Виробнича структура та інфраструктура підприємства

 

Виробництво є процесом, спрямованим на створення продукції або надання послуг з метою задоволення суспільних і особистих потреб. Іншими словами - це виробнича система (рис. 3.1), в якій здійснюється трансформація факторів виробництва в готовий продукт або послугу [11].

 

Фактори виробництва: - засоби праці; - предмети праці; - капітал; - персонал; - підприємницькі здібності

Використання ресурсів Виробничий процес

Результат: - продукція; - послуги

 

Рисунок 3.1 – Схема виробничої системи

 

Для успішного функціонування виробництва необхідно раціонально побудувати виробничий процес у просторі, тобто визначити, виходячи з особливостей виробництва, найбільш ефективну структуру підприємства.

Промислове виробництво складається з виробничих підрозділів - цехів, ділянок, а також обслуговуючих господарств, органів управління, організацій та установ, покликаних задовольняти потреби працівників та членів їх родин.

Комплекс виробничих підрозділів, організацій з управління підприємством та обслуговуванням працівників, їхня кількість, величина, взаємозв'язки та співвідношення між ними за розміром зайнятих площ, чисельності працівників і пропускної здатності є загальною структурою підприємства.

До виробничих ланок підприємства відносяться цехи, ділянки, де виготовляється основна продукція, інструменти, запасні частини для ремонту устаткування, виробляються різні види енергії для технологічних цілей тощо.

До організацій, що обслуговують працівників підприємства, відносяться житлово-комунальне господарство, дитячі установи, їдальні, підсобне господарство, профілакторії, мережа навчальних закладів з підвищення виробничої кваліфікації та культурного рівня робітників та службовців тощо.

Виробничі підрозділи - цехи, ділянки, що обслуговують господарства та служби (прямо або побічно беруть участь у виробничому процесі), зв'язки між ними, взяті в сукупності, - складають виробничу структуру.

Виробнича структура характеризує розподіл праці між підрозділами підприємства та їх кооперацію. Вона суттєво впливає на техніко-економічні показники виробництва, на структуру управління підприємством, організацію обліку.

Виділяють три типи виробничої структури промислових підприємств: технологічний, предметний і змішаний.

На підприємствах з технологічною структурою цехи та виробничі ділянки створюються за принципом технологічної однорідності (наприклад, наявність механічного, складального, ливарних цехів). Цей тип виробничої структури спрощує керівництво цехом, дозволяє маневрувати розміщенням людей, полегшує перебудову виробництва з однієї номенклатури виробів на іншу. До числа недоліків відносяться: виникнення зустрічних маршрутів руху виробів, відносне збільшення тривалості виробничого циклу та витрат на транспортування.

Під час предметної структури цехи та ділянки зайняті виготовленням будь-якого визначеного виробу або групи виробів і розташовуються в цьому випадку по ходу технологічного процесу. У цехах предметної спеціалізації прагнуть по можливості здійснити закінчений (замкнений) цикл виробництва виробів. Предметна структура спрощує й обмежує форми виробничого взаємозв'язку між цехами, скорочує шлях руху деталей, спрощує й здешевлює міжцеховий і внутрішньоцеховий транспорт, підвищує відповідальність працівників за якість робіт, дозволяє розставити устаткування по ходу технологічного прогресу. Усе це, у кінцевому рахунку, забезпечує збільшення випуску продукції, підвищення продуктивності праці та зниження собівартості виробів.

Під час змішаної, або предметно-технологічної, структури заготівельні цехи та ділянки організуються по технологічному принципу, а обробні та випускаючі - по предметному. Змішана структура найбільш поширена та застосовується на більшій частині машинобудівних підприємств.

На виробничу структуру впливає ряд факторів:

– галузева приналежність підприємства;

– простота конструкції та технологічність виробу;

– рівень вимог, пропонованих до якості продукції;

- тип виробництва, рівень його спеціалізації та кооперування;

- склад технологічного оснащення та устаткування;

- здатність виробництва швидко і без утрат перебудовуватися на випуск нової продукції;

- характер виробничого процесу в основних, допоміжних, побічних та підсобних цехах.

Головними елементами виробничої структури підприємства є робоче місце, ділянки, цехи. Первинною ланкою організації виробництва є робоче місце - частина виробничої площі, де робітник або група робітників виконує окремі операції з виготовлення продукції або обслуговування процесу виробництва, використовуючи під час цього відповідне устаткування або технічне оснащення.

Наявність системи однотипних виробничих ділянок, пов'язаних між собою та нужденних у єдиному керівництві, на великих і середніх підприємствах є передумовою створення цехів.

Цех - виробничий адміністративний відособлений підрозділ підприємства, у якому виготовляється продукція або виконується визначена стадія виробництва, в результаті якої створюється напівфабрикат, використовуваний на даному або інших підприємствах.

Багато дрібних і середніх підприємств мають безцехову структуру та складаються з виробничих ділянок. Розрізняють наступні види цехів та виробничих ділянок: основні, допоміжні, обслуговуючі та побічні.

У основних цехах та на виробничих ділянках або виконується визначена стадія виробничого процесу по перетворенню основної сировини чи напівфабрикатів в основну продукцію підприємства, або реалізуються стадії безпосереднього виготовлення будь-яких виробів або їх вузлів.

Допоміжні цехи та ділянки виготовляють продукцію, споживану, як правило, всередині заводу та цим сприяють випуску основної продукції, створюючи умови для нормальної роботи основних цехів.

Обслуговуючі господарства та цехи організуються для обслуговування основних і допоміжних цехів.

Економічна доцільність переробки відходів основного виробництва є передумовою створення побічних цехів.

Виділяють також підсобні цехи, які виготовляють тару для упакування продукції, її упакування, відправлення споживачам.

Нормальна робота підприємства залежить не тільки від організації основних виробничих процесів, а зумовлюється також раціональною організацією допоміжних і обслуговуючих процесів, тобто розвитком інфраструктури.

Інфраструктура підприємства – це комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства.

Розрізняють виробничу та соціальну інфраструктури.

Виробнича інфраструктура – це комплекс підрозділів, які прямо не беруть участі в створенні продукції підприємства, але сприяють роботі основних цехів, створюючи необхідні для цього умови (допоміжні та обслуговуючі цехи та господарства (ремонтний, транспортний, інструментальний, енергетичний, складське господарство); магістральні об'єкти, комунікаційні мережі, засоби збору й обробки інформації тощо).

Соціальна інфраструктура – це сукупність підрозділів, які забезпечують задоволення соціально-побутових та культурних потреб працівників підприємства.

Соціальна інфраструктура складається з підрозділів громадського харчування, дитячих дошкільних установ, установ освіти, охорони здоров'я, організації відпочинку, житлово-комунального господарства.