Природа права
Поняття і проблеми правової антропології. Образ людини у праві. Типи правової антропології. Поняття “правова людина”. Право як спосіб людського співіснування. Антропологічні основи права. Конфліктно-коопераційна природа людини як основа антропологічного обґрунтування права. Права людини як вираз особистісної цінності права. Статус інституту прав людини в сучасному суспільстві. Філософське обґрунтування прав людини. Право на гідне існування. Проблема універсальності прав людини. Позитивування основних прав людини. Права громадян України. Особистість і право. Автономія особистості. Особистість як суб’єкт права. Гуманістична природа права. Сенс морального і правового гуманізму. Тенденція гуманізації права. Т е м а 25. Правова аксіологія: ціннісні основи права
Правові цінності: свобода, рівність, справедливість. Відносна і абсолютна цінність права. Права людини як абсолютна цінність. Правовий ідеал. Свобода як визначальна характеристика людського буття та вища цінність. Ідея права як ідея свободи. Негативна та позитивна свобода. Умови можливості свободи. Свобода і порядок. Правова свобода. Свобода волі. Свобода і відповідальність. Позитивна і негативна відповідальність. Свобода і рівність. Право як формальна рівність. Соціальна рівність. Справедливість як головна правова цінність та провідне поняття сучасної філософії права. Критерії справедливості та право. Формальна і змістовна справедливість. Зрівняльна і розподільча справедливість. Основні ідеї теорії справедливості Дж. Роулза.
Т е м а 26. Універсальне і культурно-особливе у ціннісному вимірі права
Універсальне та культурно-особливе в ціннісному змісті права. Правосвідомість як ціннісна форма світогляду, її форми і рівні. Правосвідомість і право. Універсальне у правосвідомості. Смисли та аксіоми правосвідомості. Культурно-специфічне у правосвідомості. Правовий менталітет. Особливості українського правового менталітету. Деформації правового менталітету. Правова культура. Право і мораль. Етичні основи права. Єдність, протилежність та взаємодоповнюваність права і моралі. Філософсько-етичний зміст принципу толерантності. Релігійні витоки ідеї права.
Т е м а 27. Інституційний вимір права. Філософські проблеми права і влади у посттоталітарному суспільстві Людина і політико-правові інститути. Держава і право. Співвідношення влади і права. Поняття та види легітимації. Легітимність і легальність. Принципи легітимації: суверенітет народу і права людини. “Суспільний договір” як модель легітимації. Справедливість та ефективність політико-правових інститутів. Правління права. Філософські проблеми правотворчості і правозастосування у посттоталітарному суспільстві. Правова держава і громадське суспільство. Поняття правового суспільства та перспективи його формування в Україні. Правова реформа у посттоталітарному суспільстві. 4. Плани семінарських занять
Ч а с т и н а 1. ОСНОВИ ФІЛОСОФІЇ Р о з д і л І. сутність філософії та основні етапи її розвитку Т е м а 1. Філософія, коло її проблем та роль у суспільстві
П л а н
1. Філософія і її предмет. Обґрунтування необхідності вивчення філософії у вищому навчальному закладі. 2. Світогляд, його структура, основні історичні типи та їх сутність. 3. Специфіка філософського вирішення світоглядних питань. Головні теми філософських думок. 4. Функції філософії. Роль філософії у системі культури. Значення філософії для професійної діяльності юристів.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Вулевич М.Р. Філософія як мудрість та її осмислення в науковій і практичній діяльності // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2005. – № 2. – С. 154-158. Кошарний С. Філософія і культура в контексті онтологічного вчення класичної феноменології (Е.Гуссерль) // Філософ. думка. – 1998. – № 4 – 6. – С. 118-122. Лук’янець В., Соболь О. Філософія як універсальність, що трансгресує // Філософ. думка. – 2002. – № 3. – С. 3-6. Мареева Е. Зачем нужна философия в век Интернет? // Alma mater (Вестн. высш. шк.). – 2002. – № 5. – С. 22-25. Попович М.В. Що таке філософія? // Філософ. думка. – 2006. – № 1. – С. 3-7.
