Ручне рубило

Одним з провідних опонентів Сеченова в розумінні завдань і шляхів розвитку психології був Костянтин Дмитрович Кавелин (1818-1885). Етнопсихологічна проблематика була однією з найважливіших в його творчості. Етнографічні дослідження К. Д. Кавелина привели його до думки про те, що аналіз продуктів народної творчості може бути методом вивчення національної психології, а аналіз продуктів індивідуальної творчості може бути використаний в аналізі психіки окремого суб'єкта.

Психологія, на його думку, повинна стати наукою, яка пояснює моральний, духовний світ людини безвідносно до його матеріального субстрату. Оцінивши сучасне йому психологічне знання як помилкове (в даному випадку, в першу чергу малися на увазі ідеї И. М. Сеченова, хоча Кавелин прямо на це і не вказує), учений пропонує власне бачення шляхів і завдань перетворення психології в позитивну і самостійну науку. Він прагне погоджувати природознавство з інтроспективною психологією

Кавелин вважає, що психічне не може і не має бути зведене до фізіологічного. Психічному Кавелин приписував властивості ідеальності, свідомості і довільності і, обгрунтовувавши придбання психологією статусу позитивної науки, вважав, що успіхи природознавства розкривають у людини тільки одну матеріальну сторону, а інший, духовною стороною повинна займатися якраз психологія.

Кавелин стверджував, що людська істота складається з двох організмів - тіла і "організму душі". Кавелин вважав, що ідея душі як організм дозволяє усі спори в психології.

Його заява про те, що душа і її властивості є предметом психології, нічим не відрізнялося від переконань відверто ідеалістичних систем в психології, як і визнання психічного зору, або внутрішнього почуття, особливим методом пізнання внутрішнього світу.

Духовну сторону Кавелин, не без впливу ідей Вундта, пропонував вивчати і через внутрішній зір, і через прояви її в продуктах культури у різних народів в різні часи. Психологія, вказував Кавелин, перетвориться на позитивну науку лише після того, як зробить найголовнішим об'єктом вивчення ці зовнішні прояви людського духу.

Таким чином, кавелинская програма перетворення психології в позитивну науку, по суті, не містила нічого нового, окрім термінології, навіяної досягненнями природознавства ("організм душі", "психологічна анатомія", "фізіологія душі" і інше

 

 

Мистецтво людей палеоліту

В часи давнього кам’яного віку зароджується і мистецтво. Про це свідчать знахідки – фігурки людей (в основному жінок), птахів, розмальовані кістки тварин. Біля с. Клинець Овруцького району знайдено бивень мамонта довжиною 59 см., прикрашений ялинковим орнаментом. Відомі також статуетки птахів з кістки. Зустрічають інші види мистецтва – музика, обрядові танці. На це вказують знахідки кістяних флейт, шумових браслетів.

Ручне рубило

Знаряддя первісної людини були примітивними, виготовленими неточними ударами. Здебільшого це камені або гальки, оббиті з обох боків. Вони мали загострений край, упоперек досягали 6-10 см, використовувалися як універсальні знаряддя. Згодом з'явилося ручне рубило. Воно досягало 10-20 см завдовжки, важило 0,5-1 кг, мало необроблену частину - п'ятку, за яку його тримали рукою.

 

4. Мезоліт (9 – 6 тис. до н.е)

Це час великих перемін у природних умовах, тваринному та рослинному світі. Закінчився льодовиковий період, встановився сучасний клімат, сформувалася сучасна мережа річок та озер. Зникли великі холодно витривалі тварини – мамонти та північні олені, бізони. Великим досягненням людей цього періоду стало винайдення зброї далекої дії – лука і стріл. Стріли оснащувалися кремнієвими наконечниками.

Люди оволоділи технікою виготовлення невеликих за розмірами знарядь праці – мікролітів (гр. – мікро – малий), які служили вкладинами для більших знарядь праці. Основа таких знарядь робилася із дерева або кістки. Укріплювались такі вкладиши за допомогою різних смолистих речовин.

Важливим досягненням людей епохи мезоліту стало приручення диких звірів (собаки, свині).

Вчені вважають, що люди в мезоліті вже знали човни та рибальську сітку.

Сліди мезолітичних поселень на Житомирщині виявлені поблизу сіл Стаханове, Кропивня Володарсько-Волинського, Бехі, Мелені Коростенського, Поповичі Малинського районів. Багато стоянок розташовувалося на берегах річок. Так стоянка в с. Кропивенка розташовувалася на 5 – 6 метрів вище заплави р. Ірша. Було знайдено знаряддя праці з кременю – скребки, ножевидні пластини, в тому числі вироби мініатюрних геометричних форм у вигляді трикутників, трапецій, знайдено декілька крем’яних наконечників стріл.

Біля с. Стаханове дві мезолітичні стоянки розташовувались на піщаних берегах невеликого озерця. Тут знайдені знаряддя з кременю, якими користувалися для полювання, рибальства, збиральництва. Слідів приручених тварин тут не виявлено. Захоронень теж не виявлено.

 

5. Неоліт

Територія нашої області багата на неолітичні пам’ятки. Їх вивчення розпочалося ще в ХІХ ст. На сьогодні в області відомо понад сорок неолітичних поселень, які належать до так званої Дніпро-Донецької культури. Вони є на території Олевського, Коростенського, Малинського, Житомирського районів. На цих поселеннях знайдені знаряддя праці – сокири, скребки, різці, мікролітичні вироби. Численними є знахідки залишків керамічного посуду. Це здебільшого горщики з гострим дном, які виготовлялися вручну. В глину для міцності добавляли траву або товчені черепашки. Посуд прикрашали орнаментом, який прокреслювався паличкою по поверхні горщика. Найкраще вивченими є поселення с. Тетерівка Житомирського та с. Каленське Коростенського районів. Житла були прямокутними, будувалися з дерева, очерету та глини, і тому їх сліди не збереглися. Лише в окремих випадках археологам вдалося простежити неглибокі заглибини в землі, розмірами 2-3 метри. Так на поселенні в с. Тетерівка виявили залишки двох таких жител, біля них сліди вогнища. Тут же знайдено багато уламків глиняного посуду. Посуд прикрашався косими перекресленими по глині лініями.

Іще на поселеннях знаходять кістки биків, свиней, кіз, овець, які були одомашнені жителями. Займалися люди і полюванням на лісових звірів та птахів.

§2 Тема: Житомирщина в часи мідного, бронзового, залізного віку. Скіфи.

1. Племена мідного віку на Житомирщині.

Трипільське поселення Це поселення мідного віку розташоване біля села Халеп'я Київської області в урочищі Коломий-щина. Одне з перших поселень трипільської культури, розкопане повністю. Відкрито 36 жител з 40, розташованих у два кола. Вони мали каркасно-стовпову конструкцію, були обмазані глиною.