До практичних занять з курсу

«Менеджмент в енергетиці і екологія»

Розрахунок шкідливих викидів

Від джерел забруднення в атмосферу

Для студентів спеціальностей 7.900601, 7.000008

 

 

Харків НТУ «ХПІ» 2010

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До практичних занять з курсу

«Менеджмент в енергетиці і екологія»

Розрахунок шкідливих викидів

Від джерел забруднення в атмосферу

Для студентів спеціальностей 7.900601, 7.000008

 

 

Затверджено

Редакційно-видавничою

радою університету,

протокол № 2 від 18.09.09

 

Харків НТУ «ХПІ» 2010

Методичні вказівки до практичних занять з курсу «Менеджмент в енергетиці і екологія»для студентів електроенергетичного факультету / уклад. Лисенко Л.І.,Черкашина Г.І. – Харків: НТУ «ХПІ», 2010. – 26 с.

 

Укладачі: Л.І. Лисенко

Г.І. Черкашина

 

 

Рецензент: К.В. Махотіло, доц., к.т.н.

 

Кафедра електричних станцій

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………
Заняття 1. РОЗРАХУНОК ВИКИДІВ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН В
АТМОСФЕРУ ВІД ОДИНОЧНИХ СТАЦІОНАРНИХ ДЖЕРЕЛ
ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ…………………………………………….
Заняття 2. РОЗРАХУНОК ВИСОТИ ДЖЕРЕЛА РОЗСІЮВАННЯ…........
Заняття 3. РОЗРАХУНОК РОЗСІЮВАННЯ ЗАБРУДНЮЮЧИХ
РЕЧОВИН В АТМОСФЕРІ І ГРАНИЧНОДОПУСТИМИХ ВИКИДІВ
ВІД ОДИНОЧНИХ СТАЦІОНАРНИХ ДЖЕРЕЛ ЗАБРУДНЕННЯ
АТМОСФЕРИ…………………………………………………………………
Заняття 4. ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОГО ЗБИТКУ ВІД ЗАБРУДНЕН
НЯ АТМОСФЕРИ…………………………………………………………….
Заняття 5. ОЦІНКА ЗБИТКУ ВІД ШКІДЛИВИХ ВИКИДІВ В
АТМОСФЕРУ ДЛЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я……………………...………...
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………...
ДОДАТОК А……………………………………………………………….….

 

ВСТУП

 

Робота теплових електростанцій пов'язана зі шкідливою дією на нав- колишнє середовище району функціонування. Викиди установок, що використовують органічне паливо, включають оксиди азоту (NO, NO₂), оксиди сірки (SO₂, SO₃), тверді пилозависі (зола, пил, сажа), оксиди ванадію (V₂O₅), бензапирен, оксиди вуглецю (СО, СО₂), альдегіди (в основному формальдегід НСНО), органічні кислоти (СН₃СООН), мікроелементи важких металів (миш'як, ртуть та ін.). Головна проблема сучасного етапу розвитку теплоенергетики – необхідність захисту навколишнього середовища від відходів технологічних процесів.

Повне врахування шкідливих дій від роботи ТЕС вимагає накопичення і обробки величезної кількості статистичного матеріалу за видами забруднень і їх впливу на навколишнє середовище з урахуванням регіону функціонування, кліматичних умов і тому подібне. Часто шкідливу дію неможливо оцінити в грошовому еквіваленті (наприклад, здоров'я людини). Проте навіть часткове врахування збитків, що заподіюються навколишньому середовищу, дозволяє оцінити масштаби природоохоронних заходів. Найбільш значущими видами викидів при спалюванні органічного палива є SO₂, NO_X, СО, тверді частинки і парникові гази, такі, як СО₂. Інші речовини викидаються в менших кількостях, проте можуть суттєво впливати на стан навколишнього середовища через свою токсичність або стійкість.

Ці методичні вказівки до розрахунку викидів шкідливих речовин в атмосферу запропоновані відповідно до “Методики визначення валових і питомих викидів шкідливих речовин в атмосферу від котельних установок ТЕС” [6], в якій встановлюються методи визначення валових викидів за даними результатів інструментальних вимірів і розрахунковим шляхом на реально функціонуючому котельному устаткуванні.

