжнна i'x 0,5—8 мкм, ширина — 0,2—0,5 мкм.

Збудники камш'лобактерюзу —м!кроаероф!лы-п анаероби. що культиву-ються у нап!вр!дких i густих середовищах при температур! 25 °С (42—45 °С). У б!ох!м!чному в!дпошенп! малоактишм. Чутлив! до хлорамфен!колу та!нших антиб!отик!в. - ---.....--------------------------------- j

llaroi emijcTb для тварин. Камп!лобактер!Т патоген н! для телят, кор!в, овець та iaiunk,тварин, передаються статевим шлялом; i'x виявляють у шхвово-му bmict! i в плЧцент! у Kopie, у civt'i' бугаГв, а т/кож у тканинах абортованих плод1в велико! "рргатоТ худоби. Сприйнятлшк до камшлобактер!й морськ! свинки i куряч! ем^ршни. Деяк! р1зновидй" кампьтобактер^й спричиняють аборти у KopJB, овець"; -сдиней, i'x вид1л^«0гь 1з кишок i жовчного Mixypa, is планенти i вм!сту шлунка~ТПгояа~а15бртованих овець. Камп1лобактери мають адгозивн! и (нвазивн! властивос'Н, м!стять ендотоксин.

Патогенез захворювання у людини. Збудника камгплобактер1озу виявля­ють у порожний! рота, кишках i в етатевих органах людини. Люди заражують-ся в результат! прямого контакту (^дтнтг^ттг^тгн~^гтт^н-тод) через воду i харчов! про-дукти, можливе заражения плода п!д час род!в. 1нкубац!йний пер!од тривае в середньому 5 д!б (2—10 д!б). Типовими кл!н!чними проявами е ознаки гастро-ентериту: понос, б!ль у живот!, блювання, незначне п!диищения темиератури т!ла, головний б!ль, у ваптних ж!нок —aiojk л и в i - а бо р т.-н^^ед-ч^к^ш-^одит-----

Останн!м часом кампьчобактерюз набу* злачного поширення, в ряд! краГн св!ту були еп!дем!чн! (води!, харчов!) спалаХхи. Найвища захворюватсть серед_у ос!б!з знижепою резистентн!стю, д!тей i люд\и похилого в!ку.

Лабораторна д!агностика. У зв'язку з тим\що кл!н!чна картина захвос вання не мае характерних ознак, д!агноз може\у>унтуватися ткчьки на/П1Д-став! результат!в лабораторного досл!дження, до якЪ^овходять вис!ванл-я кров! для виявлення бактер!ем!'1, виавання випорожнень, nJTaTjciiTnpiror^i навколо-пл!дно'1 р!дини, вид!лень п!хви, вм!сту абсцес!» та (итого матер!алу. bhci-вають у тверд! и нап!вр!дк! середовища (кров'яний агар, шоколадний агар i т!огл!колятний бульйон), культивують при температур! 25—37 °С в атмосфер!, що м!стить 10 —15 % СО₂. Вид!лен! культури!депт11'ф!куготь. Кр!м того, у си-роватц! кров! хворих i видужуючих виявляють л!зини i комплементзв'язуюч! антип'ла, заражують куряч! ембр!они або морських свинок.

Л!куванпя проводять антибютиками (ямп!цнл!н, левом!цетин, нап!всинте-тичн! препарата тетрациклшу, гентам!п,ин та in.).

Проф!лакт»ка зд!йснюеться додержанпям особистоУ г!г!ени гпд час догляду за тваринами, захнстом води i харчових продуктг'н в!д!нф!кування Тх камп!ло-бактер!ями хворих св!йських тварин (телят, кор!в, овець, свиней).