Тема 3. Реферування, анотування англомовних текстів

Реферат (summary, review, abstract)

Реферування – це процес переробки та викладу інформації в усній, або (частіше) – в письмовій формі.

Процес написання реферату тексту первинного документа (книги, статті тощо) відбувається в три етапи.

1-й етап – це читання вихідного тексту та його анализ з метою детального розуміння основного змісту, осмислення фактичної інформації (вивчаюче читання).

2-й етап – операції з текстом першоджерела: текст розбивають на окремі смислові фрагменти і здобувають основну й необхідну інформацію з кожного з них.

3-й етап –це згортання, скорочення, узагальнення, компресія виділеної основної фактологічної інформації та оформлення тексту реферата відповідно до прийнятої моделі.

Складові елементи реферату: 1) бібліографічний опис реферованого джерела; 2) мета дослідження (статті); 3) значимі наукові факти; 4) нові наукові ідеї, гіпотези, концепції; наукові процеси, явища тощо; 5) методи наукового аналізу, застосовані автором (авторами) статті; 6) авторські аргументи, пояснення; 7) висновки реферованого матеріалу; 8) рекомендації.

Короткий реферат зазвичай містить до 850 знаків.

 

Анотація (annotation, abstract)

Анотація – це коротка характеристика документа, його частини або сукупності документів з позиції змісту, призначення, форми та інших особливостей. Анотація має пояснювальний або рекомендаційний характер. Середній обсяг анотации – 500 друкованих знаків.

Основні джерела при підготовці анотації:

– титульний лист, що містить вихідні дані;
– зміст (перелік заголовків і власне текст оригиналу);
– висновки;

– передмова;

– післямова;

– примітки автора;

– графіки й таблиці в тексті.

Складові елементи анотації загалом збігаються із складовими елементами реферату.

Під час реферування (анотування) бажано користуватися стандартним набором висловів на основі безособових речень і пасивного стану дієслів. Наводимо деякі приклади.

У статті розглянуто... Мета статті... Основні цілі дослідження... Представлений огляд... Зроблена спроба.... Досліджено... Проаналізовано особливості... Вивчено... Розглянуто... Головну увагу приділено... Зображено... Охарактеризовано... Описано... Проведено дослідження... Проведено систематизацію й аналіз... Відзначено головні проблеми... Визначено основні етапи (аспекти)... Здійснено узагальнення... Висвітлено взаємозв'язок з... На підставі аналізу... Виявлено, що... Автор впевнений, що.... Автор вважає, що... На думку автора... Отримані результати дозволили авторові... Автор доходить висновку... Автори пропонують... Розкрито процес... Розкрито причини... Показано вплив... Установлено місце та роль... Виявлено участь... Визначено особливості формування... Показано значення... Наведено характеристику... Вирішено питання... Зазначено, що... Доведено, що... Окреслено характерні риси... Уточнено... Систематизовано й узагальнено...

 

Зразки анотацій:

Англійська комічна опера середини ХХ століття в контексті національної художньої традиції: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 [Електронний ресурс] / О.В. Петрова; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2006. — 18 с. — укp.
Досліджено оперні твори провідних англійських композиторів XX ст. Б.Брітгена, М.Тіппена й Х.Бертвістла, що належать до комічного жанру з метою виявлення в них специфіки комічного та з'ясування ролі національного фактора. В "Альберт Херінзі" Б.Брітгена висвітлено взаємозв'язок з сатиричною лінією англійського мистецтва, традиціями "Опери жебраків", образами англійського соціально-побутового та моралістичного роману, творчістю У.Хогарта, Р.Шерідана, Ч.Діккенса. У "Весіллі в Іванів день" М.Тіппета виявлено глибоке шекспіровське коріння (завдяки порівнянню зі "Сном літньої ночі") та його вплив на трактування комічного в опері, а також зв'язок творчістю представників національної літературної школи XX ст. (Т.Еліота, Б.Шоу, Д.Джойса, У.Б.Йейтса). У "Панчі та Джуді" Х.Бертвістла висвітлено роль традицій народного англійського театру, що зумовило втілення комічного у гострогротесковій модифікації. Проаналізовано опери у контексті національної музичної традиції, зокрема творчості Г.Персела, інструментальної та музичної культури єлизаветської епохи, жанру "маски", паралельних у часі та стилі культурно-мистецьких явищ середини XX ст.

Василь Витвицький: музикознавча та композиторська спадщина: Автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.01 [Електронний ресурс] / Л.В. Лехник; Львів. держ. муз. акад. ім. М.В.Лисенка. — Л., 2006. — 20 с. — укp.
Комплексно досліджено основні параметри і характеристики наукової та мистецької спадщини В.Витвицького - музикознавця, композитора, музичного критика, а також його музично-громадської діяльності у контексті музичної культури Галичини та західної української діаспори протягом двох останніх третин XX ст. Проведено систематизацію й аналіз музикознавчого доробку, притаманної музикознавцеві методології дослідження. Вивчено найзначніші музичні твори В.Витвицького, здійснено спробу визначити його внесок до української музики та музикознавства. Висвітлено особливе, унікальне місце В.Витвицького в українському музикознавстві та музичній культурі як музичного історика, критика, композитора, педагога й організатора музичного життя. Внаслідок багатогранності його творчості, великого обсягу музикознавчого, музично-публіцистичного доробку та композиторської майстерності його ім'я постає поряд з іменами найбільш відомих музик нашого часу в Україні та в українській еміграції.

 

Бібліотечна селекція документів в умовах інформатизації: Автореф. дис... канд. пед. наук: 07.00.08 [Електронний ресурс] / Т.Д. Булах; Харк. держ. акад. культури. — Х., 2006. — 20 с. — укp.
Розглянуто бібліотечну селекцію як системне явище, що сформувалося за умов змін у зовнішньому середовищі. Визначено основні етапи розвитку теорії бібліотечного відбору, передумови його трансформації у бібліотечну селекцію документів та її місце в технологічному циклі формування бібліотечного фонду в різні історичні періоди і на основі конкретизації його основних процесів обгрунтовано кількісний склад та змістове наповнення основних видів бібліотечної селекції за умов інформатизації. Проаналізовано особливості первинного відбору окремих носіїв інформації та сформульовано основні орієнтири визначення співвідношення між документами в процесі комплектування фонду. Описано технологію бібліотечної селекції з урахуванням функцій бібліотечних установ за умов інформатизації. Охарактеризовано електронну систему бібліотечної селекції як перспективний напрям діяльності вітчизняних бібліотек. Визначено основні аспекти покращення підготовки фахівців бібліотечної сфери. Висвітлено діяльність з формування фондів, організації їх зберігання та використання на основі бібліотечного відбору як технології, яка в процесі переходу до інформаційного рівня соціальних комунікацій трансформується в інтегративний процес бібліотечної селекції в єдиному інформаційному просторі.

 

Наводимо кілька текстів для самостійного реферування та анотування