Завдання проведення інвентаризацій земельних ресурсів

Однією із головних цілей, яку необхідно досягти в результаті проведення інвентаризації земельних ресурсів є комплексна оцінка сучасного стану використання земельних ресурсів територіальної громади. Для цього необхідно щонайменше виконати наступні завдання:

1. Провести якнайповніше дослідження та оцінку сучасного стану відповідної території. До відповідної території я відношу територію ради, чи територію, на яку поширені владні повноваження органів місцевого самоврядування конкретної територіальної громади. В числі окремих (обов‘язкових) робіт (проектів), які необхідно реалізувати для виконання цього завдання, можна виділити:

а) чітка делімітація меж ради

Для більшості міст, поняття межа міста і межа міської ради збігаються, хоча і не завжди. В селах і селищах – дещо інша ситуація: межа села чи селища і межа сільської чи селищної ради далеко не тотожні поняття. Отже тут і далі, без додаткових пояснень, мова буде виключно про межі ради. Вважаю, що штучний поділ ради “в межах та поза межами населених пунктів” не витримує жодної критики. В площині реалізації функцій управління земельними ресурсами, такий термін, як алогічний, має бути виключений із вжитку назавжди.

В разі невідповідності фактичних і юридично встановлених меж ради, наявне протиріччя потрібно розв’язати. Варіантів вирішення проблеми є багато: від переговорного процесу, шляхом взаємних уступок суміжників до судових рішень.

Робота вважається виконаною, якщо делімітовані межі суміжних рад проходять по одній лінії, тобто, відсутні території, на які претендують дві і більше територіальних громад і відносно яких приймають свої владні рішення.

б) поквартальна інвентаризація земель ради. Мова не про топографо-геодезичні роботи, оскільки це і фінансово доволі обтяжливо, і часу займе не один рік. На основі архівних матеріалів інвентаризації попередніх років (такі матеріали в архівних документах є в наявності), достатньо провести візуальне обстеження та опитування землевласників та землекористувачів. Шляхом інвентаризації земель (оновлення та уточнення наявних матеріалів), буде створений банк даних про правовий статус та реальне функціональне використання земель в межах кварталів на території ради.

В матеріалах інвентаризації доцільно окремим розділом включити відомості про вільні території (не надані у власність чи користування або тимчасово не використовуються), земельні ділянки, що підлягають переосвоєнню (ветха забудова, збанкрутілі підприємства, надлишкові території перепрофільованих виробничих об’єктів тощо). Для характеристики таких територій важливою є інформація (на основі візуального обстеження) про придатність їх для конкретного використання.

Показником ефективності виконання роботи є виявлена кількість земельних ділянок, що використовуються без належно оформлених правовстановлювальних документів чи не використовуються взагалі та придатних для освоєння (переосвоєння).

в) проведення екологічного моніторингу території ради. Робота передбачає збір та систематизацію інформації про наявність і стан зелених насаджень, стан земель, вод, атмосферного повітря на предмет забруднення, засмічення, забур’янення, заростання чагарниками, підтоплення, загазованості тощо. Особливої уваги заслуговує проведення обліку та аналізу впливу на довкілля наявних екологічно шкідливих виробництв, дослідження стану полігонів твердих і рідких побутових і промислових відходів, інших наявних джерел забруднення довкілля.

Показником виконання роботи є якнайповніші відомості про екологічний стан територіальних ресурсів ради, що дозволяє, на основі багатофакторного аналізу, визначити якісні показники довкілля.

Опрацювання результатів першого завдання дозволяє створити уточнений банк даних про землевласників та землекористувачів, наявні резервні територіальні ресурси, зведений баланс теоретичних і практичних надходжень коштів до місцевих бюджетів за статтею плата за землю, види землекористувань, що вимагають негайного управлінського реагування (ліквідація, перепрофілювання, переміщення, розширення тощо).

