Студопедия — Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування






Усне фахове спілкування відбувається в межах конкретних форм, яким властива особлива організація мовних засобів. В основу виокремлення цих форм покладено різні критерії:

1. За способом взаємодії між комунікантами виділяють:

– монологічне (говорить один учасник спілкування);

– діалогічне (зазвичай розмовляє двоє осіб);

– полілогічне спілкування (розмовляють троє і більше учасників).

2. За кількістю учасників виокремлюють:

– індивідуальне (спілкуються двоє);

– колективне спілкування.

3. З урахуванням каналів комунікації виділяють:

– безпосереднє спілкування («обличчя до обличчя»);

– опосередковане (телефон, радіо, телебачення).

4. Залежно від змісту повідомлення розрізняють:

– побутове (обговорення щоденних проблем);

– наукове (обговорення наукових проблем);

– фахово-ділове (спілкування між людьми як представниками фахових установ);

– естетичне (передавання естетичної інформації).

Усі ці форми мовленнєвого спілкування істотно різняться між собою й мають свою специфіку. Особливе значення для фахової підготовки мають такі форми мовного спілкування, як діалог, монолог і полілог.

Діалог – це форма ситуаційно зумовленого спілкування двох осіб, комунікативні ролі яких упорядковано змінюються (мовець стає адресатом, а адресат перетворюється на мовця).

Висловлювання в діалозі називаються репліками (комунікативними кроками).

Діалогічне професійне спілкування завжди прогнозує мету й завдання, формується під впливом мотивів фахової діяльності.

Найхарактерніші ознаки діалогу:

– безпосередність словесного контакту двох учасників спілкування;

– швидкий обмін репліками без попереднього обмірковування;

– ситуативна залежність реплік;

– змога імпліцитного способу передачі інформації (репліки
скорочені, нерозгорнуті);

– використання паравербальних засобів (жести, міміка, рухи тіла,
погляд, відстань тощо), що реалізуються візуально;

– зорове й слухове сприйняття учасників діалогу;

– важливість інтонації, тембру, тональності. Інтонація сприяє
формуванню діалогічного контексту.

Монолог – форма мовлення адресата, розрахована на пасивне й опосередковане сприйняття адресатом. Отже, реакція слухача не матеріалізується в знаковій формі мови.

Усі форми усного монологічного мовлення можна поділити на дві групи:

– безпосередньо-контактне, або аудиторне монологічне мовлення (мовець і слухач перебувають у прямому контакті, бачать і чують один одного);

– посередньо-контактне, або мікрофонне мовлення (радіо, телебачення).

Окреме місце займає внутрішній монолог – мовлення «про себе»,
міркування, роздуми.

Найважливіші ознаки монологу:

– однобічний характер висловлювання, не розрахований на негайну реакцію слухача;

– підготовленість і плановість (лекція, доповідь тощо);

– певна тривалість у часі;

– індивідуальна композиційна побудова значних за розміромуривків;

– розгорнутіші й складніші синтаксичні побудови;

– композиційна завершеність і загальна структурна цілісність висловлювання.

Полілог – форма спілкування між кількома особами.

Полілог характеризується такими ознаками:

– залежність від ситуації, в умовах якої відбувається спілкування; високий рівень непідготовленості;

– істотне значення правил ведення полілогу;

– більш-менш однакова участь у спілкуванні всіх учасників.

У межах названих форм і відбувається усне фахове спілкування.







Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 1015. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Типы конфликтных личностей (Дж. Скотт) Дж. Г. Скотт опирается на типологию Р. М. Брансом, но дополняет её. Они убеждены в своей абсолютной правоте и хотят, чтобы...

Гносеологический оптимизм, скептицизм, агностицизм.разновидности агностицизма Позицию Агностицизм защищает и критический реализм. Один из главных представителей этого направления...

Функциональные обязанности медсестры отделения реанимации · Медсестра отделения реанимации обязана осуществлять лечебно-профилактический и гигиенический уход за пациентами...

ИГРЫ НА ТАКТИЛЬНОЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ Методические рекомендации по проведению игр на тактильное взаимодействие...

Реформы П.А.Столыпина Сегодня уже никто не сомневается в том, что экономическая политика П...

Виды нарушений опорно-двигательного аппарата у детей В общеупотребительном значении нарушение опорно-двигательного аппарата (ОДА) идентифицируется с нарушениями двигательных функций и определенными органическими поражениями (дефектами)...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия