Доцент, канд. юрид. наук Чехович В.А.Затверджено кафедрою теорії та історії держави і права протокол № __ від ________200__р.
Схвалено: методичною комісією Юридичного факультету “___”___________200__р.
Рекомендовано до друку рішенням Вченої Ради Юридичного факультету від “___”_________200__р.
Вступ
ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ (Історія України) –складова частина навчальної програми на юридичному факультеті і входить до системи базової підготовки студентів в українських спеціалізованих вищих закладах освіти. Викладається на І курсі в 1семестрі в обсязі 108 годин, з них лекцій – 34 годин, практичних занять – 17 годин, самостійна робо та – 57 годин та форма підсумкового контролю – іспит. Мета та завдання навчальної дисципліни Історія української державності має своїм завданням формувати всебічно розвинену та соціально активну особу, вона покликана забезпечити глибокі знання історичного розвитку державності українського народу, особливостей його національного права; вміння визначити вклад національних цінностей у загальнолюдські; переконливо засвоїти ідеали гуманізму та демократії; формувати історичну свідомість як основу всієї суспільної свідомості; привити самостійні, творчі, пізнавальні навики підходу до історичного минулого та реального сьогодення. Виходячи з цієї мети, головні завдання курсу полягають у тому, щоб студенти юридичного факультету виробили навики системно аналізувати основні етапи розвитку державності українського народу, могли сформувати комплексне бачення місця і ролі України в системі міжнародних відносин. Крім того, студент має ознайомитися з методологічними підходами щодо засвоєння політичних, економічних, соціальних і культурних проблем історії українських земель як у вітчизняній, так і в зарубіжній історіографії, виробити навики самостійної роботи з джерелами та літературою та їх критичного аналізу.
Предмет навчальної дисципліни Предмет «Історія української державності (Історія України)» включає процеси, явища, історичні факти, закономірності й особливості історичного розвитку самоврядування на теренах України в період від давніх часів до наших днів.
Вимоги до знань та вмінь студентів Студенти в процесі вивчення курсу повинні: - оволодіти сучасними методами історичного пізнання, історичним термінологічно-понятійним апаратом; - зрозуміти сутність, природу та генезис історичних явищ, вміти здійснювати їх аналіз та узагальнення, з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і процесів; - виважено оцінювати роль суб’єктивних і об’єктивних чинників в історичному процесі, подіях і явищах вітчизняної історії; - знати основні праці вітчизняних і зарубіжних істориків, присвячених актуальним проблемам історії української державності; - на основі методів наукового пошуку опанувати новітні історичні концепції, оволодіти елементами наукового підходу до вивчення архівних матеріалів з історії української державності. Місце в структурно-логічній схемі спеціальності Нормативна навчальна дисципліна «Історія української державності (Історія України)» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Вона є складовою гуманітарного циклу і дає можливість з’ясувати витоки суспільно-історичних процесів від давніх часів до новітньої історії України, їх глибокого аналізу та розуміння; простежити співвідношення загальних закономірностей і особливостей розвитку українських земель протягом усієї минувшини. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Зміст курсу "Історія української державності (Історія України)" поділений на 2 змістові модулі, кожний з яких включає лекції, практичні заняття, тематично-ситуативні тести під час окремих лекцій та семінарських занять і самостійну роботу студентів, що завершується рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу. Оцінка успішності студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль(тестування, реферати), контрольні письмові роботи за підсумками двох кредитів та підсумковий контроль – залік. Крім того, студенти юридичного факультету можуть представити для оцінки свої публікації на теми, що пропонуються для самостійної роботи. Кожна така публікація оцінюється до 10 балів. Завдання поточного контролю полягає у перевірці та засвоєнні студентами певного блоку інформації, її розуміння, вироблення навичок самостійного опрацювання джерел та літератури, вміння публічно або письмово виявити свої знання та навички. Завдання підсумкового контролю – перевірка засвоєння студентами програмного матеріалу в цілому.
Співвідношення складових у змістовому модулі. Форма підсумкового контролю: іспит. Загальна сума балів - 100 балів (з них поточний модульний контроль - 90 балів, іспит - 10 балів). Схема переведення балів, отриманих студентом на семінарських заняттях, у залікові
Перелік видів аудиторної роботи та їх оцінка (в балах) 3.1.1. Перелік видів аудиторної роботи та їх оцінка (в балах) На семінарських заняттях оцінці можуть підлягати: рівень знань, продемонстрований у відповіддях і виступах; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття; експрес-тестування тощо. Схема переведення балів, отриманих студентом на семінарських заняттях, у залікові
середній бал менше за 2,5 не переводиться у залікові бали Критерії оцінювання роботи студента на одному семінарському занятті; Виступи на семінарських заняттях з основною доповіддю (в залежності від змісту) - 2-5 бали. Доповнення - 2-5 бали. Участь у дискусії - 2-5 бали. Письмова самостійна робота - 2-5 бали. Експрес-контроль: • повна відповідь - 1 бал; • неповна відповідь - 0,5 бала; • незадовільна відповідь - 0 балів Критеріями оцінки при усних відповідях можуть бути: повнота розкриття питання; логіка викладення, культура мови; впевненість, емоційність та переконаність; використання основної та додаткової літератури (монографій, навчальних посібників, збірників документів, журналів, інших періодичних видань тощо); аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки. 3.1.2. Індивідуально-консультативна робота Індивідуальна робота викладача зі студентами має на меті підвищення рівня знань студентів, повнішого і глибшого засвоєння програмного матеріалу, формування у студентів уміння працювати з джерелами, аналізувати матеріал, робити узагальнення. У процесі індивідуальної роботи студенти отримують від викладача конкретну допомогу у самостійному вивчення тем програми, написанні рефератів, підготовці доповідей або повідомлень на наукові студентські конференції. Консультації мають головним завданням допомогти студентам у ґрунтовній підготовці до семінарських занять, виробленні у них вміння виокремити з кожної його проблеми найсуттєвіше, на чому необхідно сконцентрувати увагу, навичок працювати з джерелами та літературою. Під час консультації студент може отримати від викладача відповідь на конкретні запитання. Консультації, як правило, передують семінарським заняттям у групі і можуть бути як груповими, так і індивідуальними. Індивідуально-консультаційна робота викладачів здійснюється відповідно до графіку, затвердженого кафедрою на перший семестр, і складає 1-2 години щотижня (з розрахунку 13 годин на семестр). 3.1.3. Самостійна робота студентів Самостійна робота студентів є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час. Метою самостійної роботи є вироблення навичок і вміння працювати з джерелами та літературою, їхнього аналізу; узагальнювати вивчений матеріал, виокремлювати основну інформацію, яку необхідно засвоїти; формувати і аргументувати свою власну позицію з певної дискусійної проблеми. Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій з важливих проблем навчальної дисципліни. Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання та публічного захисту реферату (змістовний модуль 1), тестування (змістовний модуль 2). Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів у першому змістовному модулі та від 0 до 15 - в другому. Критерії оцінювання реферату: • глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція -9-10 балів; • обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів; • тема розкрита неповно - 5-6 балів; • реферат суто компілятивного рівня - 3-4 бали; • розкритий лише окремий аспект -1-2 бали • реферат не зарахований - 0 балів Тестування: На тестування виноситься 30 запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 0,5 балів.
|