Користуватися визначенням валових викидів розрахунковим шляхом можливо тільки у виняткових випадках. Проте при вирішенні дослідницьких завдань, пов'язаних з визначенням передбачуваного збитку від шкідливої дії на навколишнє середовище, впливу шкідливих викидів на здоров'я людини, порівняння різних технологій, визначення перспектив розвитку, необхідно використовувати методичний інструментарій, оснований на розрахункових моделях.

У цих методичних вказівках методика визначення валових викидів і оцінки шкідливої дії на атмосферу основана на розрахункових залежностях і може застосовуватися для розв’язання навчальних і дослідницьких завдань, при порівнянні різних технологій виробництва електроенергії і тепла та вирішенні інших подібних завдань.

Заняття 1. РОЗРАХУНОК ВИКИДІВ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРУ ВІД ОДИНОЧНИХ СТАЦІОНАРНИХ ДЖЕРЕЛ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ

Викиди шкідливих речовин, що утворюються в результаті згорання органічного палива в котельних установках, розраховують у такому порядку:

 

· Витрата натурального палива при номінальному навантаженні всіх котлоагрегатів, кг/с:

 

(1.1)

 

або

 

,

(1.2)

 

де n – число еквівалентних блоків; 29,3 – теплота згорання умовного палива, поняття, яке введене для можливості порівняння економічних показників енергетичних підприємств, що використовують різні види палив, МДж/кг; – нижча теплота згорання натурального палива, що розглядається (табл.А.1), МДж/кг; b _Е – питома витрата умовного палива на електроенергію, що відпускається, кг.у.п./(кВт×г); b _Т– питома витрата умовного палива на тепло, що відпускається, кг.у.п./(кВт×г); і – номінальна електрична і теплова потужність блоку відповідно, МВт; N _Е і Q _Т – номінальна електрична і теплова потужність електростанції відповідно,МВт.

 

· Сумарні викиди (через усі труби) в атмосферу золи і частинок твердого палива, що не догоріли (для твердого палива), г/с:

 

,

(1.3)

 

де А^Р % – приведена зольність палива (табл.А.1); q ₄%– втрати теплоти від механічного недопалювання (табл. 1.1); a_УН – коефіцієнт віднесення (табл. 1.1); h_ЗУ – ККД золоуловлювання, приймається на рівні 0,96...0,999, що відповідає ККД електрофільтрів; 0,92…0,96 – для скруберів; 0,82…0,9 – для батарейних циклонів.

Таблиця 1.1 – Значення параметрів q ₄ і a_УН

Вид палива і тип топки	q 4, %	aУН
при спалюванні кам'яного вугілля в топках з твердим шлаковидаленням (ТШВ)		0,95
при спалюванні кам'яного вугілля в топках з рідким шлаковидаленням (РШВ)	1,5	0,7
двокамерні топки	1,0	0,6
горизонтальні циклонні топки	0,5	0,15
при спалюванні бурого вугілля в топках з ТШВ	0,5	0,9
при спалюванні бурого вугілля в топках з РШВ	0,4	0,6

 

· Максимальна кількість оксидів сірки, що викидаються в атмосферу з димовими газами, г/с:

 

,

(1.4)

 

де S ^Р % – вміст сірки на робочу масу палива (табл.А.1); h_SO2 – ККД очищення газів від сірки (h_SO2=0,8...0,86 – для сучасних систем очищення); – частка летючої сірки, що зв'язується летючою золою в котлі (табл.1.2); – частка оксидів сірки, яка уловлюється в мокрому золоуловлювачі попутно з уловлюванням твердих частинок, визначається залежно від приведеної сірчистості палива – S ^ПР= S ^Р/ Q _Н^Р за рис.1.1.

 

Таблиця 1.2 – Орієнтовні значення

Вид палива	Значення
Торф	0,15
Сланці	0,5
Кам'яне вугілля Львівсько-Волинського басейну · для топок з ТШВ · для топок з РШВ	0,5 0,2
Кам'яне вугілля Донецького басейну · для топок з ТШВ · для топок з РШВ	0,2 0,05
Вугілля інших родовищ	0,1
Мазут	0,02
Газ	0,0

 

Частка оксидів сірки (), які уловлюються в сухих золоуловлювачах, приймається рівною нулю. При сумісному спалюванні різних видів палив викиди оксидів сірки розраховуються для палива кожного виду окремо і потім – підсумовуються.

