Заключення

 

При підготовці майбутніх керівників господарської діяльності

основоположні завдання державної політики у сфері природно-техногенної безпеки і цивільного захисту населення на найближчу перспективу викладено в Посланні Президента України до Верховної Ради України “Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки” та Програмі дій Уряду України, схваленій Верховною Радою України:

- створення надійних гарантій безпечної життєдіяльності людей, технологічної та техногенної безпеки, забезпечення безаварійної роботи на об’єктах підвищеної небезпеки, досягнення високих норм та стандартів захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;

- розв’язання проблем, спричинених Чорнобильською катастрофою та надвисоким техногенним навантаженням довкілля, а також вирішення питань поводження з небезпечними відходами, упровадження технологій їх переробки, знищення хімічної зброї;

- запобігання виникненню надзвичайних ситуацій шляхом реалізації державних, регіональних, місцевих та об’єктових програм зниження рівня техногенно-екологічних ризиків;

- запровадження нових механізмів впливу на зниження техногенного навантаження об’єктів підвищеної небезпеки насамперед шляхом удосконалення дозвільної діяльності з обов’язковим страхуванням від техногенних ризиків;

- реформування, відповідне оснащення, навчання та виховання професійних сил реагування на надзвичайні ситуації;

- підвищення безпеки проживання населення у сейсмічно небезпечних районах;

- підтримка та сприяння реалізації спільних міжнародних проектів з питань цивільного захисту населення і територій;

- розвиток і вдосконалення відповідної нормативно-правової бази.

 

Питання до самоконтролю:

1. Назвати сигнали безпеки при НС.

2. Основні принципи і способи захисту населення при аваріях, катастрофах, стихійних лихах і застосуванні засобів ураження.

3.В чому полягає розробка і реалізація заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій?

4. Практично показати правила дії приладів радіаційного та хімічного контролю.

Література, що використовується: 1, 2, 3, 4, 8, 10, 12, 39, 42, 43, 44,45, 46, 48, 56, 60, 65

Змістовий модуль 5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-

економічних наслідків НС.

 

 

План

1. Небезпечні геологічні процеси і явища.

2. Захисні споруди: класифікація, види, характеристика

3. Дії у зонах затоплень, повеней.

4. Правила поведінки та дії населення при селевих потоках, обвалах та снігових заметах

 

5.1 Правила поведінки та дії населення при землетрусах

Землетруси - це специфічні явища, що відбуваються в певних ділянках земної кори. Вони можуть відбуватися як на суші, так і під водою. Землетруси завжди вражали людей і своєю руйнівною силою, і наслідками, що виражаються в опусканні земної кори, активізації вулканічної діяльності, утворенні цунамі і т.д.

Для людини дуже важливо знати, де і коли буде землетрус. Сучасна наука має свій в розпорядженні відомості про те, де може бути така стихійна біда тієї або іншої сили, але передбачити день і годину його поки що не може.

Роботи по прогнозуванню землетрусів ведуться десятки літ, останніми роками в цьому напрямі намітилися певні успіхи.

Передвісниками землетрусів, як це вже встановлено, можуть бути непрямі ознаки. В період, попередній землетрусу, наприклад, має місце змінювання параметрів физико-хімічного складу підземних вод. Ці ознаки реєструються спеціальними приладами геофізичних станцій. До передвісників можливих землетрусів слід віднести також деякі ознаки, які особливо повинно знати населення сейсмічно небезпечних районів; це – поява запаху газу в районах, де до цього повітря було чисте і раніше подібне явище не наголошувалося, турботу птахів і домашніх тварин, спалахи у вигляді розсіяного світла зірниць, іскріння близько розташованих, але один одного електричних дротів, що не торкаються, голубувате свічення внутрішньої поверхні стін будинків, мимовільне загоряння люмінесцентних ламп незадовго до підземних поштовхів. Всі ці ознаки можуть бути підставою для сповіщення населення про можливий землетрус.

Землетруси завжди викликали у людей різного ступеня розладу психіки, що виявляється в неправильній поведінці. Вслід за гострою руховою реакцією часто наступає депресивний стан із загальною руховою загальмованістю. Внаслідок цього, як показує статистика, велика частина одержуваних травм серед населення пояснюється неусвідомленими діями самих потерпілих, обумовлюваних панічним станом і страхом.

Чи можливо понизити психотравмуючу дію землетрусу на людину? Так, можливо, перш за все вихованням у кожної людини відчуття високої громадянськості, мужності, самовладання, дисциплінованості, відповідальності за поведінку не тільки самого себе і своїх близьких, але і оточуючих людей за місцем проживання, роботи або навчання. Вихованню цих якостей в значній мірі сприяє добре відлагоджена система підготовки населення по цивільній обороні, роз'яснювальна робота серед населення, усестороння агітаційно-масова робота.

У разі сповіщення про загрозу землетрусу або появи ознак його необхідно діяти швидко, але спокійно, упевнено і без паніки.