Не менш важливим є завдання проведення моніторингу місцевих нормативних актів у сфері регулювання земельних відносин, результатом якого є створення (уточнення, удосконалення) та затвердження цілісної системи регуляторних актів. Органи місцевого самоврядування кожної територіальної громади своїми рішеннями мають урегулювати процедурні питання щодо: порядку надання та передачі земельних ділянок у власність та користування; сервітутного землекористування; порядку продажу та викупу земельних ділянок; порядку надання дозволів та погоджень на освоєння та зміну функції використання земельних ділянок; порядку справляння та розмірів ставок плати за землю (земельний податок та орендна плата), порядку погашення заборгованості перед місцевими бюджетами по статті плата за землю тощо. Виключного переліку необхідних рішень встановити неможливо, оскільки, в силу своєї унікальності, кожна територіальна громада має свої потреби. Крім того, суспільні відносини постійно видозмінюються, то ж важливо вчасно їх виявляти та спрямовувати в русло правового регулювання.

Доречно було б також розробити структурно-логічні схеми вирішення найбільш поширених земельних питань (приватизація, оренда, продаж, викуп, дозвіл на зміну функції використання, сервітутне землекористування тощо). Структурно-логічні схеми мають містити інформацію про перелік та порядок оформлення необхідної документації; порядок вирішення конкретного питання з зазначенням уповноваженої посадової особи; порядок проходження та затвердження документації з зазначенням строків; порядок оскарження дій та бездіяльності посадових осіб; у разі надання платних послуг за погодження чи дозвіл – в обов’язковому порядку має бути зазначена вартість послуги.

Для забезпечення можливостей ефективного виконання законодавчо обумовлених повноважень управління земельними ресурсами, необхідно створити раціональну структуру самоврядних органів управління (створення самоврядних управлінь (відділів) земельних ресурсів чи введення у штат виконавчих органів посад землевпорядників з визначенням їх компетенції). Потребують удосконалення механізми співпраці з органами державної виконавчої влади, уповноважених здійснювати окремі функції управління і контролю у сфері використання та охорони земель. Бажано створити реєстр і налагодити співпрацю з місцевими громадськими структурами у сфері охорони і захисту довкілля.

Результатом реалізації першого етапу робіт є інформація про кількісні та якісні показники стану територіальних ресурсів, узагальнена характеристика розподілу земель за формами власності, відомості про наявні територіальні резерви для реалізації бізнес проектів тощо. Така інформація є вкрай необхідною для налагодження ефективної системи управління земельними ресурсами. Це, в свою чергу, проявлятиме безпосередній вплив на покращання якості життєвого середовища, підвищення планувальної культури, збільшення надходжень до місцевих бюджетів. Крім того, удосконалення (спрощення та відкритість) процедури вирішення окремих питань регулювання земельних відносин позитивно впливатиме на утвердження партнерських взаємовідносин між владою, бізнесом та громадою.

На сьогоднішній день в Україні діє „Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів”, яке є є нормативно-правовим документом, яким встановлюються основні вимоги до виконання робіт по земельно-кадастровій інвентаризації земель населених пунктів (міст, селищ, сіл), як невід’ємної частини вхідної інформації для ведення державного земельного кадастру.

У відповідності до цього Положення до земель населених пунктів відносяться всі землі, що знаходяться в їх межах.

Метою проведення інвентаризації земель населених пунктів є створення інформаційної бази для ведення державного земельного кадастру, регулювання земельних відносин, раціонального використання і охорони земельних ресурсів, оподаткування.

Перед початком проведення робіт по інвентаризації земель населених пунктів Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні обласні, міські, селищні, сільські ради за поданням Республіканського комітету по земельних ресурсах і єдиному кадастру Автономної Республіки Крим, обласних та міських управлінь і районних відділів земельних ресурсів затверджують порядок, обсяги, черговість і строки проведення робіт по інвентаризації.

Координацію робіт по інвентаризації земель населених пунктів здійснюють міські управління та районні відділи земельних ресурсів.

