ПАМ'ЯТКАвикористання прийому доказу на уроках права: 1. Вислови думку, яка вимагає доказів (заздалегідь розберися в її суті). 2. Підбери аргументи, які підтверджують цю думку. 3. Зроби висновок. У методиці навчання праву вироблені спеціальні прийоми роботи з підручником. Проте спочатку учитель повинен познайомити школярів із структурою підручника, розташуванням параграфів, його складників. Наприклад, підручники "Основи правових знань" мають наступну структуру параграфа: мотиваційна ситуація, основний текст, словник понять, питання для самоконтролю, завдання для самостійної роботи. На основі тексту книги, підручника школярі можуть складати розгорнутий план уроку. Для цього необхідно: – прочитати увесь текст параграфа; – розділити текст на окремі частини по сенсу; – озаглавити частини параграфа, виділивши їх головну думку. Школярі повинні привчатися виділяти головне і другорядне (додаткове) по темі, грамотно і чітко формулювати назви абзаців, що виділяються. У практиці зустрічаються складнощі в редактурному оформленні заголовків плану. У цій ситуації учитель повинен надати істотну допомогу. Слід зауважити, що практика створила велику кількість методичних прийомів, за допомогою яких учителі права домагаються високих показників рівня навченої своїх вихованців. Наприклад, у рамках відомої методики критичного мислення виділяють окремі етапи повчального процесу на одному уроці. На першій стадії – "виклику" – продана методика впроваджена в російську систему навчання права завдяки діяльності регіональних організацій. Виходить актуалізація тих знань, якими навчані вже володіють. З цією метою навчаним пропонують відповісти на певні питання, шляхом "мозкового штурму" запропонувати різні варіанти вирішення проблеми або визначення поняття. Учні висловлюють свою думку з питання в течії 2 хвилин. Усі відповіді записуються. Потім відбираються найбільш раціональні. Другу стадію називають "осмислення". На цьому етапі навчані вивчають нові поняття, осмислюють інформацію нової теми уроку. Вивчаючи, наприклад, теоретичні аспекти права, школярі можуть успішно працювати з текстом книги або джерела.. На основі роботи з текстом вибудовується таблиця. Третій етап дістав назву "рефлексія". Тут учні осмислюють те, що було вивчено, висловлюючи свою думку у формі виступів, групових обговорень або складаючи схеми, змістовні моделі. Свої думки можна оформити у вигляді есе (міні-твори). У правовому навчанні існують і інші методичні прийоми. Наприклад, учитель пропонує навчаним прочитати правове завдання: "Чи можна вважати вчинок школярки злочином"? Далі учитель просить відкрити хрестоматію і прочитати там витягання з Кримінального кодексу в якій визначена дефініція злочину. Школярам відводиться на виконання завдання 6 хвилин, впродовж яких вони аналізують інцидент, норми закону і складають схему поняття "злочин", позначивши його істотні ознаки, вказані в законі. Розглянемо прийоми, які можна використати в такій ситуації. По-перше, за допомогою прийому міркування з'ясовуються причинно-наслідкові зв'язки, розкривається співвідношення того, що сталося, з поняттям "злочин". Одночасно можна створювати логічну схему. Учні читають статтю ККУ і виділяють головні ознаки поняття "злочин". Вони складають зображення поняття у вигляді малюнка, схеми. За прийомами навчальної діяльності приховані прийоми розумової діяльності. Тут учні за допомогою прийомів аналізу і доказу вирішують задачу. Вони приходять до висновку про малозначність і ненебезпеку вчинку учениці, показуючи, проте, що учениця поступила неправомірно. Так, учні працюють з друкарським текстом вчаться його аналізувати і вичленяти головні ідеї. М.Т.Студеникин виділяє письмово-графічні прийоми. Їх використання пов'язане із складанням схем, графіків, порівняно-юридичних таблиць, словників нових слів, виконанням малюнків. У методиці роботи з текстом можна виділити роботу з юридичним словником, довідковою літературою, а також складання планів, опорних конспектів, схем та ін. Особливий інтерес представляють прийоми роботи з пресою на правові теми.