С Т А Н Д А Р Т П І Д П Р И Є М С Т В АДипломний проект розглянуто. Студент допускається до захисту даного проекту в Державній екзаменаційній комісії.
Заступник директора з навчальної роботи: /С.П.Лесюк/
«» 20 р.
|
Рисунок Л.2 Подання голові державної екзаменаційної комісії щодо захисту дипломного проекту студентом (бакалавром) відповідно до форми № Н-9.03
ДОДАТОК М
Зразок оформлення таблиць
Таблиця 7.3 Енергетична ефективність трьох видів рослинних культур, використовуваних для виробництва твердого палива
|
Таблиця 7.7 Усереднені величини емісії шкідливих речовин для соломоспалюючих станцій в Данії
|
Продовження таблиці 7.7
Примітки: 1. PAH – поліароматичні вуглеводні, які є канцерогенним компонентом летких органічних сполук. 2. Дані грунтуються на результатах двох вимірів
|
ДОДАТОК Н
Зразок оформлення ілюстрацій
1 – леміш; 2 – відкидний клапан; 3 і 8 – напрямні котки; 4 – основний конвеєр; 5 і 9 – струшувачі; 6 і 11 – ведучі зірочки; 7 – опорне колесо; 10 – каскадний конвеєр; 12 - відбивач.
Рисунок 2.2 Схема картоплекопача КТН–2Б конструктивно-технологічна
|
ДОДАТОК П
Зразок оформлення розрахунків
2.7.2 Розрахунок параметрів і режимів роботи агрегату для дискування стерні
Для дискування стерні можна використати агрегат у складі трактора ХТЗ-17221 і дискової борони БДТ-7.
Перед комплектуванням агрегату проводять підготовку трактора, робочої машини, перевіряють їх технічний стан, комплектують та встановлюють на регулювальному майданчику технологічні параметри агрегату.
Вибираємо діапазон агротехнічної швидкості 8…10  .
Згідно з агротехнічною швидкістю вибираємо передачу трактора.
Це буде перша передача, на якій теоретична швидкість Vт = 8,53 і друга передача, на якій теоретична швидкість Vт = 10,08 . Розрахунок будемо проводити для двох передач.
Тягове зусилля трактора визначаємо за формулою:
 (2.1)
де Nе – ефективна потужність двигуна, кВт;
iтp – передаточне число трансмісії на відповідній передачі,  = 59,4  = 50,3 [3];
hmp – механічний к.к.д. трансмісії, hmp = 0,9 [3];
n – номінальна частота обертання колінчастого вала, n = 2100 об/хв [3];
r – радіус ведучих коліс, r = 0,7 м [3];
Gmp – маса трактора, кН;
fтр – коефіцієнт опору коченню трактора, fтр = 0,07 [3];
i – величина підйому, і = 0,03 [3].
Отже,
 
|
ДОДАТОК Р
Зразок оформлення списку використаних джерел
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
|
ДОДАТОК С
Зразок окремого аркуша специфікації на складальну одиницю
     
| Формат | Зона | Поз. | Позначення | Найменування | К-сть | Приміт. | ||||||||||
| |||||||||||||||||
| Зм Арк | № докум. | Підпис | Дат | ||||||||||||||
| Розроб. | Літ | Аркуш | Аркушів | ||||||||||||||
| Перевір. | |||||||||||||||||
| Т. контр | |||||||||||||||||
| Н. контр | |||||||||||||||||
| Затв. | |||||||||||||||||
ДОДАТОК Т
Зразок окремого аркуша таблиці переліку елементів
|
| Познач. | Найменування | К-сть | Приміт. | |||||||||||
|
| |||||||||||||||
| Зм Арк | № докум. | Підпис | Дат | ||||||||||||
| Розроб. | Літ | Аркуш | Аркушів | ||||||||||||
| Перевір. | |||||||||||||||
| Т. контр | |||||||||||||||
| Н. контр | |||||||||||||||
| Затв. | |||||||||||||||
ДОДАТОК У
Форми блоків основного напису технологічних документів, виготовлених типографічним методом відповідно до міждержавного стандарту ГОСТ 3.1103-82
Примітки: 1. Якщо формат документу А4 з вертикальним розташуванням поля для підшивки, L = 182 мм, l = 33,8 мм.
2. Якщо формат документу А 4 з горизонтальним розташуванням поля для підшивки, L = 189,8 мм, l = 41,6 мм.