Фінансування робіт по інвентаризації земель населених пунктів здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Призначенням інвентаризації земель населених пунктів є:

· визначення кількісного складу земель;

· отримання даних для виготовлення технічної документації по оформленню документів, що посвідчують право власності або право користування земельними ділянками, які раніше були надані юридичним та фізичним особам;

· одержання достовірної інформації для вирішення питань щодо припинення права користування земельними ділянками, які використовуються не за цільовим призначенням, з порушенням земельного законодавства і встановлених вимог або ж нераціонально; — вирішення питань щодо розбіжності місцеположення, форми або розміру ділянки, яка фактично знаходиться у користуванні, та ділянки, яка раніше була надана у користування;

· аналіз фактичного використання земельних ресурсів;

· одержання інших даних, необхідних для ведення державного земельного кадастру;

· надання інформації для обчислення земельного податку та орендної плати.

· Обліковим об’єктом інвентаризації є земельна ділянка, що знаходиться у

Всі роботи по інвентаризації земель поділяються на два етапи:

1 етап — підготовчий;

2 етап — виробничий.

Підготовчий етап виконується підрядчиком за участю замовника і полягає у:

· збиранні, вивченні й оцінці забезпечення топографо-геодезичними, планово-картографічними матеріалами району робіт;

· підготовці висновків про необхідність обстеження і згущення планово-висотної опори та виготовлення планової топографічної основи;

· розробці технічного завдання;

· підготовці робочого інвентаризаційного плану (схеми);

· аналізі технічної, методичної і технологічної забезпеченості робіт по інвентаризації земель;

· складанні схеми розбивки населеного пункту на райони, квартали і масиви;

· аналізі наявних матеріалів геодезичних, землевпорядних, облікових, топографічних робіт, що виконувались на даній території;

· аналізі та оцінці наявних матеріалів містобудівної документації, даних про розміри санітарно-захисних, охоронних та захисних зон, державних будівельних норм;

· аналізі технічних звітів про встановлення зовнішніх меж землекористувань;

· аналізі матеріалів щодо внутрігосподарського землевпорядкування.

Вивченню і аналізу підлягають:

· облікові картки (паспорти) земельних ділянок;

· документи і матеріали про відведення земельних ділянок;

· матеріали щодо виносу в натуру, встановлення (поновлення) і визначення меж земельних ділянок та меж населеного пункту;

· матеріали обстеження бюро технічної інвентаризації (БТІ) будівель і споруд на земельних ділянках індивідуальної забудови;

· інформація про землекористувачів та землевласників;

· матеріали про підприємства і організації, що мають у своєму складі шкідливі або небезпечні виробництва та накопичувачі токсичних відходів;

· матеріали та документи, що мають кадастровий зміст (реєстри, таблиці тощо) в різних організаціях і управліннях комунального господарства, благоустрою, озеленення тощо;

· затверджена містобудівна та проектна документація (також в т.ч. для індивідуальних забудовників).

На базі зібраних і проаналізованих матеріалів складається технічне завдання (ТЗ) на проведення інвентаризації земель, яке передбачає наступні етапи робіт:

· структуризація території населеного пункту на мікрорайони, квартали, розбивочні масиви та їх кодування;

· встановлення етапності виконання інвентаризаційних робіт;

· формування землевпорядної документації на окремий квартал, розбивочний масив, мікрорайон;

· обстеження пунктів геодезичної мережі;

· обстеження існуючих меж кварталу, масиву, мікрорайону;

· обстеження існуючих меж землеволодінь і землекористувань;

· складання акта встановлення та погодження меж населеного пункту і землекористувань;

· складання експлікації земель по кварталах, розбивочних масивах, мікрорайонах і в цілому по населеному пункту.

В залежності від площі населеного пункту вибирається загальна схема інвентаризації, яка повинна врахувати наявний територіальний розподіл та особливості території населеного пункту.

Села, в залежності від їх площі та структури, можуть не мати квартальної розбивки. У ролі облікової кадастрової одиниці виступає конкретне землеволодіння або землекористування, а в ролі кадастрової одиниці може виступати мікрорайон, квартал або інший компактний масив, обмежений існуючою забудовою, лініями відводу землі та червоними лініями (де можливо), або природними межами (наприклад — міський парк, промислова зона, масив земель сільськогосподарського призначення тощо). Система кварталів або масивів об’єднується в райони. Кодування кварталів, масивів, землеволодінь та землекористувань виконується відповідно до Вказівок по веденню реєстраційної (поземельної) книги.

