Руська трійця. Спробуємо тепер дати характеристику окремим, висловлюючись сучасною мовою, будівельним проектам, здійсненим з ініціативи та підтримки Петра Могили в Києві

Спробуємо тепер дати характеристику окремим, висловлюючись сучасною мовою, будівельним проектам, здійсненим з ініціативи та підтримки Петра Могили в Києві. Почнемо з оригінальних споруд. Перш ніж характеризувати їх, слід відзначити, що кам'яне будівництво в Києві практично не проводилося, очевидно, десь від 1471 року (з часу смерті останнього київського князя Семена Олельковича) і до початку XVII століття. Риси ренесансу, як можна думати, у Києві вперше виявилися при реконструкції церкви Успіння (Богородиці Пирогощі) на Подолі, що була здійснена у 1613-1614 роках італійським архітектором Себастіано Брачі на кошти міської громади.

 

Будівельна діяльність Петра Могили почалася не раніше 1628 року і тривала до його смерті. Одним із джерел фінансування цієї діяльності, поруч із залученням різноманітних пожертв, були його власні кошти. Щодо майстрів, які працювали на замовлення Петра Могили, то відомо, що в нього на службі протягом 1637-1638 років перебував архітектор Оттавіо Манчіні з Болоньї.

Потрібно також звернути увагу на характеристики масштабних робіт по відновленню ряду храмів давньоруської доби, здійснених Петром Могилою. Саме ці роботи привернули найбільшу увагу як його сучасників, так і пізніших дослідників. Слід відзначити, що ці роботи були за обсягом значно менші, ніж аналогічні роботи кінця XVII - першої половини XVIII століття. Вони не привели до радикальної зміни вигляду споруд, а лише внесли в їхню архітектуру деякі нові акценти. Першою спорудою, за відновлення якої взявся Петро Могила, ставши київським митрополитом, був Софійський собор, щойно відібраний від уніатів. Можна констатувати, що реконструкція Софійського собору, здійснена за Петра Могили, мала виразні риси стилю ренесанс (можливо, з елементами раннього бароко в інтер'єрі), що підтверджується як малюнками А. ван Вестерфельда, так і збереженою архітектурою каплиці у північно-східному куті собору..Мазепа здійснив перебудову Успенського собору, відбудував церкву Спаса на Берестові, реставрував Десятинну церкву. Аналіз будівельної діяльності Петра Могили в Києві показує, що з точки зору архітектурного стилю вона знаходиться в рамках ренесансу та раннього бароко. Її прогресивний характер підкреслює той факт, що за якихось двадцять років до того в Києві було споруджено будівлю з виразними рисами готики, яка іще міцно трималася на той час у провінціях Речі Посполитої - домініканський кляштор св. Миколая. Будівельна діяльність Петра Могили в Києві, як і його діяльність у галузі освіти, літератури, книгодрукування, теології, сприяла утвердженню цього міста в ролі основного культурного центру українських земель.

1 (1).

Запитання:

Вкажіть відповідність між дослідниками української культури та їхніми працями

2 (2).

Запитання:

Вкажіть відповідність між дослідниками української культури та їхніми науковими досягненнями

3 (3).

Запитання:

Вкажіть правильне твердження, яке б максимально повно характеризувало розвиток культури:

4 (4).

Запитання:

Яку назву має археологічна культура, відкрита у 1893 р. археологом В.Хвойкою на Київщині:

5 (5).

Запитання:

В якій праці давній авторів вперше згадується назва «кіммерійці»?

6 (6).

Запитання:

Вкажіть ім'я грецького історика, який писав про населення стародавньої України часів Великої Скіфії:

7 (7).

Запитання:

З якою археологічною культурою ототожнюють антський племінний союз?

8 (8).

Запитання:

Хто з істориків вважав антів предками українського народу?

Тема: "Княжий період в українській культурі" (5)

 

1 (9).

Запитання:

Вкажіть ім'я лікаря часів Київської Русі, про якого розповідає «Києво-Печерський патерик»

2 (10).

Запитання:

Під яким роком літописець згадує першу відому на Русі бібліотеку?

