МЕТА РОБОТИ
|ціль|Вивчення основних|основний| операцій з|із| матрицями|матриця| на прикладі|зразок| складання методом вузлових потенціалів системи рівнянь лінійної електронної схеми.
5.2 ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ Математична модель схеми складається на підставі топологічних і компонентних рівнянь. Компонентні рівняння визначають зв'язки між струмами|тік| і напругою|напруження| елементів схеми. Топологічні рівняння складаються по законах Кірхгофа для струмів|тік| і напруги|напруження| і описують з'єднання|сполучення,сполука| елементів в схемі. У системах комп'ютерного аналізу електронних схем найбільше застосування|вживання| отримав|одержав| метод вузлових потенціалів. Формування топологічних рівнянь математичної моделі схеми в цьому методі проводиться|виробляється,справляється| згідно із законом Кірхгофа для струмів|тік|. У матричній формі|форма| ці рівняння записуються|занотовуються| у вигляді|вид|
(5.1)
де A -| матриця з'єднань|сполучення,сполука| (інціденцій|) гілок схеми, I – вектор, складений із|із| струмів|тік| гілок графа схеми.
Матриця з'єднань|сполучення,сполука| складається з|із| 0, +1, -1 і має m рядків і n стовпців, причому m – число незаземлених вузлів, а n – число гілок (елементів) графа схеми. Якщо k -та гілка входить в i -й вузол, то на перетині|пересічення| k -го стовпця і i -го| рядка занотовуватимемо|занотовувати| +1, якщо виходить, то -1. При виведенні розрахункової формули методу вузлових потенціалів топологічне рівняння (2.1) на підставі уявлення|вистава,подання,представлення| перетворюється до вигляду|вид|: , (5.2)
де - вектор, складений зі|із| струмів|тік| в гілках схеми, що не містять|утримувати| незалежні джерела струму|тік|; - вектор, складений зі струмів|тік| незалежних джерел струму|тік|; - підматриці|матриця| матриці|матриця| А, відповідні векторам і J. Компонентне рівняння в методі вузлових потенціалів пов'язує вектор струменів|тік| гілок з вектором падіння напруги|напруження| на них:
, (5.3)
де - матриця, складена з|із| провідності гілок, які відповідні всім елементам схеми, окрім|крім| незалежних джерел струму|тік|. Зв’язок між напругою|напруження| гілок і вузловими потенціалами визначається таким чином: , (5.4)
(5.5)
де - вектор напруги|напруження| на гілках, що не містять|утримувати| незалежні джерела струму|тік|; - вектор напруги|напруження| на гілках, відповідних незалежним джерелам струму|тік|; Т – символ транспонування матриці|матриця|.
З|із| рівнянь (2.2) - (2.4) слідує|прямувати| формула методу вузлових потенціалів: (5.6) або , (5.7) де Yn – матриця вузлових провідностей схеми, - вектор вузлових задаючих струмів|тік|. Перед складанням компонентної матриці|матриця| необхідно елементи схеми представити|уявити| в базисі вузлових потенціалів. У цьому базисі k -тою| гілкой графа схеми може бути: 1. Провідність , що описується рівнянням ; (5.8)
2. Залежне джерело струму|тік|, кероване напругою|напруження| m -ної| гілки,
; (5.9)
3. Незалежне джерело струму|тік| величиною . При складанні компонентної матриці|матриця| провідність записується|занотовується| на перетині k -го рядка і k -го стовпця, а провідність – на перетині k -го рядка і m -го стовпця матриці|матриця|. Для перетворення елементів схем в допустимий до методу вузлових потенціалів тип використовується еквівалентна заміна. Незалежні джерела напруги|напруження| замінюються джерелами струму|тік|. Залежні джерела напруги|напруження|, керовані напругою|напруження| або струмом|тік|, а також залежні джерела струму|тік|, керовані струмом|тік|, перетворяться в залежні джерела струму|тік|, керовані напругою. Алгоритм складання математичної моделі еквівалентної схеми методом вузлових потенціалів складається з наступних|слідуючий| кроків. 1. Представити|уявити| елементи схеми в базисі вузлових потенціалів. 2. Вказати позитивний напрям|направлення| струмів|тік| і напруги|напруження| в гілках схеми, пронумерувати вузли схеми, привласнивши 0 загальному|спільний| вузлу. 3. Скласти матрицю|матриця| з'єднань|сполучення,сполука| А, виділивши в ній підматриці|матриця| і . 4. Скласти з|із| провідності гілок компонентну матрицю|матриця| . 5. Знайти матрицю|матриця| вузлової провідності . 6. Скласти вектор із|із| заданих джерел струму|тік|. 7. Знайти вектор вузлових задаючих струмів|тік| . 8. Знайти вектор вузлових потенціалів, вирішивши|рішивши,розв'язавши| систему рівнянь (2.7). 9. Знайти по співвідношеннях (5.3) – (5.5) вектори напруг і струмів|тік| вітвей схеми. Порядок|лад| перерахування|перелік| елементів у матрицях|матриця| і , а також у матриці|матриця| та векторі повинен співпадати|збігатися|. Досліджувана в лабораторній роботі схема транзисторного підсилювача представлена на рис. 5.1,а. При заміні транзистора малосигнальною схемою заміщення (див. рис. 5.2) досліджувана схема набуває вигляду, вказаного на рис. 5.1,б.