На підставі аналізу наявних планово-картографічних матеріалів створюється робочий інвентаризаційний план та готується рішення стосовно подальшого проведення робіт, яке приймається виконавчими комітетами міських, селищних та сільських рад.

При наявності необхідних матеріалів інвентаризація земель проводиться в наступному порядку:

· на планово-картографічний матеріал переносяться межі кварталів, розбивочних масивів, мікрорайонів, їх коди (нумерація), а також межі населеного пункту;

· схематично наносяться межі землекористування в середині кожного кварталу (масиву).

Виробничий етап виконується підрядчиком і включає:

· складання списку власників землі (землекористувачів);

· польове обстеження об’єктів інвентаризації з уточненням меж землекористувань.

Роботи виробничого етапу в межах кварталу (масиву) починаються із складання списку всіх землекористувачів (власників землі). Від кожного землекористувача (власника землі) отримується інформація про фактичне користування земельною ділянкою, а також нотаріально завірені копії документів, що підтверджують право користування землею, право власності на землю. Відомості про землекористувачів (власників землі) групуються в переліку визначеного зразка. Складається акт обстеження наявності та стану межових знаків, що закріплюють межі населеного пункту.

Польове обстеження включає у свій склад пошук, виявлення та розпізнавання поворотних точок і ліній меж землекористувань. При цьому можливе візуальне та інструментальне обстеження, опитування землекористувачів (власників землі).

Поновлення втрачених знаків проводиться шляхом їх винесення в натуру від пунктів геодезичної мережі або при наявності доброякісних матеріалів за промірами, на основі наявних матеріалів та документів.

При проведенні польових обстежень проводиться тимчасове закріплення поворотних точок меж землекористувань, ведеться абрис земельної ділянки.

Подальше виконання робіт може здійснюватись за наступними варіантами:

При наявності плану масштабу не дрібніше ніж 1:2000 тимчасово закріплені поворотні точки межі за допомогою промірів прив’язуються до пунктів полігонометрії (в обов’язковому порядку) і до характерних точок місцевості. За цими даними поворотні точки межі наносяться на план.

При необхідності корегування плану в районі робіт прокладається теодолітний хід, який прив’язується до точок геодезичної мережі або планової опори. З точок цього ходу проводиться дозйомка необхідних елементів ситуації і виявлення поворотних точок меж землекористувань. За цими даними точки меж та елементи ситуації наносяться на робочий інвентаризаційний план.

При наявності матеріалів аерофотозйомки поворотні точки меж землекористувань наносяться на робочий інвентаризаційний план безпосередньо по їх віддешифрованому зображенню.

При відсутності спільних контурних точок на аерофотознімку та інвентаризаційному плані, по яких можна точно нанести на інвентаризаційний план точки поворотів меж, визначається масштаб аерофотознімка в районі землекористування і відповідно до визначеного масштабу та вимірів на аерофотознімку наносяться на інвентаризаційний план точки поворотів.

В усіх випадках необхідне обов’язкове координування меж кварталів, масивів, мікрорайонів для подальшого аналітичного вирахування площ.

Камеральні роботи — це роботи з опрацювання результатів натурних топографо-геодезичних та землевпорядних робіт і формування документації. Камеральні роботи виконує підрядник.

За результатами натурних топографо-геодезичних та землевпорядних робіт підрядник здійснює вирахування площ усіх землекористувань у встановлених межах і формує документацію по кварталу (масиву).

У випадках відсутності чітких меж землекористувань, на підставі матеріалів польових обстежень і зібраних документів, у межах кожного кварталу (масиву), здійснюється встановлення (поновлення) меж землекористувань в натурі, які закріплюються межовими знаками та за допомогою промірів прив’язуються до чітких контурів, складаються картки-кроки і акт закладки межових знаків. В акті, у разі неузгодженості меж земельних ділянок з суміжними землекористувачами, вказують шляхи вирішення спірних питань.

У складі документації з інвентаризації земель землекористувачам (власникам землі) визначаються (фіксуються) обмеження по використанню земельних ділянок, якщо такі передбачені законодавством, державними будівельними, санітарними, природоохоронними або іншими нормами.

