Студопедия — Індивідуальні та колегіальні форми прийняття муніципальних рішень
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Індивідуальні та колегіальні форми прийняття муніципальних рішень






Можливість прийняття органом або посадовою особою рішен­ня, що оформлюється у вигляді акта органу місцевого самовряду­вання є важливою і необхідною складовою їх правового статусу, що визначає коло адміністративних можливостей органу влади. Функції і компетенція становлять зміст діяльності органів. Повне визначення всіх напрямків роботи сприяє встановленню предметів відання і повноважень на засадах комплексності й виключності. Закріплення прав і обов'язків органів місцевого самоврядування окреслює можливості діяльності владної установи, характер впли­ву на розвиток суспільних відносин, що визначає їх значення для здійснення муніципальної влади. У свою чергу зміст, як прави­ло, завжди знаходить свою форму, що проявляється в зовнішній стороні функціонування владної інституції. Зовнішня реалізація повноважень має суттєве значення для діяльності органу, оскільки вона є безпосереднім засобом управління суспільними процеса­ми, показує стан і характер здійснення прав і обов'язків конкрет-

ням суб'єктом на певній території у визначений час. Аналіз форм діяльності дає можливість дослідити діяльність органу з реалізації власних функцій, взаємовідносини з іншими органами публічної влади, а також існуючі відносини між органом територіальної гро­мади й суспільством (його групами).

Зміст і форма завжди повинні знаходитися в гармонії, від­повідаючи і впливаючи один на одного. Розвиток суспільства і держави передбачає постійне вдосконалення форм роботи. Вони не менш важливі для визначення напрямків діяльності організа­ційних структур, аніж їхня внутрішня сутність та її спрямування з боку держави шляхом зміни, уточнення або доповнення компе­тенції. Форма реалізації повноважень завжди залежатиме від рівня розвитку суспільства, політичних процесів, досягнень науки і тех­ніки, демографічних, моральних особливостей, традиції тощо.

Виходячи із зазначеного, можливість приймати акти є необ­хідною умовою органу влади, який наділяється владними повно­важеннями. Інакше кажучи, наділяючи правами та обов'язками, правоустановчий орган водночас повинен передбачити юридичну форму реалізації цих правообов'язків.

Колегіально рішення приймаються місцевою радою, її органа­ми та виконавчим комітетом сільської, селищної, міської, район­ної в місті ради. Центральне місце в системі актів місцевого са­моврядування займають рішення місцевих рад, їх відмінність від актів інших органів місцевого самоврядування зумовлена на­самперед різним обсягом, характером та змістом їх компетенції. Місцеві ради, здійснюючи від імені і в інтересах територіальних громад повноваження місцевого самоврядування, вирішують го­ловні, найбільш важливі питання місцевого значення. Ці рішення, як правило, мають організуючий і спрямовуючий характер, адже значною мірою на їх основі будується робота постійних комісій, виконавчих комітетів, відділів, управлінь та інших їх виконавчих органів, підприємств, організацій, установ, які знаходяться на від­повідній території.

Процедура підготовки і прийняття рішень місцевих рад в ос­новному визначається регламентами рад. Як правило, рішення приймаються на пленарному засіданні після обговорення більшіс­тю депутатів від загального складу ради, однак є також випадки,

визначені законодавством, коли необхідна кваліфікована біль­шість. При встановленні результатів голосування враховується го­лос сільського, селищного, міського голови, якщо він бере участь у пленарному засіданні відповідної ради.

Рішення рад у більшості випадків приймаються відкритим (у тому числі поіменним) голосуванням. Таємне голосування обов'язково проводиться:

- сільською, селищною, міською радою у випадках: а) обрання за пропозицією сільського, селищного, міського голови напосаду та звільнення з посади секретаря ради; б) прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови;

- районною, обласною, районною в місті (у разі її створення) радою у випадках: а) обрання голови районної, обласної, районної в місті (у разі її створення) ради, заступника голови ради, звіль­нення їх з посади; б) прийняття рішення про недовіру голові від­повідної місцевої державної адміністрації; в) внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо голови відповідної місцевої державної адміністрації.

Рішення сільської, селищної, міської ради в п'ятиденний строк із моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищ­ним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Це рішення рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути, якщо зауваження сіль­ського, селищного, міського голови відхилені і рада підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від її загально­го складу, воно набирає чинності. Право сільського, селищного, міського голови зупиняти рішення відповідних рад є одним із най­більш дієвих важелів впливу на представницький орган, основним елементом системи стримувань і противаг, яка запроваджена зако­нодавцем на місцевому рівні. Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк уведення цих рі­шень у дію.

