Тема 3. Музична культура і естетика античності: періодизація та загальна характеристика періодів античності; музичне мистецтво стародавніх греків; міфи про музику (2 год.).

Лекція 3. Музична культура і естетика античності: періодизація та загальна характеристика періодів античності; музичне мистецтво стародавніх греків; міфи про музику (2 год.).

Мистецтво античності як вершина мистецтва своєї епохи і час усвідомлення загальнолюдської, суспільної значущості мистецтва. Естетичний ідеал античного світу. Аполонічне та Діонисійське у античному мистецтві. Відомі принципи періодізації античної історії (за матеріалами досліджень О. Лосєва, Й. Тронського, К. Куманецького, А. Тахо-Годі, О. Широкова). Музика в античних міфах (міфи про співаків Орфея, Ліна, Амфіона, богів Аполона та Діониса, муз; міфи про виникнення та функції музичних інструментів /Гермес, Афіна, Пан/, тема музичних змагань у міфах). Міфологія та народна пісня як грунт античного мистецтва.

Семінар № 3. Музична культура і естетика античності: періодизація та загальна характеристика періодів античності; музичне мистецтво стародавніх греків; міфи про музику (2 год.).

1. Естетика античного світу.

2. періодизація та загальна характеристика періодів античності.

3. Музичне мистецтво в античній міфології.

Рекомендована література:

Розеншильд К. История зарубежной музыки / К. Розеншильд. – В. 1. – М.: Музгиз, 1963. – С. 29–42.

Античная музыкальная эстетика / [вст. статья и собрание текстов проф. А.Ф. Лосева]. – К.: Музична Украина, 1974. – 218 с.

Браудо Е. Всеобщая история музыки / Е. Браудо. – Т. 1. – Петроград: Госиздат, 1922 (в архиве ауд. 419). – С. 18-46.

Кун Н. Мифы и легенды Древней Греции / Н. Кун. – М.: Эксмо, 2003. – 480 с.;

Тахо-Годи А. Греческая мифология / А. Тахо-Годи. – М.: Искусство, 1989. – 304 с.;

Шестаков В. От этоса к аффекту / В. Шестаков. – М.: Музыка, 1975. – 351 с.

Слухання музики:

папка вікторин № 1 –

13. М. Теодоракіс «Сіртакі»

14. Грецький танець «Маленький чоловік»

Завдання для самостійної роботи (1 год.).

За матеріалами давньогрецьких міфів скласти таблицю «Зевс та його жінки»

 

Тема 4. Музична культура і естетика античності: вчені і філософи античності про музику; сутність і функції музичного мистецтва античності; музичні інструменти греків. Музичне мистецтво стародавнього Риму (2 год.).

Лекція 4. Музична культура і естетика античності: вчені і філософи античності про музику; сутність і функції музичного мистецтва античності; музичні інструменти греків. Музичне мистецтво стародавнього Риму (2 год.).

Музична естетика античності. Антична музично-теоретична думка. Піфагорейська школа, Платон, Аристотель та його праця “Поетика”. Музика як засіб виховання гармонійної людини. Музика як точна наука. Музика як частина космічної гармонії.

Місце і функції музики в культурі Давньої Греції. Провідна роль вокальних жанрів. Становлення епосу, лірики, драми (ХІІ-Vст. до н.е.). Театр як явище синтезу мистецтв, музика в театрі. Особливі функції хору в давньогрецькому театрі. Жанр трагедії в творчості Есхіла, Софокла та Евріпіда. Жанри народної музики. Виконавська та композиторська культура античності.

Музичне мистецтво Риму: загальна характеристика та періодизація, теоретичні знання про музику. Римський театр та музичні змагання. Виконавська та композиторська культура Риму.

Інструментарій античного світу.

Семінар № 4. Музична культура і естетика античності: вчені і філософи античності про музику; сутність і функції музичного мистецтва античності; музичні інструменти греків. Музичне мистецтво стародавнього Риму (2 год.).

1. Музична естетика піфагореїзму.

2. Вчення про музику Платона та Арістотеля.

3. Античні знання про музичний етос та систему старогрецьких ладів.

4. Давньогрецький театр та музика в ньому.

5. Музичне мистецтво Риму.

Рекомендована література:

Розеншильд К. История зарубежной музыки / К. Розеншильд. – В. 1. – М.: Музгиз, 1963. – С. 29–42.

Античная музыкальная эстетика / [вст. статья и собрание текстов проф. А.Ф. Лосева]. – К.: Музична Украина, 1974. – 218 с.

Браудо Е. Всеобщая история музыки / Е. Браудо. – Т. 1. – Петроград: Госиздат, 1922 (в архиве ауд. 419). – С. 18-46.

