Поняття про світоглядСвітогляд – це система поглядів на дійсність в яких людина виражає своє ставлення до оточуючої природи, соціального середовища і усвідомлює своє місце в світі; це сукупність філософських, наукових, політичних, естетичних, правових поглядів і переконань людини. Науковий світогляд — цілісна система наукових, філософських, політичних, моральних, правових, естетичних понять, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставлення людини до навколишньої дійсності й до самої себе. Його основу становлять погляди і переконання, що сформувалися на базі знань про природу та суспільство, й стали внутрішньою позицією особистості. С. визначає ідейну спрямованість життя людини. Є рушійною силою суспільного розвитку. С. визначається рівень суспільного розвитку. Світогляд складається з таких підсистем: - найбільш загальні знання як основа формування поглядів і переконань; - світоглядні вміння (виконувати розумові операції, робити висновки); - сукупність почуттів, в яких виражається позиція особистості; - вирішення світоглядних проблем на основі вольових якостей (цілеспрямованість, рішучість, самовладання, принциповість). Структура має компоненти: - система наукових знань, - погляди, - переконання, - ідеали. Погляди – певна точка зору на суть важливих явищ природи, суспільного життя, людського пізнання; прийняті людиною як достовірні ідеї, знання, теоретичні концепції, передбачення, що пояснюють явища природи і суспільства, є орієнтирами в поведінці, діяльності, в стосунках. Переконання – більш високий ступень усвідомлення оточуючого світу, впевненість людини в правильності своїх поглядів і переконань, що вимагає постійної готовності їх відстоювати; психічний стан особистості, який характеризується стійкими поглядами, впевненістю у правильності власних думок, поглядів, це сукупність знань, ідей, концепцій, теорій, гіпотез, в які людина вірить як в істину. Невід'ємною частиною переконань людини є її почуття. Втілення світоглядних переконань у життя, їх обстоювання і захист людина переживає емоційно. Важливий елемент світогляду — теоретичне мислення, здатність аналізувати, синтезувати, порівнювати, робити висновки. Воно дає змогу творчо осмислювати знання, розширювати світогляд. Складником світогляду є й воля людини, свідома саморегуляція людиною своєї поведінки і діяльності, регулювальна функція мозку, що полягає у здатності активно досягати свідомо поставленої мети, долаючи зовнішні та внутрішні перешкоди. Реалізуючи світоглядні ідеї в практичній діяльності, людина виявляє вольові якості (цілеспрямованість, рішучість, принциповість, самовладання). Для наукового світогляду характерні такі риси: - правильно пояснює минуле і сучасне (малює наукову картину світу. Наукова картина світу — це система уявлень про найзагальніші закони будови й розвитку Всесвіту та його окремих частин. Вона певною мірою стає елементом світогляду кожної людини, адже кожен хоче скласти певне уявлення про те, «звідки взявся світ», «як з'явилося життя на Землі». На основі наукових даних про тенденції розвитку явищ природи можна передбачати їх у майбутньому (так, астрономи визначають наступне затемнення Сонця, вчені-геофізики — землетруси); - дозволяє передбачати хід розвитку подій і явищ суспільства і природи; - має гуманістичний характер. Фактори: - приналежність до того чи іншого суспільного класу, групи, верстви; - особливості особистого життя людини; - матеріальні умови життя людини; - макросередовище і мікросередовище; - засоби масової комунікації Види / \ повсякденний матеріалістичний науковий ідеалістичний Функції С.: - орієнтаційна - інформаційно-відображувальна - оціночна Умови формування наукового С. у школярів: 1. Забезпечення глибокої наукової доведеності, логічної переконаності всіх теоретичних висновків і фактів світоглядного характеру. 2. Дотримання принципу історизму при вивченні програмного матеріалу. 3. Розвиток пізнавальної активності і самостійності учнів в процесі урочної і позакласної роботи. 4. Пробудження емоційного ставлення учнів до матеріалу, який вивчається. 5. Тісний зв'язок навчання з життям. 6. Врахування вікових і індивідуальних особливостей в процесі навчання і виховної роботи. (Рядки К.Д.Ушинського з картки.) 7. Особистість вчителя. З науковим співіснує релігійний світогляд. Релігія — особлива форма свідомості, стрижнем якої є віра в Бога - творця світу.