чим встановлюэться льтна придатнысть повытряного судна3.1. Для видачі сертифіката льотної придатності експлуатуюча організація подає до Служби реєстрації та сертифікації державних повітряних суден України заяву на отримання сертифіката (спеціального сертифіката) льотної придатності державного повітряного судна (додаток 3) (далі - заява) та акт перевірки стану льотної придатності державного повітряного судна та його експлуатаційної документації (додаток 4) (далі - акт). У разі закінчення строку дії сертифіката (спеціального сертифіката) льотної придатності під час тимчасового перебування повітряного судна в іншій експлуатуючій організації (виконання спеціальних завдань, регламентних робіт, робіт із продовження ресурсних показників, відсутність метеоумов тощо) оформлення заяви та акта дозволяється цій експлуатуючій організації, якщо вона допущена до експлуатації повітряних суден цього типу. Якщо на державному повітряному судні його розробником (виробником) виконувалися роботи з індивідуального продовження ресурсу (строку служби) або переведення на експлуатацію за технічним станом, то, крім заяви та акта, до Служби реєстрації та сертифікації державних повітряних суден України надсилається копія рішення розробника (виробника) (якщо воно приймалося) авіаційної техніки та копія технічного розпорядження уповноваженої посадової особи про встановлення відповідного ресурсу (строку служби). Допускається надання вищезазначених документів до Служби реєстрації та сертифікації державних повітряних суден України факсимільним або електронним зв'язком із обов'язковим наданням оригіналів документів. 3.2. Заява підписується командиром (керівником) експлуатуючої організації та скріплюється гербовою печаткою. 3.3. Акт оформляється після перевірки технічного стану державного повітряного судна комісією, призначеною наказом командира (керівника) експлуатуючої організації. Обсяг перевірки технічного стану повинен бути не меншим, ніж обсяг контрольного огляду згідно з регламентом технічного обслуговування державного повітряного судна відповідного типу. 3.4. Акт підписується членами комісії, затверджується командиром (керівником) експлуатуючої організації та скріплюється гербовою печаткою. 3.5. Разом з актом оформляється перелік агрегатів, ресурс (строк служби) яких відрізняється від ресурсу (строку служби) державного повітряного судна (додаток 5). 3.6. Заява та акт надсилаються до Служби реєстрації та сертифікації державних повітряних суден України. 3.7. Прийняті документи розглядаються Службою реєстрації та сертифікації державних повітряних суден України протягом 5 днів з дати надходження. Якщо документи оформлено з порушеннями цих Правил, то після їх розгляду у строк не більше трьох робочих днів Службою реєстрації та сертифікації державних повітряних суден України вони повертаються до експлуатуючої організації із зазначенням виявлених недоліків. 3.8. Якщо відомості, що містяться в заяві та акті, не відповідають вимогам цих Правил або якщо потрібно провести додаткову перевірку, строк розгляду заяви може бути продовжений не більше ніж на десять робочих днів з дати одержання недостатніх відомостей або з дати здійснення представниками Служби реєстрації та сертифікації державних повітряних суден України контролю стану льотної придатності державного повітряного судна на місці його основного базування або на місці його перебування. 3.9. Після вивчення наданих документів Службою реєстрації та сертифікації державних повітряних суден України приймається рішення про видачу сертифіката льотної придатності. 3.10. Експлуатуюча організація заносить номер сертифіката льотної придатності в розділ "Індивідуальні особливості повітряного судна" формуляра державного повітряного судна за формою: "Сертифікат льотної придатності державного повітряного судна N 2563, строк дії до 05.03.2012". Запис до формуляра державного повітряного судна засвідчується підписом заступника командира (керівника) експлуатуючої організації з озброєння (з інженерно-авіаційної служби (далі - ІАС) - начальника озброєння (ІАС)) та скріплюється гербовою печаткою. Вищезазначені записи заносяться до Книги обліку сертифікатів льотної придатності державних повітряних суден експлуатуючої організації (додаток 6) (далі - книга обліку). Старший технік (технік, бортовий технік) літака (вертольота) контролює строк дії сертифіката льотної придатності та відповідає за випуск у політ державного повітряного судна за відсутності діючого сертифіката льотної придатності. Начальник технічно-експлуатаційної частини ланки (загону) контролює строк дії сертифіката льотної придатності, наявність відповідного запису у формулярі та не допускає до польоту державне повітряне судно без наявності чинного сертифіката льотної придатності. Заступник командира авіаційної ескадрильї з озброєння (з ІАС) - начальник озброєння (ІАС) веде облік строку дії сертифікатів льотної придатності літаків (вертольотів) підрозділу та не допускає до польоту державне повітряне судно без наявності чинного сертифіката льотної придатності та відповідного запису у формулярі. 