Захисту. Механізми з регулювання екологічної безпекиМеханізми з регулювання екологічної безпеки Правовий режим зони надзвичайної екологічної ситуації Управління та здійснення контролю за проведенням робіт з ліквідації екологічних наслідків надзвичайних ситуацій Впровадження механізмів з регулювання екологічної безпеки (екологічний аудит, ліцензування небезпечних видів діяльності тощо). Визначення критеріїв і норм екологічної безпеки, контроль за безпечним використанням природних ресурсів. Організація і здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням вимог екологічної безпеки у процесі поводження з небезпечними, радіоактивними і токсичними речовинами, дотримання умов безпечного розміщення та збереження небезпечних, токсичних та радіоактивних відходів. Правової режим зони надзвичайної екологічної ситуації. Визначення порядку встановлення правового режиму зони на окремої місцевості, його організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення, в тому числі відповідного використання, охорони та відтворення природних ресурсів. Визнання юридичних та фізичних осіб потерпілими від надзвичайної екологічної ситуації та відшкодування завданих їм збитків. Методичне управління та здійснення контролю за проведенням робіт з ліквідації екологічних наслідків надзвичайних ситуацій. Організація робіт з прогнозування екологічного стану в районах розташування потенційно небезпечних об'єктів та інтенсивної господарської діяльності, в тому числі у випадку виникнення надзвичайних ситуацій. Література: 1, 4, 6, 11, 18, 25, 28, 33. 5.Методичні рекомендації щодо самостійного вивчення Дисципліни Самостійне вивчення дисципліни "Цивільний захист" необхідно проводити системно, використовуючи базові знання з соціально-гуманітарних, управлінських та економічних дисциплін. При вивченні дисципліни необхідно використовувати апробовані наукові методи і прийоми пізнання: від простого до складного, від загального до частки, методи аналізу і синтезу, наукової абстракції. Необхідно враховувати й індивідуальний підхід студента до самостійного вивчення курсу. Орієнтиром при такому підході можуть служити контрольні питання по кожній темі і література, що рекомендується. Основними формами самостійної роботи студента над вивченням дисципліни є: 1. Вивчення окремих питань тем тематичного плану за рекомендованими навчальними посібниками. 2. Конспектування статей, вміщених у журналах “Гражданская защита”, “Надзвичайна ситуація”, “Безопасность жизнедеятельности” та інших за рекомендацією викладача. 3. Написання рефератів під час самостійної позаурочної роботи. 4. Підготовка до практичних аудиторних робіт, виконання домашніх практичних робіт. 5. Підготовка до контрольних робіт та до тестування. Метою самостійного вивчення дисципліни є засвоєння студентами навчального матеріалу по окремих темах дисципліни, які виносяться на ці заняття. При підготовці до семінарських і практичних занять потрібно перед усім прочитати конспект лекцій з відповідних тем, вивчати понятійний апарат і осягнути логіку навчального матеріалу. Доцільно скористатися методичними порадами до відповідної теми і літературними джерелами, рекомендованими з кожної теми. Заліковий модуль 1. Загальна підготовка Змістовий модуль 1. Моніторинг та спеціальний аналіз виникнення і розвитку НС При вивченні першого питання слід звернути увагу на причини виникнення та складові системи моніторингу, місце галузевого моніторингу за станом безпеки у відповідній сфері відповідальності центральних органів виконавчої влади. Потрібно увагу направити на найменування та визначення основних показників джерел природних НС та їх номенклатура, позначення, розмірність і порядок визначення параметрів уражальних чинників джерел техногенних НС, які контролюються і підлягають прогнозуванню. Друге питання слід розглянути з питань заходів територіального моніторингу за об’єктами, ресурсами, процесами і системами захисту та ліквідації НС, стану впровадження превентивних заходів щодо зменшення їхніх масштабів. У третьому питанні необхідно акцентувати увагу на мережу спостереження і лабораторного контролю. Урядова інформаційно-аналітична система з НС, збирання, оброблення, передавання та збереження моніторингової інформації, методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки. Література: 1, 2, 4, 6, 7,11, 12, 14, 18, 22, 23, 25, 28, 33. Засоби контролю знань: усне опитування, індивідуальне завдання.
Змістовий модуль 2. Планування заходів з питань цивільного При вивченні першого питання слід звернути увагу на структурно-функціональна модель протидії НС (попереджувальна, компенсаційна, комплексна тощо), методику розроблення планів з попередження НС, що передбачає комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків НС природного характеру. Друге питання слід розглянути з питань заходів особливості планування дій персоналу щодо локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій на ПНО та пом'якшення їхніх наслідків. Вимоги до складання та змісту аналітичної і оперативної частини плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій. У третьому питанні необхідно акцентувати увагу на методику планування заходів із фізичного, функціонального, та комбінованого захисту персоналу, а також ліквідації наслідків НС, на основі прогнозу варіантів (сценаріїв) розвитку обстановки, аналізу власних та ресурсів третіх сторін щодо реагування на НС та ліквідації їхніх наслідків з урахуванням режиму функціонування системи. Література: 1, 2, 4, 6, 7,11, 12, 14, 18, 22, 23, 25, 28, 33. Засоби контролю знань: усне опитування, індивідуальне завдання.
Змістовий модуль 3. Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж та противибуховий
|