Т е м а 2. Антична філософія Т е м а 3. Філософія середньовіччя та Відродження
П л а н
1. Загальна характеристика філософії античності та основні етапи її розвитку. 2. Головні напрямки античної філософії та їх специфіка: а) ранній грецький натуралізм (Мілетська школа, Геракліт, Піфагор, елеати, Демокріт); б) висока класика (Сократ, Платон, Аристотель); в) пізня класика (епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм, неоплатонізм). 3. Загальна характеристика філософії середньовіччя та головні етапи її розвитку: апологетика, патристика, схоластика. Полеміка реалізму й номіналізму. 4. Філософія епохи Відродження та її характерні риси. Основні ідеї епохи Реформації.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Боргощ Ю. Фома Аквинский. – 2-е изд. – М.: Мысль, 1975. – С.3-7. Бугай Д.В. Определение человека в трактатах Платона // Вопр. философии. – 2001. – № 9. – С. 151-162. Волинка Г. Філософія Стародавності і середньовіччя в освітньому контексті. – К.: Вищ. освіта, 2005. – С.84-88. Кисиль В.Я., Рибери В.В. Галерея античных философов: В 2 т. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. – Т.1. – С. 14-19. Кондзьолка В.В. Історія середньовічної філософії: Навч. посіб. – Л.: Світ, 2001. – С.77-82.
Т е м а 4. Філософія Нового часу Т е м а 5. Німецька класична філософія П л а н
1. Основні напрямки філософії Нового часу: а) емпірико-сенсуалістична філософія Англії (Ф. Бекон, Т. Гоббс, Дж. Локк); б) філософський раціоналізм (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц). в) суб’єктивний ідеалізм Дж. Берклі й агностицизм Д. Юма. 2. Філософи французького Просвітництва та французький матеріалізм XVIII cт. 3. Теоретична і практична філософія І. Канта. 4. Ідеалістична філософська система Г. Гегеля та його діалектичний метод. 5. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підруч. – К.: Либідь, 2001. – С. 93-168. Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М.: Мысль, 1986. – С. 3-19. Коротких В.И. Педагогическая карьера и трагедия творчества: факторы эволюции философии Гегеля // Alma mater (Вестн. высш. шк.). – 2001. – № 8. – С. 22-26. Коротких В.И. Система философии Гегеля как предмет историко-философского рассмотрения // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 7. Философия. – 2002. – № 6. – С. 3-19. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. – К.: Каравела, 2002. – С. 140-161.
Т е м а 6. Сучасна світова філософія
П л а н
1. Філософія марксизму та її особливості. 2. Ірраціоналістична філософія (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше, А. Бергсон). 3. Фрейдизм і неофрейдизм (З. Фрейд, Е. Фромм, К. Юнг, А. Адлер та ін.). 4. Сучасна релігійна філософія (неотомізм, тейярдизм, персоналізм). 5. Позитивізм: основні етапи розвитку та їх особливості. 6. Герменевтика (В. Дільтей, Х.-Г. Гадамер та ін.). 7. Філософія людини (екзистенціалізм, філософська антропологія). 8. Російська філософія ХІХ–ХХ ст.: основні напрямки та головні ідеї.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підруч. – К.: Либідь, 2001. – С. 169-304. Бродецький О. С. К’єркегор: теологія відчайдушної свободи // Людина і світ. – 2004. – № 7. – С. 29-34. Евлампиев И.И. Неклассическая метафизика или конец метафизики? Европейская философия на распутье // Вопр. философии. – 2003. – № 5. – С. 159-171. Скирбекк Г., Гилье Н. История философии: Учеб. пособие: Пер. с англ. – М.: Владос, 2001. – С. 645-683. Современная западная философия: Словарь. – М.: Политиздат, 1991. – С. 212-214, 253-256.