При завчасному сповіщенні про загрозу землетрусу, перш ніж покинути квартиру (будинок), необхідно вимкнути нагрівальні прилади і газ, якщо опалювалася піч – загасити її; потім потрібно одягнути дітей, старих і одягнутися самим, узяти необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування, медикаменти, документи і вийти на вулицю. На вулиці слід щонайшвидше відійти від будівель і споруд у напрямі площ, скверів, широких вулиць, спортивних майданчиків, незабудованих ділянок, суворо дотримуючи встановлений громадський порядок. Якщо землетрус почався несподівано, коли зібратися і вийти з квартири (удома) не представляється можливим, необхідно зайняти місце (встати) в дверному або віконному отворі; як тільки стихнуть перші поштовхи землетрусу, слід швидко вийти на вулицю.

На підприємствах і в установах під час землетрусу всі роботи припиняються, виробниче і технологічне устаткування зупиняється, вживаються заходи до відключення струму, зниженню тиску повітря, кисню, пару, води, газу і т. ін.; робітники, що працюють у формуваннях цивільної оборони, негайно прямують в райони їх збору, решта робітників і службовців займає безпечні місця. Якщо за умов виробництва - негайно зупинити агрегати, технологічну лінію, турбіну і ін. Якщо це не можливо здійснювати, то необхідно перейти на щадний режим роботи.

При знаходженні під час землетрусу зовні квартири (удома) або місця роботи, наприклад в магазині, театрі або просто на вулиці, не слід поспішати додому, треба спокійно вислухати вказівку відповідних посадовців по діях в ситуації, що створилася, і поступати відповідно до такої вказівки. У разі знаходження в суспільному транспорті не можна покидати його на ходу, потрібно дочекатися повної зупинки транспорту і виходити з нього спокійно, пропускаючи вперед дітей, інвалідів, людей похилого віку. Учні старших класів шкіл повинні допомогти дирекції і вчителям в підтримці порядку серед школярів молодших класів.

Землетрус може тривати від декількох митей до декількох діб (підземними поштовхами, що періодично повторюються). Зразкова періодичність поштовхів і час їх виникнення, можливо, буде повідомлятися по радіо і іншими доступними засобами. Слід свої дії погоджувати з цими повідомленнями.

Після землетрусу або навіть під час його – необхідно здійснювати заходи по наданню допомоги потерпілим та ліквідації наслідків землетрусу. В першу чергу такі роботи проводитимуть особи, що працюють у формуваннях цивільної оборони. Але і решта населення по заклику органів місцевої влади і органів управління ЦО повинна брати участь упершочергових рятувальних і аварійно-відновних роботах в районах руйнувань.

Велику допомогу з боку населення може бути наданий медичним установам і медичній службі цивільної оборони в підтримці нормальних санітарно-побутових умов в місцях тимчасового розселення (в наметових городках, антисейсмічних будівлях) потерпілих. Треба сприяти попередженню спалахів інфекційних захворювань, що є, як правило, супутниками стихійних бід. В цілях попередження виникнення і розповсюдження епідемій слід суворо виконувати усі протиепідемічні заходи, не ухилятися від щеплень і ухвалення лікарів. Необхідно ретельно дотримувати правила особистої гігієни і стежити за тим, щоб їх виконували всі члени сім'ї; потрібно нагадувати про це сусідам, товаришам по роботі.

 

5.2 Захисні споруди: класифікація, види, характеристика

Захисні споруди класифікуються за захисними властивостями, призначенням, місцем розташування, термінами будівництва, устаткуванням і місткістю.

При класифікації споруд за захисними властивостями використовуються дві характеристики:

- розмір навантаження, яке можуть витримати захисні конструкції і перекриття сховища при впливі надлишкового тиску вибухової (ударної) хвилі;

- коефіцієнт захисту (ослаблення) від впливу радіоактивних випромінювань, що показує, у скільки разів ПРУ послабляє дію радіації, а отже, і дозу опромінення людей.

За призначенням:

а) подвійного призначення: у мирний час вони використовуються як приміщення господарсько-побутового призначення (гардероб, душ, приміщення торгівлі або громадського харчування), спортивні, видовищні, підземні переходи, але у всякому разі вони повинні бути готовими до заповнення людьми через 12 годин;

б) спеціального призначення - для розміщення органів управління, систем оповіщення і зв'язку; для розміщення лікувальних установ, призначених для нетранспортабельних хворих.

За місцем розташування: вбудовані; окремо стоячі.

До вбудованих відносять захисні споруди, розташовані в підвальних і цокольних поверхах будинків. Такі захисні спорудження одержали велике поширення, їхнє будівництво економічно більш доцільне. Окремо стоячі споруди належить будувати тільки при неможливості будівництва вбудованих і розташовувати поза будинками на безпечній території.

За термінами будівництва: захисні споруди збудовані завчасно з застосуванням довговічних неспалéнних матеріалів; швидкозбудовані - із застосуванням місцевих будівельних матеріалів, які споруджуються за 24 години після оголошення загрози виникнення НС за заздалегідь підготовленою документацією.

За устаткуванням: захисні споруди з промисловим устаткуванням (у завчасно збудованих захисних спорудах); захисні споруди зі спрощеним устаткуванням (виготовляється і використовується самим населенням у швидкозбудованих захисних спорудах).

За місткістю: малі (600 осіб); середні (600-2000 осіб) і великі (більше 2000 осіб).