ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Інститут історії і політології

Кафедра всесвітньої історії

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З КУРСУ

ІСТОРІЇ СЕРЕДНІХ ВІКІВ

Для студентів історичних факультетів

 

 

Івано-Франківськ

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника

Інститут історії та політології

Кафедра всесвітньої історії

 

Волощук Мирослав Михайлович

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З КУРСУ

ІСТОРІЇ СЕРЕДНІХ ВІКІВ

 

 

Івано-Франківськ

УДК

 

ББК

 

Укладач:

М.М. Волощук, кандидат історичних наук, доцент

 

Навчально-методичний посібник розрахований на вивчення і засвоєння курсу історії Середніх віків студентами історичних факультетів, які навчаються за кредитно-модульною системою так званого «Болонського процесу».

Специфіка побудови даного посібника полягає в тому, що значна частина запропонованих автором до вивчення студентами питань включає найважливіший джерельний матеріал. Це дасть можливість студентам значно глибше усвідомити суть перебігу основних подій, явищ і процесів Середньовічної історії (V – кінця XV ст.). Окрім того, рекомендована до читання велика кількість опублікованої як української, так і російської та зарубіжної наукової і навчальної літератури, передбачає поглиблення знань студентів і у сфері історіографії.

Навчально-методичний посібник також містить перелік головних для вивчення тем з історії Середніх віків, плани практичних занять, екзаменаційні питання, а також хронологічну таблицю і основні терміни з даного навчального предмету.

 

Рецензенти:

Б.П. Томенчук, кандидат історичних наук, доцент кафедри етнології історії Інституту історії та політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

Б.М. Боднарюк, кандидат історичних наук, доцент кафедри етнології, античної та Середньовічної історії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

 

 

Науковий редактор:

Л.В. Войтович, доктор історичних наук, професор, старший науковий співробітник відділу історії середніх віків Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича (Львів)

 

Рекомендовано до друку

Вченою радою Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

протокол №

 

ISBN

 

© М.М. Волощук

© Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

ВСТУП

Історія Середніх віків являється однією з найфундаментальніших вузівських навчальних дисциплін. З інших предметів, які представляють студентам найрізноманітніші напрями розвитку всесвітньої історії, Середньовіччя чи не найбільш складне, насичене хронологією, термінологією. Політична карта Європи у цей період – одна з найяскравіших, часто змінюється в силу військово-політичної, релігійної чи іншої кон’юнктури. Континент за понад тисячолітню історію дізнався про десятки монарших династій, чимало релігійних систем, зіткнення цілих цивілізацій.

Звідси – особлива складність вивчення епохи. Для науковця-медієвіста подібна проблема полягає ще й в тому, що на відміну від Античної епохи, чи доби Нового світу, Середньовіччя представлене старими, як правило, мертвими в повсякденному усному вжитку, мовами: вульгарною латинською (фактично до кінця ХІІІ – початку XIV ст.), середньо-грецькою, церковнослов’янською, верхньонімецьким діалектом, арабською, періодично єврейською та ін. Специфіка дослідження вказаного періоду залежить від лінгвістичних вподобань, знань і вмінь окремо взятого історика. Самих теоретичних знань не завжди виявляється достатньо.

Відтак, якісно і, головне, цікаво запропонувати студентові вказаний навчальний предмет – це головне педагогічне завдання викладача.

 

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КУРСУ «ІСТОРІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ»

Враховуючи те, що студенти більшості українських вузів навчаються за «Болонською системою», а відповідно складають 4 модулі в рік, даний методичний посібник був запланований саме під такий формат.

Теоретичний і практичний матеріал, запропонований на сторінках цього видання поділений на 4 частини (модулі), кожна з яких нараховує різну кількість програмових питань (в цілому – понад 30 одиниць). До складу кожної частини включені:

– програмові вимоги до курсу історії Середніх віків;

– основні теми практичних занять із рекомендованими списками джерел та літератури;

– рекомендовані для написання реферати;

– рейтингові питання з історії Середніх віків;

– перелік основних понять і термінів, необхідних для засвоєння предмету;

– екзаменаційні білети з історії Середніх віків (до кожного окремо взятого модуля)

Програмові вимоги включають перелік найосновніших тем, які обговорюватимуться на лекційних заняттях, готуватимуться студентами на практичних, або ж виконуватимуться в якості самостійної роботи (реферати, виступи, короткі повідомлення). Однак в ході процесу навчання тематика модуля може змінюватися в залежності від напряму розвитку викладання предмету.