Т е м а 7. Українська філософія: традиції та особливості
П л а н
1. Філософська думка у духовній культурі Київської Русі. 2. Філософія українського Відродження та Просвітництва. 3. Філософія Г.Сковороди. 4. “Філософія серця” П.Юркевича. 5. Українська філософія ХІХ – початку ХХ ст. 6. Українське філософське відродження 20-х і 60-х рр. ХХ ст. і сучасний розвиток філософії в Україні.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Валявко І.В. Стан дослідження філософських студій Дмитра Чижевського в Україні // Філософ. думка. – 2004. – № 6. – С. 119-133. Волинка Г. Дещо про філософські орієнтації Михайла Петровича Драгоманова // Пам’ять століть. – 2003. – С. 30-33. Гнатюк Я. Філософсько-науковий кордоцентризм П. Юркевича // Людина і політика. – 2002. – № 1. – С. 107-114. Закідальський Т. Поняття серця в українській філософській думці // Філософ. і соціол. думка – 1996. – № 8. – С. 25-38. Ткачук М. Києво-Могилянська академія і становлення академічної філософії в Україні // Філософ. думка. – 2000. – № 4. – С. 37-56. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К.: Вищ. шк., 1992. – С.44-45. Шейко С., Марусич В. Духовні засади поліцентричного характеру української філософії // Філософ. обрії. – Вип. 3. – К.; Полтава: Б.в., 2000. – С. 38-51.
Р о з д і л II. онтологія, гносеологія, соціальна філософія
Т е м а 8. Філософський зміст проблеми буття
П л а н
1. Онтологія, її основні проблеми та категоріальні визначення. Типи онтології. 2. Основні форми буття. Особливості людського буття. 3. Категорія “субстанція” та її роль у визначенні онтологічних основ світу. 4. Формування науково-філософського поняття матерії. Матерія як субстанція. 5. Матерія і рух. Класифікація форм руху. 6. Простір і час як форми існування матерії.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Аляєв Г. Металогічність буття як першопринцип метафізики життя // Філософ. думка. – 2001. – № 6. – С. 97-122. – 2002. – № 1. – С. 84-89. Канак Ф. Перехідний стан буття: поняття і місце в трансформаціях // Філософ. думка. – 2001. – № 4. – С.14-19. Караульна Н. Духовність: сфера сутності чи існування людини? // Вісн. НАН України. – 2002. – № 11. – С.46-50. Рубашкин В.Ш., Лахути Д.Г. Онтология: от натурфилософии к научному мировоззрению и инженерии знаний // Вопр. философии. – 2005. – № 1. – С. 64-69. Сиров В. “Картина світу” в сучасній науці і філософії // Людина і світ. – 2004. – № 9. – С.31-35.
Т е м а 9. Свідомість як філософська проблема П л а н
1. Проблема свідомості в історії філософської думки: античне, середньовічне, новоєвропейське й сучасне розуміння свідомості. 2. Сутність відображення. Генезис форм відображення. 3. Походження свідомості: біологічні й соціальні передумови. Ідеальна природа свідомості. 4. Свідомість у структурі психіки людини. Основні компоненти свідомості. Свідомість і несвідоме. 5. Функції свідомості.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Васильев В.В. Мозг и сознание: выходы из лабиринта // Вопр. философии. – 2006. – №1. – С. 67-79. Иванов А.В. К проблеме онтологического статуса явления сознания // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 7. Философия. – 2002. – № 2. – С. 15-29. Кутняк І. Субстанційність свідомості в модусах життєвого світу індивіда // Філософ. обрії. Наук.-теорет. часоп. – Вип.11. – К.: Б.в., 2003. – С.148-162. Лобастов В.Г. К логическим определениям сознания: Э.В.Ильенков и И.Кант // Вопр. философии. – 2004. – № 3. – С.56-66. Таланов В. Сознание, открытое новым смыслам жизни // Alma mater (Вестн. высш. шк.). – 2003. – № 10. – С. 18-25. Т е м а 10. Діалектика та її альтернативи П л а н
