Антропометричні вимоги до обладнання робочого місця

Основним обладнанням робочого місця оператора ВДТ є монітор, клавіатура, робочий стіл, стілець (крісло); допоміжним — пюпітр, підставка для ніг, шафи, полиці та інше.

При розташуванні елементів робочого місця слід враховувати:

– Робочу позу оператора.

– Простір для розміщення оператора.

– Можливість огляду елементів робочого місця.

– Можливість огляду простору за межами робочого місця.

– Можливість робити записи, розміщення документації і матеріал (користувач).

 

Рис. Основні антропометричні дані для робочого положення "сидячи"

копистовує оператор

Взаємне розташування елементів робочого місця не повинно заважати виконанню всіх необхідних рухів та переміщень для експлуатації ПК; сприяти оптимальному режиму праці і відпочинку, зниженню втоми оператора (користувача) та відповідати антропометричним даним оператора.

При використанні допоміжних пристосувань під ВДТ, повинна бути передбачена можливість переміщення останнього відносно вертикальної осі в межах+30 градусів (вправо-вліво).

Для забезпечення точного і швидкого зчитування інформації поверхню екрана ВДТ слід розташовувати в оптимальній зоні інформаційного поля в площині, перпендикулярній нормальній лінії погляду оператора (користувача), який знаходиться в робочій позі. Допускається відхилення від цієї площини — не більше 45 º; допускається кут відхилу лінії погляду від нормального не більше 30º.

Розташовувати ВДТ на робочому місці необхідно так, щоб поверхня екрана знаходилась на відстані 500—600 мм від очей оператора (користувача), в залежності від розміру екрана.

Розташовувати робоче місце, обладнане ВДТ, необхідно таким чином, щоб в поле зору оператора не потрапляли вікна або освітлювальні прилади; вони не повинні знаходитися й безпосередньо за його спиною.

На робочому місці мас бути забезпечена рівномірна освітленість за допомогою переважно відбитого або розсіяного світла розподілу.

Світлових відблисків з клавіатури, екрана та від інших частин ВДТ у напрямку очей оператора не повинно бути.

Для їх виключення необхідно застосовувати спеціальні екранні фільтри, захисні козирки або розташовувати джерела світла паралельно напрямку погляду на екран ВДТ з обох сторін.

Для запобігання засліплення світильники місцевого освітлення повинні мати відбивачі з непрозорого матеріалу чи скло молочного кольору. Захисний кут відбивача повинен бути не менше 40 градусів.

Не бажано, щоб одяг оператора був світлим і особливо блискучим.

Для оздоблення приміщень з ВДТ повинні використовуватися дифузно-віддзеркалюючі матеріали з коефіцієнтами відбиття: стелі — 0,7—0,8; стін — 0,4—0,5; підлоги — 0,2—0,3.

Забороняється застосовувати для оздоблення інтер'єру полімерні матеріали, що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини.

Вміст шкідливих хімічних речовин у приміщеннях з ВДТ не повинен перевищувати концентрацій, вказаних у ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».

Робочі місця з ВДТ повинні розташовуватись на відстані не менше як 1,5 м від стіни з віконними прорізами, від інших стін — на відстані; між собою на відстані не менше як 1,5 м.

Необхідно стало розташовувати клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її хитання, або на окремому столі на відстані 100—300 мм від краю ближче до працюючого.

Положення клавіатури та кут її нахилу повинен відповідати побажанням оператора (користувача) — кут нахилу в межах 5—15

Принтер треба розташовувати"так, щоб доступ до нього оператора (користувача) та його колег був зручним; щоб максимальна відстань до клавіш управління принтером не перевищувала довжину витягнутої руки (висота 900—1 300 мм, глибина 400—500 мм).

Конструкція робочого столу повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується, з урахуванням його кількості, розмірів, конструктивних особливостей (розміру ВДТ, клавіатури, принтера, ПКта ін.) та характеру його роботи.

Висота робочої поверхні столу повинна регулюватися у межах 680—800 мм; у середньому вона повинна становити 725 мм.

Ширина і глибина робочої поверхні повинні забезпечувати можливість виконання виробничих операцій у межах поля, межа якого визначається зоною в межах видимості приладів і досяжності органів керування.

Перевагу слід віддавати модульним розмірам столу, на основі яких розраховуються конструктивні розміри; ширину слід вважати: 600, 800,1000,1 200,1 400 мм; глибину — 800,1 000 мм, при нерегульо-ваній його висоті — 725 мм.

Поверхня столу має бути матовою з малим відбиттям та теплоізолюючою.

Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше як 600 мм, шириною не менше як 500 мм, глибиною на рівні колін, але не менше як 450 мм та на рівні витягнутої ноги — не менше як 650 мм.

Конструкція робочого крісла повинна задовольняти вимоги ГОСТ 22889-6 «Кресло і человека- оператора» зі змінами № 2 ИУС 7-28.

Крісло має забезпечувати підтримування раціональної робочої пози під час виконання основних виробничих операцій, створювати умови для зміни пози.

3 метою попередження втоми крісло має забезпечувати зниження статичного напруження м'язів шийно-плечової ділянки та спини.

Тип робочого крісла повинен обиратися залежно від характеру та тривалості роботи.

Воно має бути підйомно-поворотним і регулюватися за висотою та кутах нахилу сидіння і спинки, а також відстані спинки від переднього краю сидіння.

Регулювання кожного параметра має бути незалежним і мати надійну фіксацію. Всі важелі та ручки пристосування (для регулювання) мають бути зручними в управлінні.

. Висота поверхні сидіння повинна регулюватись у межах 400—550 мм. Ширина та глибина його поверхні має бути не менше як 400 мм. Поверхня сидіння має бути плоскою, передні краї — закругленими.

Сидіння та спинка крісла мають бути напівм'якими, такими, що не електризуються та з повітронепроникним покриттям, матеріал якого забезпечує можливість легкого очищення від забруднення.

Зміна кута нахилу поверхні сидіння повинна бути в межах від 15° уперед та 5° назад.

Опорна поверхня спинки крісла повинна мати висоту 280—300 мм, ширину — не менше як 380 мм та радіус кривизни горизонтальної площини — 400 мм.

Кут нахилу спинки у вертикальній площині повинен регулюватися у межах -30° — +30° від вертикального положення.

Відстань спинки від переднього краю сидіння повинна регулюватися у межах 260—400 мм.

Крісла повинні мати стаціонарні або зйомні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною у межах 50—70 мм, що можуть регулюватися по висок над сидінням у межах 200—260 мм та регулюватися по параметру внутрішньої відстані між підлокітниками у межах 350—500 мм.

Робоче місце має бути обладнане стійкою підставкою для ніг, параметри якої регулюються.

Підставка повинна мати ширину не менше як 300 мм, глибину не менше як 400 мм, з регулюванням, за висотою до 150 мм та за кутом нахилу опорної поверхні підставки до 20°. Поверхня підставки має бути рифленою, а по передньому краю мати бортик висотою 10 мм.

Робоче місце оператора (користувача) має бути обладнане легко переміщуваним пюпітром для розташування на ньому документів, розміщеним на одному рівні з екраном та віддаленим від очей оператора (користувача) приблизно на таку ж відстань (припустима розбіжність відстаней не більше як 100 мм).

Пюпітр повинен бути стійким.

Величина площини пюпітра має бути не меншою за розміри найбільшого з джерел інформації, що застосовується оператором (користувачем).