Нормування оборотних коштів

 

Визначення потреби в оборотних коштах, яка необхідна для забезпечення безперервного й нормального функціонування виробництва, здійснюється в процесі нормування. Метою нормування є визначення раціонального розміру оборотних коштів, що відволікаються на певний строк у сферу виробництва та сферу обігу.

Нині найбільш поширені три методи нормування оборотних коштів:

1. Метод прямого розрахунку.

2. Аналітичний.

3. Коефіцієнтний.

Основним методом нормуванням оборотних коштів є метод прямого розрахунку, який ґрунтується на розра­хунках нормативів по кожному нормованому елементу оборотних засобів: виробничих запасах, незавершеному виробництву, витратах майбутніх періодів та залишках готової продукції на складах. Цей метод є найпоширенішим, тому що він дає змогу точніше нормувати використання оборотних засобів підприємства, враховуючи специфі­ку виробництва та умови його розвитку. Крім цього, він дає мож­ливість проаналізувати, наскільки оптимальними є встановлені нор­ми, виявити їх недоліки, якщо такі є.

Аналітичний метод застосовується в тому випадку, коли в планованому періоді не передбачено істотних змін в умовах роботи підприємства порівняно з попереднім. У цьому випадку норматив оборотних коштів визначається виходячи зі співвідношення між темпами росту обсягу виробництва та розміром нормованих оборотних коштів у попередньому періоді.

При коефіцієнтному методі норматив визначається на базі нормативу попереднього періоду шляхом внесення в нього змін з урахуванням умов виробництва, постачання, реалізації продукції, розрахунків.

Особливості елементів оборотних коштів визначають специфіку їх нормування. Розглянемо основні методи нормування найважливіших елементів оборотних коштів: виробничих запасів, незавершеного виробництва та готової продукції.

Норматив оборотних коштів – це їх мінімальний плановий розмір, необхідний для нормального функціонування підприємства.

1. Норматив власних оборотних коштів у виробничих запасах (Н_пр.з.) визначається шляхом множення денної потреби у визначеному виді матеріальних ресурсів (Д) на норму запасів у днях (З_дн):

 

. (2.60)

Денна потреба визначається за формулою

, (2.61)

де М_о - загальна потреба в даному виді ресурсів, нат. од.

, (2.62)

де q_i - маса (площа) заготівлі однієї деталі (виробу) i-го виду, нат. од.

Маса (площа) заготівлі визначається виходячи з коефіцієнта використання матеріалу (К_м) та чистої ваги деталі (виробу) (М_i):

. (2.63)

Норма запасу оборотних коштів – це мінімально необхід­на кількість днів, на яку треба визначити запас матеріалів для нор­мального функціонування підприємства.

Поточний запас – основний вид запасу, необхідний для безперебійної роботи підприємства між двома суміжними поставками, визначається в натуральних одиницях (З_пот):

, (2.64)

де Т_пост - період постачання даного матеріального ресурсу в днях.

Мінімальний запас (З_min) дорівнює страховому запасу (З_страх). Страховий запас створюється на випадок непередбачених відхилень у постачанні та забезпечує безупинну роботу підприємства. Визначається як добуток потреби в ресурсі на період зриву постачання (Т_{ср.пост.}):

 

(2.65)

Максимальний запас (З_max) можна визначити як суму мінімального (страхового) запасу та поточного запасів:

. (2.66)

Середній запас визначеного виду матеріального ресурсу (З_сер) визначають:

. (2.67)

Транспортний запас створюється за випадку перевищення термінів вантажообігу порівняно з термінами документообігу на підприємствах, вилучених від постачальників на значні відстані.

Технологічний запас створюється за випадків, коли даний вид сировини має потребу в попередній обробці (наприклад, на підсушування сировини, підігрівши і т. ін.).

Підготовчий запас зв'язаний з необхідністю приймання, розвантаження, сортування та складування виробничих запасів. Норми часу встановлюються за допомогою хронометражу.

Знаючи нормативну величину виробничих запасів у натуральних вимірниках можна перейти до його представлення у вартісному вираженні й обчислити загальний норматив оборотних коштів у виробничих запасах.

Приклад. Чиста вага деталі виготовленої зі сталі 100 кг, норма витрати сталі 115 кг, випускається 5000 виробів у рік. Постачання сталі здійснюються один раз у квартал. Транспортний запас - три дні.

Визначте величину поточного, страхового та транспортного запасів.

Для визначення величини поточного запасу необхідно розрахувати денну потребу в матеріалі:

Д = (115 х 5000) / 360 = 1597 кг = 1,597 т.

Тоді величина поточного запасу складе:

З = 1,597 х 90днів =143,73 т.

Величина страхового запасу визначимо як 50% поточного запасу:

З_стр = 0,5 х З_пот = 0,5 х 143,73 = 71,865 т.

Норматив оборотних коштів у транспортному запасівизначимо шляхом множення денної потреби у визначеному виді матеріальних ресурсів (Д) на норму перебування запасів у вигляді транспортного запасу (З_дн):

З_тр = 1,597 х 3 = 4,791 т.

Величина виробничого запасу сталі дорівнюватиме:

Н_пр.з=143,73+71,865+4,791=220,386 т

 

2. Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві (Н_нзв) визначається за формулою:

, (2.68)

де С_р - собівартість річного випуску продукції;

Т_ц - тривалість циклу виготовлення продукції, днів;

К_нз - коефіцієнт наростаючих витрат, що відбиває ступінь готовності виробів і визначається за формулою

, (2.69)

де М - сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу, грн;

С₁ - собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат, грн;

С₀ - одноразові витрати спочатку циклу виготовлення продукції, грн;

С_n - поточні витрати на виготовлення продукції, грн

3. Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції (Н_гп) визначається як добуток одноденного випуску продукції за виробничою собівартістю (П_с) на норму запасу готової продукції на складі в днях (З_дн):

 

. (2.70)

У свою чергу, норма запасу складається з кількості днів, яка необхідна для підготовки продукції до реалізації (комплектація, пакетування, фасування, відвантажування споживачам тощо).

4. Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів (Н_бп) розраховується виходячи з залишків коштів на початок періоду (Р_н) і суми витрат, які необхідно буде здійснити в плановому періоді (Р_пл) за мінусом суми для майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції (Р_пог):

 

. (2.71)

 

 

Запитання для обговорення

 

 

1. Дайте визначення поняття “оборотні фонди” підприємства.

2. Розкрийте сутність оборотних фондів та визначте основні риси, які відрізняють їх від основних фондів підприємства.

3. Які елементи входять до складу оборотних фондів підприємства?

4. Відмінність та єдність оборотних фондів та фондів обігу.

5. Сутність оборотних коштів підприємства.

6. За якими класифікаційними ознаками поділяються оборотні кошти підприємства?

7. За допомогою яких показників оцінюється ефективність використання оборотних коштів підприємства?

8. Шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства.

9. Проблеми підвищення ефективності використання оборотних коштів на підприємствах України.

10. Визначення необхідного вивільнення або додаткового залучення оборотних коштів внаслідок підвищення ефективності їх використання.

11. Розкрийте мету нормування оборотних коштів підприємства.

12. Які методи нормування оборотних коштів існують?

13. Чи потрібно встановлювати централізовано нормативи оборотних коштів?