Будівництво ставків та водосховищПід впливом ставків та водосховищ мікроклімат змінюється над самими водоймами та в досить вузькій зоні узбережжя. Радіаційний баланс водної поверхні збільшується до 30 %. Збільшуються витрати тепла на випаровування. У зоні достатнього зволоження річна амплітуда температури майже не змінюється. Влітку та восени над водоймами дещо тепліше, весною холодніше. У зоні недостатнього зволоження ці водойми знижують температуру повітря влітку за рахунок більшого випаровування, тому й зменшується річна амплітуда температури повітря. Найбільші зміни спостерігаються на підвітряному березі. Вплив водосховищ нівелюється пропорційно логарифму відстані від берега (табл.. 10.3, 10.4.) Таблиця 10.3. Середні місячні різниці температури повітря між узбережжям (Черкаси) і суходолом на різній відстані від Кременчуцького водосховища (0С)
В середньому за місяць помітний вплив Кременчуцького водосховища на температуру й вологість повітря у районі Черкас розповсюджується углиб суходолу на відстань до 10 км. Таблиця 10.4. Середні місячні різниці парціального тиску водяної пари між узбережжям (Черкаси) та суходолом на різній відстані від берега Кременчуцького водосховища (гПа)
Із таблиць видно, що вже у жовтні Кременчуцьке водосховище тепліше, ніж суходіл. Найпомітніше збільшення вмісту водяної пари в повітрі поблизу водосховища спостерігається в середині літа. В умовах сухого спекотного клімату в Середній Азії охолоджуючий вплив великого водосховища розповсюджується на відстань 10-20 км. Тут же вміст водяної пари в повітрі збільшується до 4 гПа і цей ефект спостерігається на відстані до 50 км від водосховища. В середньому за рік берег водосховища вдень на 0,8 0 С холодніший, а вночі на 0,50 С тепліший. Це призводить до формування бризової циркуляції при антициклональній погоді. У зв’язку із зменшенням шорсткості водної поверхні над водосховищами і на узбережжі швидкість вітру збільшується в середньому на 30 %, а в окремих випадках навіть в 1,6 рази. Ставки – це дуже малі водосховища. Тому вплив цих водойм помітний лише на відстані десятків метрів. Створення полезахисних лісових смуг Лісові смуги зменшують швидкість вітру на полях і завдяки цьому сніг не здувається з полів, зменшується видування поверхневого шару грунту та стікання води з полів. Усе це сприяє покращенню водного та термічного режиму на полях. Полезахисні лісові смуги, як правило, складаються із двох рядів високорослих дерев. Вони повинні бути продувними. Проміжки між кронами дерев повинні збільшуватись внизу і зменшуватись у верхній частині смуги. Ефективна дія лісосмуги поширюється на 20-30 її висот до смуги та 40-50 висот за смугою і залежить від кута між смугою і вітром. Коли лісосмуга густа (не продувна), то в ній і вздовж неї протягом зими утворюються замети значної висоти, які весною довго тануть і затримують сільськогосподарські роботи на прилеглих полях. На полях з лісосмугами весь сніг залишається на місці. Тому весною після танення снігу запаси продуктивної вологи в грунті на цих полях на 40-50 мм більші, ніж на полях без лісосмуг. Це сприяє значному підвищенню врожайності сільськогосподарських культур. Лісосмуги сприяють ефективному використанні вологи з грунту. Внаслідок зменшення швидкості вітру зменшується турбулентне перемішування повітря і у зв’язку з цим зменшується випаровування води рослинами, відносна вологість повітря між рослинами на 10-15 % більша, ніж на відкритих полях. За цієї ж причини дещо змінюється і термічний режим повітря. Тут вдень температура повітря підвищується на один градус, а вночі знижується, що призводить до збільшення добової амплітуди температури. У той же час зменшується кількість днів із суховіями та зменшується інтенсивність пилових бур.
|
