Тема 9. Музичне мистецтво епохи Відродження: розвиток жанрів та форм вокальної та інструментальної музики (2 год.).

Лекція 9. Музичне мистецтво епохи Відродження: розвиток жанрів та форм вокальної та інструментальної музики (2 год.).

Культова музика (еволюція меси, мотети, хорали, псалми). Жанри, що об’єднують культові та світські традиції: мотет та мадрігал (історія виникнення, існування та еволюції). Світська вокально-інструментальна та хорова музика. Танці доби Відродження. Мистецтво мейстерзінгерів. Театральна музика (розвиток літургійної драми, мадригальна комедія).

 

Семінар № 9. Музичне мистецтво епохи Відродження: розвиток жанрів та форм вокальної та інструментальної музики. Мистецтво мейстерзингерів (2 год.).

1. Форми та жанри духовної музики Відродження.

2. Форми та жанри світської музики Відродження.

3. Мистецтво мейстерзінгерів.

Рекомендована література:

Грубер Р. И. Всеобщая история музыки / Р. Грубер. – Ч. 1. – [3-е изд.]. – М.: Музыка, 1965. – – 484 с.;

Розеншильд К. История зарубежной музыки до середины XVIII века / К. Розеншильд. – В.1. – М.: Музгиз, 1963. – 488 с.;

Пэрриш К., Оул. Дж. Образцы музыкальных форм от григорианского хорала до Баха / К. Пэрриш, Дж. Оул. – Л.: Музыка, 1975. – 398 с.;

Ливанова Т. Н. История западноевропейской музыки до 1789 года / Т. Ливанова. – Т. 1.– М.: Музыка, 1983. – С. 193-225 (про світські жанри, пісні та танці);

Хомінський Й. Історія гармонії та контрапункту. Доба Відродження / Й. Хомінський. – Т. 2. – К.: Музична Україна, 1979. – 412 с.;

Симакова Н. Вокальные жанры эпохи Возрождения / Н. Симакова. – М.: Музыка, 1985. – 360 с.;

Евдокимова Ю. Симакова Н. Музыка эпохи Возрождения / Ю. Евдокимова, Н. Симакова. – М.: Музыка, 1982. – 252 с.

Тема модульної контрольної обирається викладачем з наявних тем пройденого матеріалу.

ТИПОВЕ ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 1

Музичне мистецтво Індії.

Поліфонічні школи епохи Відродження: Нідерланди – Дюфаї, Депре, Обрехт, Окегем, Лассо).

Наукова література про музичне мистецтво Риму.

Написання вікторини

Змістовний модуль 2

Тема 10. Музична естетика епохи бароко: історичний фон та зміни в музичному мисленні (2 год.).

Лекція 10. Музична естетика епохи бароко: історичний фон та зміни в музичному мисленні (2 год.).

Музична культура епохи бароко: загальна характеристика. Естетичний ідеал доби бароко. Роль гомофонії. Значення естетики античності, звернення до класичної старовини. Розвиток і закріплення ладотональних функцій гармонії. Подальший розвиток поліфонії. Монодія. Розквіт мистецтва сольного співу. Виникнення опери. Віддзеркалення в ній гуманістичних ідеалів пізнього Відродження. Оперні школи країн Європи. Багатообразні витоки музичного театру в різних національних школах. Розвиток інструментальних жанрів. Формування нових жанрів сюїти, сонати, симфонії, увертюри, концерту для оркестру і сольного концерту. Кантата та ораторія. Нові форми музично-виконавської практики.

 

Семінар № 10. Музична естетика епохи бароко: історичний фон та зміни в музичному мисленні (2 год.).

1. Епоха бароко: історична обстановка.

2. Музична естетика бароко.

3. Музична риторика епохи бароко.

4. Вчення про афекти.

5. Зміни в музичному мисленні.

6. Музичні жанри та форми епохи бароко (огляд).