Рисунок 1.1 – Ступінь уловлювання оксидів сірки в мокрих золоуловлювачах залежно від приведеної сірчистості палива і лужності зрошуваної води:

1 – лужність зрошуваної води становить 10 мг-екв./дм³; 2 – 5 мг-екв./дм³; 3 – 0 мг-екв./дм³

 

· Сумарна кількість оксидів азоту, що викидаються в атмосферу з димовими газами, г/с:

 

,

(1.5)

 

де h_NOx – ККД систем подавлення оксидів азоту h_NOx = 0,4 – при спалюванні твердого палива і h_NOx = 0,8 – при спалюванні газу і мазуту; b₁ – поправковий коефіцієнт (табл.1.3); b₂ – коефіцієнт, який враховує вид палива; b₂ = 0,02 – при спалюванні газу і мазуту і b₂ = 0,01 – при спалюванні твердого палива; К – параметр, який враховує паропродуктивність котлоагрегату (для парових котлів) і теплову потужність (для водогрійних котлів) і визначається:

для парових котлів

 

,

 

де D _ПГ – паропродуктивність парогенератора, т/г;

для водогрійних

 

,

 

де Q _ВК – теплова потужність котла, Гдж/г.

Таблиця 1.3 – Коефіцієнт b₁

Вид палива	b1
Газ Мазут	0,85 0,8
Тверде паливо	Тверде шлаковидалення	Рідке шлаковидалення
Буре вугілля Кам'яне вугілля	0,6 1,0	0,8 1,4

 

· Максимальна кількість викидів оксиду вуглецю з димовими газами, г/с:

 

,

(1.6)

 

де C _CO – вихід оксидів вуглецю при спалюванні твердого, рідкого і газоподібного палива, кг/т (кг/тис.м³):

 

,

(1.7)

 

де q₃ – втрати теплоти від хімічної неповноти згорання (приймаються відповідно до табл.1.4), %; R – коефіцієнт, що враховує частку втрати теплоти через хімічну неповноту згорання палива, обумовленого вмістом в димових газах продуктів неповного згорання окислу вуглецю (табл.1.4); – нижча теплота згорання натурального палива, МДж/кг (МДж/м³) (табл.А.1); g_СО – питома вага оксиду вуглецю за нормальних умов, дорівнює 1,25 кг/м³; Q _СО – теплота згорання оксиду вуглецю, дорівнює 12,65 МДж/м³.

 

Таблиця 1.4 – Орієнтовні значення q ₃ і R

Вид палива	q 3, %	R
Антрацит		1,0
Кам'яне вугілля	0…0,5	1,0
Буре вугілля	0,5	1,0
Мазут	1,5	0,65
Газ	1,3	0,5

 

· Максимальна кількість викидів оксидів ванадію для рідких палив (у перерахунку на V₂O₅), г/с:

 

,

(1.8)

 

де – вміст оксидів ванадію в 1 тонні мазуту, г/т; h_a – коефіцієнт осідання оксидів ванадію на поверхні нагріву котлів (табл. 1.5); – ступінь очищення димових газів від мазутової золи в золоуловлювальних установках, %.

Кількість ванадію в 1 т мазуту при вмісті сірки на робочу масу S^Р<0,4 % визначається за наближеною формулою, г/т:

 

= 2222× А Р,

(1.9)

 

де 2222 – емпіричний коефіцієнт; А^Р – вміст золи в мазуті на робочу масу, % (табл.А.1).

Кількість ванадію для мазуту із вмістом сірки на робочу масу S ^Р>0,4 %

 

= 95,4× S Р–31,6.

(1.10)

 

Ступінь очищення газів від мазутової золи (у перерахунку на ванадій) в спеціально вживаних для цього батарейних циклонах для середніх умов роботи уловлювальних пристроїв визначають за емпіричною формулою, %:

 

,

(1.11)

 

де 0,076 і 2,32 – емпіричні коефіцієнти; 1,85 – емпіричний показник ступеня; h_ЗУ – загальний ступінь уловлювання твердих частинок, що утворюються при спалюванні мазуту в котлах ТЕС і котельнях, 65 %<h_ЗУ<85 %.

При сумісному спалюванні твердого палива і мазуту

 

,

(1.12)

 

де k коефіцієнт, який дорівнює 0,6, – для електрофільтрів; 0,5 – для мокрих апаратів; 0,3 – для батарейних циклонів.