Окрему групу актів місцевого самоврядування становлять вис­новки та рекомендації постійних комісій місцевих рад, які прийма­ються на їх засіданнях більшістю голосів від їх загального складу.

Хоч акти постійних комісій місцевих рад і названі рекомендація­ми, вони підлягають обов'язковому розгляду органами, підпри­ємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким адресовані, з обов'язковим повідомленням постійних комісій про результати розгляду і вжиті заходи.

Рішення виконавчих комітетів місцевих рад приймаються ко­легіально, встановлюють обов'язкові, нормативні і ненормативні приписи, регулюють найбільш важливі питання компетенції вико­навчих органів місцевих рад, які потребують колективного розгля­ду і вирішення. Акти виконавчих комітетів мають вищу юридичну силу в системі актів виконавчих органів місцевих рад. Законодавс­тво про місцеве самоврядування визначає в цілому повноваження виконавчих органів місцевих рад, а вже конкретний поділ повнова­жень між виконавчими органами повинна провести місцева рада.

Дослідження питання актів органів місцевого самоврядуван­ня як продукту діяльності певного колективу передбачає розгляд питань про технологію опрацювання рішень. Якість будь-якого рішення залежить від багатьох складників, що мають місце під час ініціювання, розробки, прийняття і набрання чинності актом, доведення його до виконавців, відстеження його ефективності й доцільності. Зазначеній проблематиці постійно приділяється увага з боку дослідників як у минулі роки, так і зараз1.

У процесі розробки і прийняття актів органами місцевого са­моврядування актуальним є питання підвищення рівня професій­ності рішень із забезпеченням їх демократичності. Процес нормот- ворення органів місцевого самоврядування має характеризуватися

[1] Радулгин Н. В. Вопросы совершенствования нормотворческой деятель­ности местных Советов / Н. В. Радулгин // Совершенствование работы Советов в современных условиях. - М.: Ин-т гос. и права АН СССР, 1976. - С. 80-92; Сели­ванов А. А. Проблемы качества решений и проблемы их исполнений / А. А. Се­ливанов // Исполнительный комитет местного Совета народных депутатов (про­блемы совершенствования организации и деятельности) / [отв. ред. И. Ф. Бутко]. - К.: Наук, думка, 1980. - С. 255-276; Рада та громада (або як залучити громадян до місцевого самоврядування): посіб. для працівників органів місцевого само­врядування. - К.: Академпрес, 2003. - 132 с.; Купрій В. Право бути почутим: участь молоді в прийнятті рішень на місцевому рівні / В. Купрій // Аспекти ма- соврядування. - 2005. - № 4 (30). - С. 45-47.

певним демократизмом, найбільш важливими сторонами якого є: (а) самостійність органів нормотворення; (б) участь громадян у виробленні й прийнятті актів; (в) колективність і колегіальність; (г) гласність. У сукупності вони створюють умови и гарантіі>часті громадян у нормотворчій діяльності органів місцевого самовряду­вання, забезпечують вираження і реалізацію волі та інтересів гро­мадян, забезпечують ефективність розв'язання загальнодержавних і місцевих завдань1.

Індивідуальні форми прийняття муніципальних рішень прита­манні для єдиноначальних органів та посадових осіб місцевого са­моврядування. Найбільш важливими серед них є розпорядження сільських, селищних, міських голів та голів районних, обласних, районних у місті рад, які видаються в процесі оперативного уп­равління та вирішення питань, які віднесені до їх компетенції. За рішенням місцевої ради, крім повноважень, які закріплені за сіль­ськими, селищними, міськими головами чинним законодавством України, за ними може бути закріплено й інші повноваження ви­конавчих органів, які здійснюються ними одноособово.

Керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів місцевих рад видають накази. Переважна більшість виконавчих органів місцевих рад діє за принципом єдиноначальності й видає акти, як правило, ненормативного характеру, що містять індивіду­ально-конкретні приписи й передбачають одноразове виконання.

Органи і посадові особи місцевого самоврядування приймають значну частину актів ненормативного характеру. Під ненорматив­ним юридичним актом місцевого самоврядування слід розуміти офіційний письмовий документ, прийнятий (виданий) уповно­важеним на це органом чи посадовою особою місцевого самов­рядування в межах його компетенції та у визначеній формі та за встановленою чинним законодавством України процедурою, що має оперативно-розпорядчий (разові доручення) чи персональний характер (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо), передбачає конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, дія яких вичер­

' Воронов Н. П. О демократизме выработки и принятия правовых актов ор­ганов местного самоуправления Н. П. Воронов, А. А. Пономаренко // Проблемы законности: респ. междувед. науч. сб. - X.: Основа, 1995. - Вип. 29. - С. 48.

