Передмова. 2. Стратегії планування в логістиці турфірмиВАРІАНТ №___ 1. Логістичний бізнес в США 2. Стратегії планування в логістиці турфірми 3. Концепції "Зеленої логістики" та геолог істики 4. Основний метод дослідження логістики в туризмі 7. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА 1. Бадерсокс Д., Клосс Д. Логистика: Интегрированная цепь поставок. – М.: ЗАО Омма – Пресс, 2002. 2. Гаджинский А.М. Логистика. – М.: ИКЦ Маркетинг, 2004. 3. Гвозденко А.А. Логистика в туризме. – М.: Финансы и статистика, 2004. 4. Гуляев В.Г. Организация туристических перевозок. – М.: Финансы и статистика, 2003. 5. Исмаев Д.К. Работа туристической фирмы по организации зарубежных поездок. – М.: НОУ ____ 1996. 6. Кальченко А.Г. Основи логістики. – К.: Знання, 1999. 7. Кальченко А.Г. Логістика. – К.: КНЕУ, 2000. 8. Квартальнов В.А. Стратегический менеджмент в туризме: современный опыт управления. – М., 2000. 9. Квартальнов В.А. Теория и практика туризма – М.: Финансы и статистика, 2003. 10. Крикавський Є.В. Логістика. – Львів: НУ "Львівська політехніка", 1999. 11. Крикавський Є.В. Основи логістики. – Львів, 2004. 12. Крикавський Є.В. Логістика для економістів. – Львів, 2004. 13. Логистика / Под ред. Б.А. Аникина. – М.: Инфра – М, 2005. 14. Миротин Л.Б., Ташбаев И.Э. Логістика для предпринимателей: основне понятия, положення и процедуры. - М.: Инфра – М, 2003. 15. Михайличенко Г.І. Моделювання логістичних систем збуту для різних типів туристичних підприємств // Маркетинг і реклама.–2001.-№3.–с.28-34. 16. Николайчук В.Е. Логистика. – СПб.: Питер, 2004. 17. Окландер М.А. Контуры экономической логистики. – К.: Знания, 2000. 18. Окландер М.А. Промислова логістика. – Одеса, 2004. 19. Основы логистики / Под ред. Л.Б. Миротина, В.И. Сергеева. – М.:Инфра – М, 2004. 20. Прейгер Д., Малярчук Г. Розвиток іноземного туризму в Україні в контексті розбудови міжнародних транспортних коридорів // Економіка України. – 2001. - №6. – с.20-26. 21. Родионова В.Н. и др. Логистика. Конспект лекций. – М.: Инфра М, 2002. 22. Родников А.М. Логистика. Терминологический словарь. – М.: Экономика, 2000. 23. Сергеев В.И. Логистика в бизнес. – М.: Инфра – М, 2001. 24. Сергеев В.И., Кизима А.А., Эльяшевич П.А. Глобальные логистические системы. – СПб.: Бизнес – Пресса, 2001. 25. Смирнов І.Г. Логістика: просторово-територіальний вимір. – Монографія К.: Обрії, 2004. 26. Смирнов І.Г. Логістика авіаперевезень в туризмі // Туристично-краєзнавчі дослідження. Вип.4. – К., 2002. – с. 298-307. 27. Смирнов І.Г. Логістика туризму: макрорівень (на прикладі України)//Туристично-краєзнавчі дослідження. Вип.5. – К., 2004. – с.262-269. 28. Смирнов І.Г. Організація транспортно - логістичного обслуговування у внутрішньому туризмі//Внутрішній туризм в Україні: окремі аспекти. – К., 2002. – с.72-80. 29. Смирнов І.Г. Чинники територіальної організації логістичних систем//Продуктивні сили і регіональна економіка. – Ч.1. – К.: 2004, с.31-39. 30. Смирнов І.Г. Логістичний підхід до сталого розвитку туризму в регіоні // Наук. Вісник ЧТЕІ КНТЕУ. Вип.3. – Чернівці, 2005. – с.104-108. 31. Смирнов І.Г. Логістичні підстави сталого розвитку туризму в регіоні (на прикладі Бердигівщини) // Наук. Зб."Велика Волинь". – Т.32. – Житомир, 2005. – с.140-146. 32. Смирнов І.Г. "Pull" – подход в логистике туризма // Дистрибуция и логистика. – 2005. - №3. – с.12-15. 33. Смирнов І.Г. Туристська логістика: зміст та особливості викладання // Культура і освіта фахівців туристської сфери: сучасні тенденції та прогнози. Матеріали міжнародної науково – практичної конференції. – К.: КУТЕП, 2005. – с.345-349. 34. Стаханов В.Н., Шеховцов Р.В. Теоретические основы логистики. – Ростов – на - Дону, 2001. 35. Темный Ю.В. Введение в экономику туризма. – М., 2001. 36. Уотерс Д. Логистика. Управление цепью поставок. – М.: Юнити – Дана, 2003. 37. Чеботаев А.А., Чеботаев Д.А. Логистика и маркетинг. – М.: Экономика, 2005. 38. Шубаева В.Г. Исследование ресурсного потенциала территориального объекта как основы для формирования туристического предложения. – http: // www.marketing.spb.ru/cont/9/30/htm.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
