- Ознайомити студентів з патологією твердих тканин зубів, етіологією, патогенезом, клінікою і лікуванням з використанням вкладок та штифтових конструкцій – 1 рівень.
- Студенти повинні знати:
• етіологію та патогенез, класифікації дефектів твердих тканин зуба,
• види вкладок, показання до застосування,
• види штифтових зубів, показання до застосування,
• основні та допоміжні матеріали, що застосовуються при виготовленні вкладок і штифтових зубів – 2 рівень.
- Дати можливість студентам опанувати навики:
• проведения препаровки твердых тканей зуба при изготовлении вкладок,
• разработки кореневого канала, моделювания клюзій н вкладки – 3 рівень.
2.2. Виховальні цілі пов’язані з:
- Формування у студентів професійної компетентності та уміння логічно мислити.
- Формування у студентів принципів медичної етики та деонтології.
- Матеріали доаудіторної самостійної підготовки (міждисциплінарна інтеграція)
| Дисципліна
| Знати
| Вміти
|
| Попередні дисципліни:
1. Біохімія.
2. Зуботехнічне матеріалознавство
| Ембріогенез, анатомію і фізіологію зубів
|
Проведення препаровки твердих тканин зуба. Визначати показання для ортопедичного лікування стоматологічних хворих.
|
| Подальші дисципліни, що забезпечуються клюзі дисципліною:
1.Терапевтична стоматологія
2.Хірургічна стоматологія.
|
Етіологію і патогенез втрати зубів і твердих тканин зуба.
|
Проводити диференціальну діагностику патологій зубів.
|
| Внутрішньонаочна інтеграція:
1. Мікропротезування
2. Незнімні ортопедичні конструкції.
Знімні ортопедичні протези
3. Лікарські помилки в ортопедичній стоматології. Можливі ускладнення при протезуванні.
Лікарська відповідальність.
|
Вплив індивідуальних особливостей будови коронкової частини зубів і виду прикусу на вибір ортопедичного лікування стоматологічних хворих.
|
Визначати показання для ортопедичного лікування стоматологічних хворих.
|
- Вміст теми, граф логічної структури.
Додаток № 1. Граф логічна структура теми: «Класифікація вкладок»
Додаток № 2. Граф логічна структура теми: «Класифікація штифтів»
Вкладки поділяють за матеріалом виготовлення на металеві, фарфорові, пластмасові і комбіновані (металокерамічні, металопластмасова), за способом виготовлення-на виготовлені прямим способом (моделювання здійснюється в порожнині рота пацієнта) і виготовлені непрямим способом (вкладка моделюється на моделі).
Вкладка являє собою як би покращений варіант пломби зуба. Це мікропротез високої міцності, який фіксується в каріозної порожнини за допомогою цементів. Головна відмінність вкладки від пломби в тому, що при виготовленні пломби матеріал сам повинен фіксуватися до твердих тканин зуба і одночасно мати дуже високу міцність. Вкладка тільки моделюється в порожнині рота, а формування вкладки з металу або пластмаси відбувається поза порожниною рота, що дозволяє добитися високої міцності, а при фіксації вкладка утримується в порожнині не тільки завдяки власній ретенції, а й завдяки властивостям фіксаційних цементів.
Протипоказаннями до виготовлення вкладки є:
• Тонкі стінки зуба, що оточують порожнину – вкладка може відламати ці стінки;
• Невеликі порожнини в зубі – вкладка вимагає додаткового препарування.
Так, як прямий спосіб виготовлення вкладок виконується без участі зубного техніка, ми в даному посібнику не наводимо матеріалів за цим способом.
Клініко – лабораторні етапи виготовлення вкладки непрямим способом з металу.
| КЛИНИЧЕСКИЕ
| ЛАБОРАТОРНЫЕ
|
- Анестезія. Підготовка порожнини зуба. Зняття двошарового відбитка (знімається спеціальним чином з відображенням порожнини зуба) з робочої щелепи, допоміжного відбитка та оклюзійного відбитка. Оклюзійний відбиток краще знімати Силіконом.
|
| 1. Відливання розборної комбінованої моделі. 2. Виготовлення воскової композиції.
- Заміна воску на метал.
4. Обробка конструкції і Поліровка.
|
|
|
|
|
| 2. Припасування вкладки в порожнині рота, фіксація на цемент.
|
|
|
|
|
|
|
При отриманні відбитку і виливки моделі технік оцінює підготовлену порожнину. Вона повинна відповідати таким критеріям:
• Вертикальні стінки порожнини повинні бути взаємно паралельні і незначно розходитися.
• Дно порожнини повинно бути паралельно даху пульпової камери.
• По краях порожнини повинен бути зроблений фальц, тобто краю емалі зрізаються під кутом 45 ° по відношенню до стінок порожнини.
Якщо порожнина відповідає цим критеріям, дно порожнини на моделі покривають одним або двома шарами компенсаційного лаку. Далі приступають до моделювання вкладки з м’якого воску. Для цього віск розм’якшують на водяній бані, скачують у стовпчик, діаметром трохи менше порожнини зуба. Стовпчик воску під тиском вводять в підготовлену порожнину. Надлишки воску зрізають моделювальний шпателем, а жувальну поверхню моделюють з урахуванням анатомічних особливостей поверхні даного зуба. Моделіровку необхідно здійснювати тільки в окклюдаторі і постійно контролювати клюзій ний контакт. Змодельовану воскову композицію витягують з порожнини за допомогою одного або декількох штифтів, які приклеюються до вже застиглої вкладки.
Відливають металеві вкладки з різних сплавів, що застосовуються в стоматології. Більш точними і індиферентними до тканин порожнини рота є вкладки з благородних металів – золото 750 проби або срібло.
Основним недоліком таких вкладок є їх некосметичність. Саме тому в останні 10-20 років найбільш популярними матеріалами для виготовлення вкладок стали надміцні пластмаси.