 

Таблиця 1.5 – Значення параметра h_a

Вид палива	Значення
для котлів з промпароперегрівниками (при очищенні поверхонь нагріву в зупиненому стані)	0,07
для котлів без промпароперегрівників (при очищенні поверхонь нагріву в зупиненому стані)	0,05
для решти випадків

 

Завдання

Розрахувати викиди основних забруднюючих речовин від ТЕС відпо-відно до варіанта.

Варіант
Тип джерела	К-500-65/3000	Т-250/300-240-3	Е-50-14	Т-100/120-130-3	ПТ-80/100	Р-100-130
N Е, МВт			–
Q Т, МВт	–				–
n
b Е, кг.у.п/ кВт×г	0,318	0,233	–	0,358	0,217	1,199
b Т, кг.у.п/кВт×г	–	0,145	0,161	0,182	–	0,153
D ПГ, т/г
Q ВК, ГДж/г	–	–	–	–	–	–
Тип топки	двока- мерні	двока-мерні	з РШВ	з ТШВ	двокамерні	двокамерні
Вид палива	газ	газ-мазут	буре вугілля	кам’яне вугілля	газ	мазут
Пристрої очистки	електро- фільтри	батарейні циклони	скрубери	скрубери	електро- фільтри	батарейні циклони
Наявність промпароперегрівника	так	так	ні	так	так	так
Лужність зрошуваної води, мг-екв./дм3

Заняття 2. РОЗРАХУНОК ВИСОТИ ДЖЕРЕЛА РОЗСІЮВАННЯ

Визначення максимально допустимої висоти джерела розсіювання (м), при якій максимальна концентрація кожної речовини не повинна перевищувати відповідну ПДК_М.Р, яка визначається за табл. А.2, проводиться таким чином.

 

· Максимально допустима висота джерела розсіювання, м:

 

при викидах золи і частинок палива, що недогорають,

 

;

(2.1)

 

при викидах оксидів сірки і азоту

 

,

(2.2)

де , , – фонові концентрації, які враховуються для ТЕС, що споруджуються в містах, і приймаються на рівні (0,2…0,3) ПДК відповідних забруднень.

Параметр М визначається за формулою

 

,

(2.3)

 

де z – сумарне число стволів, шт. (сучасні ТЕС проектуються з багатоствольними, три-, чотириствольними димовими трубами, при цьому приєднана до одного ствола потужність становить 500...800 МВт); А – безрозмірний коефіцієнт, залежний від температурної стратифікації атмосфери (розподіл температур повітря за висотою, що впливає на його вертикальне переміщення) для Харківської області дорівнює 180; F – коефіцієнт, що враховує вид забруднень, при викидах золи дорівнює 2, а при викидах оксидів сірки і азоту дорівнює 1; m і n – коефіцієнти, що враховують швидкість виходу димових газів з гирла труби (0, м/с; для стандартних швидкостей 20 …30 м/с m і n дорівнюють 0,9 і 1 відповідно; t _Г – температура димових газів на виході з гирла джерела розсіювання, С, (для твердих палив приймається 120…130 С і для газомазутових приймається 135...140 С); t _* – середня температура найхолоднішого місяця, дорівнює -17 ⁰С; V – сумарна об'ємна витрата газів при номінальному навантаженні всіх парогенераторів, м³/с, розраховується за формулою

 

,

(2.4)

 

де k _З – коефіцієнт запасу за продуктивністю парогенератора, дорівнює 1,05; a_УХ – коефіцієнт надлишку повітря в газах, що йдуть, перед димарем (з урахуванням присисання повітря по всьому газовому тракту) приймається 1,40 – для газомазутових палив і 1,55 – для твердих палив; V _Г⁰, м³/кг (м³/м³) – теоретичний об'єм продуктів згорання; V, м³/кг (м³/м³) – теоретичний об'єм повітря, необхідний для спалювання палива.

Теоретичний об'єм продуктів згорання, де V _Г⁰ визначається за емпіричними залежностями, м³/кг:

для твердого палива

 

;

 

для рідкого палива

 

;

для газоподібного палива

 

.

Теоретичний об'єм повітря V _Г⁰ визначається за емпіричними залежностями, м³/кг:

для твердого палива

 

;

 

для рідкого палива

 

;

 

для газоподібного палива

 

.