Професор П. Щербань так визначає місце наукового і релігійного світоглядів у системі виховання: «Проте, є Бог чи його нема — це не проблема педагогіки. Бог існує для тих, хто вірить у Нього. Головне призначення наукового світогляду - відповісти на запитання: «Який є світ?», а релігійного - «Як жити у світі?». Тож краще було б, якби вони не ворогували між собою. Релігія звертається до почуттів людей і в цьому подібна до мистецтва. А тому слід позбутися зневажливого ставлення до релігії і разом з тим не поспішати відмовлятися від матеріалістичних переконань... Що ж до дискусій на світоглядні теми, то вони були і будуть, але корисними стануть лише при повазі до опонента. Цілком може статись, що погляди опонентів не стільки суперечать, скільки доповнюють один одного». Педагогам сучасної школи варто прислухатися до таких порад: 1. Поважаючи релегійні почуття віруючих учнів та їхніх батьків, поважно ставлячись до релігії, школа і вчитель повинні формувати у своїх вихованців науковий світогляд. 2. Учитель має бути людиною високої культури, знати історію, світову літературу, мистецтво, Біблію. 3. Визначаючи форми і методи формування світогляду, враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів, а також сімейні умови виховання. 4. Учитель повинен зробити все, щоб запобігти виникненню конфлікту, образи чи приниження гідності й почуттів віруючих учнів. 5. Учитель має спиратися на принцип релігійного плюралізму і віротерпимості, якій ґрунтується на тому, що всі люди віруючі: тільки одні вірять у те, що Бог є, а інші - що його немає. Головне - прищепити дитині доброту і чесність, здатність на благородний вчинок, уміння мислити і обстоювати свої переконання. А віра чи невір'я — цей вибір має бути самоусвідомленим. Робота з підручником: Фіцула М.М. Педагогіка - С. 242-243, 245-249. Визначення: Ø науковий світогляд Ø погляд Ø переконання - Характеристика релігійного світогляду. Вимоги до вчителя. - Шляхи формування наукового світогляду § навчальний процес § виховні ситуації § позакласна робота § учнівське самоврядування § позиція вчителя {обмеження знань Особливості формування наукового ž { малий життєвий досвід світогляду у молодших школярів ž {навіюваність {відсутність переконань І етап (1-4 кл.) – підготовчий Науковий світогляд виявляється у поведінці людини і визначається оптимальним засвоєнням понять, законів, теорій, готовністю обстоювати свої ідеали, погляди, переконаністю у щоденній поведінці та діяльності. Наголошуючи на визначальній ролі світогляду в поведінці людини, В. Сухомлинський писав: «Переконання — це не лише усвідомлення людиною істинності світоглядних та моральних понять, а й особиста її готовність діяти відповідно до цих правил і понять. Переконаність ми спостерігаємо тоді, коли діяльність людини мотивується світоглядом, коли істинність того чи іншого поняття не тільки не викликає в людини сумнівів, а й формує її суб'єктивний стан, її особисте ставлення до істини». Шляхи: Великі можливості формування наукового світогляду закладено в навчальному процесі. Кожна наука вивчає закономірності явищ певної галузі об'єктивного світу і, відповідно, кожний навчальний предмет робить свій внесок у формування наукового світогляду учнів. Предмети природничого циклу сприяють формуванню системи понять про явища і процеси природи, про її закономірності, виховують активне перетворювальне ставлення до природи. Під час вивчення гуманітарних, суспільних дисциплін учні знайомляться з етапами розвитку людських цивілізацій, сутністю явищ, що в них відбувалися. Вивчення рідної мови і літератури, історії свого народу, географії своєї країни сприяє формуванню в них ідеалів, поглядів на розвиток суспільства, розумінню ними змісту життя людей, визначенню мети діяльності, спрямованості своєї поведінки. Оскільки світогляд є системою наукових, політичних, філософських, правових, естетичних, моральних понять, поглядів і переконань, що визначають ставлення людини до навколишнього середовища й до самої себе, то кожен навчальний предмет — складова єдиного цілого у його формуванні. Вчитель може успішно формувати світогляд учнів лише за умови, що він добре знає не лише свій предмет, а й суміжні навчальні дисципліни і здійснює в процесі навчання міжпредметні