На тему«Формування збутової мережі туроператора»
студента IІІ курсу денної форми навчання групи 32 Букати Є.М.
Київ – 2014 План Вступ 1. Формування збутової мережі туроператора 2. Канали збуту туристичного продукту. 3. Вибір посередників та напрямки співпраці з ними. Висновок Список використаної літератури Вступ Успішна робота підприємства залежить тільки від виробленого продукту. Недостатньо зробити якісного товару, він має знайти свого споживача. Зустріч продукту із потенційним споживачем є найважливішою умовою його реалізації. Тому багато виробників пропонують ринку свої товари через посередників, формуючи власні канали продажів.
Канал продажів- це сукупність фірм чи окремих осіб (посередників), що беруть він чи допомагають передати іншій юридичній особі право власності на конкретний товар чи послугу з їхньої шляху від виробника до споживача, допомагаючи в такий спосіб виробнику забезпечити нормальний процес його комерційної діяльності.
Інакше кажучи, канал продажів - це, яким товари рухаються від виробника до споживача. Завдяки йому ми усуваються тривалі розриви у часі, місці й праві власності, що відокремлюють товари та від, які б їх придбати.
Процес просування туристських послуг від виробника до кінцевого споживача не прямий, часто вже не який передбачає їхньої особистої контакту. Сучасний туристський ринок характеризується наявністю великої кількості посередницьких ланок, без яких виробники туристських товарів та послуг просто більше не змогли б нормально функціонувати. Посередники займають проміжне становище між виробником і споживачем і є неодмінним елементом ринкового господарства, процесу товароруху.
На туристському ринку є територіальна роз'єднаність між виробником і споживачем. І тому контакти із потенційним споживачем найчастіше можливі лише крізь специфічні посередницькі організації - туроператорів і турагентів.
1. Формування збутової мережі туроператора Для забезпечення ефективної реалізації туристичних послуг підприємство індустрії туризму має здійснювати комплекс заходів, що знаходять своє вираження у формуванні маркетингової збутової стратегії. Необхідно враховувати, що в сучасних умовах збут розглядається усього лише як один з багатьох елементів маркетингу. Пітер Дракер визначив мету маркетингу так: “Мета маркетингу – зробити зусилля по збуті непотрібними. Мета – знати і розуміти клієнтів настільки добре, щоб товар чи послуга підходили їм і продавалися самі” [Дракер]. Це зовсім не означає, що зусилля по збуті і його стимулюванні втрачають своє значення. Тут мова йде про те, що вони стають частиною більш масштабного комплексу маркетингу. Більше того, практика маркетингу свідчить, що збут має розглядатися не як одноразовий захід, а як елемент глибоко продуманої довгострокової стратегії фірми. Роль збуту в маркетинговій діяльності обумовлена наступними обставинами: · у сфері збуту остаточно визначається результат усіх маркетингових зусиль підприємства; · пристосовуючи збутову мережу до запитів споживачів, створюючи їм максимальні зручності до, під час і після придбання продукту, підприємство має значно більше шансів для виграшу в конкурентній боротьбі; · під час збуту відбувається виявлення смаків і переваг споживачів. Той факт, що прибуток у кінцевому підсумку реалізується в сфері збуту, пояснює пильну увагу, що приділяє кожна турфірма організації й удосконаленню своїх збутових операцій. Розробка і реалізація збутової стратегії вимагає рішення наступних принципових питань: · вибір каналів збуту; · вибір посередників і визначення прийнятної форми роботи з ними. Збутова стратегія є однією із складових комплексу маркетингу підприємства і не може реалізуватися у відриві від інших маркетингових заходів. Разом з тим, з огляду на специфіку роботи турфірми, для неї важливо не лише виробити продукт, але довести його до цільового споживача в максимально зручній для нього формі, у найкоротший час і з максимальним економічним ефектом для самого підприємства. Тому збутова стратегія є однією з найважливіших частин загального маркетингу туристичного підприємства. Як і інші елементи маркетингової стратегії, збутова стратегія повинна бути тісно пов'язана з загальними цілями і завданнями туристичного підприємства, узгоджуватися зі стандартами, що діють всередині підприємства, і бути спрямованою на максимальне задоволення потреб клієнта по місцю, формі і часу придбання турпродукту. Збутова стратегія туристичного підприємства розробляється на основі загальної стратегії маркетингу підприємства з урахуванням всіх інших її компонентів (продукт, ціна, комунікації). Процес розробки збутової стратегії проходить наступні етапи: 1. Визначення зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на організацію збутової мережі; 2. Постановка цілей збутової стратегії; 3. Вибір каналів збуту (розподілу) і методів управління ними; 4. Аналіз і контроль за функціонуванням збутової мережі. Визначення зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на організацію збутової мережі, припускає детальне вивчення споживачів, їх місцезнаходження, оцінку збутової діяльності конкурентів, визначення можливостей і обмежень по розширенню обсягів продажів. Постановка цілей збутової стратегії тісно пов'язана з цілями маркетингової діяльності туристського підприємства. Основною метою при цьому є доведення продукту до споживача в максимально зручній для нього формі, у найкоротший термін і в доступному місці. Вибір каналів збуту (розподілу) і методів управління ними здійснюється виходячи з цілей і задач збутової стратегії підприємства, обсягів збуту і швидкості звертання. Найважливішими критеріями вибору каналів збуту туристського продукту є керованість каналу, велика гнучкість і здатність адаптуватися до вимог споживача, а також можливість підвищення ефективності його використання. Аналіз і контроль за функціонуванням збутової мережі припускає системну оцінку здійснюваних заходів з метою нагромадження інформації про ефективність діючої збутової мережі, визначення шляхів підвищення її ефективності, а також розробки коригувальних заходів [Дурович]. Основними показниками для аналізу функціонування збутової мережі є: обсяги реалізації, витрати на підтримку обраних каналів розподілу, швидкість звертання, швидкість і якість обслуговування споживачів, дотримання встановлених стандартів, методів і технологій обслуговування й ін.
|