 

· Діаметр гирла джерела розсіювання, м:

 

,

(2.5)

де 1,13 – емпіричний коефіцієнт; w ₀ – швидкість димових газів на рівні гирла труби, м/с.

 

· Вибір стандартного джерела розсіювання

 

За набутими значеннями H (для найбільшого значення) і d ₀ визначаються висота і діаметр гирла джерела розсіювання як найближчі відповідно до наступних типорозмірів димарів:

Н, м – 30, 60, 90, 120, 150, 180, 210, 250, 330;

d ₀ – 2,4; 3,0; 3,6; 4,2; 4,8; 5,4; 6,0; 6,6; 7,2; 7,8; 8,4; 9,6.

Завдання

За початковими даними розрахувати висоту і діаметр джерела розсіювання забруднюючих речовин.

 

Варіант	Маса викидів М за компонентами, г/с	Швидкість виходу пилогазоповітряного струменя ω;0, м/с	Різниця температур викидів і зовнішнього повітря, °С	Коефіцієнт температурної стратифікації А
зола	NO2	SO2	CO
					8,5
					8,5
					7,5
					4,5
					5,5
					7,5
					7,5

Заняття 3. РОЗРАХУНОК РОЗСІЮВАННЯ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРІ І ГРАНИЧНОДОПУСТИМИХ ВИКИДІВ

· Визначення концентрацій шкідливих речовин у димових газах (в порядку оцінки), що викидаються в атмосферу на рівні гирла джерела розсіювання, мг/м3:

 

,

(3.1)

 

де В – витрата натурального палива, кг/с; V _Г⁰ – теоретичний об'єм продуктів згорання, м³/кг (м³/м³); М_i – викид i-тої речовини, г/с.

Концентрація шкідливих речовин в приземному шарі залежно від їх концентрацій на рівні гирла і віддалення від джерела розсіювання визначається за виразами, мг/м³:

 

для золи

 

,

(3.2)

 

для оксидів сірки і азоту в перерахунку на сірку

 

,

(3.3)

 

де Х – віддалення від джерела розсіювання, км; – сумарна концентрація оксидів сірки і азоту в перерахунку на сірку на рівні гирла джерела, мг/м³:

 

.

(3.4)

 

· Встановлення для підприємств для попередження забруднення більшого, ніж ГДК, рівня граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин, г/с:

 

,

(3.5)

 

де С _{ф i} – фонова концентрація i-тої забруднюючої речовини в атмосфері регіону, мг/м³, С _ф = 0 за відсутності відомостей; h – безрозмірний коефіцієнт, що відображає вплив рельєфу місцевості і що змінюється від 1 до 10, для слабопересічної місцевості h = 2,0; V – сумарнаоб'ємна витрата газів (формула (2.3), м³/с.

 

Завдання

За початковими даними побудувати графіки залежностей С _А= f (Х) і С _SO2= f (Х), за якими визначити середні концентрації залежно від віддалення (Х), визначити довжину зони забруднення, в якій перевищена середньодобова ПДК, визначити ПДВ основних забруднюючих речовин для даного підприємства.

Варіант	Маса викидів М за компонентами, г/с	Висота труби Н, м	Діаметр гирла труби D, м	Швидкість виходу пилогазоповітряного струменя ω;0, м/с	Різниця температур викидів і зовнішнього повітря Δ Т, °С	Коефіцієнт температур- ної страти- фікації А
Зо- ла	NO2	SO2	CO
						1,6
						1,5	8,5
						1,4
						1,3	8,5
						1,2
						1,1	7,5
						1,7	4,5
						1,1	5,5
						1,2	7,5
						1,3
						1,4	7,5

 

Заняття 4. ЗБІЛЬШЕНА ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОГО ЗБИТКУ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ

Економічний збиток, що заподіюється промисловими викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, для будь-якого джерела оцінюється як, грн/рік (або $/рік),

 

,

(4.1)

 

де – безрозмірний параметр, що враховує тип забруднюваної території, табл.4.1; f – безрозмірна поправка на характер розсіювання домішки в атмосфері; – приведена маса річного викиду забруднюючої речовини з джерела, т/год; i – вид домішки, що викидається.