Основні теми практичних занять для студентів складені в тій кількості, яка передбачена навантаженням з курсу історії Середніх віків. Головний акцент уваги викладача зосереджений у напрямі засвоєнні студентами ключових джерел з тієї чи іншої теми, історіографії проблеми. Студенти також повинні володіти теоретичним матеріалом, знати основні дати, імена, терміни, географічні назви (і показати їх на карті). Практичні заняття можуть проходити в найрізноманітніший спосіб – найбільш вдалий для засвоєння студентами максимального обсягу інформації.

Реферати, тематика яких розміщена після кожного рекомендованого до семінару списку джерел і літератури є формою самостійної роботи студентів.

Рейтингові питання являються однією з альтернативних методів навчання. Кількість рейтингів у кожному навчальному модулі також різна в залежності від навчального навантаження. За умов написання студентами необхідної кількості контрольних робіт (рейтингів), куди б були включені абсолютно усі програмові вимоги до того, чи іншого модуля, самі студенти можуть бути звільнені від обов’язкового написання модульної екзаменаційної роботи по завершенню навчання.

Перелік основних понять і термінів допомагає пересічному студентові засвоїти для себе ключові поняття доби Середньовіччя, якими вона перенасичена. У запропонованих списках ми ввели найважливіші і найбільш вживані, не акцентуючи уваги на другорядних, менш значущих.

Екзаменаційні білети в циклі програмових питань до окремо взятого модуля являються завершальною частиною. Вони складаються із 5 питань, серед яких 3 теоретичних і 2 носять тестовий характер. Студенти проінформовані про склад даних питань заздалегідь і можуть при бажанні готувати їх, маючи на меті покращити свій результат на іспиті.

 

ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника силами ректорату та Вченої ради встановив оцінювання знань студентів за 10-бальною шкалою. Інститут історії і політології також проводить оцінювання за цією схемою. Знання з історії Середніх віків мають наступну шкалу:

«10» балів – знання студентів відмінні.

Задля цього необхідно глибоко, ґрунтовно в деталях володіти теоретичними знаннями, використовуючи необхідну джерельну базу, мати обізнаність в історіографії того чи іншого питання. В усній, чи письмовій формі студент не повинен допускатися помилок, у випадку потреби, чітко і ясно давати відповіді на запитання викладача, вміти порівняти, спів-ставити різні явища і процеси, дати вичерпний аналіз.

«9» балів – знання студентів відмінні.

Студентможе допускати незначні неточності у сфері джерелознавства чи історіографії теми, або ж не знати окремих незначних аспектів теоретичного матеріалу, дат, термінів, імен, географічних назв і т.д.

«8», «7» балів – знання студентів добрі.

Щоб отримати такий бал, слід мати гарні теоретичні знання, однак можна не оперування бездоганними знаннями в галузі джерел та не знати головних праць присвячених тематиці. Однак фактологічний матеріал має бути засвоєний на високому рівні. Оцінку «7» можна отримати за тих самих умов, що і «8», лише із наявністю певних недоліків у термінологічному апараті, хронології, чи географії.

«6», «5» балів – знання студентів задовільні.

За таких умов студент не володіє джерелами та історіографією тематики, допускає серйозні неточності у теоретичному матеріалів, однак все ж знає проблему на поверхневому рівні і може пояснити закономірності її виникнення та розвитку.

«4», «3» балів – знання студентів незадовільні із дозволом повторного складання предмету.

Вказані бали отримують за незнання навіть основного інформативного навантаження з навчального предмету. Студенти, які отримують такий бал, володіють найбільш загальними знаннями з теми, що вивчається. Вони допускають грубі помилки, даючи аналіз ситуації, яка вивчається, не орієнтуються у хронології і не оперують термінологічним словником.

«2», «1» балів – знання студентів незадовільні із обов’язковим повторним слуханням курсу.

Вище наведений бал свідчить про повне і цілковите незасвоєння курсу історії Середніх віків.

 

Такий принцип оцінювання притаманний усім видам аудиторних занять (семінарських, самостійних, контрольний та ін.) та самостійної роботи студентів.

Програмові вимоги до курсу історії Середніх віків (Модуль І)

1. Хронологічні рамки і періодизація західноєвропейського Середньовіччя.

2. Найважливіші джерела з історії раннього Середньовіччя (V – початок XI ст.).

3. Господарське життя германців за даними Юлія Цезаря, Публія Корнелія Тацита та археологічних досліджень.