3. Якщо формат документу АЗ, L = 189,8 мм, l = 41,6 мм.
Продовження додатку У
Продовження додатку У
Примітки: 1. Якщо формат документу А4 з вертикальним розташуванням поля для підшивки, L = 182 мм.
2. Якщо формат документу А 4 з горизонтальним розташуванням поля для підшивки, L = 286 мм.
3. Якщо формат документу АЗ, L = 390 мм.
ДОДАТОК Ф
Заповнення граф блоків основного надпису технологічних документів, виготовлених типографічним методом відповідно до міждержавного стандарту ГОСТ 3.1103-82
| Номер графи | Зміст графи |
| Коротка назва або умовне позначення підприємства (організації) – розробника документу | |
| Для документів, що розробляються на: — одиничний технологічний процес (операцію) – позначення виробу (деталі, складальної одиниці) за основним конструкторським документом; — типовий технологічний процес (операцію) – код ступені класифікації за конструктоським класифікатором; — груповий технологічний процес (операцію) – графу не заповнюють | |
| Для типових і групових технологічних процесів – код класифікаційних групувань технологічних ознак, спільних для групи деталей (складальних одиниць і виробів) | |
| Позначення документу за ГОСТ 3.1201-82 | |
| Літера присвоєна документу (комплекту документів) за ГОСТ 1102-81 | |
| Для документів, що розробляються на: — одиничний технологічний процес (операцію) – назва виробу (деталі, складальної одиниці) за основним конструкторським документом; — типовий технологічний процес (операцію) – назва групи виробів (деталей, складальних одиниць), які характеризуються сплільними конструктивними ознаками; — груповий технологічний процес (операцію) – назва застосовуваного методу | |
| Спільна одиниця нормування, прийнята для всього технологічного процесу | |
| Номер операції, яка виконується в технологічній послідовності виготовлення або ремонту виробу | |
| Номер робочого місця | |
| Номер дільниці, на якій виконується операція | |
| Номер цеху, в якому виконується операція | |
| Характер роботи, яка виконується особами, підписуючих документ | |
| Прізвища осіб, які приймали участь в оформленні документу | |
| Підписи осіб, які відповідальні за розробку, оформлення документу, за внесення в них змін і архівних даних | |
| Дата підпису | |
| Порядковий номер зміни документу |
Продовження додатку Ф
| Відмітка про заміну або введення аркуша документу за ГОСТ 2.503-82 | |
| Позначення (код) повідомлення | |
| Позначення (код) програми при роздруківці документа на ЕОМ | |
| Інвентарний номер оригіналу | |
| Інвентарний номер оригіналу, взамін якого випущено даний оригінал | |
| Інвентарний номер дублікату | |
| Зазначення додаткової інформації | |
| Позначення номеру виробу (складальної одиниці), з якої вводиться даний документ | |
| Позначення основного документу. Допускається для блоків Б5 ф1б і Б5 ф1в графу не заповнювати | |
| Загальна кількість документів | |
| Порядковий номер аркуша документу | |
| Умовне позачення виду документу за ГОСТ 3.1102-81 | |
| Назва документу або коротке найменування технологічного методу формоутворення, обробки, складання і т.п., який описується в даному документі |
ДОДАТОК Х
Розташування графічних зображень блоків основного напису на формах технологічних документів
Рисунок Х.1 Для форм документів формату А4 (заголовний аркуш) з горизонтальним і вертикальним розташуванням
Продовження додатку Х
Рисунок Х.2 Для форм документів формату А4 (наступні аркуші) з горизонтальним і вертикальним розташуванням
Продовження додатку Х
Рисунок Х.3 Для форм документів формату А3 (заголовний та наступні аркуші)
ДОДАТОК Ц
Основний напис і додаткові графи для текстових і графічних технологічних документів
Продовження додатку Ц
Продовження додатку Ц
С Т А Н Д А Р Т П І Д П Р И Є М С Т В А
Загальні вимоги до виконання та оформлення текстових документів
1 Сфера застосування
Цей стандарт встановлює загальні вимоги до виконання та оформлення усіх видів текстових документів (звітів, пояснювальних записок, специфікацій, комплектів технологічної документації тощо), виконуваних студентами, а також усіляких методичних, довідкових і керівних вказівок, які видають студентам.
2 Нормативні посилання
У цьому стандарті використані посилання на такі стандарти:
ДСТУ 1.5-93 Державна система стандартизації України. Основні вимоги до структури, викладу, оформлення, змісту.
ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення.
ГОСТ 2.102-68 ЕСКД. Виды и комплектность конструкторских документов.
ГОСТ 2.004-88 ЕСКД. Общие требования к выполнению конструкторских и технологических документов на печатающих и графических устройствах вывода ЭВМ
ГОСТ 2. 104-68 ЕСКД. Основные надписи
ГОСТ 2. 105-95 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам
ГОСТ 2. 108-68 ЕСКД. Спецификация
ГОСТ 2. 109-73 ЕСКД. Основные требования к чертежам
ГОСТ 2. 304-81 ЕСКД. Шрифты чертежные
ГОСТ 2.316-68 ЕСКД. Правила нанесения на чертежи надписей, технических требований и таблиц
ГОСТ 2. 321-84 ЕСКД. Обозначения буквенные
ГОСТ 2.503-90 ЕСКД. Правила внесения изменений
ГОСТ 6.38-90 УСД. Система организационно-распорядительной документации. Требования к оформлению документов
ГОСТ 7.32-91. Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Отчет о научно-исследовательской работе. Структура и правила оформления
ГОСТ 3.1104-81 ЕСТД. Общие требования к формам, бланкам и документам
ГОСТ 3. 1201-85 ЕСТД. Система обозначения технической документации
ГОСТ 3.417-81 ГСП. Единицы физических величин
ГОСТ 13.1.002-80. Репрография. Микрография. Документы для съёмки. Общие требования и нормы
ГОСТ 21.1101-92 СПДС. Основные требования к рабочей документации
ГОСТ 28388-89 Система обработки информации. Документы на магнитных носителях данных. Порядок выполнения и обращения
3 Загальні положення
3.1 Текстові документи поділяють на документи, які містять, в основному, суцільний текст (технічні умови, паспорти, звіти, розрахунки, пояснювальні записки, інструкції тощо), і документи, які містять текст, розбитий на графи (специфікації, відомості, таблиці тощо)
3.2 Текстові документи виконують на формах, встановлених відповідними стандартами Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД), ДСТУ-3008 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки» (для спеціальностей 5.05010301 «Розробка програмного забезпечення», 5.03050901 «Бухгалтерський облік»), і формах Міністерства освіти і науки України.
3.3 Оригінали текстових документів виконують в один з таких способів:
- машинописним, при цьому необхідно дотримуватись вимог ГОСТ 13.1.002. Шрифт має бути чітким, заввишки не менш як 2,5 мм, стрічка лише чорного кольору (напівжирна);
- рукописним - креслярським шрифтом за ГОСТ 2.304 з висотою літер і цифр не менш як 2,5 мм. Цифри і літери необхідно писати чітко чорною тушшю або чорною пастою;
- з використанням друкарських і графічних пристроїв виводу ЕОМ (ГОСТ 2.004) шрифт Times New Roman, розмір шрифта 14, міжрядковий інтервал
1-1,5. Заповнення основного надпису рукописним шрифтом не дозволяється.
3.4 Вписувати в текстові документи виготовлені машинописним способом окремі слова, формули, умовні позначки (рукописним способом), а також виконувати ілюстрації необхідно чорними чорнилами: пастою чи тушшю.
3.5 Відстань від рамки форми до границь тексту на початку і в кінці рядків від 3 до 5 мм.
Відстань від верхнього чи нижнього рядка тексту до верхньої чи нижньої рамки має бути не менше як 10 мм.
Абзаци у тексті починають відступом, що дорівнює п’ятьом ударам друкарської машинки(15-17 мм).
Зразок виконання текстового документа наведено в додатку К.
3.6 Друкарські помилки, описки і графічні неточності, знайдені у процесі виконання документа, допускається виправляти підчищенням чи зафарбовуванням «коректором»і нанесенням на те саме місце виправленого тексту машинним способом або чорними чорнилами, пастою чи тушшю від руки.
Пошкодження аркушів текстових документів, помарки і сліди не цілком видаленого попереднього тексту не допускаються.
Після внесення виправлень документ повинен задовольняти вимогам мікрофільмування, встановленим ГОСТ 13.1.002.
3.7 Для розміщення затверджувальних і погоджувальних підписів до текстових документів рекомендовано складати титульний лист.
Зразки виконання титульних аркушів наведено в додатку Б.
