Відносини органів та посадових осіб місцевого самоврядуваннязорганами внутрішніх справ

Взаємодія органів місцевого самоврядування з органами внут­рішніх справ є найбільш тісною й багатогранною порівняно з іншими правоохоронними органами. "У системі органів внутрішніх справ провідне місце посідає міліція-державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільстві і держави від протиправних посягань.

Ефективне виконання міліцією покладених на неї завдань мож­ливе лише за умови тісної співпраці з іншими органами публічної влади. Водночас ціла низка обов'язків міліції прямо передбачає взаємодію з іншими органами державної влади, органами влади АРК та органами місцевого самоврядування. Зокрема, міліція від­повідно до своїх завдань зобов'язана: 1) подавати в межах наданих прав допомогу депутатам, представникам органів публічної влади в здійсненні їх законної діяльності, якщо їм чиниться протидія або загрожує небезпека з боку правопорушників; 2) забезпечувати в порядку, встановленому законодавством, безпеку осіб, узятих під захист, у разі надходження від них заяви, звернення керівника від­повідного державного органу чи отримання оперативної та іншої інформації про загрозу їх життю, здоров'ю, житлу чи майну; 3) за­безпечувати виконання загальнообов'язкових рішень місцевих рад, прийнятих ними в межах своєї компетенції, з питань охорони громадського порядку і правил торгівлі в невстановлених місцях.

З огляду на виконувані завдання органи внутрішніх справ по­винні постійно співробітничати з органами місцевого самовряду­вання з питань, що належать до їх компетенції.

Міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана забезпечувати в межах своїх повноважень дотримання вимог закону, виконання та контроль за рішеннями сільських, селищних, міських рад із пи­тань охорони громадського порядку, торгівлі, утримання тварин у домашніх умовах, додержання тиші в громадських місцях тощо, а також контролювати утримання в належній чистоті вулиць, прибу- динкових територій і дворів у містах та інших населених пунктах.

Заступник Міністра внутрішніх справ України - начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, начальники головних управлінь, уп­равлінь Міністерства внутрішніх справ України в областях, містах та начальники їх міських і районних відділів (управлінь) на від­критому пленарному засіданні відповідної місцевої ради, на яке

запрошуються представники засобів масової інформації, не менш як двічі на рік інформують населення відповідної адміністратив­но-територіальної одиниці про стан боротьби із злочинністю, охо­рони громадського порядку та результати діяльності на відповід­ній території.

Міліції надано прано безкоштовно й безперешкодно отримува­ти від органік публічної влади за письмовим запитом відомості, необхідні у справах про злочин, які знаходяться в її проваджен­ні. Досип, поширеним є не лише обмін інформацією, а й спіль­ний апа иї ї етану злочинності, спільне планування профілактичної шилі,пості (розробка комплексних програм), спільна розробка і здійснення профілактичних заходів, узгодження самостійності дій тощо. Керівники і працівники органів внутрішніх справ можуть брати участь на громадських засадах у роботі постійних комісій місцевих рад із питань боротьби зі злочинністю, у підкомісіях і робочих групах.

У межах своєї компетенції місцеві ради здійснюють контроль за діяльністю міліції, але не втручаються в її оперативно-розшуко- ву, кримінально-процесуальну та адміністративну діяльність.

Депутати всіх рівнів мають право звертатися до органів міліції із зверненнями або запитами. У виборчому окрузі депутат місцевої ради має право порушувати перед керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення. Як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу депутат місцевої ради в разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право звернутися до право­охоронних і контролюючих органів та їх керівників із вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності. У разі не­вжиття відповідних заходів керівники правоохоронних і контро­люючих органів, до яких звернувся депутат місцевої ради, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність, установлену законом.

Органи міліції повідомляють органи державної влади та місце­вого самоврядування про аварії, пожежі, катастрофи, стихійні лиха та інші надзвичайні події і разом із цими органами, внутрішніми військами, Службою безпеки України вживають негайні заходидля ліквідації їх наслідків, рятування людей, надання їм допомоги, охорони майна, що залишилося без нагляду¹.

У свою чергу, органи місцевого самоврядування повинні: 1) за­безпечувати доступ і перебування працівників міліції (військово­службовців внутрішніх військ) на своїй території та в приміщен­нях із метою запобігання та припинення злочинів, переслідування і затримки осіб, підозрюваних у їх вчнненні, гарантування безпеки громадян, громадської безпеки; 2) безкоштовно і безперешкод­но надавати міліції за письмовим запитом відомості, необхідні в справах про злочини; 3) у випадках, передбачених законом, без­перешкодно надавати свої транспортні засоби та засоби зв'язку; 4) розглядати внесені подання про необхідність усунення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушень.

При виконавчих комітетах місцевих рад створені й діють ко­ординаційні ради з профілактики правопорушень і боротьби із злочинністю, засідання яких за участю сільського, селищного чи міського голови (він же і є головою ради), прокурора району, на­чальника ОВС, голови місцевого суду, начальника відділу держав­ної служби охорони та інших керівників проводяться щокварталь­но. На розгляд координаційної ради виносяться найбільш актуальні питання взаємодії органів внутрішніх справ з органами місцевого самоврядування (зокрема, розробляються комплексні програми, вивчається передовий досвід із зазначених питань, проводиться паспортизація вулиць, майданів, парків, транспортних магістра­лей із метою виявлення та усунення вчинків, несприятливих для охорони громадського порядку, тощо).

