Аудит виконання завдань системи охорони праціОсновні цілі те завдання управління охороною праці – Запобігання виробничим травмам, професійним захворюванням, аваріям і пожежам, усунення неприпустимих ривків: дотримання вимог законодавства і нормативно-правових актів з охорони праці, колективних договорів; – забезпечення ставлення всіх працівників підприємства до безпеки – праці, як до головних обов 'язків; забезпечення участі працівників підприємства до планування, організації мотивації, контролю і оцінки ефективності заходів з охорони праці; – розроблення обов 'язків, прав і відповідальності за стан охорони – праці між всіма керівниками і працівниками підприємства; забезпечення компетентності посадових осіб, спеціалістів та всіх працівників при виконанні покладених на них обов 'язків і відповідальності, розумінні своїх прав і обов 'язків;»• розподілення необхідних фінансових, матеріальних, людських та ін. – ресурсів при забезпеченні функціонування СУОПЛ; ' забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони – праці у колективному договорі (угоді, трудовому договорі);. - постійне підвищення ефективності функціонування СУОПП. Для умов досліджуваного підприємства необхідно дати відповідь на питання активності спеціалістів, відповідальних за стан охорони праці, їх функціональних обов’язків та зробити аудит виконання завдань охорони праці згідно таблиці 1. Використання форми цієї таблиці дозволить Вам вибрати ті завдання, які реальні для умов досліджуваного підприємства. Виявлення повноти виконання умов охорони праці потребує ознайомлення з нормативними актами, наведеними у графі №5(табл.1). Більш якісному виконанню завдання відповідає наявність аналізу відповідності стану системи охорони праці на підприємстві вимогам стандарту OHSAS 18001-2007 «Системи менеджменту охорони здоров’я та забезпечення безпеки праці» п.4.2 «Політика в галузі ОЗ та ОБП. Наказом Мінпраці від 22.10. 2001 р. № 432 затверджена Концепція управління охороною праці, яка визначає, що управління охороною праці — це підготовка, прийняття та реалізація правових, організаційних, науково-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності людини в процесі трудової діяльності. Відповідно до ст. 13 Закону "Про охорону праці" роботодавець повинен забезпечити функціонування системи управління охороною праці (СУОП). Він очолює роботу з управління охороною праці та несе безпосередню відповідальність за її функціонування в цілому на підприємстві. СУОП підсистема загальної системи управління виробництвом, повинна передбачати такі функції: Організацію і координацію робіт (обов'язки, відповідальність, повноваження керівників різного рівня, осіб, які виконують та перевіряють виконання роботи); – облік, аналіз та оцінка ризиків; – планування показників стану умов та безпеки праці; – контроль планових показників та аудит всієї системи; – коригування, запобігання та можливість адаптації до обставин, які змінюються; – заохочення працівників за активну участь та ініціативу щодо здійснення заходів з підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці. Завдяки цій системі повинні забезпечуватися вирішення таких основних завдань: – професійний добір працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки з урахуванням стану їхнього здоров'я та психофізіологічних показників; – навчання та пропаганда з охорони праці; – безпека обладнання; – безпека виробничих процесів; – безпека будівель та споруд; – забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних умов праці; наявність засобів індивідуального захисту (313); оптимальні режими праці та відпочинку; лікувально-профілактичне обслуговування працюючих; санітарно-побутове обслуговування. Щоб ця система діяла, необхідно запровадити відповідний нормативно-правовий акт, який би регулював усі питання, пов'язані з підготовкою, прийняттям та реалізацією управлінських рішень. При цьому треба пам'ятати, що СУОП є складовою загальної системи управління виробництвом (якістю продукції, що виробляється) і спрямована не тільки на створення оптимальних умов праці, але й на використання резервів виробництва, підвищення продуктивності праці та значне покращання якості продукції. Враховуючи те, що Закон поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб (далі — підприємства), які використовують найману працю, незалежно від того, працює на підприємстві 5 чи 1000 осіб, роботодавець зобов'язаний забезпечити виконання всіх завдань, передбачених цією статтею. При створенні СУОП необхідно: визначити перелік законодавчих та інших нормативно-правових актів, що містять вимоги щодо охорони праці для даного виду економічної діяльності; виявити небезпечні та шкідливі виробничі фактори, види робіт, об'єкти, машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, щоб визначити, які з них найсуттєвіше впливають на умови та безпеку праці; визначити основні завдання в галузі охорони праці та встановити пріоритетні напрями; розробити організаційну схему для виконання визначених завдань. У зв'язку з тим, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за стан умов та безпеки праці, для офіційного розподілу обов'язків, прав та відповідальності в галузі охорони праці між