3.11. У разі псування, зношення або втрати сертифіката льотної придатності керівництво експлуатуючої організації проводить службове розслідування та надає матеріали про його проведення до Служби реєстрації та сертифікації державних повітряних суден України. Видача нового сертифіката льотної придатності здійснюється на загальних підставах згідно з цим розділом. 9не можу знайти((( 208.Чому повинна выдповыдати особа яка належить до авіаційного персоналу Особа, яка належить до авіаційного персоналу, повинна бути сертифікована на відповідність її діючим в Україні кваліфікаційним вимогам за професійною ознакою. Закони України Про авіаційно – рятувальні служби 210.Аварíйно-рятувáльна слýжба — сукупність організаційно об'єднаних органів управління, сил та засобів, призначених для вирішення завдань щодо запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру й окремих їх наслідків, проведення пошукових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт. Служба рятування людей, суден і літаків, які потрапили в біду, піднімання затонулих суден і проведення підводно-технічних робіт. 211.Спеціалізована аварійно-рятувальна служба - професійна аварійно-рятувальна служба, що має підготовлений і споряджений особовий склад для ліквідації окремих класів і підкласів надзвичайних ситуацій (гасіння газових фонтанів, подання медичної допомоги потерпілим, водолазні роботи тощо) та відповідні аварійно-рятувальні засоби. 212.Завдання та функції аварійно-рятувальних служб (у питані питається що не відноситься)Основними завданнями аварійно-рятувальних служб є: проведення під час виникнення надзвичайних ситуацій на об'єктах і територіях аварійно-рятувальних робіт; ліквідація надзвичайних ситуацій та окремих їх наслідків; виконання робіт із запобігання виникненню та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та щодо захисту від них населення і територій; захист навколишнього природного середовища та локалізація зони впливу шкідливих і небезпечних факторів, що виникають під час аварій та катастроф. Відповідно до покладених на них завдань основними функціями аварійно-рятувальних служб є: забезпечення готовності своїх органів управління, сил і засобів до дій за призначенням; пошук і рятування людей на уражених об'єктах і територіях, подання у можливих межах невідкладної, у тому числі медичної, допомоги особам, які перебувають у небезпечному для життя й здоров'я стані, на місці події та під час евакуації до лікувальних закладів; ліквідація особливо небезпечних проявів надзвичайних ситуацій в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіаційного та бактеріального зараження, інших небезпечних проявів; контроль за готовністю об'єктів і територій, що ними обслуговуються, до проведення робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій; участь у розробленні та погодження планів реагування на надзвичайні ситуації на об'єктах і територіях, що ними обслуговуються; участь у проведенні експертизи проектних рішень щодо поліпшення захисту об'єктів і територій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій; участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію об'єктів, які потребують аварійно-рятувального обслуговування; участь у підготовці рішень з питань створення, розміщення, визначення обсягів матеріальних резервів для ліквідації надзвичайних ситуацій; організація ремонту та технічного обслуговування аварійно-рятувальних засобів, розроблення та виробництво їх окремих зразків; пропаганда у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та участь у підготовці працівників підприємств, установ та організацій і населення до дій в умовах надзвичайних ситуацій. Завдання і функції конкретних аварійно-рятувальних служб визначаються їх статутами чи положеннями, які погоджуються з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, та затверджуються згідно з законодавством. 213.