 

Таблиця 4.1 – Значення показника відносної небезпеки забруднення атмосферного повітря над територіями різних типів

Тип території	Значення *
Курортні, санаторні зони, заповідники, заказники
Приміські зони відпочинку, садові ділянки
Населені місця (житлова забудова)
Території промислових підприємств і промвузлів

 

Закінчення табл.4.1

Ліси: Група 1 Група 2 Група 3	0,2 0,1 0,025
Землі: Зона південніше 500 пн.ш. Центрально-чорноземна обл., Південний Сибір Інші райони	0,25 0,15 0,1
Сади, виноградники	0,5
Пасовища, сінокоси	0,05

* для зрошуваних орних земель, садів, виноградників указані значення помножуються на 2.

 

· Визначення зони активних забруднень

Якщо зона активних забруднень (ЗАЗ) неоднорідна і складається з територій таких типів, яким у табл.4.1 відповідають різні s, причому S_j – площа j-тої частини ЗАЗ, s_j – відповідне табличне значення константи s_j, то значення s для всієї ЗАЗ визначається за формулою:

 

,

(4.2)

 

де S _ЗАЗ – загальна площа ЗАЗ, км²; j – номер частки ЗАЗ, що належить до одного з типів територій, вказаних у табл.4.1; J, – загальна кількість типів територій, що входять в ЗАЗ.

 

· Визначення площі зони активних забруднень

ЗАЗ для кожного джерела, збиток від викидів якого підлягає оцінці, визначається таким чином.

Для організованих джерел (труб висотою Н <10 м) ЗАЗ – коло з центром в точці розташування джерела радіусом 50 Н, а при Н ³10 ЗАЗ – площа між колами з радіусами:

 

R ВНУТР=2×j ×Н; R ЗОВНІШ=20×j ×Н,

(4.3)

 

де Н – висота джерела, м; j – безрозмірна поправка на підйом факела викидів в атмосфері ; D t = t _Г- t _* – середньорічне значення різниці температур у гирлі джерела і в навколишній атмосфері на рівні гирла, °С.

 

· Урахування “рози вітрів”

При визначенні ЗАЗ слід враховувати, що на розповсюдження димового шлейфу впливають переважаючі в районі функціонування джерела вітри, урахування яких здійснюється за допомогою “рози вітрів”. “Роза вітрів” – це графічне зображення восьми або шістнадцяти румбів сторін світу, на якому відображені переважаючі напрями вітрів у районі функціонування джерела викидів, рис.4.1.

 

А

 

Б

А – роза вітрів; Б – план

Рисунок 4.1 – Ситуаційний план

 

На зображенні в центральному колі цифрою вказано число штильових днів у році. Цифрове позначення стрілок означає переважання вітрів даного напряму в % від днів, що залишилися, в році (за вирахуванням штильових).

Довжина стрілок відповідає їх процентному значенню в масштабі (тобто сума довжин усіх стрілок дорівнює 100-м одиницям масштабу).

Таким чином, зона активних забруднень (у плані) матиме форму, що повторює “розу вітрів”, але витягнуту в протилежному напрямі, рис.4.1.

Розмір ЗАЗ коректується відповідно до вітрового режиму району розміщення станції за рівнянням:

 

,

(4.4)

 

де – установлений розмір ЗАЗ, м; – середньорічна повторюваність вітрів різних напрямків (за річною розою вітрів), %; – середнє значення повторюваності вітрів, %.

При N -румбованій розі вітрів:

 

,

(4.5)

 

У результаті розрахунків (коректировки) межі ЗАЗ коректуються в бік збільшення за напрямком панівного вітру, а в інших напрямках (незважаючи на можливе зменшення розміру ЗАЗ за розрахунком) зберігається початково встановлений розмір.

 

· Визначення ЗАЗ по типах територій

Відповідно до нанесеної на карту (план) зони розповсюдження димового шлейфу визначаються зони активних забруднень S _ЗАЗ і S_j в км², де j =1… J і відповідають площі житлової забудови, території промислових підприємств, зонам відпочинку, сільськогосподарським землям і тому подібне.

При визначенні значень враховують перспективу збільшення густості населення в ЗАЗ (при використанні цього підходу допустимо вважати перспективною жилою і промисловою забудовою відповідно до генерального плану розвитку міста) та інші характеристики ЗАЗ.