1. Александрова А.Ю. Международный туризм – М.: Аспект – Пресс, 2004. 2. Джанджугазова Е.А. Маркетинг в индустрии гостеприимства. – М.: Академия, 2003. 3. Джонсон Д., Вуд Д., Вордлоу Д., Мэрфи – мл. П. Современная логистика. – М., 2002. 4. Квартальнов В.А. Иностранный туризм. – М.: Финансы и статистика, 2003. 5. Котлер Ф., Боуэн Дж., Мейкенз Дж., Маркетинг. Гостеприимство. Туризм. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2002. 6. Новикова А.М. Україна в системі міжнародних транспортних коридорів – К.: НІПМБ, 2003. 7. Масааки И. Гемба кайдзен. Путь к снижению затрат и повышению качества. – М.: Приоритет, 2005. 8. Смирнов І.Г. Транспортно - логістичні системи світу // Світове господарство в умовах глобалізації: Монографія. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2004. – с.77-94. 9. Смирнов І.Г. Україна в системі європейської логістики: геопросторовий аспект інтеграції // Львівська суспільно – географічна школа у національному та європейському вимірі: Матеріали міжнародного наукового семінару. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2005. – с.308-319. 10. Смирнов І.Г. Черноморський регион и Украина в системе Панъевропейской транспортно - логистической интеграции // Формирование транспортной сети Черноморского региона: Материалы IV Международная конференция. – Одесса, 2005. – с.60-61.
Передмова Історичний хід розвитку людства, необхідність вирішення загальнолюдських проблем, процеси глобалізації та регіоналізації викликали потребу переходу до якісно нової інфраструктури світопорядку, посилили інтеграційні процеси у різних сферах соціального життя, в тому числі – правовій. Усе це визначило особливу роль міжнародних, зокрема міждержавних, організацій у структуруванні сучасного соціального простору. Світове співтовариство та держави все більше визнають, що важливе значення для зближення національних правових систем особливо у межах міждержавних об’єднань мають загальноправові (загальнолюдські) принципи, завдяки яким відбувається поступальний правовий розвиток людства на даному етапі. Водночас “правова карта світу” є строкатою та неоднорідною. У зв’язку з цим на рубежі ХХ-ХХІ ст. значна роль відводиться, порівняльно-правовим дослідженням, які мають за мету з’ясування закономірностей розвитку сучасних правових систем світу, виявлення їх ролі та місця у міжнародних спільнотах, удосконалення національної системи джерел права. На основі цих досліджень сформувалась така галузь юридичної науки, як порівняльне правознавство, а відтак – й ідентична навчальна дисципліна. Курси порівняльного правознавства у західних університетах є традиційними вже багато років. В юридичних вузах багатьох країн світу викладається навчальний курс “Основні правові системи сучасності”. Нині існує нагальна потреба в оновленні системи вищої юридичної освіти в Україні, приведення її у відповідність з потребами нашого часу, загальноєвропейськими вимогами. Для вирішення складних завдань, які постають і постануть перед вітчизняними юристами в майбутньому, необхідним є широкий спектр правових знань, розуміння закономірностей правового розвитку як національної правової системи зокрема, так і людства в цілому; здатність досконало орієнтуватися в правовій багатоманітності сучасного світу. Курс “Сучасні правові системи світу” вже декілька років викладається в юридичних вузах України. Це важливо і для підвищення рівня та якості загальноправових знань сучасного юриста, і для формування майбутніх спеціалістів-компаративістів, здатних кваліфіковано вирішувати завдання не тільки в межах національного права, але й у межах інтегрованого правового простору, де пересікається як міжнародне, так і національне право. Щоб підготувати компетентних спеціалістів для сучасної транснаціональної юридичної практики, для роботи в правових системах, які входять в інтегровані міжнародні спільноти, – учбові плани сучасного юридичного вузу поряд з іншими дисциплінами повинні включати навчальні курси “Порівняльне правознавство”, “Сучасні правові системи світу”, що містять прогресивні правові ідеї. Курс “Сучасні правові системи світу” викладається на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка з 1995 р. і розрахований на один навчальний семестр. Він складається з семи розділів: теоретико-методологічні основи типологізації правових систем; характеристики романо-германського, англо-американського, дуалістичного (змішаного), релігійно-звичаєвого (традиційного) та міждержавно-правового типів правових систем. Значна увага при цьому приділяється характеристиці правових систем Ради Європи та Європейського Союзу. Завданням цього навчального посібника є формулювання поняття “правова система суспільства” як базового для характеристики національних правових систем та аналіз структури правової системи; типологізація основних правових систем сучасності, виявлення загальних ознак та особливостей кожного з основних типів (до яких на сучасному етапі відносяться і тип міждержавних правових систем). Посібник розрахований на студентів юридичних вузів (факультетів), студентів та викладачів факультетів міжнародних відносин, на усіх, хто цікавиться проблемами розвитку державно-правових явищ у сучасному світі.
|