3 (11).

Запитання:

Кому був присвячений перший кам'яний храм, побудований Володимиром Великим?

4 (12).

Запитання:

Вкажіть ім'я відомого художника часів Київської Русі - ченця Києво-Печерського монастиря

5 (13).

Запитання:

У якому році була побудована Церква святого Пантелеймона?

Тема: "Українська культура литовсько-польської доби (ХІV – перша половина ХVІІ ст.)" (5)

 

1 (14).

Запитання:

У кого з українських гуманістів XVI століття центральним принципом гуманізму була ідея спільного блага?

2 (15).

Запитання:

У якому році була заснована Острозька колегія?

3 (16).

Запитання:

У якому році була заснована Київська братська школа?

4 (17).

Запитання:

Як називається перша книга надрукована в українських землях?

5 (18).

Запитання:

Визначте автора трактату «Про єдність церкви Божої під одним пастирем»

Тема: "Козацька епоха і формування культури українського (козацького) бароко" (5)

 

1 (19).

Запитання:

Які дисципліни входили до числа «семи вільних мистецтв», покладених в основу навчання у навчальних закладах часів Середньовіччя, в тому числі в Києво-Могилянському колегіумі?

2 (20).

Запитання:

В якому році був заснований Києво-Могилянський колегіум?

3 (21).

Запитання:

Який твір кінця XVII - початку XVIII століття вважається дослідниками першим посібником з історії?

4 (22).

Запитання:

Який з храмів побудовано в стилі українського (козацького) бароко?

5 (23).

Запитання:

Назвіть найвідомішого українського скульптора ХVІІІ століття

Тема: "Українські культурні традиції" (4)

 

1 (24).

Запитання:

Вкажіть, що саме було головним елементом при плануванні традиційного українського житла

2 (25).

Запитання:

З якого свята починався цикл Зимових свят в традиційному святковому календарі українців?

3 (26).

Запитання:

Під час якого з традиційних українських свят виконувався обряд «водіння куща»?

4 (27).

Запитання:

З якого часу в український побут почало входити церковне освячення шлюбу (вінчання)?

Тема: "Національно-культурне відродження ХІХ століття" (10)

 

1 (28).

Запитання:

В якому році царський уряд видав спеціальний указ, яким було заборонено навчання українською мовою?

2 (29).

Запитання:

В якому році було відкрито Новоросійський університет в м. Одеса?

3 (30).

Запитання:

Які принципи організації системи освіти в Російській імперії були закріплені статутом 1828 р.?

4 (31).

Запитання:

В якому році вперше була опублікована «Енеїда» Івана Котляревського?

5 (32).

Запитання:

Вкажіть назву першого в українській літературі соціально-психологічного роману

6 (33).

Запитання:

Визначте відповідність між українськими письменниками-реалістами та їхніми творами?

7 (34).

Запитання:

Вкажіть автора першої української національної опери «Запорожець за Дунаєм»

8 (35).

Запитання:

У якому році виникло Товариство пересувних художніх виставок?

9 (36).

Запитання:

Назвіть автора п'єс «Наймичка», «Мартин Боруля», «Сава Чалий»

10 (37).

Запитання:

У якому році була створена перша українська професійна театральна трупа

Тема: "Українська культура на початку ХХ ст. “Розстріляне відродження”" (12)

 

1 (38).

Запитання:

Коли з'являються перші «Просвіти» на східноукраїнських землях?

2 (39).

Запитання:

Яке з українських міст наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття було найпотужнішим у світі центром українського книговидавництва?

3 (40).

Запитання:

Який стиль набув поширення в українській архітектурі на початку ХХ століття, прийшовши на зміну еклектичному будівництву?

4 (41).

Запитання:

Яка з київських будівель побудована за проектом архітектора В.Городецького?

5 (42).

Запитання:

Хто став першим ректором Української академії мистецтв?

6 (43).

Запитання:

Коли було офіційно оголошено про утворення Української академії наук?

7 (44).

Запитання:

Як оцінювала українську культуру в роки революції, громадянської війни та на початку 1920-х значна частина керівництва КП(б)У на чолі з Д.Лебедем?