Так, при вивченні прав людини і громадянина на уроках права в старших класах можна запропонувати учням проаналізувати статті окремих газет, які учитель підбирає заздалегідь. Така робота проходить по групах. Учні читають матеріал, роблять необхідні виписки і вирізують статті. Школярі групують матеріал засобів масової інформації по трьох розділах: як захищаються права, як дотримуються права і як порушуються права. Далі представники груп роблять невеликий виступ про результати роботи. Учитель, як організатор цієїроботи, знайомить учнів з правилами аналізу правової інформації в статтях газет: 1. Прочитай уважно головні статті газети. Вибери ті, які потрібні. 2. Подумай, про які правові норми йде мова? Згадай ці правила. 3. Проаналізуй ситуацію. Якщо правила порушені, то які причини цього? 4. Вислови свою думку за змістом матеріалу. 5. Зроби висновок. Звернемо увагу початкуючого учителя на деякі особливості методики вивчення юридичних понять. Можна показати історію виникнення правової категорі та ївживання в юридичній науці. Багато юридичних термінів, вживаних в нашій мові, мають глибоку історію існування з часів римського права. Наприклад, слово "сервітут" означало право користування чужою земельною ділянкою, будовами з боку осіб, що не є їх власниками, але вимушених прибігати до такого користування. Правові терміни роз'яснюють через походження слова, пояснюючи прикладами його вживання в мові. Не треба на уроці представляти складні терміни, недоступні для розуміння школярам (в силу віку, невивченості питання та ін.). Учитель права повинен формувати юридично грамотну мову учня, звернувши увагу на вірність використання слів при спілкуванні (усному або письмовому). Автор вважає, що велику результативність в правовому навчанні показала так звана методика поза контекстними операціями з базовими правовими поняттями. Вона включає різноманітні методичні прийоми роботи з поняттями і дуже корисна і при діагностуванні міри засвоєння змісту матеріалу, і при його систематизації. Пояснимо деякі аспекти такої методики. Завдання І: Даємо учням наступні поняття: право, норма, гіпотеза, санкція, диспозиція, цивільне право, приватне право, публічне право, кримінальне право, угода, злочин. Питання і завдання до понять: 1. Дати визначення поняття "право", розкрити його зміст і зіставити з поняттям "закон". 2. Виділити терміни, що відбивають систему права, і розташувати їх в дедуктивному порядку. 3. Знайти в списку терміни, що складають систему права. 4. Скласти схему, що відображає взаємозв'язок цих понять. Обґрунтувати свій підхід. Відповіді учнів можуть бути такими: 1. Право – система загальнообов'язкових правил поведінки, формально виражених в джерелах, забезпечених примусовою силою держави. Його зміст створюється в суспільстві. Закон – це вищий юридичний акт держави, в якій і виражається право. 2. Схема представляється з розгляду категорії "норма права". Завдання II: Дескрипторний опис термінів можна показати у рамках наступної діяльності. Учням пропонується розмістити нормативно-правові акти за ієрархією: Закон, Указ Президента, Постанова Уряду, Колективний договір, Конституція, Інструкція міністерства. Завдання ІІІ: Учні повинні скласти перелік понять, що асоціюються з наступними: правопорушення, правочин, джерело права. Відповідь необхідно аргументувати. Один з прийомів викладу правового матеріалу називається оповідання. Наведемо приклад оповідання, який учитель може використати в старшій школі на уроці по темі "Судова система країни", знайомлячи учнів з різними юридичними професіями: "Однією з найдревніших і особливо відповідальніших спеціальностей юриста була професія судді. Довгий час функції судді виконували шановані люди. У Афінах був суд присяжних (гелиэя), в якому налічувалося 6000 суддів. В ролі судді міг виявитися кожен громадянин Афін. Судді обиралися строком на 1 рік. Дозволяючи судові справи, вони керувалися своєю совістю. При Генріху II, який став правити з 1154 р., на території Англії з'явилися роз'їзні судді... У Древній Русі організація судочинства носила приватний характер... Суддя XVIII ст. при дослідженні обставин справи використав тортури. Певна емоційна дія на учня може зробити сюжетну розповідь про життєвий правовий конфлікт, дії юридичних правил у минулому і т. д. У практиці роботи учителя використовують часто вигаданий сюжет. Це спонукає учнів замислитися, звернути увагу на окремі ознаки правового явища.
|