Рекомендована література:

Розеншильд К. История зарубежной музыки до середины XVIII века / К. Розеншильд. – В.1. – М.: Музгиз, 1963. – 488 с.;

Пэрриш К., Оул. Дж. Образцы музыкальных форм от григорианского хорала до Баха / К. Пэрриш, Дж. Оул. – Л.: Музыка, 1975. – 398 с.;

Ливанова Т. Н. История западноевропейской музыки до 1789 года / Т. Ливанова. – Т. 1.– М.: Музыка, 1983. – 696 с., нот.;

Ливанова Т. Музыкальная драматургия И. С. Баха и ее исторические связи / Т. Ливанова. – Ч. 2. – М.: Музыка, 1980. – (глава «Оратории и пассионы»);

Шестаков В. От этоса к аффекту / В. Шестаков. – М.: Музыка, 1975. – С. 202-205 (про барокову естетику); с. 185-197 (вчення про афекти);

Холопова В. Формы музыкальных произведений / В. Холопова. – С-Пб.: Лань, 1999. – С. 253–302 (барокові жанри та форми);

Левик Б. История зарубежной музыки / Б. Левик. – М.: Музыка, 1974. – 279 с.;

Конен В. Театр и симфония / В. Конен. – М.: Музыка, 1975. – 376 с. (глави 3 та 4);

Захарова О. Риторика и западноевропейская музыка XVII- перовй половины XVIII века: принципы и приемы / О. Захарова. – М.: Музыка, 1983. – 76 с.

Тема 11. Інструментальна музика бароко (органні та скрипкові школи Італії, органна школа Німеччини, клавірна школа Франції). Творчість А. Кореллі, А. Вівальді, Дж. Фрескобальді, Д. Букстехуде, Ф. Куперена (2 год.).

Лекція 11. Інструментальна музика бароко (органні та скрипкові школи Італії, органна школа Німеччини, клавірна школа Франції). Творчість А. Кореллі, А. Вівальді, Дж. Фрескобальді, Д. Букстехуде,Ф. Куперена (2 год.).

Інструментальна музика Італі XVII—XVIII століття. Варіаційний ричеркар Дж. Фрескобальді як безпосередній попередник фуги; його роль у формуванні сюїти для клавіру. Поширення лютні, гітари і клавічембало в музичному побуті. Висунення сольних смичкових і духових інструментів у зв'язку з посиленням ролі мелодійного начала. Сонатно-концертні жанри: сонати da chiesa та da camera, concerto-grosso. Роль в розвитку цих жанрів композиторів-скрипалів: А. Кореллі, А. Вівальді, Дж. Тартіні. Розквіт камерного і концертного виконання. Перші концертні організації в Італії.

Побутові жанри французької музики; їх зв'язок з народною творчістю. «Куртуазні пісні» і лютнева музика XVII століття. Клавесинна музика XVII—XVIII століть. Ф. Куперен та Ж. Ф. Рамо.

Генріх Шютц – видатний німецький майстер. Кантати, пассиони, ораторії, «Духовні симфонії» Г. Шютца. Органісти в Германії — попередники Й.-С. Баха: С. Шейдт, І. Пахельбель, Р. Бем, Д. Букстехуде. Творчість Г.-Ф. Генделя.

Найвідоміші зразки музичної творчості А. Кореллі, А. Вівальді, Дж. Фрескобальді, Д. Букстехуде, Ф. Куперена, Г.-Ф. Генделя.

Семінар № 11. Інструментальна музика бароко (органні та скрипкові школи Італії, органна школа Німеччини, клавірна школа Франції). Творчість А. Кореллі, А. Вівальді, Дж. Фрескобальді, Д. Букстехуде, Ф. Куперена (2 год.).

1. Інструментальна музика епохи бароко: творчість А. Вівальді, А. Кореллі, Дж. Фрескобальді, Д. Букстехуде, Ж.Ф. Рамо та Ф. Куперена. Загальна характеристика.

2. Органна та скрипкова школи Італії (творчість А. Кореллі, А. Вівальді, Дж. Фрескобальді). Образи, жанри, форми.

3. Органна школа Німеччини (музика Д. Букстехуде, С. Шейдта, І. Пахельбеля, Г. Бьома, Д. Букстехуде). Образи, жанри, форми.

4. Інструментальна творчість Г.-Ф. Генделя.

5. Клавірна школа Франції (творчість Ж.-Ф. Рамо та Ф. Куперена).