Кун Н. Мифы и легенды Древней Греции / Н. Кун. – М.: Эксмо, 2003. – 480 с.;

Тахо-Годи А. Греческая мифология / А. Тахо-Годи. – М.: Искусство, 1989. – 304 с.;

Шестаков В. От этоса к аффекту / В. Шестаков. – М.: Музыка, 1975. – 351 с.

Тема 5. Музична культура західноєвропейського Середньовіччя: історичний фон розвитку музичної культури, періодизація; музика у системі освіти; богословські, наукові та методико-педогогічні знання про музику (2 год.).

Лекція 5. Музична культура західноєвропейського Середньовіччя: історичний фон розвитку музичної культури, періодизація; музика у системі освіти; богословські, наукові та методико-педогогічні знання про музику (2 год.).

Загальноісторична характеристика періодів Середньовіччя: раннє, «ars anticva» та «ars nova». Естетичний ідеал та життя людини Середньовіччя (офіційне та карнавально-майданове життя, гротесковий реалізм). Музика у системі освіти доби Середньовіччя (музика як частина квадривіуму). Трактати про музику Василя Великого, Іоанна Златоуста, Августіна Блаженного, Боеція, Магнуса Кассіодора. Досягнення Гвідо Аретинського. Поглиблення розділу між музикою народною і професійною. Знання про лади.

Семінар № 5. Музична культура західноєвропейського Середньовіччя: історичний фон розвитку музичної культури, періодизація; музика у системі освіти; богословські, наукові та методико-педогогічні знання про музику (2 год.).

1. Естетичний ідеал і мистецтво Середньовіччя.

2. Характеристика періодів Середньовіччя.

3. Музична теорія в епоху Середньовіччя.

4. Музика в системі освіти.

5. Богословські, наукові та методико-пелагогічні знання про музику.

6. Творча фігура Гвідо Аретинського.

7. Книги М. Бахтіна «Творчество Франсуа Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса» та У. Еко «Еволюція середньовічної естетики»: основна проблематика.

Рекомендована література:

Бахтин М. М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса / М. Бахтин. – М.: Худ. лит., 1990. – 543 с.;

Браудо Е. М. Всеобщая история музыки / Е. Браудо. – Т. 1. – Петроград: Госиздат (в архиве ауд. 419), 1922. – 207 с.;

Грубер Р. И. Всеобщая история музыки / Р. Грубер. – Ч. 1. – [3-е изд.]. – М.: Музыка, 1965. – 484 с.;

Евдокимова Ю. К. Многоголосие Средневековья X–XIV века / Ю. Евдокимова // История полифонии: в 7-ми вып. – В. 1. – М.: Музыка, 1983. – 454 с.;

Ливанова Т. Н. История западноевропейской музыки до 1789 года / Т. Ливанова. – Т. 1.– М.: Музыка, 1983. – 696 с., нот.;

Мартынов В. И. Зона opus-posth или Рождение новой реальности / В. Мартынов. – М.: Классика-ХХІ, 2005. – 288 с.;

Музыкальная эстетика западноевропейского Средневековья и Возрождения / [cост., общ. вступ. ст. В. П. Шестакова]. – М.: Музыка, 1966. – 547 с.;

Розеншильд К. История зарубежной музыки до середины XVIII века / К. Розеншильд. – В.1. – М.: Музгиз, 1963. – 488 с.;

Скребков С. С. Художественные принципы музыкальных стилей / С. Скребков. – М.: Музыка, 1973. – 448 с.;

Шестаков В. П. От этоса к аффекту / В. Шестаков. – М.: Музыка, 1975. – 351 с.

Эко У. Эволюция средневековой эстетики / Умберто Эко. – М.: Азбука-классика, 2004. – 288 с.

Слухання музики:

папка вікторин № 2 –

1. Раннє одноголосся. Григоріанський хорал. Юбіляция

2. Раннє одноголосся. Григоріанський хорал. Гімн

3. Раннє одноголосся. Григоріанський хорал. Секвенція «Victimae paschali laudes»/

4. Раннє одноголосся. Григоріанський хорал. Секвенція «Lauda Sione»

5. Раннє одноголосся. Григоріанський хорал. Секвенція «Stabat mater»

6. Два ранні органуми (ІХ століття)

7.Органум в кварту

8. Органум у квінту

9. Перотін. Органум квадрупль

10.Перотін. Органум

11. Леонін. Органум триплум

12. Органум школи святого Марциаля

13. Зразок ранньої багатоголосої меси (монахи-бенедіктанци) - Gloria

14. Зразок ранньої багатоголосої меси - Sanctus

15. Літній канон

16. Мотет «Суниця свіжа» (ХІІІ століття)

17. Мотет-гокет «Пісня про соколину охоту» (ХІІ століття)

18.Пісня трубадурів «Озброєна людина»

19. Німецький міннезанг.Походна пісня

20. Пісня трубадурів «Мила дама»

21.Сучасна пісня на середньовічний текст вагантів «Я скромною дівчиною була»

22. Сучасна аранжировка середньовічного танцю «Maria Virgine»

Завдання для самостійної роботи (2 год.).