усіма учасниками виробничого процесу необхідно призначити посадових осіб, які повинні забезпечити вирішення конкретних питань охорони праці. Якщо у підпорядкуванні роботодавця є інженерно-технічні працівники, то у їхніх посадових інструкціях повинні бути відображені обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій з охорони праці. Крім того, необхідно визначити порядок взаємодії всіх осіб, які беруть участь в управлінні виробництвом, а також порядок підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень (накази, розпорядження, приписи тощо). При цьому треба врахувати, що очолює роботу з управління охороною праці та несе безпосередню відповідальність за її функціонування в цілому на підприємстві роботодавець (керівник підприємства), а у цехах, службах, на дільницях — керівники відповідних підрозділів і служб, відповідальні за стан умов та безпеку праці у підпорядкованих їм підрозділах. Організаційно-методичне керівництво діяльністю структурних підрозділів та функціональних служб з охорони праці, підготовку управлінських рішень та контроль за їх реалізацією повинна здійснювати служба охорони праці. Порядок взаємодії осіб, які беруть участь в управлінні охороною праці, повинен забезпечувати виконання таких основних завдань: Професійний добір для працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки, з урахуванням стану здоров'я та психофізіологічних показників (відповідно до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі). Відповідальність за проведення цих заходів повинна покладатись на службу кадрів (або особу, яка виконує ці функції). Служба спільно із установою охорони здоров'я, службою охорони праці організує проведення медичних оглядів та психофізіологічної експертизи. Навчання та пропаганду з питань охорони праці (відповідно до Типового положення про навчання з питань охорони праці). Центром цих навчань та пропаганди на підприємстві повинен стати кабінет охорони праці. При чисельності працюючих менше ніж 400 осіб кабінет охорони праці поєднується з приміщенням для навчальних занять. Відповідальність за своєчасність проведення навчання з питань охорони праці повинна покладатись на керівників структурних підрозділів, а організація навчання — на службу технічного навчання (або особу, яка виконує ці функції). Участь в організації та проведенні навчання беруть такі служби (або окремі фахівці): служба охорони праці та служби, на які покладено функції щодо правильної організації і своєчасного проведення ремонту та випробувань обладнання, систем енергопостачання, розробки та впровадження технологічної документації. 3. Безпека обладнання. Безпека обладнання, що експлуатується, забезпечується шляхом приведення його у відповідність до вимог системи стандартів безпеки праці (ССБП) та вимог правил охорони праці, а також своєчасного проведення планово-попереджувальних ремонтів, випробувань, удосконалення систем огороджувальних та запобіжних засобів. Відповідальність за організацію цієї роботи повинна покладатись на службу (або фахівця), яка виконує функції щодо правильної організації і своєчасного проведення ремонту та випробувань обладнання. Участь, в організації цієї роботи беруть служба (фахівці), на яку покладено функції щодо правильної організації і своєчасного проведення ремонту та випробувань систем енергопостачання, та служба охорони праці. Відповідальність за безпечну експлуатацію цього обладнання покладається на керівників структурних підрозділів. 4.Безпека виробничих процесів. Безпека виробничих процесів забезпечується за рахунок: а) відображення вимог безпеки праці у технологічних документах (відповідно до ГОСТ 3.1120—83 "Общие правила отражения й оформлення требований безопасности труда в технологической документации").. Відповідальність за проведення цієї роботи повинна покладатись на службу (або фахівця), що забезпечує розробку технологічної документації. Участь в організації роботи беруть служба охорони праці та служби, на які покладено функції щодо правильної організації і своєчасного проведення ремонту та випробувань обладнання та систем енергопостачання; б) дотримання вимог охорони праці під час монтажу, ремонту та поточної експлуатації обладнання, забезпечення працюючих засобами колективного захисту. Відповідальність за проведення цієї роботи покладається на керівників структурних підрозділів. 5. Безпека будівель та споруд. Безпека будівель та споруд, що експлуатуються, забезпечується завдяки своєчасному проведенню оглядів, ремонтів та реконструкції. Відповідальною за організацію цієї роботи є служба (або фахівець), що здійснює технічний нагляд за станом будівель та споруд спільно зі службою охорони праці. Відповідальність за безпечну експлуатацію будівель та споруд покладається на керівника структурного підрозділу. 6.Забезпечення нормативних санітарних, гігієнічних умов праці досягається за рахунок систематичного контролю стану виробничого середовища, загазованості, запиленості повітря робочої зони, рівнів шуму, вібрації, іонізованого та неіонізованого випромінювання, освітлення, температурного режиму тощо, паспортизації вентиляційних установок, їх своєчасного ремонту і чистки та проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці. Відповідальним за проведення цієї роботи є керівник структурного підрозділу. Участь в організації роботи беруть служба охорони праці, санітарно-промислова лабораторія, служби, що забезпечують правильну організацію і своєчасне проведення ремонту і випробування обладнання та систем енергопостачання. 