ПЕРЕЛІК(тут знову не підлягають)об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами Геологорозвідка:об'єкти розвідувального буріння на суші, континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України, що здійснюється з метою загального вивчення надр, пошуку і розвідки нафтових, газових та родовищ корисних копалин, проведення інженерно-геологічних, еколого-геологічних та палеонтологічнихдосліджень, контролю за режимом підземних вод, прогнозування землетрусів і дослідження вулканічної діяльності;об'єкти геологічного вивчення надр із застосуванням вибухових матеріалів;об'єкти дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, проходження та ліквідації в установленому порядку розвідувальних гірничих виробок і свердловин.Вугільна промисловість:діючі шахти, а також шахти, що будуються, реконструюються або закриваються;розрізи і збагачувальні фабрики.Гірничорудна та нерудна промисловість:гірничозбагачувальні комбінати, рудники (шахти), в тому числі ті, що підлягають закриттю, збагачувальні фабрики, кар'єри з видобутку залізної, марганцевої і сірчаної руд, солі калійних добрив, флюсо-доломітів, хвостосховища, шламонакопичувачі;підприємства з видобутку нерудних будівельних матеріалів потужністю понад 50 тис. куб. метрів гірничої маси на рік, а також підприємства, де проводяться підривні роботи, об'єкти, де здійснюється виготовлення найпростіших вибухових промислових речовин, об'єкти транспортного будівництва та спеціальні підземніспоруди. Нафтогазова промисловість: об'єкти розвідки, буріння та експлуатації нафтових і газових родовищ; діючі свердловини і технологічні об'єкти підготовки газу для далекого транспортування на газових промислах та підземних сховищах, магістральні газопроводи, конденсатопроводи і споруди на них, системи газопостачання природним та скрапленим газом, промислові об'єкти, які використовують газ системи газопостачання побутових споживачів. Хімічна та нафтохімічна промисловість: вибухо- і пожежонебезпечні об'єкти на підприємствах хімічної, нафтохімічної, нафтопереробної, газопереробної, хіміко-фармацевтичної, мікробіологічної, лісохімічної, целюлозно-паперової галузей; підприємства з виготовлення вибухових матеріалів і виробів на їх основі, виготовлення та утилізації боєприпасів, забезпечення нафтопродуктами; магістральні нафтопроводи,нафтопродуктопроводи, аміакопроводи, етиленопроводи; захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва в підземних виробках та природних порожнинах; об'єкти, де використовуються рідкий хлор та аміак. Металургійна промисловість: об'єкти коксохімічного, агломераційного, вогнетривкого, доменного, сталеплавильного, прокатного, кисневого, газового, феросплавного і ливарного виробництва; підприємства кольорової і порошкової металургії. Машинибудування: об'єкти розщеплення повітря, стаціонарні ацетиленові станції; вибухо- і пожежонебезпечні технологічні об'єкти; спеціальні технологічні об'єкти із застосуванням горючих, вибухонебезпечних, отруйних газів. Енергетика: діючі електростанції і теплоцентралі, пускові котельні та розподільні установки АЕС, електроустановки споживачів напругою понад 1000 вольт. Транспортно-дорожній комплекс: автомобільні, залізничні, морські та річкові вокзали, аеропорти, аеродроми, морські та річкові порти, метрополітени, мости, тунелі та шляхопроводи, райони відповідальності України за організацію обслуговування повітряного руху, водні об'єкти України, в тому числі у зоні відповідальності України на Чорному та Азовському морях, на річках Дніпрі та Дунаї. Агропромисловий комплекс: вибухо- і пожежонебезпечні об'єкти заготівлі та переробки зерна, комбікормові заводи і цехи, підприємства спиртової, цукрової, соледобувної, олійно-жирової та інші вибухо- і пожежонебезпечні об'єкти харчової і переробної промисловості,аміачні холодильні установки, сховища в підземних виробках та природних порожнинах. Деревообробна, легка та текстильна промисловість: вибухо- і пожежонебезпечні об'єкти. Житлово-комунальне господарство: насосні станції водопостачання та каналізації; об'єкти скидання стічних вод в підземних виробках та природних порожнинах. Торгівля, соціально-культурна сфера: аміачні холодильні установки; рекреаційні зони та інші території в період масового відпочинку людей або занять промислом, який не суперечить законодавству, в тому числі місця туристичної діяльності в гірських, лісових та спелеологічних районах; геологічні території та об'єкти, гірничі об'єкти, які використовуються як заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні та оздоровчі заклади. Зона відчуження і зона безумовного (обов'язкового) відселення: у тому числі об'єкт "Укриття" та інші потенційно небезпечні об'єкти спеціальних підприємств, розташованих у цих зонах. 