а) б) а)|із| з умовним позначенням транзистора, б) із|із| заміщенням транзистора еквівалентною схемою
Рисунок 5.1 – Досліджувана схема підсилювача
Для схеми на рис. 5.1,б, елементи якої відповідають базису вузлових потенціалів, матриця з'єднань|сполучення,сполука| А і її підматриці|матриця| і для вказаних на рисунку напрямів|направлення| струмів|тік| і введеної|запровадженої| нумерації|нумерація| вузлів характеризується таблицею 5.1. Вектор незалежних джерел струму|тік| для даної схеми складається з одного елементу і задається співвідношенням:
. (5.10)
Таблиця 5.1 – Матриця з'єднань|сполучення,сполука| еквівалентної схеми підсилювача
Матриця провідності компонентів схеми має наступний|слідуючий| вигляд|вид|:
(5.11)
Тут провідність двополюсних компонентів записана відповідно до (5.8) на головній діагоналі; крутизна|крутість| джерела струму|тік| записана згідно (5.9) на перетині|пересічення| 7-го рядка і 3-го стовпця, відповідного напрузі|напруження| на гілки, що управляє. 5.3 ЛАБОРАТОРНЕ ЗАВДАННЯ|
Завдання|задавання| передбачає складання математичної моделі схеми на рис. 5.1,б по методу вузлових потенціалів, представленому|уявленому| формулою (5.7). При аналізі схеми використовуються параметри малосигнальної моделі транзистора, вказані в таблиці 5.2. Значення опорів резисторів, і величина струму|тік| вибираються за останямя 3-мя цифрами номера студентського квитка згідно таблиці 5.2.
Таблиця 5.2
Необхідно розробити програму, що реалізовує алгоритм складання математичної моделі еквівалентної схеми методом вузлових потенціалів і виконати розрахунок матриці|матриця| на частотах Гц, Гц, f =10000 Гц.
Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| матричного рівняння (2.7) виконати різними способами: - за допомогою функції lsolve| рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| систем лінійних рівнянь алгебри; - за допомогою зворотної матриці|матриця|. 2. По співвідношеннях (2.3) – (2.5) знайти напругу|напруження| і струми|тік| на елементах схеми. 3. Обчислити|обчисляти,вичислити| коефіцієнт передачі|передача| схеми по струму |тік| ,
де J1 – струм|тік| на вході схеми; - струм|тік| в резисторі Rk. 4. Обчислити|обчисляти,вичислити| коефіцієнт передачі|передача| схеми по напрузі
, де – напруга|напруження| на вході схеми; - напруга|напруження| на резисторі Rk.
5.4 ЗМІСТ|вміст,утримання| ЗВІТУ 7. Короткі теоретичні відомості, розрахункові формули, досліджувані схеми. 8. Значення елементів|роздруківка,роздрукування| матриці|матриця| , вектора , вектора вузлових потенціалів φ на частотах f =100 Гц, Гц, f =10000 Гц. 9. Значення елементів|роздруківка,роздрукування| векторів , , , що відповидають |із| напругам|напруження| і струмам|тік| в елементах схеми. 10. Значення Кu, Ki на частотах f =100 Гц, Гц, f =10000 Гц. 11. Провірка закона Кирхгофа для струмів|тік| в узлах схеми. 12. Короткі висновки|висновок,виведення| по роботі.
5.5 КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Запишіть топологічне рівняння, що використовується в методі вузлових потенціалів, дайте пояснення? 2. Пояснить на прикладі|зразок| процес складання матриці|матриця| інціденцій|? 3. Який зв'язок між напругою|напруження| гілок і вузловими потенціалами? 4. Запишіть формулу методу вузлових потенціалів, дайте пояснення. 5. Як розраховуються струми гілок|тік|? 6. Як розраховується напруга|напруження| гілок? 7. Поясніть на прикладі|зразок| як складаються компонентна матриця в методі вузлових потенціалів? 8. Як перетворити незалежне джерело напруги|напруження| в джерело струму|тік|? 9. Як визначаються коефіцієнти передачі|передача| схеми по струму|тік| і напрузі у схемі підсилювача |напруження|? 10. Область застосування|вживання| функції lsolve|, їх вхідні і вихідні змінні.
Перелік посилань
1. Бессонов Л.А. Теоретические основы электротехники / Бессонов Л.А. – М.: Высшая школа, 1996. - 528 с. (Изд. 9-е, переработанное и дополненное). 2. Лосев А.К. Теория линейных электрических цепей / Лосев А.К. – М.: Высшая школа, 1987. - 357 с. 3. Попов В.П. Основы теории цепей /Попов В.П. – М. Высшая школа, 1985. - 486с. 4. Основы теории цепей: [Учебник для вузов] / Зевеке Г.В., Ионкин П. А., Нетушил А. В. – М.: Энергия, 1975. - 752 с. (Изд. 4-е, переработанное). 5. Евдокимов Ф.Е. Теоретические основы электротехники / Евдокимов Ф.Е. – М.: Высшая школа, 1968. – 590 с. (Изд. 2-е, переработанное). ДОДАТОК А – ВАРІАНТИ ЕЛЕКТРИЧНИХ СХЕМ
|