7. Наявність засобів індивідуального захисту (ВІЗ). Забезпечення здійснюється відповідно до Типових галузевих норм безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту для даної галузі. Відповідальність за забезпечення працівників 313 покладається на керівників структурних підрозділів. Участь в організації цієї роботи бере служба (або фахівці) матеріально-технічного забезпечення охорони праці. 8. Оптимальні режими праці та відпочинку. Забезпечуються шляхом додержання режиму праці та відпочинку, проведення оздоровчих заходів щодо зниження нервово-емоційних навантажень. Відповідальність за проведення цієї роботи покладається на службу (або фахівця) організації праці та заробітної плати спільно з керівниками структурних підрозділів. Участь в організації роботи бере служба охорони праці. 9.Лікувально-профілактичне обслуговування працюючих. Забезпечується за рахунок проведення періодичних медичних оглядів, обладнання фізкультурно- оздоровчих кімнат та проведення оздоровчих і профілактичних заходів. Відповідальність за проведення цієї роботи покладається на керівників структурних підрозділів спільно з установами охорони здоров'я та службою охорони праці. 10. Санітарно-побутове обслуговування. Забезпечується через обладнання та належне утримання гардеробних, душових приміщень, туалетів, кімнат особистої гігієни жінок, умивальників тощо. Відповідальність за проведення цієї роботи покладається на керівників структурних підрозділів. Участь у її організації беруть служби (або фахівці) матеріально-технічного забезпечення, капітального будівництва та охорони праці. Наступне питання, яке повинно знайти своє відображення в СУОП, — це порядок ідентифікації (визначення) небезпек, оцінка та регулювання ризиків. Ідентифікація небезпеки забезпечується шляхом аналізу причин та обставин нещасних випадків і професійних захворювань, виявлення невідповідності стану умов, безпеки праці та організації робіт чинним нормативно-правовим актам, визначення об'єктів підвищеної небезпеки, яким необхідно в першу чергу приділяти увагу. Процедура: атестація робочих місць. Обов'язковою умовою оцінки ризиків є наявність мінімально необхідної кількості показників, що характеризують стан умов та безпеки праці. До цих показників можуть належати: Коефіцієнт частоти: де Т — кількість нещасних випадків на виробництві за проаналізований період; N — середньооблікова чисельність працюючих за проаналізований період, осіб. Коефіцієнт тяжкості: де Д — загальне число днів непрацездатності за проаналізований період. Коефіцієнт додержання працюючими інструкцій з охорони праці (КО), що розраховується як співвідношення між кількістю працюючих із додержанням інструкцій з охорони праці та загальною чисельністю працюючих на момент перевірки. Коефіцієнт технічної безпеки обладнання (Кб. о), що розраховується як співвідношення між кількістю визначених ССБП показників безпеки, яким відповідає обладнання, та загальною кількістю показників безпеки, визначених ССБП. Коефіцієнт безпеки технологічних процесів (КТ. П), що розраховується як співвідношення між кількістю технологічної документації, в якій відображено вимоги безпеки, та загальною кількістю технологічної документації. Коефіцієнт додержання допустимих рівнів шкідливих виробничих факторів, що розраховується як спів відношення між кількістю факторів, що відповідають санітарно-гігієнічним нормам, та загальною кількістю таких факторів. Коефіцієнт виконання планових робіт з охорони праці (КС), що розраховується як співвідношення між кількістю фактично виконаних заходів та запланованими. Кількість показників, що застосовуються для оцінки ризиків та їх регулювання, залежить від стану умов і безпеки праці на конкретному підприємстві, наявності та стану об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та кількості працюючих. Регулювання ризиків повинно здійснюватись з урахуванням пріоритетів заходів, що застосовуються, а саме: вилучення небезпечної роботи, застосування інженерних методів контролю (діагностики), забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту, посилення адміністративних методів контролю. До СУОП повинен входити розділ щодо планування робіт з охорони праці. У ньому передбачається планування робіт щодо систематичної ідентифікації небез£іеки для здоров'я і безпеки персоналу, поступового підвищення рівня безпеки на підставі визначених пріоритетів. Основні напрями перспективного планування: складання комплексного плану поліпшення стану умов та безпеки праці, який повинен бути складовою плану економічного та соціального розвитку підприємства; поточного (річного) плану заходів з охорони праці, що включаються у розділ "Охорона праці" колективного договору; оперативного (квартального, місячного) плану заходів для структурних підрозділів. Ці плани повинні містити питання щодо підвищення або підтримання існуючого рівня стану умов та безпеки