8 (45).

Запитання:

У яких сферах суспільно-політичного, економічного, культурного життя в часи українізації вводилось обов'язкове використання лише української мови?

9 (46).

Запитання:

До якої літературної течії входили такі українські поети, як М.Зеров, М.Йогансен, М.Рильський, М.Драй-Хмара?

10 (47).

Запитання:

Назвіть прізвище письменника, який мав великий вплив на молодих письменників 1920-х років, був неофіційним ідеологом ВАПЛІТЕ і виступав проти засилля в літературі примітиву?

11 (48).

Запитання:

В якому році було засноване мистецьке об'єднання «Березіль»?

12 (49).

Запитання:

У якому місті протягом 1926 - 1933 років працював театр «Березіль»?

Тема: "Українська культура в роки Другої світової війни та у післявоєнний період" (6)

 

1 (50).

Запитання:

Вкажіть прізвище режисера, який створив документальні фільми «Битва за нашу Радянську Україну» та «Перемога на Правобережній Україні»

2 (51).

Запитання:

Назвіть прізвище українського поета, який зазнав нищівної критики влади за поезію «Любіть Україну»

3 (52).

Запитання:

Вкажіть, хто з відомих українських літераторів своєю діяльністю сприяв ідеологічному цькуванню товаришів-письменників у післявоєнний період?

4 (53).

Запитання:

Визначте відповідність між українськими літературними діячами та їхніми творами?

5 (54).

Запитання:

Вкажіть назву роману, в якому автор виявив занепокоєння негативними явищами в морально-духовній сфері радянського суспільства. Роман був розкритикований і на два десятиліття вилучений з літературного процесу?

6 (55).

Запитання:

Визначте відповідність між українськими кінорежисерами та їхніми фільмами?

Тема: "Новітня українська культура: втрати, здобутки та перспективи" (1)

 

1 (56).

Запитання:

Коли Верховна Рада України ухвалила головний документ державної культурної політики - «Основи законодавства України про культуру»?

Руська трійця.

«Руська трійця» (1833—1837 рр.) — галицьке літературне угруповання, очолюване М. Шашкевичем, Я. Головацьким та І. Вагилевичем, що з кінця 1820-их років розпочало на Західних Українських Землях національно-культурне відродження.

Породжене в добу романтизму, воно мало виразно слов'янофільський і будительсько-демократичний характер. Учасники його вживали прибрані слов'янські імена (Шашкевич — Руслан, Вагилевич — Далібор, Головацький — Ярослав, його брат Іван — Богдан, Ількевич — Мирослав і т. д.). Його девізом були слова, що їх Шашкевич вписав до спільного альбому: «Світи, зоре, на все поле, поки місяць зійде».

Члени «Р. т.» «ходили в народ», записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови. Цікаву подорож Галичиною та Буковиною здійснив Я. Головацький. Закарпаттям подорожував І.Вагилевич, який проводив агітаційну роботу серед селян, закликаючи їх боротися за свої права. За це його заарештували і заборонили з'являтися в Закарпатті.

Навколо «Р. т.» об'єднувалася молодь, що прагнула працювати для добра свого народу. Деякі її члени (М. Ількевич, М. Кульчицький та ін.) були зв'язані з польським революційним підпіллям. Збираючи усну народну творчість, вивчаючи Історію рідного народу, перекладаючи твори слов'янських будителів та пишучи власні літературні й наукові твори, учасники угрупування твердили, що «русини» Галичини, Буковини й Закарпаття є частиною українського народу, який має свою історію, мову й культуру.

Діяльність «Р. т.» викликана як соціально-національним поневоленням українців в Австрійській Імперії, так і пробудженням інших слов'янських народів переступила межі вузького культурництва. Особливою пошаною членів «Р. т.» користувалася «Енеїда» І. Котляревського, фольклорні збірки М. Максимовича й І. Срезневського, граматика О. Павловського, а також твори харківських романтиків.