1. Діалектика як вчення про розвиток і метод пізнання. Історичні форми діалектики. Об’єктивна й суб’єктивна діалектика. 2. Діалектика як система принципів, законів, категорій. 3. Основні закони діалектики та їх методологічне значення. 4. Категорії діалектики. Значення законів і категорій діалектики для теоретичної і практичної діяльності юристів. 5. Альтернативи діалектики: класичні й некласичні концепції.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Гурій Т.О. Діалектична єдність філософських категорій загального, особливого та одиничного як головна передумова з’ясування сутності кваліфікації адміністративного правопорушення // Держава і право. Юрид. і політ. науки. – К.: Ін-т держави і права НАН України, 2002. – Вип.18. – С.179-183. Катречко С.Л. Как возможна метафизика? // Вопр. философии. – 2005. – № 9. – С.83-94. Коротких В.И. Система философии Гегеля как предмет историко-философского рассмотрения // Вестн. Моск. ун-та. Сер.7. Философия. – 2002. – № 6. – С.3-19. Крисюк Ю. Синергетична інтерпретація соціального порядку // Право України. – 2005. – № 7. – С.30-33. Ровинский Р.Е. Самоорганизация как фактор направленного развития // Вопр. философии. – 2002. – № 5. – С. 67-76. Т е м а 11. Сутність і структура пізнавального процесу та методологія наукового пізнання
П л а н
1. Пізнання як предмет філософського аналізу. Суб’єкт і об’єкт пізнання. 2. Види пізнавальної діяльності: чуттєве й раціональне, емпіричне й теоретичне та їх взаємозв’язок. 3. Практика як основа всіх форм життєдіяльності людини. Функції практики. 4. Проблема істини у філософії і науці. 5. Методи наукового пізнання. Рівні методології. 6. Основні форми наукового пізнання та їх взаємозв’язок.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Зажицкий В.И. Истина и средства ее установления в УПК РФ: теоретико-правовой анализ // Гос-во и право. – 2005. – № 6. – С. 67-75. Ивакин А.А. Система методологии научного познания // Акт. пробл. політики. – Вип.15. – О.: Юрид. літ., 2002. – С. 246-254. Кірюхін Д. Наука і релігія: нові принципи взаємовідносин // Людина і світ. – 2002. – № 4. – С.10-15. Норманн Г.Э. Карл Поппер о ключевых проблемах науки ХХ века // Вопр. философии. – 2003. – № 5. – С.96-102. Петрушенко В.Л. Межі знання і знання меж // Філософ. думка. – 2005. – № 3. – С. 3-17. Пироженко В.О. Поняття істини в суспільствознавстві у контексті ситуаційного аналізу // Вісн. НАН України. – 2005. – № 11. – С. 19-31.
Т е м а 12. Філософський аналіз суспільства
П л а н
1. Соціальна філософія: основні підходи до розуміння суспільства. 2. Суспільство як система, що самоорганізується й саморозвивається. 3. Соціальна структура суспільства. Характеристика складових соціальної структури. 4. Діяльність як специфічний спосіб існування соціального. 5. Суспільні відносини, їх сутність і зміст. 6. Суспільні закони, їх особливості, класифікація та механізм дії.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Андрущенко В.Л., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. – К.: Генеза, 1996. – С. 94-155. Васильчук Ю.А. Социальное развитие человека. Фактор социума // Обществ. науки и современность. – 2003. – № 6. – С. 28-40. Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. – К: Либідь. – 2001. – С. 117-133. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М.: Политиздат, 1992. – С. 373-392. Філософський словник соціальних термінів. – Х.: ТОВ “Р.И.Ф.”, 2005. – С. 571-574. Хантингтон С. Зіткнення цивілізацій // Філософ. і соціол. думка. – 1996. – № 1-2. – С. 9-29. Т е м а 13. Людина як предмет філософського аналізу. Особистість і суспільство П л а н