праці. При цьому слід мати на увазі, що такі витрати не повинні становити для госпрозрахункових підприємств менше ніж 0,5% від суми реалізованої продукції, а для бюджетних установ — не менше ніж 0,2% від фонду оплати праці. Значне місце в СУОП належить системі контролю результативності її дії. Ця система залежно від обсягів виробництва та чисельності працюючих може передбачати: адміністративно-громадський контроль, оперативний контроль з боку керівників робіт та інших посадових осіб, внутрішній аудит охорони праці, контроль з боку служби охорони праці та комісії з охорони праці. Систему контролю повинна забезпечити: Ідентифікацію та реєстрацію аварій, нещасних випадків та професійних захворювань (для більш повної інформації бажано реєструвати всі, навіть незначні аварії, нещасні випадки, що не призвели до втрати працездатності, — мікротравми); додержання працюючими вимог нормативно-правових актів; своєчасність проведення періодичних медичних оглядів, навчання та інструктажів з охорони праці; визначення обсягів шкідливих виробничих факторів; проведення необхідних якісних та кількісних оцінок стану умов та безпеки праці; проведення ідентифікації, діагностики, оглядів, випробувань об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. За різних методів і встановленої періодичності контролю система повинна передбачати безпосередню участь роботодавця в аналізі функціонування СУОП і прийнятті управлінських рішень. Це забезпечить можливість коригувальних та запобіжних дій. І останнє, що повинна забезпечити СУОП, — стимулювання діяльності структурних підрозділів, застосування дисциплінарно-виховних заходів до осіб, які допускають порушення нормативно-правових актів з охорони праці та положення СУОП. Введення системи матеріального та морального заохочення повинно будуватись на підставі кількісних показників, вона може бути складовою оцінки дії системи управління якістю продукції. Показники стану охорони праці у структурних підрозділах бажано поміщати на спеціальному стенді "Охорона праці". Він повинен відображати показники оцінки стану умов та безпеки праці, визначені СУОП, оперативну інформацію про стан охорони праці в структурному підрозділі, роботу комісій з охорони праці та мати скриньку для збору пропозицій від працівників щодо покращання стану охорони праці. Для малих підприємств механізм управління охороною праці, з одного боку, спрощується за рахунок незначної кількості працівників, з іншого — ускладнюється у зв'язку з відсутністю необхідної кількості інженерно-технічних працівників. У загальному вступі до дипломної роботи обґрунтовується зв'язок між питаннями, розглянутими в даному розділі, з темою дипломної роботи. У ньому вказується значення вирішення відповідних проблем, роль працюючих у галузі - керівних кадрів та професіоналів і фахівців (спеціалістів і магістрів) - у питаннях покращення умов праці на виробництві та зменшення впливу шкідливих і небезпечних чинників на життя та здоров'я працюючих. Система управління охороною прані в організації У цьому підрозділі необхідно проаналізувати організацію роботи служби охороною праці в установі (організації, підприємстві) за такими напрямами: – штат служби охорони праці; – організація навчання, інструктажів і перевірки знань; – проведення паспортизації робочих місць щодо відповідності вимогам охорони праці; – забезпечення працюючих правилами, стандартами, положеннями, інструкціями, спецодягом, санітарним одягом тощо; – проведення розслідувань нещасних випадків на підприємстві на предмет їх причин і заподіяної шкоди; – організація контролю проходження медоглядів працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці; використання праці неповнолітніх, жінок та інвалідів; – аналіз пропаганди безпечних і нешкідливих умов праці; – зміст куточка з охорони праці. Необхідно провести аудит відповідності наявного переліку нормативно-правових актів існуючим вимогам. Проаналізувати розділ "Охорона праці" колективного договору (угоди, трудового договору), що укладається між роботодавцем і трудовим колективом, оскільки це має істотне значення в системі планування роботи щодо забезпечення безпеки праці на підприємствах. Для дослідження діяльності служби охороною праці на підприємстві (установі, організації) необхідно визначити її чисельний склад і зіставити з фактичною кількістю. Розрахунки доцільно проводити відповідно до Типового положення про службу охорони прані. Копії основнихудокументів, що утворені та діють в.установі (організації, підприємстві), а також "План локаліз&йії та ліквідації' аварійних/ситуацій і аварій" наводятьсяв^загальному переліку додаткіВ/До дйпломної роботи. Отримані результати аналізуються, інтерпретуються, робиться загальний висновок з відповідними пропозиціями щодо усунення недоліків та/або покращення стану питання. Оцінюючи ступінь ефективності служби охороною праці на підприємстві, слід виходити з того, що витрати, пов'язані з охороною праці, можна поділити на доцільні, частково доцільні і недоцільні. Узагальнити інформацію щодо стану охорони праці на досліджуваному об'єкті можна, склавши власний акт перевірки. Якщо є конкретне підприємство необхідно заповнювати також акт та зробити висновок.
|