Рекомендована література:

Розеншильд К. История зарубежной музыки / К. Розеншильд. – М.: Музгиз, 1963. – С. 150–152; с. 158–163, 168–177 (музика К. Монтеверді та А. Скарлатті); с. 178–203(про творчість Дж. Фрескобальді, А. Кореллі, А. Вівальді); с. 228–236 (творчість Ж. Б. Рамо);

Ливанова Т. История западноевропейской музыки до 1789 года / Т. Ливанова. – М.: Музыка, 1983. – С. 311-318; с. 344-371 (творчість К. Монтеверді); с. 493–512(про Дж. Фрескобальді та Д. Букстехуде); с. 513–541 (про музику Ф. Куперена); с. 541–588 (про А. Кореллі та А. Вівальді);

Грубер Р. Гендель / Р. Грубер. – Ленинград: НИИ Искусствознания, 1935. – 126 с.;

Холопова В. Формы музыкальных произведений / В. Холопова. – С-Пб.: Лань, 1999. – С. 253–302 (барокові жанри та форми);

Малиньон Ж. Ж. Ф. Рамо / Ж. Малиньон. – Ленинград: Музыка, 1983. – 124 с.;

Тема 12.Зародження і розвиток опери. Флорентійська камерата. Італійська барокова опера: творчість К. Монтеверді («Орфей», «Коронація Поппеї»), А. Скарлатті («Божевільна Дідона», «Грізельда»), Дж. Перголезі («Служниця-паночка») (2 год.).

Лекція 12. Зародження і розвиток опери. Флорентійська камерата. Італійська барокова опера: творчість К. Монтеверді («Орфей», «Коронація Поппеї»), А. Скарлатті («Божевільна Дідона», «Грізельда»), Дж. Перголезі («Служниця-паночка») (2 год.).

Мадрігали та їх значення у формуванні нового вокально-драматичного стилю. Драматизація мадрігалу суто музичними (інструментальними) засобами (К. Монтеверді, Д. ді Веноза) - пошук ефективних прийомів музичної драматургії і емоційного впливу на аудиторію. Зародження і розвиток опери в Італії. Посилення світської основи в музиці, становлення гомофонно-гармонічного складу як музичної мови нової епохи. Діяльність камерати Д. Барді (Я. Пері, Дж. Каччині, В. Галілей). Становлення регіональних оперних шкіл (Флоренція, Рим, Венеція, Неаполь). Творчість А. Скарлатті (приклади опер-seria).

Розглянення пропонованих зразків з точки зору вибору та втілення сюжету, композиції та засобів музичної виразності – К. Монтеверді «Орфей», «Коронація Поппеї», А. Скарлатті «Божевільна Дідона», «Грізельда», Дж. Перголезі «Служниця-паночка».

Семінар № 12. Зародження і розвиток опери. Флорентійська камерата. Італійська барокова опера: творчість К. Монтеверді («Орфей», «Коронація Поппеї»), А. Скарлатті («Божевільна Дідона», «Грізельда»), Дж. Перголезі («Служниця-паночка») (2 год.).

1. Опера XVII століття: істроія виникнення.

2. Італія: Флоренція – Флорентійська камерата.

3. Венеція – творчість К. Монтеверді;

4. Неаполь – А. Скарлатті, Дж. Перголезі, Н. Піччині;

Рекомендована література:

Розеншильд К. История зарубежной музыки / К. Розеншильд. – М.: Музгиз, 1963. – С. 150–152; с. 158–163, 168–177 (музика К. Монтеверді та А. Скарлатті);

Ливанова Т. История западноевропейской музыки до 1789 года / Т. Ливанова. – М.: Музыка, 1983. – С. 311-318; с. 344-371 (творчість К. Монтеверді); с. 385–399 (музика А. Скарлатті);

Конен В. Театр и симфония / В. Конен. – М.: Музыка, 1975. – 376 с. (глави 3 та 4);

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Презентація італійської барокової опери (на вибір: А. Скарлатті «Грізельда», К. Монтеверді «Орфей», «Коронація Поппеї», Дж. Перголезі «Закоханий монах», Н. Піччіні «Добра дочка», «Дідона» тощо).