Ураження людини електричним струмом

 

Небезпека ураження електричним струмом людини залежить від йо- го виду, сили, тривалості дії та шляхів проходження по тілу, електрично- го опору тіла, індивідуальних особливостей організму.

Дія постійного електричного струму з напругою до 400 В менш не- безпечна порівняно з переміннім струмом, але в інтервалі 400-600 В не- безпека постійного струму практично дорівнює небезпеці перемінного струму при частоті 50 Гц, а при напрузі понад 600 В постійний струм є більш небезпечним. Це пояснюється тим, що постійний струм порівняно зі змінним такого ж значення спричиняє більшу теплову (термічну) дію, а змінний – біологічну. При малих значеннях напруги, а отже і менших значеннях струму, більший ефект має біологічна дія, а при великих – теп- лова.

Частота змінного струму також має значення стосовно питань елект- робезпеки. Зі зростанням частоти струму опір тіла людини зменшується, а відтак, вражаюча дія струму. Найбільш небезпечною частотою є діапа- зон частот від 20 до 100 Гц. Струм частотою понад 500 кГц не може ви- кликати електричного удару, але дуже часто викликає опіки. Струми ви- сокої частоти використовуються у медицині для прогрівання (діатермія).

Струм напругою 12-36 В не проходить через суху, здорову і чисту шкіру рук, а струм напругою 127 В практично проходить через усі ділян- ки шкіри людини. Проте наслідки дії струму залежать від його сили.

Розрізняють такі порогові значення сили змінного електричного сту-

му:

 

 

пороговий відчутний струм – найменше значення струму, яке ви-

кликає відчуття подразнення, його сила становить 0,6-1,5 мА;

пороговий невідпускаючий струм – найменше значення струму, яке викликає настільки сильні судомні скорочення м’язів, що людина са- мостійно не може розтиснути пальці, які охоплюють електричний прові- дник, його сила становить 6-10 мА.

пороговий фібриляційний струм – має місце тоді, коли його сила сягає 80-100 мА. Це призводить до паралічу дихання та фібриляції серця (асинхронні скорочення серцевих камер з частотою 500-600 за хвилину).

Як уже зазначалося вище, дія постійного струму при малих напругах

у 4-5 разів безпечніша за дію змінного, а тому порогові значення його бу-

дуть відповідно вищими.

Небезпечність електроструму залежить також і від тривалості його дії. Зі збільшенням часу впливу струму на людину зростає його сила як наслідок зменшення опору, зростання теплоти і вологості шкіри. Напри- клад, для постійного струму гранично допустимий рівень при тривалості

дії 0,1 сек. становить 500 мА, а при дії протягом 1 сек. – 200 мА.

Електричний опір тіла людини умовно прийнятий за 1 кОм, він за- лежить від стану шкіри, її кровоносних капілярів та потових залоз. При ушкодженні рогового шару шкіри, зростання її температури, вологості та забрудненості опір до дії струму зменшується.

Шлях проходження струму є важливим фактором електронебезпеки. Особливо велика небезпека виникає тоді, коли струм проходить через жит- тєво важливі органи: серце, головний мозок. Шляхи струму в тілі людини називаються петлями струму. Найбільш небезпечними петлями є «рука- рука», «рука-голова», «нога-голова», а найменш небезпечним «нога-нога».

Індивідуальні властивості організму людини – фізичний та психофі- зіологічний стан – суттєво впливають на чутливість до дії електричного струму. Як свідчить аналіз електронебезпек, здорові й фізично міцні лю- ди легше переносять електричні удари, ніж слабкі й хворі, з захворюван- нями шкіри, серцево-судинної системи, залоз внутрішньої секреції. Істот- но підвищує чутливість до струму нервове збудження, депресії, у тому числі викликані вживанням алкоголю, наркотиків.