ТЕМА: Полоцк – древнейший центр архитектурных сооружений в Беларуси

Загальноосвітні навчально-виховні заклади можуть розпочинати свою діяльність тільки за наявності ліцензій. Ліцензування — це підтвердження права навчально-виховного закладу здійснювати діяльність по наданню послуг для отримання загальної середньої освіти на рівні державних стандартів. Мета ліцензування — встановлення відповідності програми діяльності навчально-виховного закладу заявленому статусу, створення рівних можливостей для суб'єктів підприємництва на ринку освітніх послуг, забезпечення захисту прав і законних інтересів держави та замовників цих послуг.

Для проведення ліцензування загальноосвітніх навчально-виховних закладів при обласних державних адміністраціях створюється регіональна експертна рада.
На ліцензійну експертизу подаються такі матеріали: заява на ліцензування освітньої діяльності, в якій вказується тип навчально-виховного закладу, загальний напрям діяльності, обсяги прийому дітей. До заяви додаються дозвіл на заснування закладу, свідоцтво про його державну реєстрацію, статут навчально-виховного закладу, навчально-виховні плани, освітні вимоги до випускників, відомості про соціальну інфраструктуру закладу освіти, матеріально-технічне та навчально-методичне забезпечення.

Регіональні експертні ради у двомісячний термін проводять ліцензійну експертизу і подають свій висновок до органу, який приймає рішення про видачу ліцензій. Він у свою чергу в тримісячний термін повинен розглянути подані матеріали і прийняти рішення про видачу ліцензій або про відмову в її видачі.

Ліцензія видається на термін, що відповідає тривалості навчання, але не менше, ніж на три роки. Контроль за дотриманням умов ліцензування закладом здійснює орган, що видав ліцензію на провадження освітньої діяльності.

Усі заклади освіти, що отримали право на проведення освітньої діяльності, вносяться до Державного реєстру закладів освіти України.

Ліцензований заклад освіти зобов'язаний пройти атестацію. Атестація — це підтвердження державою здатності закладу до проведення навчально-виховного процесу на рівні державних стандартів освіти. Метою атестації є перевірка вимог чинного законодавства щодо забезпечення конституційного права на освіту і відповідності закладу освіти державним вимогам (стандартам освіти). Періодичність проведення атестації — не частіше одного разу у 5 років. Позачергова атестація може проводитися з ініціативи закладу освіти або органу державного управління.

Проведення атестації закладів освіти покладається на Міністерство освіти, міністерства та відомства, що мають у своєму підпорядкуванні заклади освіти, Державну інспекцію закладів освіти, управління освіти обласних державних адміністрацій.

Міністерство освіти розробляє і затверджує перелік документів, необхідних для організації та проведення атестації закладів освіти.

Для організації проведення атестаційної експертизи створюються регіональні експертні ради або центри. Атестацію закладу освіти проводить експертна комісія, до складу якої входять працівники органів державного управління та Державної інспекції закладів освіти, висококваліфіковані педагогічні та науково-педагогічні працівники, а також можуть залучатися представники зацікавлених організацій, підприємств і установ, професійних і творчих спілок.

Заклад освіти, що атестується, подає до регіональної експертної ради матеріали самоаналізу освітньої діяльності, що включають аналіз стану навчально-матеріальної бази, кадрового і навчально-методичного забезпечення, копії навчальних планів і програм тощо. Експертна комісія працює в закладі освіти не більше двох тижнів.

За підсумками роботи експертна комісія складає акт атестаційної експертизи закладу освіти, в якому містяться рекомендації щодо визнання закладу освіти атестованим або неатестованим, і передає його регіональній експертній раді та керівництву закладу освіти.

У випадку незгоди закладу освіти з рекомендаціями експертної комісії він має право подати апеляцію до органу державного управління освітою, на який покладається проведення атестації. Якщо апеляція визнається правомірною, то призначається новий склад експертної комісії, висновки якої є остаточними.

Регіональна експертна рада на основі розгляду матеріалів атестаційної експертизи готує мотивований висновок щодо атестації закладу освіти та подає його до органу державного управління освітою, на який покладено проведення атестації. Він приймає рішення про атестацію цього закладу. Заклад освіти визнається атестованим, якщо результати його діяльності відповідають встановленим державним вимогам. Атестованому закладові освіти видається свідоцтво про державну атестацію і надається право видачі документа про освіту державного зразка.

Неатестований заклад освіти позбавляється ліцензії про проведення освітньої діяльності.

ТЕМА: Полоцк – древнейший центр архитектурных сооружений в Беларуси

 

ЦЕЛЬ: Ознакомить учащихся с г. Полоцк как древнейшим центром архитектурных сооружений в Беларуси

 

ЗАДАЧИ: 1) Развитие навыков анализа архитектурных сооружений г. Полоцка.

2) Формирование умений учащихся использовать полученные знания в подготовке экскурсионных программ.

3) Воспитание эстетического вкуса через ознакомление учащихся с культурным наследием родной страны.

ТИП УРОКА: Комбинированный

ФОРМА:урок импровизация

СПОСОБЫ ОБУЧЕНИЯ:сочетание коллективных, групповых и индивидуальных способов обучения.

МЕТОДЫ ОБУЧЕНИЯ:иллюстративный, словесный, эвристический, проблемно-поисковый.

ОБОРУДОВАНИЕ: план-конспект.

ВРЕМЯ: 90 мин.

 

 

СТРУКТУРА УРОКА:

1. Организационный момент.

1. Повтор пройденного материала.
2. Постановка проблемных вопросов:
3. Совместный поиск ответов на поставленные вопросы
4. Осмысление и закрепление полученных знаний через анализ и обобщение материала.
5. Самостоятельные выводы по изучаемой теме.
6. Оценивание учащихся и дом. задание.

Домашнее задание: повтор пройденного материала.

 

Конспект урока

 

1. Полоцк – столица княжества, начало белорусской государственности и культуры.

2. Планировочная структура Древнего Полоцка. Верхний и Нижний замки.

3. Спасо-Евфросиньевский монастырь – просветительский и духовный центр Полоцкой земли XII ст.

4. Особенности полоцкой школы зодчества.

5. Спасо-Преображенская церковь XII ст. – творение зодчего Иоанна, жемчужина полоцкой школы зодчества XII ст. Живопись XII ст. – фрески и их иконографические особенности, граффити храма.

6. Фундаменты храма-усыпальницы Х11 в. Комплекс Бельчицкого Борисоглебского монастыря.