214. Види аварійно-рятувальних служб, їх статус Аварійно-рятувальні служби можуть бути спеціалізованими або неспеціалізованими, створеними на професійній або на непрофесійній основі. Відповідно до специфіки діяльності професійні аварійно-рятувальні служби можуть бути спеціальними (воєнізованими). Аварійно-рятувальні служби поділяються на державні, комунальні, аварійно-рятувальні служби громадських організацій та аварійно-рятувальні служби підприємств, установ, організацій (далі - об'єктові аварійно-рятувальні служби). Особливим видом аварійно-рятувальних служб є служби медицини катастроф, які діють у складі центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф системи екстреної медичної допомоги, що створюються органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування областей, міст Києва та Севастополя відповідно до закону. Основним завданням служб медицини катастроф є надання потерпілим в екстремальних ситуаціях (стихійне лихо, катастрофи, аварії, масові отруєння, епідемії, епізоотії, радіаційне, бактеріологічне та хімічне забруднення тощо) екстреної медичної допомоги. Координацію діяльності центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф на випадок виникнення екстремальних ситуацій здійснюють центральна та територіальні координаційні комісії, що утворюються згідно із законодавством. Організаційно-методичне забезпечення діяльності центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Типове положення про центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф затверджується Кабінетом Міністрів України. 215.особливий вид державних аварійно рятувальних служб Особым видом аварийно-спасательных служб являются службы медицины катастроф, которые действуют в составе центров экстренной медицинской помощи и медицины катастроф системы экстренной медицинской помощи, которые создаются органами власти Автономной Республики Крым, органами местного самоуправления областей, городов Киева и Севастополя в соответствии с законом. Основным заданием служб медицины катастроф является предоставление потерпевшим в экстремальных ситуациях (стихийное бедствие, катастрофы, аварии, массовые отравления, эпидемии, эпизоотии, радиационное, бактериологическое и химическое загрязнение и тому подобное) экстренной медицинской помощи. Координацию деятельности центров экстренной медицинской помощи и медицины катастроф на случай возникновения экстремальных ситуаций осуществляют центральная и территориальные координационные комиссии, которые образуются в соответствии с законодательством. Организационно-методическое обеспечение деятельности центров экстренной медицинской помощи и медицины катастроф осуществляется центральным органом исполнительной власти, который обеспечивает формирование и реализует государственную политику в сфере здравоохранения. Типовое положение о центре экстренной медицинской помощи и медицины катастроф утверждается Кабинетом Министров Украины. 216.Залучення аварійно-рятувальних служб до ліквідації надзвичайних ситуацій здійснюється: згідно з планами реагування на надзвичайні ситуації на об'єктах і територіях, що ними обслуговуються 217.думаю цеосновні завдання 218.Залежно від обставин, що склалися у зоні надзвичайної ситуації, керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації самостійно приймає рішення щодо: 219. Матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності аварійно-рятувальних служб Матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності аварійно-рятувальних служб здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, підприємств, установ, організацій, у тому числі громадських, що створюють аварійно-рятувальні служби, коштів від надання додаткових платних послуг, а також добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, інших не заборонених законодавством джерел. Фінансування медико-психологічної реабілітації державних аварійно-рятувальних служб здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на утримання аварійно-рятувальних служб. Обсяг фінансування визначається уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Фінансування медико-психологічної реабілітації інших аварійно-рятувальних служб, визначених у статті 8 цього Закону, здійснюється за рахунок їх власних коштів.
|