Характер і конкретний зміст різних обмежень наведено у відповідних законодавчих і нормативних актах.

Графічний матеріал (складова частина документації) засвідчується виконавцем (підрядчиком) та власниками землі або землекористувачами.

Результати польових робіт подаються підрядником у вигляді зброшурованої документації, на паперових та магнітних носіях.

До складу документації входять:

· пояснювальна записка;

· технічне завдання з робочим інвентаризаційним планом та нанесеними межами всіх землекористувань;

· список (реєстр) землекористувачів (власників землі) із зазначенням площі їх ділянок за формою реєстрації земельно-кадастрової книги;

· список землекористувачів, що не мають документів на право користування або право власності на землю;

· перелік земель, що не використовуються або використовуються не за цільовим призначенням;

· перелік самовільно захоплених земельних ділянок;

· перелік земель, що зазнали негативного впливу антропогенних процесів (порушені, підтоплені, забруднені органічними та іншими видами відходів);

· експлікація всіх земель та розподіл їх по землекористувачах (власниках землі) та угіддях по формі 6-зем.;

· зведений план розміщення землекористувань у масштабі 1:2000;

· каталог координат кутів повороту меж кварталу;

· акти встановлення та погодження меж землекористувань (землеволодінь);

· абриси меж земельних ділянок;

· каталоги координат кутів поворотів зовнішніх меж землекористувань (землеволодінь);

· план встановлених меж землекористування в масштабах 1:500, 1:2000;

· схема прив’язки кутів поворотів землекористувань (землеволодінь);

· схема планової опори;

· відомість врівноваження теодолітних ходів.

Документацію щодо інвентаризації земель підрядник подає до міського управління, районного відділу земельних ресурсів.

Міське управління, районний відділ земельних ресурсів розглядає подану документацію і у випадку позитивного висновку готує проект рішення відповідної ради про затвердження матеріалів інвентаризації для всіх землекористувачів (власників землі) даного кварталу. У разі прийняття негативного висновку управління, відділ земельних ресурсів повертає документацію на доопрацювання.

На підставі погоджених міським управлінням, районним відділом земельних ресурсів матеріалів документації на кожний адміністративний район міста або населений пункт, який не має адміністративного поділу, підрядчик складає зведений звіт.

Зведений звіт повинен містити інформацію з наступних питань:

· наявність вихідного топографічного матеріалу та методи його корегування;

· порядок створення основи для робочого інвентаризаційного плану (схеми);

· наявність спірних питань і пропозиції по їх вирішенню;

· склад земель по категоріях та формах власності, по кварталах і зведений звіт по району, населеному пункту;

· виявлення порушень в землекористуванні;

· виявлення земель, що не використовуються або використовуються нераціонально;

· пропозиції щодо уточнення існуючих меж населеного пункту;

· стан пунктів геодезичної мережі, заходи щодо її відновлення.

Зведений звіт інвентаризації підрядник подає для погодження міському управлінню, районному відділу земельних ресурсів. Міські управління, районні відділи земельних ресурсів погоджують зведений звіт інвентаризації з міським управлінням, районним відділом містобудування і архітектури в частині відповідності містобудівній (планувальній) та проектно-кошторисній документації, затвердженій у встановленому законом порядку, і готують проект рішення міської ради чи районної держадміністрації. Зведений звіт затверджується, відповідно, рішенням міської, селищної, сільської ради.

Після прийняття рішення відповідною міською, селищною, сільською радою про затвердження зведеного звіту, всі матеріали інвентаризації земель, виконані на паперовій основі і магнітних носіях, передаються на постійне зберігання в міське управління, районний відділ земельних ресурсів та до сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради.

Узагальнення матеріалів інвентаризації земель в населених пунктах та передачу їх у вищестоящі органи здійснюють відповідні управління та відділи земельних ресурсів.

По кожному мікрорайону, кварталу (масиву) населеного пункту формується документація, яка поповнюється необхідними документами в міру виконання додаткових вишукувальних робіт.