Підготувати письмову доповідь на тему «Середньовічні трактати про музику»

 

Тема 6. Музична культура західноєвропейського Середньовіччя: культове одноголосся раннього етапу, церковне та світське багатоголосся та його розквіт, світська професійна музика (2 год.).

Лекція 6. Музична культура західноєвропейського Середньовіччя: культове одноголосся раннього етапу, церковне та світське багатоголосся та його розквіт, світська професійна музика (2 год.).

Характеристика форм музикування: раннє культове одноголосся (різновиди григоріанських хоралів та формування меси), раннє церковне та світське багатоголосся та його розквіт (різновиди органумів, творчість майстрів собору Паризької Богоматері – Леоніна та Перотіна). Музичні жанри (канони, мотети, кондукти, гокети).

Світська професійна музика (мистецтво менестрелей). Лицарські музиканти (трубадури та трувери Франції, мінезінгери Німеччини). Пісні Бернарта де Вентадорна, Бертрана де Борна, Беатріси де Діа, Адама де ла Галя, Колена Мюзе. Мистецтво вагантів та голіардів. Жанри музики менестрелей. Менестрельний інструментарій.

Витоки музичного театру – містерія («дійство»), літургійна драма.

Філліп де вітрі та Гійом де Машо як представники «ars nova».

 

Семінар № 6. Музична культура західноєвропейського Середньовіччя: культове одноголосся раннього етапу, церковне та світське багатоголосся та його розквіт, світська професійна музика (2 год.).

1. Жанри і форми релігійної музики Середньовіччя.

2. Жанри і форми світської музики Середньовіччя.

3. Одноголосся раннього Середньовіччя.

4. Раннє багатоголосся та його розквіт.

5. Світська професійна середньовічна музика.

6. Музика «ars nova».

7. Книга Й. Хёйзингі «Осінь Середньовіччя»: загальна характеристика змісту.

Рекомендована література:

Браудо Е. М. Всеобщая история музыки / Е. Браудо. – Т. 1. – Петроград: Госиздат (в архиве ауд. 419), 1922. – 207 с.;

Грубер Р. И. Всеобщая история музыки / Р. Грубер. – Ч. 1. – [3-е изд.]. – М.: Музыка, 1965. – 484 с.;

Евдокимова Ю. К. Многоголосие Средневековья X–XIV века / Ю. Евдокимова // История полифонии: в 7-ми вып. – В. 1. – М.: Музыка, 1983. – 454 с.;

Ливанова Т. Н. История западноевропейской музыки до 1789 года / Т. Ливанова. – Т. 1.– М.: Музыка, 1983. – 696 с., нот.;

Музыкальная эстетика западноевропейского Средневековья и Возрождения / [cост., общ. вступ. ст. В. П. Шестакова]. – М.: Музыка, 1966. – 547 с.;

Пэрриш К., Оул. Дж. Образцы музыкальных форм от григорианского хорала до Баха / К. Пэрриш, Дж. Оул. – Л.: Музыка, 1975. – 398 с.;

Розеншильд К. История зарубежной музыки до середины XVIII века / К. Розеншильд. – В.1. – М.: Музгиз, 1963. – 488 с.;

Сапонов М. А. Менестрели / М. Сапонов. – М.: Классика–ХХI, 2004. – 400 с.;

Скребков С. С. Художественные принципы музыкальных стилей / С. Скребков. – М.: Музыка, 1973. – 448 с.;

Хёйзинга Й. Осень Средневековья: соч. в 3-х тт. / Й. Хёйзинга / [пер. с нидерланд., вступ. ст. и общ. ред. Уколовой В.И.]. – Т.1. – М.:Прогресс–Культура, 1995. – 416 с.;

Холопова В. Н. Формы музыкальных произведений / В. Холопова. – С.-Пб: Лань, 1999. – 320 с.;

Шестаков В. П. От этоса к аффекту / В. Шестаков. – М.: Музыка, 1975. – 351 с.

Завдання для самостійної роботи (2 год.).

Підготувати реферат про одного з видатних менестрелей Середньовіччя.