Складносурядні та складнопідрядні речення.Особливості перекладу багатокомпонентних номінативних та атрибутивних словосполучень. Інверсія. Лексичні особливості перекладу (багатозначність, конверсія, синонімія).
НІМЕЦЬКА МОВА
Артикль. Види і функції артикля. Відмінювання означеного та неозначеного артикля. Вживання означеного та неозначеного артикля. Іменник. Відмінювання іменників. Утворення множини іменників. Особливі випадки утворення множини. Займенник. Поділ займенників. Присвійні займенники, зворотний займенник “sich”, безособовий займенник “es”, неозначений займенник “man”. Прикметник. Відмінювання прикметників. Ступені порівняння прикметників. Поширене означення. Прикметник і дієприкметник як іменник. Прислівник. С тупені порівняння прислівників. Займенникові прислівники. Числівник. Кількісні числівники. Порядкові числівники. Відмінювання числівників. Дієслово. Часові форми дієслова. Дієслова з відокремлюваними та невідокремлюваними префіксами. Модальні дієслова. Складні форми модальних дієслів. Спосіб вираження відношення до висловлювання. Пасив. Утворення, використання та переклад пасивного стану. Модальні дієслова з інфінітив пасив. Результативний пасив. Інфінітивні конструкції:haben + zu + Infinitiv; sein + zu + Infinitiv; інфінітивні групи: um … zu + Infinitiv; statt … zu + Infinitiv; ohne … zu + Infinitiv. Дієприкметники. Дієприкметник I, Дієприкметник II як прикметники. Конструкція zu + дієприкметник I та його переклад на українську мову. Інфінітив I та II пасив. Узгодження часів. Складнопідрядні речення. Порядок слів у підрядному реченні. Види складнопідрядних речень. Кон’юнктив. Утворення і вживання кон’юнктива. Спосіб вираження зв’язку з попереднім та наступним висловлюваннями. Кон’юнктив в самостійних реченнях. Кон’юнктив в умовних реченнях. ФРАНЦУЗЬКА МОВА Артикль. Основні випадки вживання артикля. Означений та неозначений артикль. Частковий артикль. Випадки невживання артиклів. Іменник. Різні способи та особливі випадки утворення роду іменників. Способи утворення множини іменників. Дієслово. Дійсний спосіб. Вживання та утворення часів дійсного способу. Значення часів дійсного способу. Узгодження часів дійсного способу. Наказовий спосіб. Особливі випадки утворення наказового способу. Суб’єктивний спосіб. Утворення та вживання Subjonctif в підрядних і незалежних реченнях. Умовний спосіб теперішнього та минулого часу; його утворення та вживання в умовних і незалежних реченнях. Вживання часів дієслів після сполучника si. Безособові форми дієслова. Простий та складний інфінітив. Інфінітивний зворот.Дієприкметник, герундій. Дієприкметникові та абсолютні дієприкметникові звороти. Особливості вживання та перекладу пасивної форми. Займенник. Розряди займенників: питальні, відносні, заперечні, неозначені, присвійні. Їх функції у реченні. Прикметник. Способи утворення однини та множини, жіночого та чоловічого роду прикметників. Числівник. Кількісні та порядкові числівники. Прислівник. Прислівники часу, місця, якості дії, кількісні, питальні та інші. Багатозначність прислівників. Прийменники. Багатозначність прийменників, що виражають різні відносини: de, en, pour, par, dans, devant, à, de, sur, sous, devant, derrière, près de та інші. Сполучники сурядності та сполучники підрядності.
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ІСПИТУ Вимоги вступного іспиту до магістратури з іноземної мови передбачають вміння, що виявляються в різних типах мовленнєвої поведінки, і базуються на вимогах рівня володіння іноземною мовою В2, який є стандартом для ступеня бакалавра і є загальним для студентів різних спеціальностей. У зв'язку з необхідністю комплексної перевірки вищезазначених умінь та навичок іспит проводиться у письмовій формі і містить лексико-граматичний матеріал, що був опрацьований під час вивчення курсу іноземної мови з урахуванням професійного спрямування. Iспит розраховано на 180 хвилин.
|
