Карантин, його заходи.

Карантин — це система протиепідемічних і режимних заходів, які спрямовані на повну ізоляцію осередку ураження і ліквідацію в ньому інфекційних захворювань.

а) заборона в`їзд-виїзд

б)На зовнішніх кордонах району встановлюється озброєна охорона, організовується комендантська служба і патрулювання, регулюється рух. в)Організовується постачання

г)Прививки

д)Вхід в район карантину дозволяється спеціальним формуванням цивільної оборони і медичному персоналу для надання допомога в ліквідації наслідків застосування біологічної зброї. У випадку, коли встановлений вид збудника захворювань не відноситься до групи особливо небезпечних інфекційних захворювань і відсутня загроза масових захворювань, карантин замінюється обсервацією.

 

47.Методи реєстрації іонізуючих випромінювань та реєстрації іонізуючих речовин.

1. іонізаційний 2.хімічний 3.сцинтилеційний 4.фотографічний 5.люмінісцентний 6.напівпровідниковий 7.радіофотолюмінісцентний.

Фотографічний метод оснований на зміні ступеня почорніння фотоемульсії під впливом радіоактивних випромінювань. Одержану дозу випромінювання (експозиційну або поглинуту) можна визначити, порівнюючи почорніння плівки паперу з еталоном.

Сцинтиляційний метод полягає в тому, що під впливом радіоактивних випромінювань деякі речовини (сірчистий цинк, йодистий натрій) світяться. Спалахи світла, які виникають, реєструються, і фотоелектронним посилювачем перетворюються на електричний струм.

Хімічний метод базується на властивості деяких хімічних речовин під впливом радіоактивних випромінювань внаслідок окислювальних або відновних реакцій змінювати свою структуру або колір. Інтенсивність зміни кольору індикатора залежить від кількості соляної кислоти, яка утворилася під впливом радіоактивного випромінювання, а її кількість пропорційна дозі радіоактивного випромінювання.

Іонізаційний метод полягає в тому, що під впливом радіоактивних випромінювань в ізольованому об'ємі відбувається іонізація газу й електрично нейтральні атоми (молекули) газу розділяються на позитивні й негативні іони. Зі збільшенням інтенсивності, а відповідно й іонізаційної здатності радіоактивних випромінювань, збільшиться і сила іонізуючого струму.

 

48. Класифікація ПРР і ДК

За призначенням прилади радіаційної розвідки та дозиметричного контролю діляться на групи (індикатори, рентгенометри, радіометри, дозиметри).

Індикатори — найпростіші прилади радіаційної розвідки. За допомогою цих приладів вирішується завдання виявлення випромінення та орієнтовної оцінки потужності дози, головним чином /3- та у-випромінювання. За допомогою індикаторів можна встановити: збільшується чи зменшується потужність дози. До цієї групи відноситься прилад ДП-64, а з побутових СИМ-01, СИМ-03 та інші.

Рентгенометри — призначені для визначення потужності дози рентгенівського або у -випромінювання. їх діапазон виміру від сотих долей рентгена до декількох сот рентгенів на годину. До цієї групи відносяться прилади ДП-5В, ІМД-1Р, ІМД-1С, ККТ-2, та інші.

Радіометри (вимірювачі радіоактивності) — призначені для визначення ступеня радіоактивного забруднення поверхонь обладнання, техніки, одягу, взуття, об'ємів повітря, продуктів харчування, фуражу головним чином альфа та бета частинками. За допомогою радіометрів можливе вимірювання невеликих рівнів гама-випромінювань. До них відносяться — установка ДП-5А,Б,В, (ДП-100, «БЕТА»).

Дозиметри призначені для визначення сумарної дози опромінення, яку отримує особовий склад формувань за час перебування в районі дії, головним чином, у -випромінення. Комплекти індивідуальних дозиметрів:, ДП-22В, ДП-24, ІД-1, ІД-11, ІД-02 та інші.

Індикатор-сигналізатор ДП-64 призначається для постійного нагляду та визначення початку радіоактивного зараження. Прилад працює в режимі спостереження і забезпечує звукову та світлову сигналізацію через 3 сек. після досягнення рівня радіації — випромінювання 0,2 Р/год. Наявність у -випромінювання визначається за спалахами неонової лампочки та звуковим сигналом. Пульт встановлюється в приміщенні, а датчик розміщується ззовні. Живлення приладу здійснюється від мережі напругою 220/127 В або акумулятора.

 

49. Класифікація приладів хімічної розвідки і контролю.

1. Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР) призначений для визначення у повітрі, на місцевості і на бойовій техніці наступних ОР імовірного противника: заріна, зомана, іпріта, фосгена, синильної кислоти, хлорциана, а також парів V-газів.

Прилад складається з металевого футляра, в якому знаходяться: насос із колектором, насадка, грілка, захисні ковпачки, протидимові фільтри, ампуловідкривач і касети з індикаторними трубками.

2. Напівавтоматичний прилад хімічної розвідки (ППХР).

Призначений для рішення тих же завдань, що і ВПХР. Принцип його роботи аналогічний принципу роботи ВПХР. Відмінність полягає в тому, що повітря через індикаторні трубки прокачується за допомогою ротаційного насоса, що працює від електродвигуна постійного струму, а при низьких температурах трубки підігріваються за допомогою електрогрілки. Харчується прилад від бортової мережі автомашин, на яких ведеться хімічна розвідка.

3. Газосигналізатори автоматичний ГСА - 11. Він призначений для безперервного контролю зараженості повітря ФОР, крім того, може бути використаний для виявлення фосфорорганчіскіх пестицидів у повітрі. При виявленні в повітрі парів ФОР прилад подає світловий і звуковий сигнал.

За принципом дії ГСП - 11 є фотоколориметричним приладом. Фотоколоріметрірованію піддається індикаторна стрічка після змочування її розчинами і просасиванія через неї контрольованого повітря. При наявність ВВ повітря червоне забарвлення на стрічці зберігається до моменту контролю, за відсутності - змінюється до жовтого.

4. Індикаторні плівки та стрічки. Індикаторні плівки та стрічки при поява парів ОХВ (ОР) у повітрі змінюють свій колір. Вони в деякій мірі компенсують недолік приладів хімічної розвідки. Так, мінімальний час роботи з однією індикаторної трубкою становить 1 - 2 хвилини, а індикаторні плівки та стрічки практично миттєво визначають ОХВ (ДГ) у повітрі. В даний час індикаторні клейкі плівки є тільки на ФОР, а стрічки на багато ОХВ: азотну кислоту, аміак, бромводород, гідразин, двоокис азоту, сірчистий ангідрид, сірководень, хлор, ціаністий водень та ін (більше 70 ОХВ).

ІСХК - індивідуальний засіб хімічного контролю, призначене для прийняття оперативного рішення про можливість зняття індивідуальних засобів захисту органів дихання.