4 Вимоги до текстових документів, які містять,
в основному, суцільний текст
4.1 Побудова документа
4.1.1 Текст документа у разі необхідності поділяють на розділи і підрозділи. Структурні елементи «Зміст», «Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів», «Вступ», «Перелік використаних джерел» не нумерують, а їхні назви служать заголовками структурних елементів.
4.1.2 Розділи повинні мати порядкові номери у межах всього документа, позначені арабськими цифрами без крапки і записані посеред рядка. Підрозділи повинні мати нумерацію, розділену крапкою, у межах кожного розділу і записані з абзацного відступу.
Розділи, як і підрозділи, можуть складатися з одного чи кількох пунктів.
4.1.3 Якщо документ не має підрозділів, то нумерація в ньому повинна складатися з номерів розділу і пункту, розділених крапкою. Наприкінці номера пункту крапку не ставлять, наприклад:
1 Типи і основні розділи:
1.1
1.2 Нумерація пунктів першого розділу документа
1.3
2 Технічні вимоги
2.1
2.2 Нумерація пунктів другого розділу документа
2.3
Якщо документ має підрозділи, то нумерація пунктів повинна бути у межах підрозділу і номер пункту повинен складатися з номерів розділу, підрозділу і пункту, розділених крапками, наприклад:
3 Методи випробувань
3.1 Апарати, матеріали і реактиви
3.1.1
3.1.2 Нумерація пунктів першого підрозділу третього розділу
3.1.3
3.2 Підготовка до випробування
3.2.1
3.2.2 Нумерація пунктів другого підрозділу третього розділу
3.2.3
4.1.4 Якщо розділ або підрозділ складається лише з одного підпункту, його також нумерують.
4.1.5 Якщо текст документа поділяють лише на пункти, його нумерують порядковими номерами у межах документа.
4.1.6 Пункти, у разі необхідності, можна розбити на підпункти, які повинні мати порядкову нумерацію у межах кожного пункту, наприклад: 4.2.1.1; 4.2.1.2; 4.2.1.3 тощо.
4.1.7 В середині пунктів або підпунктів можуть бути наведені переліки.
Перед кожною позицією переліку необхідно ставити дефіс або, у разі необхідності, посилання в тексті документа на один з переліків, малу літеру, після якої ставлять дужку, а запис починають з абзацного відступу, як показано на прикладі:
-________________; а)_________________;
-________________; б)_________________;
1)___________; 1)_____________;
2)___________; 2)_____________;
-________________. в)________________.
4.1.8 Кожен пункт, підпункт і переліки записують з абзацного відступу.
4.1.9 Розділи, підрозділи повинні мати заголовки. Пункти, зазвичай, заголовків на мають.
Заголовки повинні чітко і стисло відображати зміст розділів, підрозділів.
Заголовки необхідно писати з великої літери без крапки в кінці, не підкреслюючи. Перенесення слів у заголовках не допускається. Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою. Заголовки структурних елементів і розділів необхідно розміщувати в середині рядка, заголовки підрозділів з абзацного відступу. Не допускається розміщувати найменування розділу, підрозділу, а також пункту і підпункту в нижній частині розділу, якщо після нього розміщено лише один рядок тексту.
Відстань між заголовком і текстом при виконанні документа машинописним способом має дорівнювати 3-4 інтервалам, при виконанні рукописним текстом – 15мм. Відстань між заголовками розділу і підрозділу – 2 інтервали, при виконанні рукописним способом – 8мм.
4.1.10 Кожен розділ текстового документа рекомендовано починати з нового аркуша, сторінки. Допускається наявність підрозділів з нового аркуша.
4.1.11 Наприкінці текстового документа, починаючи з нової сторінки, наводять перелік джерел, на які посилаються в його основній частині. Заголовок «Перелік використаних джерел» записують посередині рядка з великої літери.
Бібліографічні описи у переліку посилань наводять у такому порядку, в якому вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями у тексті (номерні посилання), їх виконують відповідно до ГОСТ 7.32. Наприклад, [8, c.32].
Бібліографічні описи у переліку посилань наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої діяльності.
Слово «Зміст» записують у вигляді заголовка (симетрично до тексту) з великої літери. Найменування, які увійшли до змісту, записують малими літерами, починаючи з великої.
4.1.12 Наприкінці текстового документа дозволяється наводити список літератури та інших джерел, які були використані під час його складання.
Список літератури включають до змісту документа.
Приклади виконання змісту і переліку посилань подано в додатках В і Д.
