Основні форми організації виробництва

 

До форм суспільної організації виробництва належать концентрація, комбінування, спеціалізація та кооперування й раціональне розміщення виробництва.

В умовах ринку розвиток цих форм має стихійний характер, вони потребують удосконалення на базі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, розвитку різних форм власності. Великі спеціалізовані підприємства мають свої переваги та недоліки порівняно з дрібним бізнесом, який створює їх певне конкурентне середовище.

Концентрація виробництва полягає в зосередженні виробництва на великих підприємствах у межах кожної галузі. Процес концентрації виробництва в сучасних умовах вимагає не просто збільшення кількості основних фондів, а докорінної зміни техніки на базі науково-технічного прогресу, її зосередження на великих підприємствах.

Під абсолютною концентрацією розуміють будь-яке укрупнення виробництва (або розростання самого підприємства, або об’єднання дрібних підприємств), а під економічною (відносною) концентрацією розуміють ріст питомої ваги великих підприємств в загальному обсязі виробництва.

Основним критерієм ефективності концентрації в промисловості є максимальне використання факторів виробництва. У кожній галузі концентрація виробництва залежить від конструктивно-технологічних особливостей продукції.

Концентрація промислового виробництва здійснюється в трьох основних формах:

1. Концентрація спеціалізованого виробництва, тобто концентрація виробництва конструктивно та технологічно однорідної продукції на спеціалізованих підприємствах.

2. Концентрація комбінованих виробництв полягає в комбінуванні різнорідних виробництв однієї або декількох галузей промисловості.

3. Збільшення розмірів універсальних підприємств. Концентрація об’єднує виробництва, не пов’язані між собою ні однорідністю і послідовністю технологічних процесів, ні комплексною переробкою сировини. Ця форма є найменш ефективною.

Основними перевагами концентрації виробництва є:

– можливість впровадження нового прогресивного обладнання;

– раціональна організація праці;

– більш економне використання матеріалів та палива;

– можливість створення потужних науково-дослідних підрозділів.

Недоліками концентрації є:

– погіршення управління виробництвом;

– значні строки будівництва та освоєння потужностей;

– ріст транспортних витрат;

– невідповідність розміру підприємств наявним ресурсам.

Основними показниками рівня концентрації є розміри підприємств, які визначаються за:

– річним випуском продукції;

– середньорічною кількістю працюючих;

– середньорічною вартістю основних фондів;

– споживанням енергоресурсів за рік;

– середнім розміром підприємства в галузі.

Спеціалізація – це процес зосередження випуску конструктивно та технологічно однорідної продукції, її окремих частин або технологічних процесів на підприємствах, в об’єднаннях або галузях.

Спеціалізація виробництва здійснюється в трьох основних формах: предметної, подетальної, технологічної.

Предметна спеціалізація означає зосередження виробництва визначених видів продукції кінцевого споживання. Предметом такої спеціалізації можуть бути автомобільний завод, швейна фабрика, які випускають визначені види та сорти виробів.

Подетальна спеціалізація - зосередження виробництва визначених деталей і агрегатів, заготівель і напівфабрикатів, а також виконання окремих технологічних процесів (наприклад, підшипниковий завод).

Перетворення окремих фаз виробництва або операцій у самостійне виробництво - технологічна спеціалізація.

Економічна ефективність спеціалізації може бути визначена шляхом обчислення таких показників як:

– порівняльна економічна ефективність спеціалізації (Е):

 

Е = [(C₁+Tp₁) - (C₂ +Tp₂)] x A₂, (3.2)

де С₁ і С₂ - повна собівартість одиниці продукції до і після проведення спеціалізації;

Тр₁ і Тр₂ - відповідні транспортні витрати;

А₂ - річний обсяг виробу продукції після проведення спеціалізації.

– річний економічний ефект від спеціалізації:

 

Н =[(C₁+Tp₁+Е_НK₁) - (C₂ +Tp₂+ЕнK₂)] x A₂, (3.3)

де Е_Н - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;

К₁ і К₂ - питомі капітальні вкладення до та після проведення спеціалізації;

А₂ - річний обсяг виробництва продукції (фактичний) після проведення спеціалізації.

Приклад. Визначити економічну ефективність від спеціалізації продукції, зміну рівня спеціалізації (табл.. 3.2).

 

Таблиця 3.2– Вихідні дані для розрахунків

 

Показник	Одиниця виміру	До спеціалізації	Після спеціалізації
Випуск за рік	шт.
Собівартість виробу	грн	50,0	40,0
Ціна виробу	грн	55,5	55,5
Питомі капітальні вкладення	грн	110,0	160,4
Транспортні витрати з доставки одиниці продукції споживачу	грн	8,0	11,6
Профільна продукція за рік	грн

 

1. Річний економічний ефект від спеціалізації складає:

 

Е = [(50,0+8,0+0,12х110,0) - (40,0 +11,6+0,12х160,4)] x 42000=14784 грн

 

2. Рівень спеціалізації визначається питомою вагою профільної продукції в загальному обсязі продукції за рік:

,

.

– окупність капітальних вкладень на проведення спеціалізації (О).

 

, (3.4)

де К - обсяг капітальних вкладень на здійснення спеціалізації;

Ф - вартість основних фондів, вивільнених унаслідок спеціалізації.

Кооперування виробництва - тривалі виробничі зв'язки між підприємствами, що сумісно виготовляють кінцевий продукт.