4. Суспільний лад давніх германців за даними Юлія Цезаря, Публія Корнелія Тацита та археологічних досліджень.

5. Релігійні вірування давніх германців.

6. Причини, передумови та процес занепаду і загибелі Західної Римської імперії.

7. Вестготське королівство. «Вестготська правда».

8. Вандало-Аланське королівство.

9. Бургундське королівство. «Бургундська правда».

10. Остготське королівство в Італії. Правління Теодоріха

11. Англосаксонські королівства на Британських островах. Гептархія

12. Лангобардське королівство в Італії на сторінках «Історії» Павла Диякона. «Едикт» короля Ротарі.

13. Утворення Франкської держави на чолі з Хлодвігом: з «Історії» Григорія Турського.

14. Господарське життя франків за даними «Салічної правди».

15. Суспільний устрій франків за даними «Салічної правди».

16. Франкська община та її еволюція у VI – VIІI ст. Алод. Капітулярії Меровінгів і Каролінгів.

17. Послаблення центральної влади при спадкоємцях Хлодвіга. Роздроблення держави франків на основі «Історії» Григорія Турського та «Хроніки» Фредегара.

18. Бенефіційна реформа Карла Мартелла, її передумови та наслідки. Перші зіткнення з арабським світом.

19. Зростання Франкської держави при Карлі Великому. Із «Життєпису» Ейнгарда та Лоршських анналів.

20. Розвиток феодальних відносин в державі Каролінгів. Сен-Жерменський поліптик та капітулярії Каролінгів.

21. Структура феодальної вотчини при Каролінгах. Із «Капітуляція про помістя».

22. Політична організація Каролінгської держави.

23. «Каролінгське відродження». Діяльність «Академії». Алкуїн.

24. Становище християн на рубежі Античності та Середніх віків. Місце Церкви в структурі Римської імперії.

25. Становлення ранньосередньовічної християнської догматики. Вселенські Собори.

26. Діяльність та вчення Західних і Східних Отців Церкви.

27. Ранньохристиянські єретичні рухи.

28. Християнізація варварських народів. Місце та роль Церкви в «новій Європі» після занепаду Західної Римської імперії.

29. Виникнення чернецтва. Статут святого Бенедикта.

30. Становище Церкви в імперії Каролінгів. Королівські капітуляції.

31. Папство і Західна Церква у другій половині ІХ – середині ХІ ст.

32. Становище Католицької Церкви в державі Каролінгів.

33. Церковний розкол 1054 р.: причини, хід і наслідки.

 

Тема 1: Проблеми джерелознавства доби раннього Середньовіччя.

План.

1. Характер виникнення і структура середньовічного джерела.

2. Класифікація і типологія середньовічних документів.

3. Головні джерела з історії західноєвропейського Середньовіччя V – ХІ ст.

а) законодавчі акти;

б) історії, хроніки, аннали;

в) агіографічна, епістолярна середньовічна спадщина.

 

Джерела:

1. Історія західноєвропейського Середньовіччя. Хрестоматія / Упорядник М.О. Рудь. – К., 2005.

2. Хрестоматія з історії середніх віків: В 3 т. / За ред. М.П. Граціанського і С.Д. Сказкіна. – К., 1952. – Т.1.

3. Хрестоматия по истории средних веков: В 3 т. / Под ред. С.Д. Сказкина. – М., 1961. – Т.1.

Література:

4. Барг М.А. Проблемы социальной истории. – М., 1973.

5. Грацианский Н.П. Западная Европа в средние века. – М. – Л., 1925.

6. Грацианский Н.П. Из социально-экономической истории западноевропейского средневековья. – М., 1960.

7. Гуревич А.Я. Исторический синтез и школа «Анналов». – М., 1993.

8. Дейвіс Н. Європа. Історія. – К., 2000.

9. Колесницкий И.Ф. Феодальное государство в VI – XV вв. – М., 1967.

10. Луизова Т.В. Об исторических условиях возникновения так называемого готического письма // Средние века. – 1954. – Вып.5. – С.269-289.

11. Люблинская А.Д. Источниковедение истории средних веков. – Л., 1955.

12. Неусыхин А.И. Проблемы европейского феодализма. – М., 1974.

13. Удальцова З.В., Гутнова Е.В. Генезис феодализма в странах Европы. – М., 1970. – С.3-70.

 

Тема реферату: «Франкська королівська канцелярія у VI – IX ст.».

 

Тема 2: Суспільний лад франків за «Салічною Правдою»