1. Проблема людини у філософії. Основні концепції походження людини. 2. Антропосоціогенез та його основні фактори. 3. Сутність людини. Взаємозв’язок біологічного й соціального в людині. 4. Історичні типи взаємовідносин людини і суспільства. Соціальне буття людини як єдність індивідуального й суспільного. 5. Сенс життя людини. Проблема життя і смерті у філософії. Дискусія про “право на смерть”.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Андрущенко В.Л., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. – К.: Генеза, 1996. – С. 174-220. Касиррер Э. Опыт о человеке / Проблема человека в западной философии. – М.: Прогресс, 1988. – С. 3-30. Семенов В.С. О перспективах человека в ХХІ столетии // Вопр. философии. – 2005. – № 9. – С. 26-37. Соболь О. Свобода особистості в інформаційному соціумі // Філософ. думка. – 2002. – № 5. – С. 40-58. Філософський словник соціальних термінів. – Х.: ТОВ “Р.И.Ф.”, 2005. – С. 43-52, 425-426. Фейгенберг И.М. Человек Достроенный и биосфера // Вопр. философии. – 2006. – № 2. – С. 151-161. Т е м а 14. Духовне життя суспільства П л а н
1. Духовне життя суспільства та його структура. 2. Суспільна свідомість, її структура. Суспільна свідомість й індивідуальна свідомість. 3. Форми суспільної свідомості та їх взаємозв’язок. 4. Культура як специфічна соціально-духовна реальність. Функції культури.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Бергсон А. Два источника морали и религии: Пер. с фр. – М., 1994. Духовне оновлення суспільства. – К., 1990. – 245 с. Маркс К., Енгельс Ф. Німецька ідеологія // Твори. – Т. 3. – С. 7-521. Тойнбі А. Дослідження історії. – К.,1995. – С. 418-512. Українська культура: історія і сучасність. – К., 1994. – С. 288 – 412.
Т е м а 15. Сенс і спрямованість історії
П л а н
1. Філософія історії, її предмет, функції та особливості. 2. Сучасні концепції та напрямки філософії історії. 3. Проблема спрямованості історичного процесу (теорії історичного кругообігу, локальних культур і цивілізацій, уявлення про лінійну спрямованість історії). 4. Сенс історії та ідея історичного процесу.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Бранский В.П., Пожарский С.Л. Глобализация и синергетическая философия истории // Обществ. науки и современность. – 2006. – № 1. – С. 109-120. Хантингтон С. Зіткнення цивілізацій // Філософ. і соціол. думка. – 1996. – № 1-2. – С. 9-29. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.: Политиздат, 1991. – С.141-165. Философский энциклопедический словарь. – М.: Сов. энциклопедия. – 1989. – С. 700. Ч а с т и н а 2. Філософія права
Р о з д і л І. Зміст і призначення філософії права, її історичний розвиток Т е м а 16. Предмет і завдання філософії права П л а н
1. Предмет філософії права. Обґрунтування необхідності філософії права. 2. Філософське осмислення і наукове пізнання права: відмінності предмета і методу. Філософсько-правова рефлексія. 3. Філософія права у системі філософії та юриспруденції. 4. Основні питання і функції філософії права. Значення філософії права для підготовки майбутніх юристів.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Алекси Р. Природа философии права // Пробл. філософії права. – К.-Чернівці, 2004. – Т. ІІ. – С. 19-28. Бачинин В.А. Философия права и преступления. – Х.: Фолио, 1999. – С. 10-23. Керимов Д.А. Методология права(предмет, функции, проблемы философии права). – М.: Аванта+, 2000. – С. 6-15. Проблеми філософії права. – К.-Чернівці, 2003. – Т.1. – С. 7-55. Шкода В.В. Вступ до філософії права. – Х.: Фоліо, 1996. – С. 5-42.