 

· Значення множника (поправка на характер розсіювання домішки в атмосфері):

- при спалюванні твердого палива

 

,

(4.6)

 

де f₁ – поправка для речовин з фактичним експлуатаційним значенням коефіцієнта уловлювання в системі очищення h ³ 90 %, яка визначається як . Тут – поправка на тепловий підйом частинок; H – висота джерела розсіювання, м; f₂ – поправка для речовин з фактичним експлуатаційним значенням коефіцієнта уловлювання в системі очищення 70 % £ h < 90 %, яка визначається як ; f₃ – поправка для речовин з фактичним експлуатаційним значенням коефіцієнта уловлювання в системі очищення h <70 %, яка визначається як ₃=10;

- при спалюванні газомазутових палив

 

.

(4.7)

 

Якщо значення параметра для різних типів домішок, що викидаються одним джерелом, різні, то загальна оцінка збитку дорівнює сумі оцінок, що належать до кожного типу домішок, грн/рік ($/рік):

 

,

(4.8)

 

де Y_i – збиток від домішки i -го виду, грн/рік ($/рік); I – кількість домішок, що викидаються з одного джерела.

Значення приведеної маси річного викиду забруднюючих домішок з джерела в атмосферу визначається за формулою, т/рік:

 

,

(4.9)

 

де А_i – показник відносної агресивності домішки, т.у.п., табл.4.2 і табл.4.3; m_i –маса річного викиду домішки i -го вигляду, т/рік.

 

Таблиця 4.2 – Значення показника відносної агресивності для деяких речовин

Речовина	А, умовн. т/п
Окисел вуглецю
Сірчистий газ	16,5
Сірководень	41,1
Сірчана кислота
Оксиди азоту	41,1
Фенол
Бенз(а)пирен

 

Закінчення табл.4.2

Ціаністий водень
Сажі без домішок	41,5
Оксиди натрію, магнію, калію, заліза, стронцію, молібдену, вольфраму, вісмуту	13,9
П’ятиокис ванадію
Оксиди миш'яку

* Вказані значення А_i відповідають випадку викиду домішок у зонах з кількістю опадів понад 400 мм на рік. У посушливіших зонах ці значення слід збільшити в 1,2 раза для всіх твердих аерозолів. Для Харкова кількість опадів становить 350 мм на рік.

 

Таблиця 4.3 – Значення величини А_i для деяких видів пилу

Вид пилу	А, умовн. т/п
Зола вугілля: донецьких (АШ, Д, ГСШ), підмосковних ковалях, екібастузьких, карагандинських березівських, назарівських, ангренських
Зола торфів (в середньому)
Коксівний і агломераційний пил, що викидається підприємствами чорної металургії (в середньому)
Кам'яновугільний пил
Тверді частинки, що викидаються при спалюванні мазуту, дизельних палив, бензинів

 

Ігнорування наявності будь-якої домішки у складі викидів приведе до заниженої оцінки збитку, що у свою чергу може привести до заниження оцінки ефективності атмосфероохоронних заходів.

Завдання

На території С на відстані К від Л з північної сторони та на відстані М від Н з південної сторони проектується будівництво ТЕС. У якості палива заплановано використовувати вугілля. Вихідні дані по характеристикам викидів та джерела викидів наведено у табл. завдання до заняття 3. Дані по типу території та напрямку вітру – у таблиці нижче

<

---

Варіант

Дата добавления: 2015-08-27; просмотров: 538. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

---

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

ПУНКЦИЯ И КАТЕТЕРИЗАЦИЯ ПОДКЛЮЧИЧНОЙ ВЕНЫ   Пункцию и катетеризацию подключичной вены обычно производит хирург или анестезиолог, иногда — специально обученный терапевт... Ситуация 26. ПРОВЕРЕНО МИНЗДРАВОМ   Станислав Свердлов закончил российско-американский факультет менеджмента Томского государственного университета... Различия в философии античности, средневековья и Возрождения ♦Венцом античной философии было: Единое Благо, Мировой Ум, Мировая Душа, Космос...

Типология суицида. Феномен суицида (самоубийство или попытка самоубийства) чаще всего связывается с представлением о психологическом кризисе личности... ОСНОВНЫЕ ТИПЫ МОЗГА ПОЗВОНОЧНЫХ Ихтиопсидный тип мозга характерен для низших позвоночных - рыб и амфибий... Принципы, критерии и методы оценки и аттестации персонала   Аттестация персонала является одной их важнейших функций управления персоналом...