Виконавчі комітети місцевих рад надають безоплатно органам і підрозділам міліції службові приміщення, а дільничним інспекто­рам міліції - приміщення для роботи, обладнані меблями й засоба­ми зв'язку. Підрозділам міліції, які утримуються за рахунок кош­тів, що надходять на підставі договорів, відповідні міністерства й відомства надають безоплатно службові приміщення, обладнані

' Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситу­ацій техногенного та природного характеру» від 08.06.2000 № І809-ИІ // Відом. Верхов. Ради України. - 2000. - № 40. - Ст. 337; Закон України «Про зону над­звичайної екологічної ситуації» від 13 липня 2000 р. №1908-111 // Відом. Верхов. Ради України. - 2000. - № 42. - Ст. 348.

меблями й засобами зв'язку, транспорт, криміналістичну та іншу техніку. До відання виконавчих органів міських (за винятком міст районного значення) рад належить сприяння органам внутрішніх справ у забезпеченні додержання правил паспортної системи; вирі­шення спільно з відповідними органами Міністерства внутрішніх справ України питань щодо створення належних умов для служби та відпочинку особовому складу органів внутрішніх справ.

Органи місцевого самоврядування можуть провадити для пра­цівників міліції додаткові виплати понад установлені Кабінетом Міністрів України розміри. Житлова площа працівникам міліції, у тому числі тим, які працюють на транспорті, надається місцевими радами в першочерговому порядку. Працівники міліції мають пра­во на одержання кредитів на індивідуальне й кооперативне житло­ве будівництво в розстрочку на 20 років із погашенням 50 відсо­тків наданої позики за рахунок відповідних фондів Міністерства внутрішніх справ України і місцевих бюджетів. Місцеві ради мо­жуть продавати на пільгових умовах житло працівникам міліції із знижкою до 50 відсотків його вартості. Місцеві ради можуть уста­новлювати й інші не передбачені Законом України «Про міліцію» гарантії соціальної захищеності працівників міліції. Працівник міліції, який є депутатом місцевої ради, прикомандировується на час постійної роботи до відповідної місцевої ради із залишенням на службі в органах внутрішніх справ. Після закінчення постій­ної роботи в раді або раніше цього строку депутат місцевої ради за його бажанням направляється в розпорядження Міністерства внутрішніх справ України з правом зайняття попередньої або за його згодою іншої рівноцінної посади.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо підготовки і внесення на роз­гляд ради пропозицій про створення відповідно до закону міліції, що утримується за рахунок коштів місцевого самоврядування, вирішення питань про чисельність працівників такої міліції, про витрати на їх утримання, здійснення матеріально-технічного за­безпечення їх діяльності, створення для них необхідних житлово- побутових умов. ===== §6. Взаємовідносини органів і посадових осі5 місцевого самоврядування із судовими органами та органами юстиції

Відповідно до ст. 145 Конституції У країни права місцевого са­моврядування захищаються в судовому порядку. Органи та поса­дові особи місцевого самоврядуванні мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконав­чої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних гро­мад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самов­рядування. Відмова в реєстрації статуту територіальної громади може бути оскаржена в судовому порядку.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, за­безпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У випадках, установлених за­коном, органи місцевого самоврядування можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів і брати участь у цих справах. Органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі в справі або взяти участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у цивільному процесі для подання висновків у справі є обов'язковою у випадках, установлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами місцевого самоврядування, їх посадо­вими та службовими особами, фізичними й юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судо­вих рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом. Органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мо­тивів їхньої невідповідності Конституції або законам України виз­наються незаконними в судовому порядку. В судовому порядку

також вирішуються спори про поновлення порушених прав юри­дичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядуван­ня.

Перебування на посаді судді несумісне із зайняттям посади в будь-якому іншому органі державної влади, органі місцевого са­моврядування та з представницьким мандатом. У свою чергу, від виконання обов'язків народного засідателя головою відповідного суду звільняют ься керівники та заступники керівників органів міс­цевого самоврядування.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад зобов'язані сприяти діяльності органів суду.

Органи місцевого самоврядування взаємодіють із Міністерс­тво юстиції України, діяльність якого спрямовується і коорди­нується Кабінетом Міністрів України. Взаємовідносини органів місцевого самоврядування з Міністерством юстиції України зумо­влюються досить широкою його сферою компетенції. Міністерс­тво юстиції є головним органом у системі центральних органів ви­конавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики, політики з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, з формування та забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та ство­рення і функціонування державної системи страхового фонду до­кументації, у сфері виконання кримінальних покарань, захисту персональних даних, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), із питань державної реєст­рації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридич­них осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, дру­кованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Міністерство юстиції є спе­ціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері адаптації законодавства України до законодавства Європей­ського Союзу.

Міністерство юстиції України відповідно до покладених на нього завдань здійснює: а) антикорупційну експертизу нормативно-правових актів державних органів та органів місцевого са­моврядування; б) вживає згідно із законодавством заходи щодо усунення державними органами та органами місцевого самовряду­вання корупційннх правопорушень, виявлених під час здійснення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів; в) веде Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопо­рушення. Міністерство юстиції має лраво одержувати в установ­леному законодавством порядку безонлатно від органів місцевого самоврядування необхідні для виконання покладених завдань ін­формацію, документи і матеріали. Рішення Міністерства юстиції України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими до виконання органами місцевого самоврядування.