Т е м а 17. Методологія філософії права
П л а н
1. Поняття методології права та її рівні: юридичний, загальнонауковий, філософський. Особливості пізнавальних процесів у праві. 2. Типи праворозуміння як способи здійснення філософсько-правової рефлексії. Правовий позитивізм і концепції природного права: сутність та принципові відмінності. 3. Об’єктивізм, суб’єктивізм, інтерсуб’єктивність як способи розуміння та обґрунтування права.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права). – М.: Аванта+, 2000. – С. 21-55, 87-100. Козлихин И.Ю. Позитивизм и естественное право // Гос-во и право. – 2000. – № 3. – С. 5-11. Хёффе О. Политика, право, справедливость. Основоположения критической философии права и государства. – М.: Гнозис, Логос, 1994. – С. 9-15. Четвернин В.А. Современные концепции естественного права. – М.: Наука, 1988. – С. 9-15. Т е м а 18. Філософія права античності й середньовіччя П л а н
1. Особливості розуміння права в античному світогляді. Погляди на природні основи права у натурфілософів, софістів і Сократа. 2. Платон: учення про справедливість і право. Діалог “Держава” – пошуки ідеальних засад права. 3. Аристотель: поняття людини й метафізичне обґрунтування права. 4. Особливості філософсько-правової думки середньовіччя. Релігійно-метафізичні передумови християнської правосвідомості. 5. Учення про справедливість і право Августина Аврелія та Фоми Аквінського.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Бачинин В.А., Чефранов В.А. История философии права. – Х.: Право, 1998. – С. 26-70. Боргощ Ю. Фома Аквинский. – М.: Мысль, 1966. – С. 120-128. Жоль К.К. Философия и социология права: Учеб. пособие. – К.: Юринком Интер, 2000. – С. 17-60, 118-137. Платон. Государство. Соч. В 3 т. – М.: Мысль, 1971. – Т.3. – Ч.1. – С. 35-145, 288-349. Ціцерон Марк Тулій. Про державу. Про закони. Про природу богів. – К.: Основи, 1998. – С. 120-212. Т е м а 19. Філософсько-правові вчення у Західній Європі XV – XVIII ст.
П л а н
1. Філософсько-правова думка епохи Відродження й Реформації (М. Лютер, Н. Макіавеллі та ін.). 2. Суб’єктивність як парадигма філософії права Нового часу. Поняття природного права та суспільного договору (Г. Гроцій). 3. Теорії суспільного договору Т. Гоббса та Дж. Локка. Концепція прав людини Дж. Локка та її натуралістичне обґрунтування. 4. Філософсько-правові концепції західноєвропейського Просвітництва (Ш.-Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо та ін.).
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Антология мировой правовой мысли: В 5 т. – М.: Мысль, 1999. – Т.2. Европа: V – ХVII века. – С. 381-389. Локк Дж. Два трактата о правлении. Кн. вторая // Соч. В 3 т. – М.: Мысль, 1988. – Т. 3. – С. 262-336. Макиавелли Н. Государь. – М.: Планета, 1990. Новгородцев П.И. Сочинения. – М.: Раритет, 1995. – С. 15-173. Соловьев Э.Ю. Феномен Локка // Соловьев Э.Ю. Прошлое толкует нас. – М.: Политиздат, 1991. – С. 146-166. Т е м а 20. Філософсько-правові концепції у Західній
П л а н
1. Філософія права І. Канта. 2. Філософія права Г.В.Ф. Гегеля. 3. Історична школа і марксизм як форми правового об’єктивізму.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Бачинин В.А., Чефранов В.А. История философии права. – Х.: Право, 1998. – С. 26-70. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. В 3 т. – М.: Мысль, 1977. – Т. 3. – С. 326-381. Кант И. Метафизика нравов. Ч. первая. Метафизические начала учения о праве. Соч. В 6 т. – М.: Мысль, 1965. – Т. 4. – Ч.2. – С. 117-137, 138-152. Кант И. О поговорке “Может быть, это и верно в теории, но не годится для практики”. Соч. В 6 т. – М.: Мысль, 1965. – Т. 4. – Ч.2. – С. 77-99. Максимов С.І. Філософсько-правова концепція вічного миру Канта і сучасність // Вісн. Акад. прав. наук України. – 2005. – № 4. – С. 44-51. Т е м а 21. Філософія права XX ст.