Розрізняють кооперування за галузевим та територіальним принципах.

Рівень кооперування визначається наступними основними показниками:

– питомою вагою в собівартості виготовленої підприємством продукції комплектуючих виробів і напівфабрикатів, одержаних по кооперованих поставках;

- питомою вагою напівфабрикатів, виготовлених підприємством на сторону, в загальному їх випуску та випуску на сторону;

- кількістю підприємств, що кооперуються з даним підприємством.

Комбінування виробництва - це поєднання в одному підприємстві різногалузевих виробництв, пов’язаних між собою в технічному, економічному та організаційному відношеннях.

Ознаками комбінування є:

– об'єднання різнорідних виробництв;

– пропорційність між ними;

– техніко-економічна єдність виробництв;

- виробнича єдність (усі частини комбінату розташовуються на одній території та пов'язані між собою комунікаціями);

- єдине енергетичне господарство, спільні допоміжні та обслуговуючі виробництва.

Комбінування виступає в трьох основних формах:

1. Комбінування на основі поєднання послідовних стадій переробки сировини аж до одержання готової продукції;

2. Комбінування на основі використання відходів виробництва для вироблення інших видів продукції;

3. Комбінування на основі комплексної переробки сировини (вироблення з одного виду сировини різних видів продуктів).

Рівень комбінування можна охарактеризувати рядом показників:

– питома вага товарної продукції комбінатів в загальному обсязі продукції галузі;

– питома вага сировини, що підлягає подальшій переробці на місці їх одержання в загальній кількості тієї ж сировини, виготовлених на комбінаті;

– чисельність робітників зайнятих на комбінованих виробництвах.

Розміщення виробництва є формою його територіальної організації, яка полягає в просторовому розподілі підприємств і галузей по економічних та адміністративних районах країни.

Принципи розміщення виробництва:

– наближення виробництва до джерел сировини, палива, енергії, трудових ресурсів, споживання готової продукції;

– пропорційне розміщення виробництва по території країни;

– врахування територіальної спеціалізації.

Основні фактори, які впливають на вибір місця розташування підприємства, можуть бути об’єднанні в такі групи:

1. Природно-географічні (кількісна та якісна характеристика родовищ корисних копалин, енергетичних, водних, лісових ресурсів, кліматичних умов).

2. Демографічні (оцінка трудових ресурсів в районах, перспективи зміни їх структури).

3. Техніко-економічні (впровадження досягнень науково-технічного прогресу, форми суспільної організації виробництва).

4. Транспортна освоєність району.

5. Економічно-політичні (розвиток економічних зв’язків України з іноземними державами, вихід на міжнародний ринок, розташування виробництва в районах вкладення іноземних інвестицій).

Економічне обґрунтування розміщення підприємств повинне полягати у виборі найбільш ефективного з народногосподарських позицій варіанту.

Запитання для обговорення

1. Розкрийте сутність та основні складові загальної структури підприємства.

2. Охарактеризуйте виробничу структуру підприємства.

3. У чому полягає різниця між загальною та виробничою структурами підприємства?

4. Які типи виробничої структури підприємства ви знаєте?

5. Охарактеризуйте предметну, технологічну та змішану структури підприємства.

6. Визначте основні переваги та недоліки різних типів виробничої структури підприємства.

7. Які фактори впливають на формування виробничої структури підприємства?

8. Дайте характеристику робочого місця як первинної ланки організації виробництва.

9. Поясніть, з чим пов’язана необхідність створення цехів та виробничих ділянок на підприємстві.

10. Дайте характеристику основних видів цехів та виробничих ділянок, які існують на підприємстві.

11. Охарактеризуйте особливості основних, допоміжних, обслуговуючих, підсобних та побічних цехів підприємства.

12. Чим, на ваш погляд, зумовлена наявність інфраструктури підприємства. Дайте її сутнісну характеристику.

13. Які види інфраструктури підприємства ви знаєте?

14. Охарактеризуйте виробничу та соціальну інфраструктури підприємства.

15. Визначте вплив інфраструктурних підрозділів на економіку підприємства.

16. Чи повинне кожне підприємство мати певний спектр об’єктів виробничої та соціальної інфраструктури?

17. Дайте визначення виробничого процесу.

18. Розтлумачте зв’язок побудови виробничого процесу згідно з принципами його раціональної організації та загальної ефективності виробництва.

19. За якими ознаками класифікують виробничий процес на підприємстві?

20. На які стадії поділяють виробничий процес залежно від особливостей виробництва?

21. Розкрийте принципи організації виробничого процесу на підприємстві.

22. Дайте визначення типу виробництва.

23. Охарактеризуйте основні типи виробництва.

24. Які ознаки притаманні потоковому та непотоковому методам організації виробництва?

25. Визначте основні переваги та недоліки потокового та непотокового виробництв.

26. Визначте умови застосування потокового виробництва, підготовчі роботи з його впровадження.

27. Які форми організації виробництва ви знаєте?

28. Охарактеризуйте форми, переваги та недоліки концентрації виробництва.

29. Розкрийте сутність спеціалізації, кооперування та комбінування виробництва.

30. У яких формах здійснюється концентрація промислового виробництва?

31. Охарактеризуйте основні форми спеціалізації виробництва. Як визначається економічна ефективність спеціалізації?

32. Як впливають типи виробництва на методи його організації?