Нумерація сторінок документа і додатків, що входять до його складу, повинна бути наскрізною.
4.2 Викладення тексту документів
4.2.1 Повне найменування виробу на титульній сторінці, в основному надписі та при першому згадуванні у тексті документа повинне бути однаковим з найменуванням його в основному конструкторському документі.
У подальшому тексті порядок слів у найменуванні повинен бути прямим, тобто на першому місці має бути визначення (чи прикметник), а далі – назва виробу (іменник); при цьому допускається вживати найменування виробу.
Найменування, наведені у тексті документа і на ілюстраціях, повинні бути однаковими.
4.2.2 Текст документа повинен бути стислим, чітким і не допускати різних тлумачень.
При викладенні обов’язкових вимог у тексті повинні бути застосовані слова «повинен», «слід», «необхідно», «вимагається, щоб», «дозволяється тільки», «не дозволяється», «забороняється», «не слід». При викладенні інших положень слід застосовувати такі слова: «можуть бути», «як правило», «за необхідності», «може бути», «у випадку» і таке інше».
При цьому допускається використовувати розповідну форму викладу тексту документа, наприклад, «застосовують», «зазначають» тощо.
У документі повинні застосовуватися науково-технічні терміни, позначення і визначення, встановлені відповідними стандартами, а у разі їх відсутності – загальноприйняті в науково-технічній літературі.
Якщо в документі прийнята специфічна термінологія, то в кінці його (перед переліком посилань) повинен бути перелік прийнятих термінів з відповідними роз’ясненнями. Перелік включають до змісту документа.
4.2.3 У тексті документа не дозволяється:
- застосовувати розмовні звороти, техніцизми, професіоналізми;
- застосовувати для одного й того ж поняття різні науково-технічні терміни, близькі за смислом (синоніми), а також іншомовні слова і терміни за наявності рівнозначних слів і термінів в українській мові;
- застосовувати довільні словотворення;
- застосовувати скорочення слів, крім встановлених правилами української орфографії, відповідними державними стандартами;
- скорочувати позначення фізичних величин, якщо вони використовуються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин у головках і боковинах таблиць і у розшифруваннях буквених позначень, які входять до формул та рисунків.
4.2.4 У тексті документа, за виключенням формул, таблиць і рисунків, не допускається:
- застосовувати математичний знак мінус (-) перед негативними значеннями величин (слід писати слово «мінус»);
- застосовувати знак «ø» для позначення діаметра (слід писати слово «діаметр»). При зазначенні розміру або граничних відхиленнях діаметра на кресленнях, розміщених у тексті документа, перед розмірним числом треба писати знак ø;
- застосовувати без числових значень математичні знаки, наприклад,
> (більше), < (менше), = (дорівнює), ≥ (більше або дорівнює), ≤ (менше або дорівнює), ≠ (не дорівнює), а також знаки № (номер), % (процент);
- застосовувати індекси стандартів, технічних умов та інших документів без реєстраційного номера.
4.2.5 Перелік скорочень слів, що допускаються, встановлений ГОСТом 2.316-68.
Якщо в документі прийнята особлива система скорочень слів або найменувань, то в ній повинен бути наведений перелік прийнятих скорочень, який розташовують наприкінці документа перед переліком термінів.
4.2.6 Умовні буквені позначення, зображення або знаки повинні відповідати чинному законодавству і державним стандартам. У тексті документа перед позначенням параметра дають його пояснення, наприклад: «розрахунковий струм установки теплового розчіплювача автоматичного вимикача Ір.т.».
У разі необхідності застосування умовних позначень, зображень або знаків, не встановлених діючими стандартами, їх треба пояснювати в тексті або в переліку позначень.
4.2.7 У документі треба застосовувати стандартизовані одиниці фізичних величин, їх найменування і позначення відповідно до ГОСТу 8.417-81.
Поряд з одиницями СІ, за необхідності, у дужках зазначають одиниці, що застосовувались раніше. Застосування в документі різних систем позначення фізичних величин не допускається.
4.2.8 У тексті документа числові значення величин з позначенням одиниць фізичних величин і одиниць рахунку треба писати цифрами, а числа без позначення одиниць фізичних величин і одиниць рахунку до дев’яти – словами.