П л а н
1. Особливості полеміки між позитивізмом і юснатуралізмом. Інтерсуб’єктивність як парадигма філософії права XX ст. 2. Концепції відродженого природного права початку XX ст.: неокантіанська (Р. Штаммлер, П. Новгородцев) та неогегельянська філософія права (Ю. Біндер, Б. Кроче, Б. Чичерін). 3. Теорія наказів Дж. Остіна та “чиста теорія права” Г. Кельзена. Аналітична юриспруденція Х. Харта. 4. Антипозитивістська тенденція у сучасній англо-американській філософії права (Л. Фуллер, Р. Дворкін, Дж. Фінніс). 5. Сучасні концепції природного права інтерсуб’єкти-вістського напрямку: а) феноменологічна концепція права: правові ейдоси, “природа речей”, філософія цінностей (А. Рейнах, Г. Коїнг); б) екзистенціалістська концепція права: протистояння “справжнього” і “несправжнього” права (М. Мюллер, Е. Фехнер, В. Майхоффер); в) герменевтична концепція права: інтерпретація правових текстів і герменевтика судового процесу (Г.-Г. Гадамер, А. Кауфманн, П. Рікьор); г) комунікативно-дискурсивна концепція права К.- О. Апеля та Ю. Хабермаса.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Макаренко В.П. Аналитическая философия права: концепция и проблемы // Изв. вузов. Правоведение. – 2002. – № 6. – С. 10-33. Максимов С.І. Виправдання позитивізму (до аналізу концепції права Х. Харта) // Вісн. Акад. правових наук України. – Х., 2000. – № 2. – С.146-156. Мережко А.А. Юридическая герменевтика и методология права // Пробл. філософії права. – 2003. – Т.1. – С. 159-162. Рикер П. Торжество языка над насилием. Герменевти-ческий подход к философии права // Вопр. философии. – 1996. – № 4. – С. 27-36. Харт Х. Концепція права. – К.: Сфера, 1998. – С. 7 – 24, 83-124. Т е м а 22. Вітчизняна філософсько-правова думка: традиції, світоглядно-методологічні витоки, ідеї П л а н
1. Зародження філософсько-правової думки в Україні. 2. “Філософія серця” як світоглядно-методологічний фундамент національної філософії права (Г. Сковорода, П. Юркевич). 3. Філософсько-правові погляди політичних мислителів ХІХ – початку ХХ ст. (М. Драгоманов, І. Франко, М. Грушевський). 4. Філософсько-правові погляди Б. Кістяківського. 5. Основні ідеї російських філософів права (В. Соло-вйов, П. Новгородцев, Л. Петражицький, М. Бердяєв та ін.).
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Кистяковский Б.А. В защиту права // Вехи. Из глубины. – М.: Правда, 1991. – С. 122-149. Литвинов О.М. П.І.Новгородцев: суспільний ідеал як конструктивна утопія // Вісн. Луган. акад. внутр. справ. – 2004. – Вип. 2. – С. 5-29. Максимов С.І. Б. Кістяківський – видатний український філософ права // Вісн. Акад. правових наук України. – Х., 1997. – № 1. – С. 126-136. Максимов С.И. Мировоззренческие основания украин-ской национальной философии права // Пробл. законності. – Х., 2004. – Вип. 66. – С. 128-137. Соловьев В.С. Оправдание добра. Соч. В 2 т. – М.: Мысль, 1988. – Т.1. – С. 441-462, 420-425. Юркевич П. Історія філософії права. Вступ // Філософ. і соціол. думка. – 1996. – № 3-4. – С. 38-72. Р о з д і л ІІ. Основні проблеми філософії права Т е м а 23. Правова онтологія: природа та структура Права
П л а н
1. Поняття правової онтології. Онтологічна природа права. Правова реальність. Співвідношення належного й наявного в праві. 2. Природне і позитивне право як структурні елементи правової реальності, їх смисл і співвідношення. Проблема сутності та існування права. 3. Форми буття права. Проблема абстрактного і конкретного в праві.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Бачинин В.А. Морально-правовая философия. – Х., 2000. – С.9-14. Бурлай Є.В. Дуалізм “природного” та “позитивного” в праві як філософська проблема // Пробл. філософії права. – Т.1. – К.-Чернівці, 2003. – С. 83-85. Козловський А.А. Онтологія юридичної відповідальності // Пробл. філософії права. Т. ІІ. – К.-Чернівці, 2004. – С. 98-111. Паттаро Э. Реалистский подход к объективности норм и права // Пробл. філософії права. – К.-Чернівці, 2005. – Т. ІІІ. – Ч.1. Четвернин В.А. Современные концепции естественного права. – М.: Наука, 1988. – С. 107-115. Т е м а 24. Правова антропологія: гуманістична
|