зв'язки. Це дає змогу розкрити наукову картину світу, показати його єдність. Засвоєння сукупності всіх цих предметів сприяє формуванню цілісного наукового світогляду. У процесі вивчення навчальних дисциплін: теоретична спрямованість навчально-виховного процесу; забезпечення діалектичного мислення учнів на уроці. Зміст/ робота з підручниками і ін. / програмами початкової школи - Які початкові знання про природу отримують діти? Про суспільство? Організація навчального процесу (картка «Формуваннясвітогляду» Форми і методи роботи. (Приклад лабораторної роботи). Соціальна і професійна позиція вчителя. Організація єдності свідомості, переживань і діяльності. У позаурочній виховній роботі: підготовка виховних заходів, які б збагачували світоглядні знання школярів, формували погляди і переконання; залучення учнів до різноманітних видів діяльності, які сприяли б поєднанню їх свідомості, переживань і поведінки; корекція помилкових світоглядних понять, уявлень, поглядів і переконань учнів; Форми позакласної роботи: Масові: бесіди, ранки, перегляд і обговорення к/ф, робота з книгою,читацька конференція, відвідування музеїв, усний журнал, екскурсія, фестиваль. Групові: гуртки, клуби. Індивідуальні: бесіди, заняття за інтересами. Теми: Чому буває грім?, Очевидне – неймовірне. Загадки неба. Сон і сновидіння. Про тебе самого, малого. Перетворення знань на світоглядні погляди і переконання тісно пов'язане з формуванням в учнів системи ставлень до навколишнього середовища й до себе. Правильне ставлення до них формується в ситуаціях, коли індивід діє певним чином. Тому в процесі формування світогляду створюють умови, в яких учень міг би виявити своє ставлення до подій, явищ, про які йдеться, не побоявся дати їм принципову оцінку, висловити свою думку. Це сприяє формуванню єдності слова і діла, світогляду й поведінки, активної життєвої позиції. Методика виявлення рівня сформованості світогляду учнів: - аналіз відповідей із світоглядних питань на уроках; - спостереження за діяльністю і поведінкою учнів у різних ситуаціях; - порівняння даних спостережень педагогів, батьків та інших учасників педагогічного процесу; - проведення спеціальних співбесід, обговорення моральних та інших проблем. У формуванні світогляду важливо використати філософський зміст, традиції, звичаї та обряди народного календаря як джерела глибокого осмислення учнями екологічних, моральних та естетичних проблем. У народному розумінні Людина – органічна частина Матері-Природи, вищий вияв, вінець її розвитку. Звідси випливають ідеї гуманного ставлення до природи, її багатства, збереження її первозданності і цілісності. У народному розумінні неоціненне виховне значення мають народні філософські ідеї про безмежність світу, вічність життя та його постійне оновлення, циклічність природних явищ (сонце як джерело життя, земля як годувальниця всього живого), а також прогностична функція народного календаря («Вінця навколо Сонця — на дощ», «Небо над лісом посиніло — буде тепло», «Зірки стрибають — на мороз», «Дощ на Зелені свята — будуть великі достатки» та ін.). Матеріали народного календаря використовують на всіх уроках в початковій школі, у багатогранній позакласній та позашкільній роботі. Перетворення знань у світоглядні погляди і переконання тісно пов’язані з формуванням в учнів системного ставлення до дійсності та до себе. Тому виховна робота повинна передбачити ставлення умов, в яких учень мав би змогу виявляти своє ставлення до подій, явищ, що сприятиме формуванню єдності слова і діла, світогляду і поведінки, активної життєвої позиції.
Це цікаво В конституціях 43 держав світу законодавчого закріплення привілейоване положення певного віросповідання. США: церква за законом відокремлена від держави, але діє офіційний лозунг: «Мы веруем в Бога». На доларах цей лозунг žсимволізує економічну і релігійну єдність в житті країни. Присяга на Біблії.
відбулося. Дурень втішається тим, що і з іншими може трапитися те ж саме, що з ним. Абу - аль – Фародж.
формою правління, що будь-яка значна зміна в суспільному вихованні чи навряд можлива без зміни в самому державному устрої. Гельвецій.
інакше ні на що не здатне. Р. Кіплінг
которых гложет мысль, что они ни на что не способны. В.А.Сухомлинский
|
Розумна людна втішає себе тим, що усвідомлює неминучість того, що