Приклад:
- «Провести випробування трьох труб, завдовжки 5 м кожна»;
- «Відібрати 15 труб для випробування на тиск»
4.2.9 Одиниця фізичної величини одного й того ж параметра в межах документа повинна бути постійною. Якщо в тексті наводиться ряд числових позначень, виражених в одній і тій же одиниці фізичної величини, то її зазначають тільки після останнього числового значення, наприклад: 1,50; 1,75; 2,00 м.
4.2.10 Якщо в тексті документа наводять діапазон числових значень фізичної величини, виражених в одній і тій же одиниці фізичної величини, то
позначення одиниці фізичної величини зазначають після останнього числового значення діапазону.
Приклади:
-«Від 1 до 5 мм»;
-«Від 10 до 100кг»;
-«Від плюс 10 до мінус 40».
Неприпустимо відокремлювати одиницю фізичної величини від
числового значення (переносити її на різні рядки або сторінки), крім
одиниць фізичних величин, розміщених у таблицях, що виконані машинописним способом.
4.2.11 Наводячи найбільші або найменші значення величин,
треба застосовувати словосполучення «повинно бути не більше (не менше)»
Наводячи граничні значення відхилень від зазначених норм,
треба застосовувати словосполучення «не повинно бути більше (менше)»
Наприклад, питома витрата пального повинна бути не більше,
ніж 320 г/кВт.год.
4.2.12 Числові значення величин у тексті слід зазначати зі
ступенем точності, який необхідний для забезпечення вимог
властивостей виробу, при цьому в ряді величин здійснюється
вирівнювання числа знаків після коми.
Округлення числових значень величин до першого, другого,
третього і т.д. десяткового знаку для різних типорозмірів, марок
тощо виробів одного найменування повинно бути однаковим.
Наприклад, якщо градація товщини сталевої гарячекатаної штаби 0,25 мм,
то весь ряд товщин штаби необхідно зазначити з такою ж кількістю десяткових знаків, наприклад: 1,50; 1,75; 2,00 мм.
4.2.13 Числа, що мають дробове значення, необхідно наводити у
вигляді десяткових дробів, за винятком розмірів у дюймах, які слід записувати ¼;½ (але не 
, 
).
У разі неможливості показати числове значення у вигляді десяткового дробу, допускається записувати у вигляді простого дробу в один рядок через навскісну риску, наприклад: 5/32; (50А – 4С) / (40В – 2).
Найменування команд, сигналів і тому подібного у тексті слід виділяти лапками, наприклад, «Сигнал +21ввімк.».
4.2.14 Формули розміщують безпосередньо після тексту, де їх
згадано, посередині рядка. Вище і нижче кожної формули або рівняння
треба залишати не менше одного вільного рядка.
4.2.15 У формулах та рівняннях як символи слід використовувати позначення, встановлені відповідними державними стандартами.
Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули,
якщо вони не пояснені раніше у тексті, необхідно наводити
безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу необхідно
давати з нового рядка в тій послідовності, у якій символи наведені
у формулі або рівнянні. Перший рядок пояснення повинен починатися словом «де» без двокрапки після нього.
Приклад: Густину кожного зразка р, кг /м3 обчислюють за формулою:
, кг/м3 (1)
де т – маса зразка, кг;
V – об’єм зразка, м3.
Формули, які йдуть одна за однією, і не розділені текстом, розділяють комою.
4.2.16 Переносити формули на наступний рядок допускається лише на знаках виконуваних операцій, при чому знак на початку наступного рядка повторюють. У разі переносу формули для знаку множення застосовують знак «х».
4.2.17 У документах, які видаються не типографським способом, формули можуть бути виконані машинописним, машинним або креслярським шрифтом заввишки не менш, як 2,5 мм. Використання машинописних і ручних символів у одній формулі не дозволяється.
4.2.18 Формули в тексті основного документа у разі необхідності нумерують на рівні формули у крайньому правому положенні у круглих дужках. Одну формулу позначають –(1).
Посилання у тексті на порядкові номери формул дають у дужках, наприклад: «…у формулі (1)».
Формули, розміщені у додатках, повинні бути пронумеровані окремою нумерацією арабськими цифрами у межах кожного додатку з додаванням перед кожною цифрою позначення додатку, наприклад: «…формула(В.І)».
Допускається нумерація формул у межах розділу. У цьому разі номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою, наприклад: (3.1).
4.2.19 Порядок викладу в документах математичних рівнянь такий самий, як і формул.
4.2.20 Примітки у документах наводять при необхідності пояснень або довідкових даних до змісту тексту, таблиць чи графічного