Захоплені народною творчістю та героїчним минулим українців і перебуваючи під впливом творів передових словянських діячів, «трійчани» укладають першу рукописну збірку поезії «Син Русі»(1833). У 1835 р. «Р. т.» робить спробу видати фольклорно-літературну збірку «Зоря», в якій збиралися надрукувати народні пісні, твори членів гурту, матеріали, що засуджували іноземне гноблення і прославляли героїчну боротьбу українців за своє визволення. Проте цензура заборонила її публікацію, а упорядників збірки поліція взяла під пильний нагляд.

Істотною заслугою «Р. т.» було видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р. у Будапешті), що, замість язичія, впровадила в Галичині живу народну мову, розпочавши там нову українську літературу. Вступне слово М. Шашкевича до альманаху було своєрідним маніфестом культурного відродження західноукраїнських земель Ідея слов'янської взаємності, що нею пройнята «Русалка Дністрова», споріднює її з Колларовою поемою «Slavy dcera» (1824), яка в значній мірі інспірувала діяльність «Р. т.». Вплив на постання «Р. т.» мав між іншими і чеський славіст Ян Ковбек.

«Русалку Дністровую» царський уряд заборонив. Лише 250 із 1000 примірників упорядники встигли продати, подарувати друзям і зберегти для себе, решту було конфісковано.

Гурток «Р. т.» припинив свою діяльність 1843 р. після смерті М. Шашкевича.

 

2.Нова українська література(Котляревський, Квітка Основ’яненко, Шевченко)

Нова українська літературна мова – це ьазована на народних говорах моваукраїнської нації, що є результатом творчості всього українського народуна чолі з його видатними культурними діячами від ХVІІІ століття до нашихднів. Поняття нової української літературної мови надзвичайно широке.Нова українська літературна мова ХVІІІ століття відрізняється відлітературної мови кінця ХХ століття. Найважливіша особливість нової української літературної мови полягає вїї максимальному зближенні з народними говорами. Нова українськалітературна мова розвинулась на основі південно-східного наріччя іактивно увібрала в себе та уніфікувала в єдину систему елементи двохінших наріч. Хоч південно-східне наріччя загалом найближче долітературної мови, однак літературна мова ні в фонетиці, ні в граматиці,ні в лексиці не збігається з ним. Класики української літератури І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко,Т. Шевченко на основі східноукраїнських говорів створили досконалий івисоко художній тип нової літературної мови. Внаслідок спорідненості наддніпрянських, полтавських і слобожанськихговірок діалектизми в мові творів І. Котляревського,Г. Квітки-Основ’яненка і Т. Шевченка загалом однотипні. Лексичний склад нової української літературної мови в своїй основі запоходженням діалектний. Приплив діалектної лексики до нової українськоїлітературної мови для різних періодів трактується неоднаково. Насучасному етапі проблема взаємодії діалектної лексики з лексикоюукраїнської літературної мови пов’язується передусім з питанням про культуру мови, про вдосконалення її будови в галузі лексики. Питання прозбагачення літературної мови діалектною лексикою, про вплив цьогопроцесу на проблеми культури мови є актуальним тільки для періоду, колинова українська літературна мова проходила складний шлях нормування,коли появлялися нормативні словники і починали діяти строгі правила щодовживання слів у різних функціональних стилях мови. Отже, про діалектну лексику як джерело збагачення нової українськоїлітературної мови можна говорити тільки стосовно періоду останніхдесятиліть. Для всіх інших етапів розвитку нової українськоїлітературної мови наукову проблему становить питання про шляхи входженнядіалектної лексики до літературної мови, про місце говіркових слівпорівняно з недіалектною лексикою в складі літературної мови [Матвія1990]. Важливим чинником у засвідченні та в нормуванні лексики літературноїмови в першій половині ХІХ століття була поява словників – опублікованихяк додаток до творів І. Котляревського, О. Павловського, М. Максимовичай рукописних А. Метлинського, П. Білецького-Носенка, М. Євстраф’єва.Назви словників є свідченням того, що діалектна лексика в першійполовині ХІХ століття сприймалася як складова частина лексичного фондулітературної мови.