НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА. Десантник Основные Характеристики Здоровье: 9 Броня: 1 Уклонение: 1 Маскировка: 0 Сопротивление: 0 Урон: 4 ДистанцияДесантник
Штурмовик
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з дисципліни
«ЦИВІЛЬНий захист»
Навчальна програма визначає зміст і обсяг навчання, форми контролю знань студентів напряму підготовки освітньо-кваліфікаційних рівня «магістр» з нормативної дисципліни «Цивільний захист». Навчальна дисципліна «Цивільний захист» є нормативною дисципліною, що включається в навчальні плани як самостійна дисципліна обов’язкового вибору. Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни «Цивільний захист» визначений державними вимогами (спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 року, № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України»). 1. мета і завдання дисципліни 1.1 МЕТА дисципліни Метою вивчення дисципліни є формування у студентів здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту (ЦЗ), з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також досягнень науково-технічного прогресу. 1.2 Завдання вивчення дисципліни передбачає засвоєння студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування НС, побудови моделей їхнього розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків. Освоївши програму навчальної дисципліни "Цивільний захист" спеціалісти (магістри) у відповідних напрямах підготовки, повинні бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог ЦЗ та володіти наступними головними професійними компетенціями для забезпечення реалізації вказаних завдань. Загальнокультурні компетенції охоплюють: · вміння визначити коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань з ЦЗ; · знання методів та інструментарію моніторингу НС, побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку та оцінки їх соціально-економічних наслідків; · здатність приймати рішення з питань ЦЗ в межах своїх повноважень. Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють: · проведення ідентифікації, дослідження умов виникнення і розвитку НС та забезпечення скоординованих дій щодо їх попередження на ОГ відповідно до своїх професійних обов’язків; · обрання і застосовування методик з прогнозування та оцінки обстановки в зоні НС, розрахунку параметрів уражальних чинників джерел НС, що контролюються і використовуються для прогнозування, визначення складу сил, засобів і ресурсів для подолання наслідків НС; · розуміння, розробка і впровадження превентивних та оперативних (аварійних) заходів цивільного захисту; · інтерпретування новітніх досягнень в теорії та практиці управління безпекою у НС. · забезпечення якісного навчання працівників ОГ з питань ЦЗ, надання допомоги та консультацій працівникам організації (підрозділу) з практичних питань захисту у НС; · оцінювання стану готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями та показниками.
1.3. МІСЦЕ МОДУЛЮ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ Цивільний захист є дисципліною соціально-гуманітарного циклу. Вона тісно пов’язана з філософією, етикою й естетикою, економікою, соціологією, охороною праці, безпекою життєдіяльності людини та екологією, політологією, конституційним, господарським правом та іншими галузями знань.
тематичний зміст дисципліни Заліковий модуль 1. Загальна підготовка Змістовий модуль 1. Моніторинг та спеціальний аналіз виникнення і розвитку НС Галузевий та теріториальний моніторинг. Ідентифікація та паспортизація об’єктів Аналізу та прогнозування наслідків НС НС, причини виникнення та складові системи їх моніторингу. Місце галузевого моніторингу за станом безпеки у відповідній сфері відповідальності центральних органів виконавчої влади. Найменування та визначення основних показників джерел природних НС та їх номенклатура, позначення, розмірність і порядок визначення параметрів уражальних чинників джерел техногенних НС, які контролюються і підлягають прогнозуванню. Вимоги щодо хаходів територіального моніторингу за об’єктами, ресурсами, процесами і системами захисту та ліквідації НС, стану впровадження превентивних заходів щодо зменшення їхніх масштабів. Мережа спостереження і лабораторного контролю. Урядова інформаційно-аналітична система з НС, збирання, оброблення, передавання та збереження моніторингової інформації. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки. Визначення та аналіз небезпек, пов’язаних з порушенням умов безпечної експлуатації ОГ. Виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву. Методи розв’язання типових завдань щодо ідентифікації потенційно-небезпечних об’єктів (ПНО). Основні етапи аналізу НС та прогнозування їхніх наслідків. Опис явищ, що прогнозуються, перелік вихідних даних. Способи виявлення потенційно-небезпечних зон з імовірними джерелами НС. Зонування територій за ступенем небезпеки. Література: 1, 2, 4, 6, 7,11, 12, 14, 18, 22, 23, 25, 28, 33.
Змістовий модуль 2. Планування заходів з питань цивільного
|