пується одноразовим застосуванням (крім актів про затвердження положень, інструщій та інших, що містять правові норми).

Ці акти поділяються на правоскасовуючі, праводелегуючі, пра- воініціюючі, правопризупинюючі, правоухвалюючі, акти призна­чення на посаду і звільнення з неї, акти контрольні, запити, подан­ня, інформаційні, консультативні тощо. Найбільш поширеними є розпорядчі акти, під яким розуміється документ, що видається органом, посадовою особою місцевого самоврядування в процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою здій­снення покладених на нього завдань відповідно до встановленої законодавством компетенції.

Усі ненормативні акти місцевого самоврядування є вторинни­ми щодо правових, мають допоміжний характер і виконують низку різноманітних функцій: процедурну, конкретизуючу, індивідуалі­зуючу (персоніфікуючу), оперативного керівництва, - а також мо­жуть означувати умови, строки і характер дії нормативних актів. Особливість ненормативних актів полягає в тому, що вони не міс­тять норм права, результат їх дії - застосування правових норм до конкретних обставин, створення або зміна конкретних правовід­носин.

Окрім вищезазначених відмінностей, нормативні і ненорматив­ні акти місцевого самоврядування відрізняються також і за зміс­том регульованих відносин. За допомогою перших вирішуються найбільш важливі питання, що становлять компетенцію місцевого самоврядування, визначаються напрямки діяльності суб'єктів сис­теми місцевого самоврядування, а ненормативні (індивідуально- конкретні) акти адресовані персонально визначеним суб'єктам, і їх дія вичерпується, як правило, одноразовим застосуванням або точно визначеною кількістю разів.

Як доводить практика, наукова організація праці, підвищення професійності в роботі відчутно впливає на рівень демократизму в діяльності владних структур шляхом: (а) залучення громадськості до вироблення й реалізації політики і владних рішень, (б) створен­ня механізмів громадського контролю, (в) забезпечення простих і доступних каналів отримання інформації, (г) залучення найбіль­шого кола зацікавлених осіб до розробки проектів нормативно- правових актів тощо. Наприклад, згідно із Законом України «Про

засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» встановлена процедура прийняття рішення на принци­пах прозорості й урахування громадської думки1. Таке врахуван­ня завдяки встановленню єдиного підходу здійснення відстежень результативності, підготовки аналізу регуляторного впливу, пла­нування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, їх оприлюднення тощо (ст. 5) дає змогу забезпечити розробку і прий­няття нормативно-правових актів на принципах доцільності, адек­ватності, ефективності, збалансованості й передбачуваності2. На жаль, за свідченням практики муніципальних структур громадяни взагалі не беруть участі в обговоренні актів, що належать до сфери регулювання зазначеного закону.







Дата добавления: 2015-08-27; просмотров: 1918. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Этические проблемы проведения экспериментов на человеке и животных В настоящее время четко определены новые подходы и требования к биомедицинским исследованиям...

Классификация потерь населения в очагах поражения в военное время Ядерное, химическое и бактериологическое (биологическое) оружие является оружием массового поражения...

Факторы, влияющие на степень электролитической диссоциации Степень диссоциации зависит от природы электролита и растворителя, концентрации раствора, температуры, присутствия одноименного иона и других факторов...

Тема: Кинематика поступательного и вращательного движения. 1. Твердое тело начинает вращаться вокруг оси Z с угловой скоростью, проекция которой изменяется со временем 1. Твердое тело начинает вращаться вокруг оси Z с угловой скоростью...

Условия приобретения статуса индивидуального предпринимателя. В соответствии с п. 1 ст. 23 ГК РФ гражданин вправе заниматься предпринимательской деятельностью без образования юридического лица с момента государственной регистрации в качестве индивидуального предпринимателя. Каковы же условия такой регистрации и...

Седалищно-прямокишечная ямка Седалищно-прямокишечная (анальная) ямка, fossa ischiorectalis (ischioanalis) – это парное углубление в области промежности, находящееся по бокам от конечного отдела прямой кишки и седалищных бугров, заполненное жировой клетчаткой, сосудами, нервами и...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия